Версія сайту для людей з вадами зору

 

Структурні підрозділи райдержадміністрації

 

Безоплатна вторинна правова допомога
 

________________________________

 

НОВИНИ

 

Адвокати та система БПД: співпраця заради захисту прав людей

Цього року адвокати, які співпрацюють з системою безоплатної правової допомоги, отримали понад 81,9 тис. доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі. Щодо цивільних та адміністративних справ, то адвокатам видано близько 24,4 тис. доручень.

«Адвокати є важливими партнерами системи безоплатної правової допомоги. Завдяки їм тисячі клієнтів мають можливість розв’язати свої життєві проблеми у правовий спосіб, повірити у силу закону. Адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, є суб’єктами надання БВПД. Наразі у цьому реєстрі нараховується 7 553 адвокати. У 2020 році центри з надання БВПД уклали понад 3,2 тис. контрактів з адвокатами. Співпраця з системою БПД надає адвокатам можливість постійно підвищувати кваліфікацію завдяки навчанням, які організовують центри з надання БВПД», — зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Виключними повноваженнями адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, є захист осіб у кримінальному процесі. Цьогорічні досягнення адвокатів у захисті клієнтів — це 136 випадків винесення виправдувального вироку або скасування обвинувального вироку та закриття провадження судом апеляційної, касаційної інстанції. У 98 випадках провадження було закрито за відсутності складу злочину тощо. Понад 3,2 тис. клієнтів системи БПД були звільнені від відбування покарання з випробуванням. А ще понад 7 тис. осіб завдяки допомозі адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, отримали мінімальні строки покарання.

«Адвокати виїжджають на затримання цілодобово, навіть у новорічну ніч. За 7 років лише адвокати системи БПД Житомирщини здобули 44 виправдувальні вироки у кримінальних провадженнях. І це не просто статистика, а долі людей, які не були безпідставно засуджені», — наголошує директор Регіонального центру з надання БВПД у Житомирській області Олександр Гербеда.

Також адвокати, які співпрацюють з системою БПД, представляють інтереси громадян у цивільних та адміністративних справах. У доробку адвокатів — чимало задоволених позовів про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, зміну розміру аліментів, усиновлення, встановлення фактів, що мають юридичне значення, стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином, оскарження стягнення заборгованості за кредитом та багато інших справ.

«Є багато форм, в яких адвокати надають правову допомогу — приватна практика, pro bono, співпраця з системою безоплатної правової допомоги. Ми розуміємо, що безоплатна правова допомога — це соціальний проєкт держави, спрямований на забезпечення рівного доступу до правосуддя всіх незахищених і малозабезпечених категорій українців. Адвокати співпрацюють з системою БПД з самого початку її створення. І це є почесною соціальною місією для багатьох представників адвокатського середовища», — зазначив голова Наглядової ради Координаційного центру з надання правової допомоги, керівник Секретаріату Національної асоціації адвокатів України Вадим Красник.

Взаємодія адвокатів з центрами з надання БВПД не обмежується лише виданням доручень для захисту порушених прав клієнтів. Адвокати, які нещодавно почали співпрацювати з системою БПД, отримують менторську підтримку від колег-адвокатів, які давно надають БВПД, від менеджерів з якості, які працюють в кожному регіональному та місцевому центрі. Крім того, система БПД дає можливість адвокатам підвищувати свою кваліфікацію, адже для них регулярно проводяться круглі столи, семінари, тренінги. Так, лише цього року мережею правових клубів PRAVOKATOR проведено 50 офлайн та 40 онлайн-заходів, в яких взяли участь понад 2,2 тис. адвокатів.

«Участь у таких заходах, передусім, допомагає отримати нові знання, обмінятися досвідом, спільно обговорити найактуальніші правові питання та кейси. Це ще одна сходинка до професійного зростання, це нові знайомства та можливість дізнатися ту корисну інформацію, які знадобиться під час надання правової допомоги нашим клієнтам», — говорить директорка Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області Олена Демченко.

Якість співпраці адвокатів з системою БПД підтверджується не лише кількістю успішних справ, а й численними позитивними відгуками клієнтів, які після отримання безоплатної вторинної правової допомоги з якогось питання знову звертаються до системи БПД для вирішення вже інших правових проблем.

 

 

 

 

 

До Кельменецький місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Костянтин із запитанням, чи має він право на одноразову допомогу – 8 тисяч гривень, як фізична особа-підприємець, робота якого обмежувалась у період карантину? І як отримати таку допомогу?

Йому роз'яснили, що від 14 грудня на порталі «Дія» запрацювала нова послуга – подання заяви на отримання матеріальної допомоги ФОПам та найманим працівникам. Тож питання, хто має право на компенсацію у 8 тисяч гривень за карантин та як її отримати, стали останніми днями топовими у пошукових інтернет-запитах громадян.

То хто ж може отримати одноразову матеріальну допомогу застрахованій особі

1. Фізичні особи-підприємці, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження карантину, якщо:

державна реєстрація ФОП проведена більше 3місяців тому;

на дату набрання чинності Законом, що передбачає надання одноразової матеріальної допомоги, сплачено у 2020 році єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за себе більше ніж за 3місяці;

їхній основний вид економічної діяльності на 31 жовтня 2020 року відносився до переліку тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження;

не є найманими працівниками та фізичними особами-підприємцями одночасно.

2. Наймані працівники, які задіяні на підприємствах, в установах, організаціях, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження карантину, у зв’язку із втратою частини заробітної плати, якщо:

на дату звернення працюють у суб’єкта господарювання, що нарахував ЄСВ за третій квартал 2020 року;

працюють у суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого на 31 жовтня 2020 року відносився до переліку тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження;

місце роботи у даного суб’єкта господарювання є основним (не за сумісництвом);

середня заробітна плата не перевищує  30 тисяч гривень на місяць (для обчислення середньої заробітної плати враховуються усі місяці третього кварталу 2020 року).

Як отримати таку допомогу

зареєструватися чи авторизуватися у кабінеті громадянина на вебпорталі https://diia.gov.ua за допомогою електронного підпису чи BankID, або ж авторизуватися у мобільному застосунку «Дія» через свій Приват24, Monobank, або BankID НБУ;

у розділі «Послуги» обрати «Одноразова матеріальна допомога ФОП та найманим працівникам»;

Дія автоматично перевірить ваші дані в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного Фонду України на відповідність умовам отримання допомоги;

підтвердити своє поточне місце роботи (важливо вказати правильний КВЕД суб’єкта господарювання, в якого застрахована особа працює);

ввести номер свого гривневого рахунку у форматі IBAN (отримати кошти можна лише на особистий рахунок);

перевірити та надіслати заповнену електронну заяву.

очікувати повідомлення про нарахування виплати.

Подати заяву на отримання матеріальної допомоги можна до 31 грудня включно. Допомога складає 8000 гривень та буде зарахована на особистий гривневий рахунок заявника, вказаний у заяві, до 31 грудня 2020 року.

 

 

 

 

 

Два роки тому ми відкрили для широкого загалу українську правничу Вікіпедію — довідково-інформаційну платформу правових консультацій «WikiLegalAid» (https://wiki.legalaid.gov.uaa).

Зараз на ній можна знайти 1900 правових консультацій, а за два роки матеріали платформи переглянули майже 6,5 млн разів.

Над «WikiLegalAid» працюють понад 600 консультантів. Це працівники Координаційного центру з надання правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання #БВПД, а також представники професійних правничих спільнот. Із найбільш активних консультантів сформовано експертну групу, члени якої перевіряють правові консультації та затверджують їх.

Нещодавно була оновлена головна сторінка «WikiLegalAid». Платформа стала ще більш «дружньою» для користувачів.

Більше про те, як створюється та змінюється правнича вікіпедія, читайте на нашому сайті https://bit.ly/2Kiu4Yx. А ми вітаємо наших "вікінгів" із річницею та бажаємо наснаги та успіхів у творенні якісного контенту Вікі!

 

 

 

Чи можна збільшити розмір аліментів та стягнути, у зв’язку з хворобою сина, додаткові витрати на його утримання З цим питанням звернулась пані Оксана до юристів Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Після розлучення пані Оксани з батьком її сина, Ульяновський районний суд Кіровоградської області ухвалив рішення про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини у розмірі 400 грн. на місяць, до досягнення дитиною повноліття. Але з того часу матеріальне становище та стан здоров’я пані Оксани погіршились, вона хворіє і через хворобу втратила роботу і заробіток.

У зв’язку з цими обставинами, жінка хотіла б змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з батька дитини аліменти у розмірі ¼ частки всіх видів його заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку.

До того ж, син пані Оксани хворіє і потребує додаткових витрат, пов’язаних з обстеженням, лікуванням та спеціальним харчуванням.

Правову допомогу жінці надавала адвокатка – Ірина Осієвська.

За порадою адвокатки, пані Оксана надала до суду докази додаткових витрат на утримання дитини, що викликані особливими обставинами – хворобою дитини (витрати на медичне обстеження не за місцем проживання, лікування, профілактику, дієтичне харчування дитини (чеки, квитанції про придбання ліків, консультативні висновки лікарів)).

Ульяновський районний суд на підставі наданих доказів задовольнив позов в повному обсязі та ухвалив рішення змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з батька дитини на користь клієнтки аліменти на утримання сина у розмірі ¼ частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку та щомісячно стягувати з відповідача додаткові витрати на утримання сина у розмірі 1000 грн.

Коментує Ірина Осієвська: «Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, а також ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» гарантує дітям право на гідний, належний рівень життя. Пряма відповідальність за створення належних умов, в рівній мірі лежить на батьках, оскільки відповідно до норм сімейного законодавства батько і мати мають рівні права та обов’язки по відношенню до дітей».

Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

 

 

 

Як змінюється безоплатна правова допомога в Україні

За свою майже 8-річну історію система безоплатної правової допомоги довела свою ефективність. Сьогодні запитання стоїть питання як удосконалити її діяльність, які нові підходи застосовувати до вирішення правових проблем людей? Про це в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов розповів для «Юридичної газети».

Ми починали з надання безоплатної вторинної правової допомоги. З часом запровадили безоплатну первинну правову допомогу,  почали активно займатися  правопросвітництвом та працювати над посиленням правової спроможності громад, стали впроваджувати відновне правосуддя. Зараз розбудовуємо послуги допомоги в доступі до медіації та розвиваємо спроможність системи БПД надавати допомогу через альтернативне вирішення спорів.

Водночас карантин, запроваджений у країні через епідемію коронавірусу, змінив повсякденне життя українців, вніс чимало коректив у роботу підприємств, установ та організацій. Система БПД — не виняток. Ми постійно переглядаємо та удосконалюємо наші бізнес-процеси, переводимо правові послуги в онлайн. Вже не обов’язково відвідувати наші офіси, щоб отримати консультацію. Тепер настав час замислитися – як далі розвиватиметься система БПД?

Щодня – понад 1,1 тис. випадків надання БПД

Система безоплатної правової допомоги працює в Україні вже 8 років. З 1 січня 2013 року безоплатна вторинна правова допомога ((БВПД) надається у кримінальному процесі. З 1 липня 2015 року доступ до БВПД у цивільному та адміністративному процесах отримали деякі  соціально незахищені категорії громадян – малозабезпечені, люди з інвалідністю, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи, постраждалі від домашнього насильства, діти та ін.

За роки роботи регіональні центри з надання БВПД видали понад 636 тис. доручень про призначення адвоката за рахунок держави для здійснення захисту всім затриманим, а також підозрюваним, обвинуваченим у кримінальному процесі, які через брак коштів або через інші об’єктивні причини не могли самостійно залучити захисника.

Місцеві центри з надання БВПД прийняли понад 298,8 тис. рішень про надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах. Також місцеві центри зареєстрували понад 2 млн 298,3 тис. звернень клієнтів для отримання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, допомоги у складенні заяв, скарг та інших документів правового характеру.

Загалом юристи та адвокати, які співпрацюють з системою БПД, надали понад 3 млн 233,1 тис. послуг своїм клієнтам. Це в середньому щодня, включно з вихідними та святами, – понад 1,1 тис!

Карантин і нові можливості

Сьогодні створена розгалужена мережа центрів з надання БВПД, яка налічує понад 500 точок доступу та охоплює всю територію України. Для людей, які живуть у віддалених населених пунктах, працюють понад 2,5 тис. дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги. Крім того, здійснюються виїзди мобільних консультаційних пунктів, у тому числі й для надання адресної правової допомоги.

Наскільки система БПД важлива для людей стало очевидним з початком карантину. Потреба у правовій інформації значно зросла. Адже особливості режиму надзвичайної ситуації, що був запроваджений навесні, трудові права працівників, оплата «лікарняних» та інші «карантинні» теми хвилювали багатьох українців. Якщо у лютому до єдиного контактного центру системи БПД за номером 0 800 213 103 надійшло понад 28 тис. звернень, то у березні – майже 32 тис. А рекорд був у липні – майже 53 тис. дзвінків.

Постало питання можливості людині реально захистити свої права: від отримання правової допомоги до доступу до правосуддя в безпечних умовах. Необхідно було швидко організувати роботу в новому форматі.

З переходом на дистанційну форму роботи фахівці системи БПД освоїли нові сервіси онлайн-комунікації з клієнтами. Для надання правової допомоги використовуються всі доступні способи — телефонний зв’язок, вебсайт та сторінки у соцмережах, месенджери. Необхідні документи в паперовому вигляді можна надати  через спеціально обладнані скриньки для кореспонденції. Якщо немає потреби у паперовому носії — через електронні засоби зв’язку (контакти місцевих центрів та бюро на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/tsentry). Можна поставити правове запитання у месенджер фейсбук-сторінки системи БПД  http://m.me/Centre.4.Legal.Aid, у приватний телеграм-чат http://www.legalaid.gov.ua/telegram.html або Viber http://www.legalaid.gov.ua/viber.html

У липні ми презентували мобільний застосунок «Безоплатна правова допомога». Це, так би мовити, «юрист у смартфоні». За його допомогою можна перевірити, чи маєте ви право на безоплатну вторинну правову допомогу, надіслати запит на отримання адресної правової допомоги, знайти за допомогою геолокації найближчий центр або бюро правової допомоги, автоматично зателефонувати на єдиний номер системи БПД 0 800 213 103, замовити письмову юридичну консультацію тощо. Завантажити застосунок «Безоплатна правова допомога» можна у Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR.

Отже, люди можуть отримати безоплатну правову допомогу безпечно вдома.

Єдине, що важко було уявити, — зміни в наданні правової допомоги у кримінальному процесі. Регіональні центри з надання БВПД, як і раніше, працюють цілодобово та забезпечують захист затриманим, підозрюваним, обвинуваченим за постановами слідчих та ухвалами судів, приймають дзвінки від затриманих осіб або їхніх родичів. Адвокати надають захист обвинуваченим, затриманим або підсудним також у звичайному режимі. Але новітні технології дали змогу змінити й тут деякі процеси: ми почали надавати консультації в місцях несвободи через відеоконференції, адвокати беруть участь у судових засіданнях також онлайн.

Розробляємо стратегією системи БПД

Отже, карантинне «випробування» пішло системі БПД на користь. Ми розвинули онлайн-послуги, які виявилися дуже потрібними. Тепер постало питання – як далі розвиватиметься система БПД? Безумовно, ми будемо вдосконалювати надання правових консультацій онлайн.

У жовтні системі БПД передали мобільний застосунок «Твоє право». Це безкоштовний юридичний довідник, який має чотири розділи: «Права осіб, які постраждали від збройного конфлікту в Україні», «Права осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства», «Права осіб, які постраждали від торгівлі людьми», а також «Права ветеранів АТО/ООС та членів сімей загиблих». Завантажити його можна за посиланням https://bit.ly/3iorbkE. У планах – вдосконалення зовнішнього вигляду та внутрішньої структури застосунку для створення та розвитку нових розділів для інших категорій клієнтів системи БПД, інтеграції статей WikiLegalAid та можливості отримати консультацію онлайн.

Цьогоріч ми дуже ґрунтовно підійшли до роботи над Стратегією системи безоплатної правової допомоги на 2021–2023 роки. З урахуванням різних регіональних практик та тенденцій у правовому полі сформували дерево проблем та виокремили ключові питання, які мають стати напрямами зростання. Визначили пріоритетні цілі, завдання та кроки для їх досягнення.

Перша ціль – підвищення рівня правової свідомості, культури та освіченості людей. Друга – мотивація та стимулювання людей до вирішення правових проблем у правовий спосіб, зокрема за допомогою сервісів системи БПД. Третя –  забезпечення вирішення проблем людей у правовий спосіб за допомогою наявних механізмів та сервісів. Зокрема, йдеться про забезпечення якості надання правової допомоги, посилення співпраці з партнерськими організаціями, запровадження комплексної допомоги (не тільки правової) тощо. І четверта ціль — розвиток на базі системи БПД механізмів, спрямованих на недопущення порушень прав людини, яка знаходиться у контакті чи конфлікті із законом.

Зараз робота над Стратегією системи безоплатної правової допомоги на найближчі три роки майже завершена (на рівні Координаційного центру, згодом відбудуться регіональні сесії), і потім ми презентуємо її громадськості.

Розвиваємо інститут волонтера БПД

Робота над підвищенням рівня правової свідомості людей — дуже важлива. Потрібно навчати людей самостійно визначати правові проблеми, розповідати, як їх уникнути, та куди звертатися для їх вирішення. Для цього ми розробляємо правопросвітницьку стратегію, спираючись на аналіз правових проблем людей та громад.

Ми маємо стимулювати прагнення людей вирішувати правові проблеми у правовий спосіб. І для цього розвиваємо інститут волонтера БПД.

У серпні цього року у Донецькій та Луганській областях стартував пілотний проєкт «Волонтер БПД», який реалізується системою БПД у співробітництві з БФ «Право на Захист», за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців та Програми з розвитку ООН. Волонтери надаватимуть поради та базову інформацію з правових питань у своїх громадах, поширюватимуть інформацію про послуги, які надає система БПД, перенаправлятимуть людей для отримання детальніших консультацій або правового супроводу в суді. У разі успішної реалізації проєкту у цих двох областях, він буде поширений на всю Україну.

Ми хочемо, щоб усі українці знали, що вирішити свою правову проблему вони можуть за допомогою фахівців системи БПД. А ми, своєю чергою, маємо мінімізувати бар’єри доступу до наших послуг.

До речі, вже найближчим часом система БПД стане комфортнішою для людей. Якщо зараз клієнти самостійно збирають довідки на підтвердження свого права на безоплатну вторинну правову допомогу, то невдовзі Пенсійний фонд та Державна податкова служба надаватимуть інформацію про доходи клієнта на запит центрів з надання БВПД через автоматизовані сервіси. Наразі ми працюємо над технічною реалізацією цього обміну з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Для нас дуже важливо отримувати зворотний зв’язок від наших клієнтів. Один із типових методів оцінювання якості – це анкетування або дослідження рівня задоволеності людей, які отримали послуги системи БПД. За статистикою, майже 60% клієнтів звертаються до місцевих центрів та бюро повторно. У 90% випадків клієнти приходять за рекомендацією знайомих. Саме це і свідчить про якість надання правової допомоги.

Ще один механізм зворотного зв’язку, який ми запровадили цього року, – робота «таємних клієнтів». Це дає змогу безпосередньо клієнту надати оцінку, як в цілому пройшов його візит до центру або бюро правової допомоги, наскільки доступно та зрозуміло наші фахівці надають правові консультації тощо. А нам це надає змогу виявити можливі проблеми, за необхідності забезпечити навчання фахівців тощо.

Ми постійно працюємо над посиленням спроможності системи БПД до надання послуг на засадах клієнтоорієнтованості, інклюзивності та індивідуального підходу до вирішення проблем людини.

Про відновне правосуддя, медіацію та землю

На базі системи БПД реалізується пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення». У 2019 році він діяв у шести регіонах, а на початку 2020-го — поширений на всю територію України.

Однією з моделей відновного правосуддя є програми примирення потерпілих і правопорушників. У нашому проєкті ми використовуємо «медіацію». Медіаторами у цьому процесі виступають адвокати, які співпрацюють із системою БПД та пройшли відповідне навчання. Крім процедури примирення кожен неповнолітній проходить індивідуальну програму ресоціалізації. Якщо неповнолітній примириться з потерпілим і відшкодує шкоду, пройде заходи ресоціалізації, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності за рішенням суду.

Так, станом на кінець листопада укладено 127 медіаційних угод між потерпілими та неповнолітніми, які є учасниками програми. Суд звільнив від відповідальності 78 неповнолітніх, ще по 25 справам очікується рішення суду. Отже, проєкт з відновного правосуддя для неповнолітніх доводить свою ефективність. Тому розвиток механізмів відновного правосуддя – це один з пріоритетів діяльності системи безоплатної правової допомоги.

Ми й надалі працюватимемо над покращенням доступу до медіації для вразливих груп населення. Переконаний, що медіація — це саме той дієвий інструмент, який допоможе клієнтам системи БПД не тільки вирішувати правові проблеми, а й розв’язувати конфлікти, зменшуючи тим самим соціальну напругу в суспільстві.

Враховуючи, що сьогодні люди практично нічого не знають про медіацію, ми, як провайдер надання безоплатної правової допомоги, маємо активно пропонувати їм вирішувати спори, розв’язувати конфлікти у кримінальних провадженнях за допомогою медіації.

Ще один великий проєкт, у реалізації якого бере участь система БПД, – програма «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України». Захист прав власників земель, землекористувачів та територіальних громад, роз’яснення громадянам механізмів і процедур, як користуватися і розпоряджатися своєю землею, гарантування допомоги в судовому захисті порушених прав та протидії рейдерському захопленню земельних ділянок – це мета нашої діяльності у межах проєкту.

Тож система БПД посилюватиме спроможність до виявлення системних правових проблем, їх адвокації на національному чи місцевому рівні, у тому числі із залученням інститутів громадянського суспільства.

Якщо вам або вашим близьким потрібна правова допомога — телефонуйте за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103 або звертайтеся до місцевих центрів та бюро. Отримати правову допомогу онлайн можна електронною поштою, у Facebook, Viber, Telegram та у мобільному застосунку «Безоплатна правова допомога».

 

 

Взаємодія центрів безоплатної вторинної правової допомоги Кіровоградщини

з органами місцевого самоврядування: напрями діяльності та заходи

Важливим пріоритетом роботи центрів безоплатної вторинної правової допомоги Кіровоградщини є посилення правової спроможності та правових можливостей територіальних громад, у тому числі через налагодження та підтримку тісної співпраці з органами місцевого самоврядування.

Правопросвітницькі заходи та навчання працівників органів місцевого самоврядування

З метою реалізації правових потреб громади, широкого доступу до правової допомоги громадян, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та його структурні підрозділи активно співпрацюють з органами місцевого самоврядування. Юристи центрів та бюро укладають меморандуми про співпрацю, проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу, правопросвітницькі заходи, робочі зустрічі, правові флешмоби, спільні прийоми громадян, тренінги, круглі столи, забезпечують роботу дистанційних та мобільних консультаційних пунктів тощо.

«Співпраця з органами місцевого самоврядування – це додаткові ресурси для вирішення проблем у певній територіальній громаді, селищі чи для певної цільової категорії осіб. Кооперація зусиль між нашими установами є дієвим інструментом для вирішення проблем в правовому полі жителів громади», – зазначив Анатолій Руденко,

директор Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, під час робочої зустрічі з головою Приютівської селищної об’єднаної територіальної громади Андрієм Коломійцевим.

Під час кожної зустрічі обговорюється доступність надання правової допомоги, вирішуються проблеми в правовому полі, надається доступ до правосуддя, забезпечується адресна правова допомога людям з обмеженими можливостями, якщо з певних причин клієнт не в змозі особисто відвідати центр чи бюро правової допомоги.

«Під час проведення спільних зустрічей напрацьовується механізм подальшої співпраці та чіткий план дій на майбутнє, бо органи місцевого самоврядування зацікавлені у правовій поінформованості своїх мешканців. Адже від рівня обізнаності в громаді залежить і добробут людей, від швидкого й ефективного реагування на проблемні питання – їх задоволеність місцевою владою», – наголосила Анастасія Мироненко,

заступниця начальника відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Одним із важливих напрямків співпраці є навчання працівників органів місцевого самоврядування щодо надання ними якісної безоплатної первинної правової допомоги, розроблення та поширення серед ОМС методичних рекомендацій з вирішення актуальних проблем жителів громади.

У приміщеннях органів місцевого самоврядування розміщені інформаційні стенди з контактними даними підрозділів системи безоплатної правової допомоги, номери телефонів гарячих ліній, буклети з інформацією про алгоритми дій при вирішенні актуальних правових питань та приклади успішно вирішених справ.

Перенаправлення осіб, які потребують правової допомоги

Органи місцевого самоврядування відіграють ключову роль у процесі децентралізації і, зазвичай, перевантажені запитами від громади щодо розв’язання широкого спектру місцевих проблем і, як наслідок, не мають можливості приділяти достатню увагу питанням надання правової допомоги.

Задля консолідації зусиль, спрямованих на захист, дотримання та забезпечення гарантій державного захисту конституційних прав і свобод громади на безоплатну правову допомогу, центри та бюро правової допомоги налагоджують співпрацю з органами місцевого самоврядування щодо перенаправлення осіб, які потребують правової допомоги.

На сьогоднішній день в органах сільських, селищних, районних рад на дошках оголошень розміщені матеріали про роботу бюро правової допомоги з зазначенням адреси місця розташування та засобів зв’язку. Це дає можливість поширити актуальну інформацію для громадян та захистити їхні права у разі їх порушення.

«Налагодження партнерських відносин з ОМС – один із найважливіших підходів у діяльності місцевого центру на шляху досягнення спільних цілей, запорука важливих змін у громадах. Ось уже 5 років, як ми разом з органами місцевого самоврядування плідно працюємо на благо кожного мешканця територіальної громади, який потребує допомоги у вирішенні правових проблем», – зазначає Ольга Рибак,

директорка Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

Працівники органів місцевого самоврядування перенаправляють звернення місцевих жителів до центрів чи бюро правової допомоги для надання їм безоплатної вторинної правової допомоги. Часто сільські голови звертаються з проханням допомогти жителям їх громад, які є особами з інвалідністю або не мають змоги пересуватися самостійно.

Програми надання безоплатної правової допомоги

Виконавчі органи сільських, селищних рад взаємодіють з центрами та бюро правової допомоги щодо реалізації місцевих програм надання безоплатної правової допомоги та сприяють роботі в межах своїх повноважень.

Так, Голованівським місцевим центром з надання БВПД укладено 16 програм надання безоплатної правової допомоги. Із них – 7 сільських, 2 селищних та 7 районних програм. У межах укладених програм, фахівці місцевого центру та бюро правової допомоги здійснюють виїзні прийоми громадян у найвіддаленіші населені пункти регіону. У приміщеннях сільських та селищних рад, працюють мобільні консультаційні пункти та дистанційні пункти надання безоплатної правової допомоги населенню. Перші виїзні прийоми громадян відбулися у приміщеннях Побузької селищної ради Голованівського району та Злинської сільської ради Маловисківського району ще влітку 2015 року.

Окрім того, для плідної співпраці з органами місцевого самоврядування Кропивницьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги було розроблено та затверджено 5 Програм безоплатної вторинної правової допомоги з районними державними адміністраціями: Долинською, Компаніївською, Устинівською, Новгородською та Великосеверинівською об’єднаною територіальною громадою.

Завдяки даним Програмам відбулася підтримка органами місцевого самоврядування процесу організації надання безоплатної правової допомоги та можливості отримання необхідної інформації для визначення правових потреб громади; допомога у проведенні інформаційних кампаній з метою поширення та донесення тієї чи іншої інформації.

 

 

 

7 грудня —День місцевого самоврядування в Україні. Тож система БПД не могла не згадати про ключових партнерів, які допомагають надавати якісну та доступну правову допомогу у найвіддаленіших куточках України.

Співпраця системи БПД з ОМС — це:

укладання меморандумів про співпрацю;

організація виїзних мобільних пунктів консультування громадян у приміщеннях сільських та селищних рад;

правопросвітні заходи для населення, школярів та студентів навчальних закладів з різних правових питань, роз’яснення чинного законодавства та основних реформ;

розміщення інформаційних матеріалів про безоплатну правову допомогу на вебсайтах громад та інформаційних стендах ОМС;

постійна комунікація з представниками громад, надання методичної допомоги щодо порядку надання безоплатної правової допомоги громадянам;

затвердження Програм надання БПД жителям об’єднаних територіальних громад.

Тільки за перші три квартали цього року:

44 місцеві Програми з надання безоплатної правової допомоги затверджені рішеннями сесій органів місцевого самоврядування;

1022 методичні рекомендації розроблені системою БПД щодо організації надання органами місцевого самоврядування БППД на рівні громади;

490 тренінгів проведені системою БПД для посадових осіб органів місцевого самоврядування, у т. ч. онлайн.

Ми пишаємось, що маємо «на місцях» таких партнерів.

Деталі співпраці у кожному регіоні — на сайті

 

 

 

Сьогодні, 1 грудня 2020 року, в Україні підвищено прожитковий мінімум. Тепер він для працездатних громадян становить 2270 гривень, для непрацездатних – 1769 гривень.

У зв'язку з цим повідомляємо, яка сума середньомісячного доходу дозволяє громадянам мати право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в захисті, складанні документів процесуального характеру, здійсненні представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Працездатна особа

Ви маєте право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо ваш середньомісячний дохід не перевищує 4540 грн.

Непрацездатна особа

Ви маєте право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо ваш середньомісячний дохід не перевищує 3538 грн.

Увага! Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають і інші категорії громадян - детальніше про це можна почитати в Законі України "Про безоплатну правову допомогу" за посиланням https://bit.ly/3dSxQBa

 

 

 

Самоізоляція – перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи (Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Про особливості виплати заробітної плати особі, яка знаходиться на самоізоляції, розповідає фахівчиня Луцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги Світлана Прус.

Самоізоляції, зокрема, підлягають особи:

які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим коронавірусом, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування;

з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;

які перетинають державний кордон та прибули з держави або є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19, крім осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (наприклад, дітей, які не досягли 12 років);

які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (наприклад, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти);

з підтвердженим діагнозом COVID-19, виписані із закладу охорони здоров’я, до моменту одужання.

На період карантину перелік страхових випадків, за якими передбачено надання матеріального забезпечення Фондом соціального страхування України, було розширено. Так, застрахованим особам, тобто офіційно працевлаштованим особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я , а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), надається допомога по тимчасовій непрацездатності у формі матеріального забезпечення, у розмірі − 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу. Медичним працівникам допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

Відповідно до чинного законодавства, надання застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності фінансується Фондом соціального страхування України, на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності, починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності. Перші п’ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця.

У разі захворювання дитини віком до 14 років листок непрацездатності отримує один із працюючих батьків. У такому разі Фонд соціального страхування України оплачує такий листок непрацездатності, починаючи з першого дня хвороби, але не більше 14календарних днів. Утім, якщо дитина перебуває на стаціонарному лікуванні, часового обмеження немає.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, фінансова допомога за рахунок Фонду соціального страхування України надається з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

Інструкцією також передбачено, що право на отримання та оплату листків з тимчасової непрацездатності мають особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.

 

 

 

Випадки, коли під час подання документів до Пенсійного фонду України до пенсії не зараховують частину трудового стажу або навіть періоди навчання, не поодинокі. З подібними проблемами громадяни часто звертаються до юристів безоплатної правової допомоги, як це зробив, наприклад, житель Дніпропетровщини. Чоловіку відмовили у зарахуванні до загального трудового стажу період, під час якого він був слухачем у Дніпропетровському гірничому інституті на підготовчому відділенні електротехнічного факультету.

Юрист Дніпровського бюро правової допомог Данило Смага підготував позовну заяву до суду із вимогою визнати дії Пенсійного фонду України протиправними та зобов’язати зарахувати до трудового стажу чоловіка вищевказаний період навчання . Суд позовні вимоги задовольнив повністю.

Коментує юрист Дніпровського бюро правової допомоги №2 Данило Смага:

Чи зобов’язані органи Пенсійного фонду України зараховувати для призначення пенсії період проходження навчання

Так, оскільки відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Увага! Час навчання у зазначених закладах після 01 січня 2004 року (якщо особа не працювала) не зараховується до страхового стажу, оскільки студенти не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.

Що робити, якщо відповідний період навчання не записано до трудової книжки

У даному випадку до органу Пенсійного фонду України необхідно надати копію диплому (посвідчення, свідоцтва) про здобуття відповідної освіти або уточнюючу довідку з місця навчання, яка підтвердить період навчання особи.

Як вчинити, якщо особі відмовляють у зарахуванні відповідного періоду до трудового стажу

Звертатись до суду та оскаржувати дії органів Пенсійного фонду України, зобов’язуючи їх зарахувати відповідний період.

 

 

Донедавна українці могли змінювати за власним бажанням лише імена та прізвища, а по батькові - ні. Учора Верховна Рада України дозволила і цю зміну.

Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові" (https://bit.ly/3k0Vm1I), який доповнює статтю 295 Цивільного кодексу України та статтю 149 Сімейного кодексу України положеннями, які мають дозволити фізичній особі змінювати не лише своє прізвище та (або) ім‘я (що вже передбачено чинним законодавством), а й по батькові.

Цей Закон, що набирає чинності з 1 січня 2021 року, передбачає такі зміни:

Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові.

Фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків.

У разі якщо над фізичною особою, яка досягла 14 років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої особи здійснюється за згодою піклувальника.

Фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішувати орган опіки і піклування або суд. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

 

 

Захист прав власників земель, землекористувачів та територіальних громад. Роз’яснення громадянам механізмів і процедур, як користуватися і розпоряджатися своєю землею. Гарантування допомоги у судовому захисті порушених прав та протидії рейдерському захопленні земельних ділянок. Це мета діяльності системи безоплатної правової допомоги у межах системного проєкту «Програма «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України».

Покращення захисту прав землевласників

«Власники землі потребують додаткової поінформованості про свої права на землю та можливості їх реалізації, а також про інструменти їх захисту в правовий спосіб. Успіх реалізації земельної реформи в тому числі залежить від ефективності механізмів захисту прав громадян та їх правової спроможності у сфері земельних відносин», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Об’єднані територіальні громади потребують посилення спроможності щодо ефективного управління земельними ресурсами, які знаходяться у їхньому розпорядженні. Особливо зважаючи на те, що 26 жовтня 2020 року усі новостворені громади отримали землі в комунальну власність та зможуть використовувати кошти від землекористування для свого розвитку (відповідно до Указу Президента № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», який передбачає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності). Загалом місцеве самоврядування отримає у власність понад 2 млн га землі. Отже, виникне багато правових запитань щодо управління земельними ресурсами.

Юристи системи БПД, адвокати, нотаріуси, землевпорядники, судді, реєстратори, фахівці органів місцевого самоврядування, а також представники приватного сектору, які здійснюють свою діяльність у сфері земельних відносин, потребують покращення навичок щодо застосування норм законодавства у сфері земельних відносин.

Останнім часом сфера земельного законодавства зазнала істотних змін. Так, 31 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон про обіг сільськогосподарських земель, який передбачає надання права купівлі землі лише українцям. Також законодавчо встановлені обмеження максимальної площі, яка може перебувати у власності однієї особи, та пільгові умови для українських фермерів. Ці та інші нововведення вимагають вивчення та аналізу з метою правильної реалізації на практиці.

Отже, перед системою безоплатної правової допомоги стоять два вагомі завдання:

·  посилення захисту прав громадян у сфері земельних відносин шляхом надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги;

·  посилення правової спроможності громадян та громад у сфері земельних відносин шляхом покращення правової обізнаності у результаті проведення правопросвітницьких заходів.

Фахівчиня відділу «Надвірнянське бюро правової допомоги» Івано-Франківського МЦ з надання БВПД консультує місцеву мешканку з питання оренди паю. С. Перерісель, Івано-Франківщина

Для системи БПД «земельна» тема не нова. Адже у трьох областях – Київській, Львівській та Миколаївській – за підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку реалізований пілотний проєкт «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». Проведені тренінги для працівників системи БПД, адвокатів, юристів органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, землевпорядників та реєстраторів. Мобільні групи виїжджали для консультування із земельних питань у віддалені громади.

Виїзне консультування з питань земельних правовідносин в Крисинській сільській раді. Богодухівський район, Харківщина

Правові консультації у земельній сфері

У всіх регіонах України працюють понад 500 офісів правової допомоги. Безоплатна правова допомога надається з усіх питань, у тому числі у сфері земельних відносин.

Наразі відібрано 10 областей, в яких реалізується проєкт «Програма «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство» у 2020 році. З травня по вересень цього року до місцевих центрів з надання БВПД у цих областях надійшло 6 765 звернень із земельних питань. З них 6 588 – це правові консультації та роз’яснення. За 147 зверненнями було прийняте рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги.

«Завдання до кінця цього року – принаймні у 80% випадків надавати правові консультації у письмовій формі. Це зменшить вірогідність неточного тлумачення клієнтами інформації, наданої юристами. Адже деяким клієнтам важко запам’ятати усні поради», – зазначив Олександр Баранов.

Найчастіше люди звертаються з правовими питаннями щодо договорів оренди земельної ділянки (укладання, внесення змін, розірвання та поновлення), права власності на землю (оформлення, набуття права, спільна власність), безоплатної передачі ділянок громадянам із земель державної і комунальної власності.

Правове консультування про оформлення договору оренди земельного паю під час мобільного виїзду до с. Грабовське. Краснопільський район, Сумщина

У переліку актуальних правових питань – встановлення та погодження меж земельної ділянки, право користування та усунення перешкод користування ділянкою, приватизація землі, присвоєння кадастрового номера земельної ділянки та зміна цільового призначення ділянки.

Багато запитань щодо права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, земельного податку, відшкодування збитків за пошкодження посівів сільгоспвиробникам. Багатьох цікавлять теми ринку землі та протидії рейдерському захопленню.

При наданні правових консультацій значна увага приділяється їхній якості. Для проведення оцінювання якості наданих консультацій відібрані юристи, які пройшли відповідне навчання.

Фахівці Чугуївського МЦ з надання БВПД проводять правопросвітницький захід на тему «Актуальні зміни у земельному законодавстві» для мешканців с. Кам’яна Яруга та співробітників Кам’яноярузької сільської ради, Харківщина

Судові механізми захисту та протидії рейдерству

Приватні землекористувачі стикаються з багатьма проблемами. Велика частка представників приватного сектору наражається на ризик рейдерського захоплення земель. Такі випадки трапляються через «недосконалі» права на землю.

І тут величезне значення має запобігання порушенню зареєстрованих прав користування або прав власності, кращі знання про земельне законодавство та процесуальні норми (скажімо, укладення договорів оренди землі) серед землевласників та фахівців, які здійснюють свою діяльність у сфері земельних відносин, забезпечення судового вирішення спірних питань.

Начальник відділу Тальнівське бюро правової допомоги Уманського МЦ з надання БВПД Віталій Маліванчук проводить інформування жителів села Кобринове на тему «Процедура та норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, дострокове розірвання договорів оренди та роз’яснення щодо ринку землі». Тальнівський район, Черкащина

Здійснення виїзних консультувань у межах роботи дистанційний та мобільних пунктів доступу до БПД

Задля спрощення доступу до безоплатної правової допомоги, зокрема для осіб, які проживають у сільській місцевості, місцеві центри утворюють та забезпечують роботу мережі дистанційних пунктів доступу до БПД. Загалом по всій території України налічується понад 2 500 таких віддалених точок доступу до БПД.

«Найкращим способом впливу на посилення правової спроможності сільської громади є проведення виїзних консультувань у віддалені населені пункти у межах роботи дистанційних пунктів доступу до БПД та мобільних консультаційних пунктів. Це дає змогу спрямовувати землевласників та землекористувачів на дієве вирішення їхніх правових проблем», – розповідає фахівчиня Сумського місцевого центру з надання БВПД Юлія Іваненко.

Фахівці Черкаського місцевого центру з надання БВПД проводять виїзний правопросвітницький захід «Земельна реформа в Україні» для працівників сільської ради села Думанці Черкаського району

У 10 областях, в яких реалізується проєкт «Програма «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство», організовано роботу 1317 дистанційних пунктів доступу до БПД, з них 158 працюють у сільських, селищних радах та в об’єднаних територіальних громадах.

«Актуальним є роз’яснення порядку внесення змін до договору оренди землі, адже більшість жителів сільської місцевості мають у власності земельні паї, які здають в оренду. Розуміння процедури внесення змін до договору оренди землі дає уявлення про можливість врегулювання спірних договірних моментів або уникнення їх в майбутньому», – говорить директорка Володимир-Волинського місцевого центру з надання БВПД Лариса Базіла.

Представники Володимир-Волинського МЦ з надання БВПД Лариса Базіла та Олексій Кірносов консультують жителів с. Рогожани із земельних питань. Володимир-Волинський район, Волинь

У межах реалізації Програми «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України» фахівці місцевих центрів з надання БВПД з метою надання правових консультацій з земельних питань з травня по вересень поточного року у 10 визначених областях загалом здійснили 747 виїздів у віддалені населені пункти, у тому числі у сільську місцевість (сільські, селищні ради та об’єднані територіальні громади). Під час таких виїзних консультувань було надано правові консультації та роз’яснення, у тому числі з земельних питань, 1721 особі.

Фахівчиня Вижницького місцевого центру з надання БВПД Галина Лашкіба на виїзному прийомі громадян розповідає, які земельні ділянки є нерозподіленими, що таке невитребувані частки (паї) та як оформити право власності на пай. Чернівеччина

«Мета таких виїздів – роз’яснити мешканцям громад, як вирішувати земельні проблеми. Багато запитань щодо приватизації земельних ділянок, укладення та реєстрації договорів оренди. Проте громадян цікавить і багато інших питань, наприклад, підстави та порядок нарахування аліментів, порядок зняття з реєстрації місця проживання тощо», – розповідає директор Кам’янець-Подільського місцевого центру з надання БВПД Валентин Бартиш.

Окрім того, через дію в окремих регіонах карантинних обмежень працівниками центрів було забезпечено надання 295 особам безоплатної первинної правової допомоги в рамках проведення онлайн консультувань за допомогою дистанційних форм комунікації (скайп, zoom, телефонний зв’язок тощо).

Фахівці Стрийського МЦ під час виїзду в с. Старий Кропивник, Львівщина

Земельне правопросвітництво

Багато мешканців віддалених сіл не знають про свої права. Здебільшого вони не знають, куди звертатися в разі виникнення проблем, які існують механізми захисту прав. Тому виїзне консультування фахівці місцевих центрів поєднують з правопросвітництвом.

Юристи Сумського МЦ з надання БВПД Юлія Іваненко та Сергій Куцеренко проводять правопросвітницький захід «Договір оренди земельного паю» для громади с. Тур’я. Краснопільський район, Сумщина

«Проведення правопросвітницьких заходів при здійсненні таких виїздів дозволяє проводити ефективну роз’яснювальну роботу серед селян. Завдяки цьому зростає рівень обізнаності громадян про їхні права у сфері земельних відносин, власники земельних ділянок та землекористувачі отримують додаткові можливості щодо захисту своїх прав», – говорить Юлія Іваненко.

Утім, це лише один формат правопросвітницьких заходів. Відповідно до визначених актуальних тем фахівці системи БПД розробляють правопросвітницькі заходи у форматі вуличних інформувань, правопросвітницьких лекцій, інформаційних заходів, навчально-консультативних заходів для органів місцевого самоврядування тощо.

Спеціаліст Татарбунарського бюро правової допомоги Арцизького місцевого центру з надання БВПД Інга Дмитрієва проводить консультування громадян з земельних питань у приміщенні Татарбунарської центральної районної бібліотеки. Татарбунарський район, Одещина

Наразі вже розроблені типові офлайн правопросвітницькі заходи. У зв’язку з карантинними обмеженнями також розроблені онлайн заходи, спрямовані на підвищення обізнаності населення у земельній сфері.

За період 20 травня по 23 жовтня 2020 року всього проведено 924 правопросвітницьких заходи, з них онлайн – 121, офлайн – 803. У офлайн-заходах взяли участь 6328 осіб, онлайн-заходи переглянули 16342 рази.

Основні теми: Безоплатне отримання земельної ділянки та розірвання договору оренди землі; Земельна реформа в Україні; Право на землю іноземців та осіб без громадянства; Порядок оформлення спадщини на земельну ділянку; Порядок приватизації земельної ділянки під своїм будинком: Як приватизувати земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок; Земельні правовідносини; Оформлення договору відчуження земельної ділянки у разі правовстановлючих документів: втрата, оформлення з помилкою.

Працівники Великомихайлівського бюро правової допомоги проводять лекцію на тему: «Як успадкувати земельну ділянку?» на базі дистанційного консультативного пункту у Полезненському старостинському окрузі Великомихайлівської об’єднаної територіальної громади. Великомихайлівський район, Одещина

Під час проведення правопросвітницьких заходів фахівці місцевих центрів проводять анкетування учасників, щоб визначити рівень їхньої обізнаності в питаннях земельного законодавства та типові проблеми у сфері земельного права. Така інформація допоможе планувати тематику подальших активностей.

Фахівчиня Сокирянського бюро правової допомоги Олександра Івасюк під час виїзного прийому громадян проводить анкетування громадян для визначення рівня їхньої обізнаності у сфері земельного права. Чернівецька область

Крім того, фахівці системи БПД проводитимуть дослідження правових потреб громад, у тому числі з земельних питань. Наразі вже сформовано вимоги до методології дослідження правових потреб та її структура.

Для проведення інформаційно-просвітницьких кампаній по всій території України фахівці системи БПД розробляють інформаційні матеріали на актуальні «земельні» теми.

З початку реалізації проєкту на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid розміщено 20 нових правових консультацій із земельних питань. Усього на сьогодні на ній розміщено понад 70 консультацій у сфері земельних правовідносин.

Навчання фахівців у сфері земельних відносин

Законодавство у сфері земельних відносин регулярно оновлюється. Тому Координаційний центр з надання правової допомоги працює над розвитком системи підвищення кваліфікації за спеціальними навчальними та тренінговими програмами працівників системи БПД та фахівців, які здійснюють свою діяльність у сфері земельних відносин: юристів, адвокатів, нотаріусів, землевпорядників, суддів, реєстраторів, фахівців ОМС, а також представників приватного сектору агропромислового комплексу.

Юристи Сумського МЦ надання БВПД Сергій Куцеренко та Олена Ярем проводять тренінг для працівників органів місцевого самоврядування (ОМС) на тему «Оформлення права власності на земельну ділянку». С. Грабовське, Краснопільський район, Сумщина

«Створення системи підвищення кваліфікації передбачає розроблення навчальних програм, підготовку тренерів відповідних програм, регіональні тренінги для фахівців за відповідними програмами та створення на основі розроблених навчальних матеріалів дистанційних курсів», – розповідає Олександр Баранов.

Уже підготовлено план тренінгу, визначені питання, що потребують навчання, сформовані вимоги до навчальних матеріалів. Невдовзі розпочнуться тренінги для працівників, які здійснюватимуть надання БПД з правових питань, пов’язаних із земельними правовідносинами.

Довідково.

Україна розпочала реалізацію Програми «Прискорення приватних інвестицій в сільське господарство», в рамках якої у 2019 році було укладено угоду з Міжнародним банком реконструкції та розвитку про позику у розмірі $200 млн 20 травня 2020 року, після здійснення Україною внутрішньодержавних процедур, угода про позику набрала чинності.

Реалізація Програми «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України» дозволить Україні пом’якшити окремі обмеження на шляху до зростання участі приватного сектора, зокрема малих і середніх підприємств, у сільськогосподарському ринку факторів виробництва та ринку товарів України.

Фахівці системи БПД проводять правопросвітницьку роботу. Вінниччина

Для досягнення мети Програми заплановано:

·  створити Державний аграрний реєстр та відкрити до нього доступ широкому загалу;

·  провести інвентаризацію земель державної власності та внести відомості щодо них до Державного земельного кадастру;

·  розробити методологію розробки планів землекористування для об’єднаних територіальних громад;

·  провести супутникове картографування території України;

·  створити автоматизовану систему оповіщення щодо змін у Державному земельному кадастрі;

·  підвищити обізнаність власників та користувачів земельних ділянок щодо прав на землю та способів їх захисту;

·  посилити систему державного контролю на державному кордоні України з урахуванням вимог ЄС та найкращих світових практик;

·  розробити та ввести в експлуатацію інтерактивну інформаційну систему про безпечність харчових продуктів та вимог ринків експорту.

Корисні ресурси для власників землі

·  Державний реєстр речових прав на нерухоме майно https://kap.minjust.gov.ua/

·  Єдиний державний реєстр адміністративних послуг https://my.gov.ua/

·  Електронні послуги Держгеокадастру https://e.land.gov.ua/

·  Державний земельний кадастр https://map.land.gov.ua/

·  Нормативна грошова оцінка землі https://ngo.land.gov.ua/

·  Державний аграрний реєстр https://www.ar.gov.ua/

Як отримати безоплатну правову допомогу

·  зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103.

·  звернутися до місцевих центрів та бюро (контакти на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/

·  відвідати дистанційні або мобільні пункти доступу до БПД, графік роботи яких дізнатися в найближчому місцевому центрі/бюро

·  поставити запитання у месенджер Фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid

·  прочитати правові консультації у правничій вікіпедії WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua/

·  скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR

·  завантажити мобільний застосунок «Твоє право» за посиланням https://bit.ly/3iorbkE

 

 

 

"Первинка" та "вторинка" - так наші фахівці скорочено називають безоплатну первинну та безоплатну вторинну правову допомогу, яку надає людям система БПД.

ПЕРВИННУ правову допомогу можуть безоплатно отримати всі. Вона включає надання правової інформації, правових консультацій та роз’яснень, складання правових документів (звернень, довідок, запитів тощо), крім процесуальних, допомогу в доступі до вторинної правової допомоги та альтернативних форм вирішення спору, зокрема медіації (посередництва). Безоплатну первинну правову допомогу Ви можете отримати у найближчому до Вас місцевому центрі чи бюро правової допомоги. Їхні адреси, контакти, розклад роботи можна знайти тут: https://bit.ly/2B6xBEY

Майте на увазі, що, зважаючи на епідеміологічну ситуацію, система БПД значно розвинула свої дистанційні сервіси: написати правове запитання можна і в месенджер цієї фейсбук-сторінки, і через спеціальну кнопку на нашому сайті, і надіслати на електронку будь-якого центру чи бюро правової допомоги. Можна зателефонувати на безкоштовний номер системи БПД 0 800 213 103, скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога» (https://bit.ly/3hwwgqR).

Безоплатна ВТОРИННА правова допомога створена для людей, що зазвичай не мають можливості дозволити собі адвоката за договором. Вона включає складання процесуальних документів, захист від обвинувачення, представництво інтересів особи в судах та інших державних органах. Захищають інтереси громадян наші юристи та адвокати, які співпрацюють з системою БПД. Щоб дізнатися, чи маєте ви право на "вторинку", прочитайте Закон України "Про безоплатну правову допомогу": у статті 14 перелічуються категорії осіб, які мають на неї право https://bit.ly/34xY8qH

Скільки зазвичай клієнтів звертається до системи БПД по первинку, а скільки - по вторинку? Минулого року, наприклад, це було 558 тисяч і 152 тисячі відповідно ("Звіт системи БПД за 2019 рік" https://bit.ly/3oym8SI) . Саме стільки людей по всій Україні отримали можливість розв'язати свої правові проблеми, мати доступ до справедливості.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

 

Любите переглядати юридичні відеоролики? Тоді раді повідомити, що всі наші відео зібрані в одному youtube-каналі "Безоплатна правова допомога" ось тут:

https://www.youtube.com//Legalaidgovua

У них ми розповідаємо про систему безоплатної правової допомоги, даємо правові консультації. Ролики знімають та монтують юристи системи БПД з усієї України, а також фахівці мережі правових клубів PRAVOKATOR правовий клуб

#БПД #ПравоваДопомога #legalaid

 

 

 

Адаптивний карантин в Україні триватиме щонайменше до 31 грудня 2020 року. Зважаючи на епідемічну ситуацію у вашому регіоні, обирайте безпечний спосіб отримати безоплатну правову допомогу. Звертайтесь до центрів та бюро системи БПД (усього в Україні їх понад 500) або поспілкуйтесь з юристом дистанційно (телефоном чи онлайн).

Звернутися по правову допомогою можна до найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги. Їх перелік, адреси та графік роботи можна дізнатися на сайті системи БПД у розділі «Всі центри»: https://bit.ly/3jpvxYO

Мешканці віддалених населених пунктів можуть отримати правову консультацію під час роботи мобільних та дистанційних пунктів. Детальніше дізнатися про графік їх роботи можна у найближчому місцевому центрі. Також можна скористатися пошуком найближчого центру та дистанційних пунктів: https://bit.ly/3jjCnPL

Якщо вас чи вашого родича затримали за підозрою у кримінальному провадженні, зателефонуйте за номером

0 800 213 103

для призначення адвоката. Детальнішу інформацію можна дізнатися на сайті у розділі «Мене затримали»: https://bit.ly/3jkPPCH

Щоб отримати правову допомогу, зокрема призначення адвоката для відновлення порушених прав у суді, слід надати до місцевого центру відповідні документи. Упродовж 10 днів центр перевірить документи та прийме рішення про надання безоплатної вторинної допомоги. Детальніше про категорії осіб, які мають право на такий вид допомоги, можна переглянути у розділі «Чи маю я право на безоплатну вторинну правову допомогу»: https://bit.ly/2IZ7NhN

Як отримати безоплатну правову допомогу дистанційно?

Зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД

0 800 213 103

За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE

Постраждалі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot

Всі, кому потрібна правова консультація, можуть поставити запитання у месенджер Фейсбук-сторінки системи БПД:

https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid

Багато корисного та можна про ваші права та механізм їх захисту можна довідатися через такі наші ресурси:

офіційний сайт системи БПД: https://www.legalaid.gov.ua

Фейсбук-сторінку системи БПД:

https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid

Телеграм-канал «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid

Інстаграм-сторінку системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

YouTube-канал «Безоплатна правова допомога» https://www.youtube.com/user/Legalaidgovua

правничу вікіпедію WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

 

 

Дуже важливий крок для системи БПД, який прорве паперову тяганину та приведе до спрощення доступу до правової допомоги. Опубліковані Порядки обміну інформацією між Пенсійним фондом України, Державною податковою службою України та центрами з надання БВПД.

Це означає, що уже найближчим часом нашим клієнтам не потрібно буде самостійно збирати довідки для підтвердження їхнього права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Координаційний центр з надання правової допомоги та Міністерство юстиції України розробили два нормативно-правові акти. Це Порядок подання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування центрам з надання безоплатної вторинної правової допомоги (https://cutt.ly/Ygp9oVw) та Порядок подання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (https://cutt.ly/sgp9aJ3).

Після технічного впровадження цих Порядків людям не потрібно буде самостійно збирати довідки з Пенсійного фонду та з Державної податкової служби. Так, Пенсійний фонд надаватиме на запит центрів інформацію про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, розмір призначених пенсій щодо осіб, які звернулись за отриманням БВПД. Державна податкова служба надаватиме на запит центрів інформацію про доходи осіб, які звертаються зо отриманням БВПД.

 

 

 

Однією з найболючіших проблем внутрішньо переміщених осіб, з якими вони звертаються до фахівців системи безоплатної правової допомоги, є житлова. Вже цього року ВПО можуть скористатися правом на отримання компенсації за зруйноване на Донбасі житло . 2 вересня 2020 року Уряд затвердив постанову, якою затвердив порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненою збройною агресією Російської Федерації (https://bit.ly/2GZAgDw)

Детальніше про це та про інші юридичні питання, що стосуються ВПО, можна прочитати у застосунку "Твоє право", де регулярно оновлюється правова інформація (https://bit.ly/3iorbkE)

Компенсація надається постраждалим, які є власниками житла на контрольованій Урядом України території, та яке було зруйноване після 14 квітня 2014 року. Розмір компенсації визначатиметься за опосередкованою вартістю спорудження житла у регіонах України, але не більше 300 тисяч гривень.

Щоб отримати грошову компенсацію необхідно виконати кілька кроків:

Подати до органу місцевого самоврядування/військово-цивільної адміністрації або ЦНАП за місцем розташування зруйнованого житла перший пакет документів :

заяву про проведення обстеження житла;

копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

копію документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім іноземців та осіб без громадянства);

нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності на житло на момент подання заяви.

Протягом 5 календарних днів з моменту надходження заяви заявник отримує повідомлення про рішення та дату проведення обстеження житла, яке здійснюється у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття такого рішення.

Протягом 3 робочих днів з моменту проведення обстеження безоплатно заявник отримує від органу місцевого самоврядування/військово-цивільної адміністрації:

акт обстеження житла;

довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення права власності на зруйноване житло.

Подати до органу місцевого самоврядування/військово-цивільної адміністрації або ЦНАП за місцем розташування зруйнованого житла другий пакет документів :

заяву про виплату грошової компенсації;

копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;

копію акта обстеження житла;

інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням.

Протягом 3 робочих днів з дати прийняття постраждалому надсилається рішення щодо надання (із зазначенням розміру) або відмови в наданні грошової компенсації.

У разі прийняття позитивного рішення, гроші надійдуть на банківський рахунок постраждалого .

#твоєправо #UNDP

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Донбасс SOS Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України ГО "Ла Страда-Україна" IOM Ukraine Юридична сотня

 

 

 

Застосунок «Твоє право» – це безкоштовний юридичний довідник. Він розроблений у 2018 році в рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру для захисту прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства. Минулого року застосунок був оновлений, додані нові розділи. Робота застосунку забезпечується ГО «Донбас СОС» у партнерстві з Програмою ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Урядів Данії, Швеції та Швейцарії. Тепер він переданий системі #БПД для подальшого розвитку та розбудови у співпраці з партнерами.

«Зараз система безоплатної правової допомоги розвиває можливість надання правових консультацій онлайн. Поки що це відбувається за допомогою чатів у соціальних мережах, сайту системи БПД. Така сама можливість може бути вбудована у застосунок «Твоє право», – розповів в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Крім того, у планах розвитку застосунку – інтеграція інформації з довідково-інформаційної платформи «WikiLegalAid», яка наразі містить понад 1700 правових консультації. Буде створений також розділ «новини», де розміщуватиметься інформація щодо системи БПД, законодавчих змін тощо.

Детальніше читайте на нашому сайті: https://bit.ly/356QKSu

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

#твоєправо #UNDP

Донбасс SOS Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України IOM Ukraine

 

 

 

Робити фото- та відеознімання в сучасному світі стало звичною справою, але не кожен знає, що під час проведення таких дій ми також маємо право на захист. Де можна і не можна проводити знімання людей для подальшого оприлюднення фото-, відеоматеріалу – розповідаємо сьогодні у рубриці ##КонсультаціяБПД

Знімання людей для подальшого оприлюднення фото-, відеоматеріалу регламентовано статтею 307 Цивільного кодексу України, але це право не є абсолютним і може бути обмежене. Так, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою (крім деяких виключень), оскільки процес відповідної зйомки може певним чином суттєво порушувати особисті немайнові права фізичної особи.

Якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру, припускається, що особа надала згоду на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку.

Водночас знімання особи може проводитися представниками правоохоронних органів без її згоди в рамках розслідування кримінального правопорушення, як правило, під час негласних слідчих розшукових дій і на підставі відповідного рішення суду.

Також, згідно зі статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію», правоохоронці для забезпечення публічної безпеки і порядку можуть закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку , а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки , що знаходиться в чужому володінні, з метою:

попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Без згоди можна вести фото-, відеознімання службових, посадових або публічних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування під час виконання ними своїх посадових обов’язків.

У разі, якщо керівник підприємства, установи чи організації бажає встановити аудіо- та відеоапаратуру і фіксувати дії своїх працівників, він повинен попередньо отримати письмову згоду працівників та відобразити такі умови праці у правилах внутрішнього трудового розпорядку.

У яких випадках потрібна згода особи, яку фотографують, та у якій формі фотограф має її отримати

Яка відповідальність фотографа за використання зображень людей без їхньої згоди

Чи можна знімати дітей у публічних місцях (на вулицях, пляжах, школах) для подальшого оприлюднення

Чи має право учень проводити фото-, відеознімання вчителя у школі, а вчитель – знімати учнів

Відповіді на ці запитання читайте в публікації на сайті системи безоплатної правової допомоги

 

 

Спалювати опале листя заборонено законом через ризик загоряння, що може створити загрозу життю та здоров’ю людей, забруднення атмосферного повітря і зниження родючості ґрунтів. Тож, окрім адміністративної, українським законодавством передбачена й кримінальна відповідальність за випалювання рослинного світу .

За такі дії правопорушник може не лише сплатити кругленьку суму штрафу, а й потрапити за ґрати на строк аж до 10 роківів

Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом в Україні караються:

штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн.);

обмеженням волі на строк від 2 до 5 років;

позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються:

 

 

Зовсім скоро, уже цієї неділі, в Україні відбудуться місцеві вибори, на яких обиратимуть депутатів сільських, селищних і міських рад та сільських, селищних і міських голів. Про те, як заповнювати виборчий бюлетень, Центральна виборча комісія затвердила роз'яснення, яке розмістила на своїй офіційній сторінці ( (https://bit.ly/3dOYcFx). Розповідаємо в нашій інфографіці, де писати галочки, плюсики та цифри, щоб ваш голос не пропав:

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

#вибори2020

 

 

 

 

 

 

 

 

Конфлікт інтересів у системі БПД є неприпустимим

Конфлікт інтересів може виникнути у різних сферах. Нерідко такі випадки стосуються прийняття рішення стосовно осіб, з якими посадовець пов’язаний особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками. Система безоплатної правової допомоги вживає заходів щодо недопущення виникнення та врегулювання потенційного чи реального конфлікту інтересів.

Сімейні стосунки на роботі

Подібна ситуація склалася в одному з Регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Директор центру уклав контракти з власними сином та донькою як з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Як родинні стосунки вплинули на роботу сина директора свідчить той факт, що протягом року він отримав 36 доручень для надання БВПД. У цей же час середнє навантаження на інших адвокатів, які співпрацювали з Регіональним центром, становило 21,6 доручень.

Зважаючи на такі факти, Координаційний центр з надання правової допомоги звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз’ясненнями щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів в діях директора Регіонального центру. Відповідь НАЗК однозначна: у діях посадовця вбачалася наявність потенційного конфлікту інтересів, який полягає у виконанні службових повноважень під впливом приватного інтересу, зумовленого сімейними стосунками, у зв’язку з укладенням контрактів та угод з донькою та сином.

Шляхи врегулювання

Отже, конфлікт інтересів потребував врегулювання. Один із можливих шляхів – переведення особи на іншу посаду. Координаційний центр з надання правової допомоги запропонував керівнику Регіонального центру на вибір одну з вакантних посад, які за своїми характеристиками відповідали його особистим та професійним якостям. Зокрема, це були посади заступника директорів місцевих центрів з надання БВПД.

Проте посадовець не надав згоду на переведення на запропоновані посади. Тому роботодавець застосував такий захід для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів як звільнення. Наказом Координаційного центру з надання правової допомоги чоловік був звільнений з посади директора Регіонального центру з надання БВПД у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів, відповідно до пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України та пункту 6 частини першої статті 29 Закону України «Про запобігання корупції».

Низка судових засідань

Після чого почалася низка судів. Звільнений директор Регіонального центру звернувся до міськрайонного суду з позовом до Координаційного центру з надання правової допомоги про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Він подав апеляційну скаргу на це рішення до апеляційного суду. Апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням міськрайонного суду та постановою апеляційного суду, колишній посадовець подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Постановою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення міськрайонного суду та постанову апеляційного суду залишено без змін.

Застосовані Верховним Судом норми права

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що Регіональний центр є юридичною особою публічного права, а його директор, як посадова особа цієї установи, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з частиною четвертою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Частиною першою статті 29 цього Закону встановлено, що зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; 3) обмеження доступу особи до певної інформації; 4) перегляду обсягу службових повноважень особи; 5) переведення особи на іншу посаду; 6) звільнення особи.

Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв`язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, у тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу (частина друга статті 34 Закону України «Про запобігання корупції»).

Верховний Суд установив, що такий крайній захід як звільнення для врегулювання конфлікту інтересів застосований Координаційним центром з надання правової допомоги законно.

 

 

 

Твоє право: трудові гарантії військовослужбовців

Ветерани та учасники бойових дій – у трійці категорій громадян, які найчастіше звертаються за безоплатною вторинною правовою допомогою. З початку цього року БВПД отримали майже 5 тис. учасників АТО/ООС. До ТОП-5 правових питань, з якими військовослужбовці звертаються до центрів та бюро правової допомоги, входить трудове право.

До Роздільнянського місцевого центру з надання БВПД звернувся учасник АТО/ООС. Він розповів, що з 2016 по 2018 роки проходив службу в Збройних силах України. Після звільнення йому було виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки. Пізніше він дізнався, що законодавство передбачає додаткову відпустку учасникам бойових дій. Чоловік звернувся з рапортом за місцем проходження служби про виплату йому компенсації за невикористану додаткову відпустку, проте отримав відмову.

Юрист центру Роман Непочатов підготував та подав позов до Одеського окружного адміністративного суду. Cудом ухвалено рішення на користь учасника АТО/ООС, яким зобов’язано військову частину виплатити компенсацію за не використану додаткову відпустку.

Ще один приклад захисту трудових прав військовослужбовців. До Лиманського бюро правової допомоги, що на Донеччині, звернувся учасник бойових дій, який проходить службу в лавах Збройних сил України. Він розповів, що був неправомірно звільнено з роботи, та просив допомогти йому у складанні процесуальних документів про визнання наказу про звільнення незаконним та зобов’язати роботодавця поновити його на роботі, а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Начальник бюро Артем Воронов підготував позовну заяву до суду. Суд ухвалив рішення, відповідно до якого роботодавець має поновити на посаді чоловіка, а також виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 109,7 тис. грн.

Які існують трудові гарантії військовослужбовців – про це можна прочитати у застосунку «Твоє право».

Права військовослужбовців

Під час дії особливого періоду за мобілізованими працівниками, а також прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі при укладенні нового контракту, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення зберігається:

робоче місце, посада та середній заробіток (військовослужбовці увільняються від виконання посадових обов’язків) (стаття 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП);

право на щорічну відпустку (пункт 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон).

Трудовий стаж не переривається (стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Трудові гарантії поширюються також на поранених, полонених або визнаних безвісно відсутніми до моменту звільнення їх з військової служби, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Якщо особа була безробітною, то на період військової служби виплата допомоги по безробіттю припиняється.

Після звільнення в запас, при повторній реєстрації у державній службі зайнятості, виплати по безробіттю здійснюватимуться з урахуванням фактичного працевлаштування протягом проходження служби та розміру грошового забезпечення. Виплата пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», не припиняється.

Додаткові права:

переважне право на залишення на роботі в разі скорочення на підприємстві (стаття 42 КЗпП);

право на щорічну відпустку повної тривалості до закінчення 6 місяців у перший рік роботи на підприємстві – у тому числі для осіб з інвалідністю внаслідок війни; працівників, які мають путівку для санаторно-курортного лікування (частина сьома статті 10 Закону);

можливість використовувати чергову щорічну відпустку у зручний час – для осіб з інвалідністю, дружин (чоловіків) військовослужбовців, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (частина дванадцята стаття 10 Закону);

14 календарних днів на рік додаткової відпустки, зі збереженням заробітної плати – для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття162 Закону);

додаткові гарантії щодо працевлаштування осіб до 35 років, які влаштовуються на роботу вперше (стаття 196 КЗпП, пункт 4 статті 14 Закону України «Про зайнятість населення»).

Увага! Після звільнення з військової служби працівник зобов’язаний вийти на роботу на наступний день після звільнення.

Що робити, якщо права військовослужбовців порушені

Звернутися в письмовій формі до роботодавця, надавши копії заяви про увільнення від виконання посадових обов’язків та повістки (контракту).

Важливо! Необхідно вимагати від працівника відділу кадрів проставити відмітку про прийняття звернення на копії заявника. Також звернення можна направити поштою рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Що робити, якщо перестали виплачувати зарплату

У випадку затримки заробітної плати працівник має право письмово звернутися до роботодавця з вимогою виплатити кошти та пояснити підстави такої затримки.

Крім того, працівник має право звернутися зі скаргою на такі дії роботодавця до Державної служби України з питань праці або з позовною заявою безпосередньо до суду.

Застосунок «Твоє право» містить також інформацію щодо укладення контракту про проходження військової служби, звільнення та дострокове розірвання контакту, грошове забезпечення військовослужбовця, допомоги на піднайом житла, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, кредитних гарантій тощо.

«Твоє право» – це безкоштовний юридичний довідник. Він містить також правову інформацію для внутрішньо переміщених осіб та жителів тимчасово окупованих територій. А також – розділи з прав осіб, які зазнали гендерно зумовленого насильства, постраждали від торгівлі людьми.

Завантажити мобільний застосунок «Твоє право» можна перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE

Отримати безоплатну первинну правову допомогу (юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань) можна:

– за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800 213 103

– у месенджері Фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

– скориставшись мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR

 

 

 

Порушення слуху не перешкода для захисту прав

Україна в 2009 році ратифікувала Конвенцію ООН «Про права осіб з інвалідністю», взявши на себе зобов’язання забезпечити для таких громадян рівні можливості та їх інтеграцію у суспільне життя. Безбар’єрність для таких людей передбачає не лише архітектурну доступність, а й наявність документів та правової інформації у доступних форматах. Зокрема, для надання правової допомоги людям із порушеннями слуху держава залучає перекладачів жестової мови, адже це своєрідний засіб їх спілкування із зовнішнім світом.

Консультація [не] для всіх

Для людей із порушеннями слуху складність отримання правової допомоги через мовний бар’єр поглиблює соціальну ізоляцію та обмежує їхні можливості у реалізації своїх прав.

«Доступ до правосуддя залежить від того, наскільки люди знають свої права та механізми їх захисту. Особливо важливо, аби в інформаційному вакуумі не опинилися люди з інвалідністю. Спрощення доступу до правової допомоги для вразливих категорій громадян є одним із пріоритетів Міністерства юстиції та системи безоплатної правової допомоги», – зазначила заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць.

Важливим напрямом у забезпеченні доступності правової допомоги для людей з інвалідністю є співпраця з профільними громадськими (волонтерськими) організаціями. Такі організації володіють специфічною інформацією та глибоким знанням потреб цільової аудиторії, а також мають необхідні спеціалізовані ресурси.

Насамперед системою безоплатної правової допомоги налагоджена співпраця з Українським товариством глухих (УТОГ), що об’єднує на сьогодні 42 тис. громадян з порушеннями слуху. Так, на базі регіональних організацій УТОГ утворені та функціонують на постійній основі консультаційні пункти доступу до безоплатної правової допомоги, де громадяни можуть отримати правову інформацію, консультації та роз’яснення з правових питань, допомогу у складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру На сьогодні центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечується робота 8 таких дистанційних пунктів, до яких протягом поточного року здійснено 13 виїздів та надано правові консультації 68 особам з порушеннями слуху. Зокрема, особисті прийоми юристів системи БПД на базі дистанційних пунктів доступу для осіб з порушеннями слуху здійснені у Вінницькій, Закарпатській, Київській, Тернопільській, Харківській областях та місті Київ.

 «Першочергову роль відіграє широка правопросвітницька робота. Під час інформаційно-роз’яснювальних заходів люди з інвалідністю можуть більше дізнатися про свої права, а також отримати індивідуальну консультацію юриста, переклад якої жестовою мовою забезпечують фахівці Українського товариства глухих. Серед осіб з інвалідністю зі слуху розповсюджуються буклети та інші інформаційні матеріали щодо прав та соціальних гарантій для таких осіб, передбачених законодавством України», — додала Валерія Коломієць.

Традиційними стали заходи не тільки для дорослих, а й для дітей з порушеннями слуху, наприклад, у Тернопільській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті.

У штаті Правобережного київського місцевого центру працює перекладач-дактилолог, який надає послуги перекладу жестовою мовою. Люди з порушенням слуху мають можливість у зручний для них спосіб отримати безоплатну правову допомогу щовівторка з 09 до 13 години.

Доступ до права в один клік

Доступ до офісів безоплатної правової допомоги чи регіональних організацій УТОГ, особливо в умовах карантинних обмежень, для людей з інвалідністю ускладнений. Онлайн консультування з використанням інформаційних технологій, відеоконсультації та роз’яснення набувають все більшої ролі.

Зокрема, цього року розроблений мобільний застосунок «Безоплатна правова допомога». Завантаживши його з Google Play чи App Store, кожен матиме можливість отримати на свою електронну пошту юридичну консультацію та дізнатися контакти центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, гарячі лінії органів державної влади, громадських організацій тощо.

«Одним дотиком можна проконсультуватися з фаховим юристом. Це значно спрощує доступ до права для усіх громадян, водночас стає особливо актуальним для людей з інвалідністю. Варто лише завантажити застосунок на мобільний телефон, аби дізнатися про алгоритм своїх дій у складній життєвій ситуації», — зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Фахівці Криворізького місцевого центру підготували серію відеоконсультацій, у яких пояснюють право на безоплатну правову допомогу та механізм її отримання через мобільний застосунок. Жестовою мовою консультує партнерка системи БПД Світлана В’юник.

«Особи з інвалідністю по слуху потребують інформаційної підтримки. Чим більше люди знатимуть свої права, тим більше матимуть змогу їх захистити», — зазначила перекладачка жестової мови Криворізької територіальної організації УТОГ Світлана В’юник.

У Сумах юристи місцевого центру спільно з обласною організацією УТОГ започаткували юридичну платформу у форматі онлайн-консультацій.

 «Такий формат роботи дає змогу розібратися в проблемі людини, визначити алгоритм дій: куди звернутися і який порядок вирішення питання, і, звісно, зберегти свій час, який міг би бути витрачений на очікування. За допомогою спеціальної програми та роботи перекладача жестової мови особи з порушеннями слуху можуть проконсультуватися з юристами», — переконана директорка Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області Олена Демченко.

Крім того, юридичні консультації надаються фахівцями системи БПД через месенджер фейсбук-сторінки, а також у вайбер та телеграм чатах.

Захист та відновлення порушених прав

Люди з інвалідністю — найуразливіша категорія громадян, які часто страждають від дискримінації, обману чи шахрайства. Такі особи, у разі отримання ними пенсії чи допомоги у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Цей вид допомоги передбачає захист, представництво інтересів та складення процесуальних документів юристами центру чи адвокатами, послуги яких оплачує держава.

«Особи з інвалідністю становлять значну частину клієнтів системи БПД. Зокрема, у цьому році до нас звернулося 439 клієнтів з порушенням слуху, торік таких було 775 осіб», – зазначив Олександр Баранов.

Аби такі люди змогли відстояти свої інтереси у суді, держава забезпечує участь у засіданні перекладача жестової мови. Вони залучаються для клієнтів центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі укладених договорів.

Варто зауважити, що на сьогодні Українським товариством глухих створено Реєстр перекладачів жестової мови. Він містить відомості виключно про тих перекладачів, які пройшли атестацію в УТОГ. При цьому лише окремі перекладачі-дактилологи мають право перекладу в юридичній сфері. Це посадові особи УТОГ, які несуть відповідальність за свої дії. На сьогодні у Реєстрі таких 132 особи у різних регіонах країни.

Кілька життєвих історій

Клієнти з порушеннями слуху зверталися до системи безоплатної правової допомоги насамперед з питань призначення соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, забезпечення їхніх житлових, земельних, трудових та спадкових прав.

Так, у березні минулого року фахівці Житомирського місцевого центру допомогли Оксані (імена усіх клієнтів змінені з етичних міркувань) у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини. Новоград-Волинський міськрайонний суд не визнав поважною перешкодою для реалізації спадкових прав інвалідність клієнтки, пов’язану з істотними порушеннями слуху. З моменту смерті батька до подання клієнткою заяви на прийняття спадщини пройшов понад рік, при цьому на стаціонарному лікуванні вона перебувала лише нетривалий час (тиждень). Водночас Житомирський апеляційний суд підтримав позовні вимоги Оксани, адже окрім оперативного втручання вона тривалий час змушена була проходити реабілітацію та відновлення. У лютому цього року правильність цієї позиції підтвердив і Верховний Суд, визнавши, що наявність порушень слуху призводить до соціальних наслідків, перешкоджає інтеграції таких людей у суспільство.

На Сумщині Анастасія, якій встановили інвалідність ІІІ групи зі слуху, не змогла оформити пенсію по інвалідності. На заваді стали розбіжності в документах, адже прізвище в паспорті та трудовій книжці жінки різнилося через написання в одному з них російською мовою. Адвокатка Лариса Матеко, яка співпрацює із Шосткинським місцевим центром, допомогла встановити факт належності Анастасії правовстановлюючих документів.

Зі схожою проблемою розбіжності у документах стикнувся й Костянтин. Фахівці Кам’янського місцевого центру допомогли клієнту підтвердити родинні стосунки з батьком, оскільки апостроф в написанні по батькові «В’ячеславович» завадив йому перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. У комунікації з клієнтом допомагала сертифікована перекладачка жестової мови Дніпропетровського товариства глухих Ольга Шкурко.

Приголомшлива історія трапилася на Дніпропетровщині. Жінка з порушеннями слуху на деякий час вимушена була покинути власну домівку. За менш ніж місяць її відсутності родичі встигли «поховати» Ірину, помилково упізнавши скалічений труп іншої жінки. Рік вона змушена була доводити у суді факт помилки. Завдяки адвокатці Олені Березі, що співпрацює з Криворізьким місцевим центром, Широківський суд визнав юридичний факт того, що громадянка жива. Це дало змогу Ірині отримати паспорт та оформити пенсію по інвалідності.

Довідково. Вимога щодо забезпечення послуг перекладача жестової мови задекларована у пункті 7 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 48/96 «Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для людей з інвалідністю». У національному законодавстві участь перекладача жестової мови або мови, яку розуміє особа, закріплена, зокрема, у статті 75 Цивільного процесуального кодексу України, статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 68 Кримінального процесуального кодексу України..

Питання залучення перекладачів жестової мови для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 401 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 20 грудня 2017 року № 1048).

Для підтвердження права на безоплатну вторинну правову допомогу особи з інвалідністю мають пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також надати:

– пенсійне посвідчення або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, або довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності;

– довідку про розмір пенсії або довідку про розмір соціальної допомоги, що призначається замість пенсії, за останній місяць, що передує даті звернення.

 

 

 

Відновне правосуддя: коли потерпілий вибачається також

Підлітковий максималізм та імпульсивність ледь не стали для хлопця вироком у кримінальному провадженні. Позбутися клейма злочинця та навчитися вирішувати конфлікти мирним шляхом допоміг пілотний проєкт з відновного правосуддя для неповнолітніх.

Олексій – звичайний хлопець з Миколаївщини. Росте без батька. Змалечку відчуває себе єдиним захисником родини – мами та сестри. Тож коли став свідком конфлікту сестри з її чоловіком, одразу ж вступився за рідну людину. Втім, спосіб захисту обрав не найкращий. Замість слів одразу пустив в хід кулаки. Наслідок – зламаний ніс зятя та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального Кодексу України. Це – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності. Максимальне покарання – до двох років позбавлення волі..

Олексій став учасником пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення».

Історія Олексія яскраво ілюструє цінність та важливість медіації у відновному правосудді.

«Однією з принципових умов участі неповнолітнього в проєкті з відновного правосуддя є повне визнання провини та щире каяття у скоєному, тобто неповнолітній має вибачитися перед потерпілим. Але ця історія незвичайна ще й тому, що під час медіації сам потерпілий вибачився перед хлопцем, визнавши і свою провину у провокуванні сімейного конфлікту», – розповідає медіаторка Наталя Степіна.

Ще одним важливим етапом програми є робота неповнолітнього з психологом. Для кожного підлітка розробляється індивідуальна програма ресоціалізації, яка враховує його особистісні якості. Так, Олексій за рекомендацією психолога пройшов навчальні тренінги, спрямовані на саморегуляцію емоційних станів, контроль емоцій та імпульсивності. Завдяки цим тренінгам хлопець став більш стриманим.

Участь в програмі з відновного правосуддя допомогла хлопцю почати життя з чистого аркуша. Рішенням суду він був звільнений від кримінальної відповідальності. Олексій зрозумів, що конфлікти можна вирішувати словами, а не силою. І цей урок він засвоїв дуже добре.

Довідково: Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» впроваджується Міністерством юстиції України, Офісом Генерального прокурора на базі системи безоплатної правової допомоги. Миколаївщина стала однією з шести областей, де минулого року розпочали пілотування проєкту. Він довів свою ефективність, і з цього року його поширено на всю Україну.

 

 

 

До Вільшанського бюро правової допомоги звернувся клієнт з проханням надати йому роз’яснення, щодо оскарження дій державного виконавця. Консультацію підготувала начальник відділу Анастасія Повар.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Тобто для того щоб подати скаргу на дії державного виконавця слід звернутися до начальника відділу Вільшанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за адресою: смт Вільшанка, вул. Лагонди, 30. Графік роботи з понеділка по четвер з 08.30. год до 17.30 год. в п’ятницю з 08.30. год. до 16.15 год.

Ви як боржник маєте право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у 10-денний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.

Про стан розгляду Вашої скарги Вам повідомлять поштою.

 

 

 

До Вільшанського бюро правової допомоги звернулася мати засудженого сина з проханням надати їй роз’яснення, щодо порядку подання клопотання про переведення засудженого в іншу установу відбування покарання.

Консультацію підготувала начальник відділу Анастасія Повар.

Для забезпечення належного розгляду міжрегіональними комісіями та Центральною комісією клопотань про переведення засуджених для відбування покарання з однієї установи виконання покарань до іншої визначений обов’язковий перелік документів, які необхідно долучити.

Так, до клопотання засудженого про переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї установи виконання покарань до іншої з підстави «відповідно до його місця проживання до засудження»додаються:

·  довідка з особової справи засудженого;

·  копії паспортного документа (або іншого документа, що посвідчує особу);

·  копія документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування до засудження. Підпис засудженого на клопотанні засвідчується керівником адміністрації установи виконання покарань.

До клопотання засудженого або близького родича чи члена сім’ї засудженої особи про переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї установи виконання покарань до іншої з підстави «відповідно до місця постійного проживання близьких родичів та/або членів сім’ї засудженого»додаються:

·  довідка-витяг з особової справи засудженого;

·  копії паспортних документів засудженої особи та близьких родичів чи членів сім’ї засудженої особи;

·  оригінали або нотаріально засвідчені копії довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування близького родича чи члена сім’ї, який звернувся з клопотанням, документів, що підтверджують наявність родинних стосунків (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо). Підпис засудженого на клопотанні засвідчується керівником адміністрації установи виконання покарань.

Обов’язково у клопотанні про переведення має міститися додаткова інформація щодо всіх близьких родичів та членів сім’ї засудженого відповідно до ступеня їх спорідненості та місця їх постійного проживання.

 

 

 

До Вільшанського бюро правової допомоги звернулася клієнтка з проханням надати їй роз’яснення, щодо порядку реєстрації права власності на землю. Консультацію підготувала начальник відділу Анастасія Повар.

Для того, щоб зареєструвати право власності на земельну ділянку необхідно звернутися в місцевий цент надання адміністративних послуг (ЦНАП), який приймає документи для державної реєстрації речових прав на нерухому майно,     який знаходиться за адресою: смт Вільшанка, вул. Центральна, 40 кабінет № 1, на першому поверсі, графік роботи якого – понеділок, вівторок, середа з 09.00. год. до 16.00 год., четвер з 09.00 год. до 20.00 год. п’ятниця з 09.00 год. до 16.00 год. або до нотаріуса: смт Вільшанка, вул. Миру, 50 з понеділка по п’ятницю з 10.00 год. до 17.00 год, тел. (05250) 97819 Науменко Федір Семенович та Ткачова Юлія Олександрівна смт Вільшанка, вул. Героїв Небесної Сотні, 1 з понеділка по п’ятницю з 10.00 год. до 17.00 год.

Перед реєстрацією права власності на землю, Вам необхідно переконатись, що ваша земельна ділянка сформована, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер. Для підтвердження даної інформації слід звернутись також до Центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса з наступним пакетом документів:

Витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);

Копія та оригінал паспорту заявника;

Копія та оригінал картки платника податків заявника;

Підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб)

Документ, що підтверджує виникнення права на земельну ділянку (договір купівлі-продажу, дарування, міни та інше);

Заява про реєстрацію права власності, друкується державним реєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці.

Загальний термін розгляду державним реєстратором документів складає п’ять робочих днів.

Після цього, можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру, рішення державного реєстратора розміщується на сайті Міністерства юстиції України та має таку ж юридичну силу, які і паперове підтвердження реєстрації права.

Звертаємо Вашу увагу, що законом передбачена можливість скоротити п’ятиденний строк до двох днів, проте адміністративний збір за реєстрацію права власності в таких випадках буде значно більшим!

Після реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав, ви станете повноправним власником земельної ділянки та в подальшому на свій розсуд можете нею розпоряджатися (продати, подарувати, обміняти чи інше). Підтвердженням реєстрації права власності на земельну ділянку є витяг про проведену державну реєстрацію відповідних прав.

Також, ви можете самостійно отримати інформацію про будь-який об’єкт нерухомості в формі інформаційної довідки через Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України.

 

 

Чи любите ви давати відгуки про компанії на різних ресурсах? Ми не про хейтерські, а про справді конструктивні відгуки з пропозиціями та побажаннями. На нашу думку, діалог між клієнтом та організацією дуже корисний: він допомагає побачити ситуацію під іншим кутом, зрозуміти власні слабкі та сильні сторони, потреби клієнта, які з часом зазнають змін.

Ось тому в наших регіональних, місцевих центрах, бюро правової допомоги на видному місці з'явилися листівки з проханням розповісти про свої враження від візиту до системи БПД. QR-код автоматично переправить клієнта до невеликої анкети, де можна залишити скаргу чи подяку, оцінити якість обслуговування, комфортність центру.

Чекаємо від вас зворотного зв'язку, і – покращуймо систему БПД разом

 

 

 

Гойдалки, каруселі, батути, американські гірки… У розпал літа в українських містах відкрилися атракціони, які раніше не працювали через карантинні обмеження. Але хто відповідає за безпеку атракціонів та якою має бути безпечна атракціонна техніка? Про це розповідають фахівці Гайсинський місцевий центр з надання БВПД:

Власники атракціонів під час установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції повинні дотримуватися Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01 березня 2006 року № 110

https://bit.ly/3axzU1g

За порушення цих Правил власники нестимуть адміністративну або кримінальну відповідальність.

Проєкти атракціонів повинні відповідати державній експертизі стосовно техногенної безпеки відповідно до Кодексу цивільного захисту України. Зокрема:

Атракціони мають бути здатними сприймати максимальні навантаження (маси власних конструкцій, відвідувачі і глядачі, частини, що рухаються, атракціону з відвідувачами, вітер та сніг, динамічні, вібраційні та ударні (у тому числі аварійні, температурні та інші навантаження).

Атракціонна техніка має зберігати задані властивості за багаторазового монтажу, демонтажу та транспортування.

Будь-які складові частини механізмів атракціону, що становлять небезпеку, до яких можуть мати доступ відвідувачі або обслуговуючий персонал, повинні бути захищені огорожами.

Огорожі, призначені для запобігання доступу в небезпечні зони, потрібно виготовляти та встановлювати таким чином, щоб вони перешкоджали потраплянню частин тіла в небезпечні зони з урахуванням віку відвідувачів, а також унеможливлювали їх демонтаж без застосування інструментів.

Небезпечні для відвідувачів зони атракціонів мають бути огороджені жорсткою системою обмеження доступу.

Детальніше читайте на нашому сайті: https://bit.ly/345NR5i

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

 

 

Увага! Instagram-челендж !!!

До Дня Незалежності України система безоплатної правової допомоги

з 17 по 24 серпня 2020 року

проводить челендж #незалежністьзБПД. Мета акції – популяризувати серед читачів, насамперед молоді, почуття патріотизму, сприяти розвитку в суспільстві національної свідомості.

Що потрібно зробити, аби долучитися? Все просто!

мати відкритий акаунт в Instagram

мати підписку на сторінку «Безоплатна правова допомога» @ualegalaid

завантажити патріотичне фото або відео у сторіз із хештегами #незалежністьзБПД

додати текст, що особисто для вас означає «незалежність»

позначити сторінку «Безоплатна правова допомога» в Instagram https://bit.ly/3481v82

На цю сторінку робитиметься репост усіх фото та відео, автори яких виконали умови челенджу.

Кількість постів необмежена.

По завершенні челенджу, за допомогою програми Random, з усіх учасників буде обрано п’ять випадкових акаунтів. Переможці отримають сувенірні подарунки від Координаційного центру з надання правової допомоги.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

 

 

Відтепер інформація про партнерів системи безоплатної правової допомоги розміщується на сайті Координаційного центру з надання правової допомоги в головному меню розділу «Про систему БПД»

https://www.legalaid.gov.ua/pro-systemu-bpd/memorandumy-ta-ugody/

Зокрема, у розділі можна ознайомитися з Меморандумами та Угодами , в рамках яких Координаційний центр з надання правової допомоги взаємодіє з національними і міжнародними партнерами за визначеними напрямками.

Якщо ж є потреба звернутися до партнерів системи #БПД, то у розділі є опція перегляду партнерів, з якими співпрацюють центри з надання #БВПД по кожному регіону, також можна обрати партнерські організації за видом діяльності або спеціалізацією.

#БПД #правова_допомога

 

 

 

https://drive.google.com/file/d/1TDb-_JmuAkfHmribgbZKoXRGogr3Oo7K/view?fbclid=IwAR3GyONqbpm8hhwFGdGziVooT1ENLLX_jPLb6jLaF0Lt5KT7EB-YvVljZB4

Незаконне звільнення

 

 

 

Не за горами – чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, і ми разом з Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» створили для вас "путівник", який допоможе вам заздалегідь підготуватися до цього відповідального моменту і не втратити свій голос.

 

 

 

 

https://drive.google.com/file/d/1gwv8P4O6oJlalzqYDCAP7e7f56YpazMg/view?usp=sharing.)

Голосування не за місцем реєстрації на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року

 

 

 

 

Система безоплатної правової допомоги велику увагу приділяє захисту прав ВПО, ветеранів, учасників бойових дій, постраждалих від гендерно обумовленого насильства й торгівлі людьми. Тому ми раді повідомити, що для цих категорій створений та успішно працює мобільний застосунок «Твоє право».

«Твоє право» – це безкоштовний, завжди актуальний, універсальний юридичний довідник. У ньому можна знайти правові консультації, зразки документів, посилання на чинне законодавство, електронні ресурси, контакти державних органів та громадських організацій. Також за потреби застосунок з'єднає вас із гарячою лінією ГО "Донбас СОС"

Застосунок:

цілодобово доступний у вашому смартфоні

працює онлайн та офлайн

доступний українською й російською мовами

інформує вас про всі найважливіші новини через push-повідомлення

дозволяє зберігати вибрані статті в особистому кабінеті (функція «додати до обраного»)

має функцію поширення інформації через кнопку «поділитися інформацією»

Якщо ви читаєте цей допис з комп'ютера, то завантажте застосунок у телефон, зісканувавши ним QR-код з картинки. Якщо з телефона – то перейдіть за цим посиланням: https://bit.ly/3iorbkE

Робота застосунку забезпечується ГО «Донбас СОС» у партнерстві з Програмою ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Урядів Данії, Швеції та Швейцарії.

Детальніше про застосунок та про те, як захищає ці вразливі категорії система БПД, читайте на нашому сайті: https://bit.ly/30GWJfG

#твоєправо #UNDP

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Донбасс SOS Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України ГО "Ла Страда-Україна" IOM Ukraine Юридична сотня

 

 

Телефонному консультуванню БПД – три роки!

0 800 213 103 – саме за цим єдиним безкоштовним номером системи безоплатної правової допомоги люди з будь-якого куточка України можуть в телефонному режимі отримати юридичні консультації. Офіс єдиного контактного центру системи БПД у Сумах розпочав свою роботу три роки тому, 17 липня 2017 року. За цей час до операторів у Сумах надійшло понад 232,7 тис. дзвінків.

Телефонуй 0 800 213 103

Контактний центр системи БПД має два стаціонарні офіси у Чернівцях та Сумах. Зателефонувавши за безкоштовним номером 0 800 213 103, клієнти спочатку потрапляють до операторів офісу у Чернівцях. Якщо людина потребує юридичних консультацій чи роз’яснень, її з’єднують з фахівцями сумського відділення.

Наші клієнти їх не бачать, лише чують. Але від їхніх консультацій та роз’яснень може залежати вирішення роками наболілого правового питання, вчасне звернення до потрібних установ чи організацій або знання алгоритму дій, що допоможуть у тій чи іншій життєвій ситуації.

За ці роки контактний центр як один із сервісів системи безоплатної правової допомоги повністю виправдав свою необхідність. Немає змоги прийти до центру чи бюро правової допомоги й отримати консультацію? Телефонуй! Затримали працівники поліції й потрібен адвокат? Телефонуй! Потрібно дізнатися контакти центрів та бюро правової допомоги? Телефонуй!

Якість, оперативність, комунікабельність – три основні принципи, якими послуговуються юристи контактного центру у своїй роботі.

Як все починалося

Робота над добором і навчанням персоналу сумського офісу контактного центру почалася з березня 2017 року. Сумчани відвідали чернівецький офіс контакт-центру, ознайомилися зі специфікою роботи, перейняли досвід побудови відділу «з нуля». У процесі відбору спеціалістів важливе значення мав рівень знань, а також уміння швидко знаходити потрібну інформацію. Усі спеціалісти мали виконати завдання – побудувати схему відповіді на типове питання. З цим добре впоралися шість кандидатів, які і стали першими консультантами. А для більшості з них контактний центр став першим місцем роботи. Ставки на перспективну молодь були недаремними.

Перед початком роботи консультанти пройшли навчання з представниками Координаційного центру з надання правової допомоги, які розповіли про систему БПД і про специфіку консультування у телефонному режимі, а також про довідково-інформаційну платформу правових консультацій «WikiLegalAid». До речі, саме юристи контактного центру є активними редакторами правничої вікіпедії – наші так звані «вікінги».

У тестовому режимі контактний центр розпочав роботу з 24 квітня, а офіційний запуск відбувся 17 липня 2017 року. Наразі роботу контактного центру у Сумах забезпечують сім висококваліфікованих юристів, які мають повну вищу юридичну освіту.

Почути кожного клієнта

За три роки роботи до контактного центру надійшло 232 727 (станом на 10 липня 2020 року) дзвінків. Найчастіше телефонують жителі Київської, Дніпропетровської, Донецької, Харківської областей. Спектр питань є доволі широким, а ТОП-5 становлять цивільні, адміністративні, трудові, кримінальні та сімейні.

«Звертаючись до контактного центру, клієнти хочуть вирішити свою проблему з мінімальною затратою часу та ресурсів. Звісно, не на кожне юридичне питання можна дати відповідь по телефону, однак найбільше задоволення від роботи ми отримуємо саме тоді, коли вдається знайти спосіб допомогти людині», – розповідає начальник відділу забезпечення роботи контактного центру Олексій Рибалка.

У середньому щодня кожен оператор відповідає на 53 дзвінки. На кожну телефонну консультацію фахівці витрачають у середньому 5 хвилин 29 секунд.

«Ми надзвичайно пишаємося тим, що саме в Сумах юристи консультують громадян з усієї України. Це говорить про довіру, про високий професійний рівень наших фахівців. Повірте, далеко не кожному юристу до снаги така складна робота. Тут мало були просто гарним юристом – потрібно ще й бути комунікабельним, стресостійким, вміти психологічно підтримати клієнта», – говорить директорка Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області Олена Демченко.

Юрист Олександр Дорошенко – один із тих, хто працює з першого дня роботи сумського офісу контактного центру. За цей час він прийняв величезну кількість дзвінків, почув не одну складну життєву ситуацію, в якій опинилися люди. Часто-густо доводилося не просто надавати юридичні консультації, а й допомагати людям не впасти у відчай, не опускати руки й боротися за свої порушені права.

Ось один із прикладів. Зателефонував чоловік, який зазнав насильства від своєї жінки та дитини, яку мати, користуючись слабохарактерністю батька, виховувала на власний розсуд:  не давала йому бачитись і брати участь у вихованні доньки, а коли та підросла, розказувала, який батько поганий. Оскільки обидві сторони були у шлюбі, то виникало питання про поділ майна. Дружина із тещею і дитиною використали незаконний метод «розділу»: прийшли на місце роботи чоловіка (він був ФОП – фізична особа-підприємець), побили його і винесли майно, необхідне для роботи. Через це чоловік збанкротував і не мав можливості сплачувати навіть мінімальні аліменти. До цього ж він добровільно платив дитині близько 7 тис. грн щомісячно. Чоловік прекрасно був обізнаний у законах і розумів, що передбачена відповідальність за несплату аліментів, але при цьому навідріз відмовлявся писати заяву до поліції про напад і про те, що йому перешкоджають брати участь у вихованні дитини, при тому, що він не позбавлявся батьківських прав.

«По суті, телефонував він від шоку і безвиході, що рідна дитина 13-ти років, ще й дівчинка, долучилася до побиття. Клієнту більше потрібна була психологічна підтримка, яку він і отримав разом із роз’ясненнями щодо його прав», – згадує юрист Олександр Дорошенко.

Чим я можу вам допомогти?

Фахівці контактного центру розповідають, що найскладніше у роботі — коли деякі клієнти не розуміють, що їхнє питання неможливо вирішити в телефонному режимі, й ігнорують можливість звернутися до місцевого центру або бюро правової допомоги.

А найцікавіше в професії – це необхідність постійно бути «на хвилі» законодавства. Юристи уважно відстежують зміни нормативно-правових актів, знайомляться з актуальною судовою практикою, адже без цього неможливо надати якісну консультацію. Найбільшою ж винагородою для працівників контактного центру є вдячні відгуки від клієнтів, а їх за три роки назбиралося чимало:

«Дякую консультанту Дмитру, який надав інформацію щодо нормативно-правових актів, які передбачають можливість ознайомитися з інформацією про свій стан здоров’я, зокрема з медичною документацією. Нехай і надалі будуть такі консультації, а ще пропоную, щоб у дозвонювачів була можливість оцінити роботу консультантів за 10-ти бальною шкалою».

Олена Р., червень 2020

«Хочу висловити подяку консультантці Яні, яка приділила мені багато уваги й вичерпно відповіла на моє питання щодо примусового лікування особи в психіатричному закладі».

Аліна Б., січень 2020

Тож памятайте: правова допомога поруч, а здавалося б складна й безвихідна ситуація може вирішитися після слів незнайомого голосу у слухавці: «Вітаю! Ви зателефонували до контактного центру системи безоплатної правової допомоги. Чим я можу вам допомогти?».

 

 

З 1 липня 2020 року українці отримали можливість змінювати адресу голосування, у тому числі й онлайн. Це означає, що на найближчих місцевих виборах, які мають відбутися у жовтні, проголосувати зможуть усі, хто проживає фактично не там, де зареєстрований.

Міністерство юстиції України Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Центральна виборча комісія - Central Election Commission of Ukraine Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

 

 

Викривачі корупції – категорія осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу

З 1 січня цього року викривачі корупції отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Розширення кола суб’єктів, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу передбачено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» від 17 жовтня 2019 року  № 198-IX, який набрав чинності з 1 січня 2020 року.

Законом внесені зміни до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення – на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 цього Закону.

Роз’яснення щодо надання викривачам безоплатної вторинної правової допомоги надає Національне агентство з питань запобігання корупції:

Право викривача на безоплатну вторинну правову допомогу.

Викривачі перебувають під захистом держави. Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу», або залучити адвоката самостійно (ч. 1 та ч. 3 ст. 53 Закону).

Викривач має право на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача (п. 5 ч. 2 статті 533 Закону).

Вищевказані норми Закону кореспондуються з Законом України «Про безоплатну правову допомогу», яким визначено, що викривач у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення має право на безоплатну вторинну правову допомогу (п. 14 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»):

1) захист від обвинувачення;

2) здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Реалізація права викривача на безоплатну вторинну правову допомогу.

Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).

Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).

Враховуючи наведене, викривачу для реалізації права на безоплатну вторинну правову допомогу до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги необхідно подати відповідне звернення разом з документами, що підтверджують здійснення ним повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.

Такими документами можуть бути, зокрема:

1) копія відповіді органу (закладу, установи, організації або юридичної особи) на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача;

2) копія листа органу (установи) про результати попередньої перевірки за повідомленням викривача про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону;

3) копія повідомлення Національному агентству про початок досудового розслідування за участю викривача;

4) копія повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;

5) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до якого внесені відомості про заявника (викривача) у справі про корупційний злочин;

6) інші документи, видані уповноваженими органами, які підтверджують, що особа є викривачем у зв’язку із повідомленням нею інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.

Роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо надання викривачам безоплатної вторинної правової допомоги за посиланням bit.ly/2Cz6djg

 

 

ОГОЛОШЕННЯ про проведення онлайн-фотоконкурсу «Правова допомога поруч»

Координаційний центр з надання правової допомоги оголошує онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч» (далі – Фотоконкурс).

Тема конкурсних робіт (фотографій): захист прав людини, рівний доступ до правосуддя та правової інформації, посилення правових можливостей і правової спроможності населення, право на безоплатну правову допомогу.

Учасником Фотоконкурсу може бути фізична особа або дитина за згодою одного із батьків чи іншого законного представника.

Номінації Фотоконкурсу:

1.   Подія у системі надання безоплатної правової допомоги – фотографія зроблена під час проведення працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у тому числі бюро правової допомоги (далі – центри з надання БВПД) правопросвітницьких заходів (лекція, семінар, конференція, круглий стіл, флешмоб, тренінг тощо).

2.   Портрет клієнта чи працівника – фотографія людини (клієнта), яка звернулася/зверталася за правовою допомогою до центрів з надання БВПД або фотографія працівника центру з надання БВПД. Фотографія обов’язково має містити символіку системи надання безоплатної правової допомоги (далі – система БПД) (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД) (обов’язково має бути згода клієнта або працівника на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії).

3.   Правова допомога очима дітей – фотографія зроблена дитиною (віком до 18 років) під час надання безоплатної правової допомоги в приміщеннях центрів з надання БВПД, проведення правопросвітницьких заходів працівниками центрів з надання БВПД, роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (один із батьків (законний представник) дитини обов’язково має взяти згоду на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

4.   Робота дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги – фотографія зроблена під час роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (прийом громадян працівниками центрів з надання БВПД в приміщеннях міських, сільських та селищних радах, відділів державної виконавчої служби, державної реєстрації актів цивільного стану, центрах зайнятості, управлінь Пенсійного фонду України тощо), (обов’язково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

5.   Місце правових можливостей – фотографія зроблена в приміщеннях центрів з надання БВПД (обов’язково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

Для участі у Фотоконкурсі необхідно з 13.07.2020 року по 30.10.2020 року зареєструватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням: http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua, обрати одну з номінацій Фотоконкурсу та завантажити на сайт не більше 1 (однієї) фотографії у форматі JPG або PNG, колірний простір sRGB, розмір – до 4 мегабайт.

Конкурсна робота (фотографія):

має містити символіку системи БПД (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД).

подається у високій роздільній здатності, достатній для друку (розмір не менший за 30×40 см, 30×45 см, 30×30 см при 300 dpi). Допускається подання монохромних (чорнобілих) конкурсних робіт (фотографій).

Для участі у Фотоконкурсі не приймаються фотоколажі, а також конкурсні роботи (фотографії), що не відповідають вимогам встановленим Положенням про онлайн-фотоконкурс, затвердженим наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 13 липня 2020 року № 271-аг, у тому числі такі, що завдають шкоди суспільній моралі чи порушують законодавство, а також конкурсні роботи (фотографії), під час обробки яких були використані рамки, водяні знаки та печатки. Допускається лише мінімальна обробка конкурсної роботи (фотографії) (посилення контрасту, кольорокорекція, ретушування зайвих деталей).

Протягом 13.07–29.11.2020 року буде відбуватися голосування за конкурсні роботи.

Щоб проголосувати за конкурсну роботу (фотографію) потрібно авторизуватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням: http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua виключно через Gmail пошту.

З 30.11.2020 року по 10.12.2020 року буде визначено переможців, оголошено результати Фотоконкурсу та нагороджено переможців.

У разі виникнення будь-яких питань щодо умов проведення Фотоконкурсу можна звертатися до Дар’ї Шинкаренко, заступника начальника відділу правопросвітництва (daria.shynkarenko@legalaid.gov.ua) Аліни Сердюк, головного спеціаліста відділу правопросвітництва (alina.serdiuk@legalaid.gov.ua) або за номером телефоном (044) 486 71 06 (Пн-Чт: з 09:00 до 18:00, Пт: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

799 адвокатів долучилися до співпраці із системою БПД

Підбито підсумки ХІІ конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, у м. Київ та 24 областях. За результатами конкурсу 799 адвокатів включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. На сьогодні у Реєстрі загалом 7 553 адвокати.

Конкурс проходив відповідно до  наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» з 20 січня по 23 червня 2018 року.

Це вже 12-ий конкурс, проведений у межах залучення адвокатів до надання БВПД, починаючи із 2012 року.

Нагадаємо, Порядок і умови проведення конкурсу адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, визначені постановою Уряду. Відповідно до Порядку конкурс проходив у два етапи, а обов’язковою умовою участі адвокатів у конкурсі стало проходження дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги».

Для участі у конкурсі зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Дистанційний курс успішно пройшли 916 адвокатів, оцінка за результатами його проходження формується автоматично.

Перший етап конкурсу пройшов без персональної участі адвокатів. Конкурсні комісії розглянули документи адвокатів та оцінили за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень, а також результати проходження дистанційного курсу.

Наразі цей конкурс мав свої особливості, зумовлені встановленням карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. На початку березня конкурс був призупинений наказом Міністерства юстиції від 17.03.2020 № 661/7 і відновлений у червні наказом Міністерства юстиції від 01.06.2020 № 1818/5.

Другий етап конкурсу проходив з 9 по 12 червня із дотриманням карантинних обмежень. Він передбачав індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Ключовим при оцінюванні готовності адвокатів до надання безоплатної правової допомоги стала їх мотивація, а також емоційна врівноваженість, комунікабельність та вміння представити приклади надання правової допомоги.

За підсумками проходження дистанційного курсу, індивідуальних співбесід із конкурсними комісіями в регіонах та з урахуванням наданих оригіналів документів 799 адвокатів включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Переглянути статистику щодо динаміки та результатів конкурсу у регіональному розрізі

Довідково. Безоплатна правова допомога – правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел. 

Закон України «Про безоплатну правову допомогу» визначає порядок надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги.

 

 

Місцевим центрам з надання БВПД – п’ять років

1 липня 2015 року в Україні запрацювали місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це стало черговою сходинкою до розбудови системи безоплатної правової допомоги в країні. За ці п’ять років по правову допомогу звернулися понад 1,6 млн українців. Багато з них, вирішивши одну правову проблему, зверталися до фахівців системи БПД з іншим питанням. Загалом за цей час до місцевих центрів надійшло понад 2,3 млн звернень від клієнтів. Саме ці цифри свідчать про довіру українців до системи БПД.

Як все починалося

Як згадують фахівці, які працюють у місцевих центрах з першого дня їх відкриття, перед новоствореними установами постали серйозні виклики. Потрібно було зібрати надійну, професійну команду однодумців, які націлені на результат – надання якісної правової допомоги людям. А ще – вирішити матеріально-технічні проблеми.

«Перша думка була – як починати роботу і за що хапатися, коли напередодні відкриття на вісім працівників є один стіл, три стільці і жодної одиниці оргтехніки. Коли не було ні телефонів, ні Інтернету, практично нічого. Але наступного дня ми все принесли з дому, також допоміг регіональний центр, і ми організували самі собі більш-менш нормальні умови праці. Так створювався колектив і розпочинав роботу наш та й всі інші місцеві центри», – згадує директор Ужгородського місцевого центру Михайло Давиденко.

П’ять років тому на роботу у місцеві центри прийшли фахівці, які ще не знали, що чекає їх попереду, адже аналогів такої структури в Україні просто не було. Було лише бажання допомагати людям вирішувати їхні правові проблеми. Для частини працівників ця робота взагалі була першою в житті.

«П’ять років тому, розпочавши свою трудову діяльність у системі безоплатної правової допомоги, ми всі мали різний життєвий та професійний досвід, знання, вміння та навички, які намагалися застосувати на новому робочому місці. А зараз ми сформувалися як єдина дружна команда фахівців, які доповнюють один одного», – говорить директорка Стрийського місцевого центру Марія Николаїшин.

Сьогодні колектив кожного місцевого центру – це команда однодумців та професіоналів своєї справи. За п’ять років складися свої традиції – від дарування колегам сувенірів із відряджень до спільного відпочинку.

«Щороку ми сплавляємось по Дністру, підкорюємо карпатські вершини, купаємось в ополонці на Водохреще. Разом із дітками працівників центру кожного року розписуємо писанки, готуємо новорічні прикраси. У нас не тільки фахово, а й весело», – говорить директор Івано-Франківського місцевого центру Віталій Стусяк.

Найуспішніший соціальний проєкт держави

До липня 2015 року система БПД орієнтувалася на правовій допомозі у кримінальних провадженнях, надаючи захист за рахунок держави для всіх затриманих осіб, а також підозрюваним, обвинуваченим, які через брак коштів або з інших об’єктивних причин не можуть самостійно залучити захисника.

Зі створенням місцевих центрів доступ до правової допомоги у цивільному та адміністративному процесах отримала низка соціально незахищених категорій: громадяни з незначним доходом, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, біженці, учасники бойових дій та деякі інші. Згодом таке право отримали також внутрішньо переміщені особи, постраждалі від домашнього насильства, усі діти та інші категорії, визначені у ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Усім цим категоріям осіб призначаються юристи та адвокати для представництва їхніх інтересів у цивільних та адміністративних судових спорах. Таку допомогу можуть отримати також потерпілі та свідки у кримінальних провадженнях, якщо вони належать до категорій, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

За п’ять років фахівці місцевих центрів надали понад 2 млн юридичних консультацій та роз’яснень з правових питань. Крім того, прийнято понад 271 тис. рішень про надання клієнтам безоплатної вторинної правової допомоги. У 60,8% випадках її надавали юристи, а у 39,2% випадків – адвокати, які співпрацюють із системою БПД.

«На наших очах відбувалася розбудова системи безоплатної правової допомоги.  Розширювалось коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Кожна людина може отримати юридичну консультацію. За цей час ми здобули довіру клієнтів. І якщо потрібна швидка правова допомога, люди знають, куди звертатись», – говорить директорка Коростенського місцевого центру Тетяна Грищенко.

Нас знають, нам довіряють

Починаючи з 1 липня 2015 року, по правову допомогу до місцевих центрів звернулися понад 1,6 млн українців. Але першого клієнта фахівці запам’ятали назавжди.

«Добре пам'ятаю першого клієнта центру, для якого ми готові були «дістати зірку з неба». То був непростий клієнт і непростий випадок, який певною мірою повернув нас землю і змусив зрозуміти, що  найважче ще попереду. Дякувати богові і нашим юристам, у нас було багато успішних кейсів, де ми допомогли нашим клієнтам вирішити їхні правові проблеми»,  – говорить директорка Запорізького місцевого центру Ольга Бородіна.

Для багатьох українців система БПД нерідко стає останньою надією на відновлення справедливості. Адже багато людей звертаються до місцевих центрів, відчувши на собі байдужість, формалізм та бюрократичне ставлення органів державної чи місцевої влади.

Часто клієнти звертаються повторно. Отримавши правову допомогу у вирішенні певного питання, вони звертаються до фахівців місцевих центрів з іншою правовою проблемою.

«Знаю достеменно: людина, яка прийшла один раз, стовідсотково звернеться до нас знову. Якщо не для отримання вторинної правової допомоги, то по роз’яснення чинного законодавства з питання, яке наразі її цікавить. Це ознака довіри до системи, ознака того, що ми виправдовуємо сподівання своїх клієнтів», – переконаний директор Кам’янець-Подільського місцевого центру Валентин Бартиш.

За п’ять років роботи місцевих центрів у них з’явилися клієнти, які приходять просто поспілкуватися «про життя». Переважно – це одинокі люди похилого віку, які хочуть «виговоритися» та отримати слушну пораду.

«Досить часто людина не може ідентифікувати свою проблему як правову. Наприклад, приходить до нас старенька бабуся і починає розповідати історію свого життя. Через деякий час виявляється, що у неї складні стосунки з дорослими дітьми, які відмовляються утримувати свою матір. Тут необхідно проявити увагу і терпіння для того, щоб вислухати людину, «виокремити» її проблему, а потім запропонувати шлях вирішення», – розповідає директорка Лівобережного київського місцевого центру Леся Бурчак.

Про складні справи

Фаховий рівень працівників місцевих центрів досить високий. Адже професійні знання, вміння та навички формує практика, а в «активі» фахівців місцевих центрів –  десятки судових справ на рік, сотні консультацій. І це не вузькоспеціалізований досвід, бо справи різних галузей – соціальне забезпечення,  сімейне, трудове, житлове, земельне, спадкове, адміністративне право.  

Які справи є найскладнішими? На це запитання більшість фахівців місцевих центрів відповідають майже однаково – ті, що стосуються дітей. Аліменти на  утримання, визначення місця проживання, позбавлення батьківських прав, участь у вихованні дітей… Важкими такі справи є не з правового погляду, а з психологічного. Працівники центрів, переймаючись долею дітей, «пропускаючи через себе» ці ситуації, бувають вкрай виснажені емоційно.

«Найбільше мене «чіпляють» справи, що стосуються захисту прав дітей. Важко відсторонитися, зберігати нейтральність та реагувати неемоційно. Адже дорослі, вирішуючи свої проблеми, нерідко просто забувають, що від їхньої поведінки, прийнятих  рішень залежить не тільки їхнє життя, а й майбутнє дітей», – говорить  директорка Роздільнянського місцевого центру Тетяна Кулішова.

Ще однією категорією справ, які потребують особливого підходу, є ті, що стосуються  домашнього насильства, булінгу, захисту прав пільгових категорій громадян. 

«Найважливіші справи — ті, які містять не лише юридичний успіх як єдину складову, але ті, котрі дають можливість привернути увагу влади та суспільства до якоїсь системної проблеми, які оголюють якийсь болючий «соціальний нерв», – говорить директор Ковельського місцевого центру Василь Ковальчук.

Публічне визнання і гарна репутація

Тоді, у 2015 році, новостворені місцеві центри сприймалися з певною пересторогою. Але поступово, показуючи реальний результат, вони завоювали довіру як публічного сектору, так і громадського.

«Відносини з місцевою владою змінювалися так: від нерозуміння суті системи БПД до поваги та вдячності за нашу діяльність у місцевих громадах. З громадськими організаціями було набагато простіше – вони сприйняли систему БПД як партнера та інституцію, яка захищає права громадян», – говорить заступниця директора Конотопського місцевого центру Валентина Волік.

Сьогодні місцеві центри – це вже не просто структури, які надають правові консультації та безоплатну вторинну правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, свідкам та потерпілим у кримінальних провадженнях, здійснюють представництво інтересів засуджених осіб. З’явилися нові напрями роботи – правова просвіта, проведення соціологічних досліджень правових потреб громад, медіація.

«За ці п’ять років відбулося багато змін. По-перше, стало набагато більше клієнтів, які звертаються як за первинною, так і вторинною правовою допомогою. По-друге, якщо в перші роки до надання БВПД залучались адвокати, то тепер ця функція більшою мірою лягла на плечі працівників центрів. По-третє, не треба забувати і про значні обсяги роботи в напрямі правопросвітництва. Якщо в 2015–2016 роках ми доносили людям інформацію про безоплатну правову допомогу, то зараз проводимо і широку правороз’яснювальну роботу щодо чинного законодавства, порядку його застосування, прав і свобод людини», – розповідає директор Чернігівського місцевого центру Володимир Бобруйко.

Місцеві центри співпрацюють з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями за багатьма напрямами – робота з дітьми, правовий супровід одиноких громадян, правопросвітництво, протидія домашньому насильству, булінгу тощо. Фахівці багатьох місцевих центрів готують матеріали для довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid».  

Навіть така форс-мажорна обставина, як карантин, сприяла розвитку онлайн сервісів у роботі місцевих центрів. Фахівці записують відеоконсультації та подкасти, проводять вебінари, надають правову допомогу у соцмережах.

«За п’ять років місцеві центри пройшли великий шлях. Вони стали набагато більшими, ніж платформи для вирішення індивідуальних правових проблем людей.  Тепер завдання системи безоплатної правової допомоги – конвертувати виклики в можливості. Переконаний, що найбільші досягнення – ще попереду», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

 

 

«Як уникнути трагедії на воді» https://www.facebook.com/watch/?v=258172028823471

 

 

Як боротися з кібербулінгом? Звичайно, кіберметодами!

На допомогу дітям, що страждають від цькування в соцмережах, спішить розумний порадник — чат-бот «Кіберпес».

Він живе у Telegram https://t.me/kiberpes_bot

і у Viber https://viber.com/kiberpes

Простим натисканням кнопок дитина знайде інформацію:

- Що таке «кібербулінг і який він буває?

- Як розпізнати кібербулінг?

- Що робити, якщо тебе кібербулять?

- Як видалити образливе чуже повідомлення, доповісти про нього?

- Як попередити кібербулінг?

- Як не бути кібербулером?

Це продукт Міністерство цифрової трансформації України у співпраці з UNICEF Ukraine, Міністерство освіти і науки України, системою безоплатної правової допомоги, Міністерство юстиції України

 

 

Порядок вирішення земельних спорів

Земельні спори — це вид правовідносин, пов’язаних із розв’язанням розбіжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та державними органами, що здійснюють управління земельними ресурсами.

Існує два порядки вирішення земельних спорів – судовий та позасудовий.

Згідно з частиною другою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Порядок розгляду земельних спорів судами визначається Цивільним та Господарським процесуальними кодексами України.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Позасудовий порядок вирішення земельних спорів регламентується положеннями статей 159 – 161 Земельного кодексу України.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр), вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, встановлення обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

Земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї зі сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Отримати правову консультацію в смт Вільшанка можна:

за телефоном (05250) 9 72 97 написати на нашу електронну пошту vilshanske@legalaid.kr.ua;

 зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid

#ПравоваКонсультація #ПравоЗтобою #БПД

 

 

14 червня - Всесвітній день донора крові.

Наразі, коли наша держава, як і увесь світ зіштовхнулись із пандемією коронавірусу Covid-19, потреба у крові та її компонентах як ніколи нагальна. За даними Міністерства охорони здоров’я, у медичних закладах України під час карантину стало вдвічі менше донорів крові. Кожна краплина крові може стати рятівною для людини, яка її потребує.

Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надає йому пільги. Про це розповідає начальник Острозького бюро правової допомоги, що на Рівненщині, Микола Шаповал, який, до речі, сам є донором крові.

Закон для донорів

Закон України «Про донорство крові та її компонентів» регулює відносини, пов’язані з розвитком донорства крові, забезпеченням комплексу соціальних, економічних, правових і медичних заходів щодо організації донорства в Україні та задоволенням потреб охорони здоров’я в донорській крові, її компонентах і препаратах. Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надання йому пільг відповідно до статей 9-11,13.

Плюс один день

Так, у день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження, працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності з збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять.

Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, зокрема, у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника, цей день може бути приєднаний до щорічної відпустки або використаний в інший час упродовж року після дня давання крові чи її компонентів.

У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день здачі крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку.

Якщо давання крові та (або) її компонентів відбулося у період щорічної відпустки, ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові.

Виплата середнього заробітку за день здачі крові або додатковий вихідний день, якщо донор давав кров у вихідні, святкові та неробочі дні, під час щорічної відпустки, або залучався до роботи у день дачі крові, здійснюється за рахунок коштів власника підприємства, установи, організації, де працює донор або уповноваженого ним органу.

Варто зазначити, що підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів.

А ще – сніданок та обід

Також у день давання крові та (або) її компонентів, донор забезпечується безкоштовними сніданком та обідом за рахунок коштів закладу охорони здоров’я, що здійснює взяття у донора крові та (або) її компонентів. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням, відповідний заклад охорони здоров’я має відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування.

Грошова допомога учням та студентам

Окрім того, Закон передбачає і додаткові пільги, що надаються донорам у зв’язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів.

Учням професійних навчально-виховних, студентам вищих навчальних закладів, які впродовж року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у навчальному закладі стипендії протягом шести місяців. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання донора.

Додаткові пільги

Упродовж року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості донори мають право першочергового придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання та першочергового лікування в закладах охорони здоров’я, що перебувають у державній власності.

Зазначити, що окрім цих пільг, міністерствами та відомствами України, органами державної виконавчої влади, місцевими радами, власниками підприємств, установ, організацій або уповноваженими ними органами для таких донорів можуть бути встановлені й інші додаткові пільги.

Варто пам’ятати, що завдяки донорству можна врятувати багато життів та дати надію важкохворим людям і їх близьким на одужання.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid #Деньдонора

 

 

Відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання БВПД

З 9 червня 2020 року відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це передбачено наказом Міністерства юстиції України від 01.06.2020 року № 1818/5.

Конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, розпочався 20 січня 2020 року. Зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Взяли участь у проходженні дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги» 916 адвокатів.

Перший етап конкурсу пройшов без персональної участі адвокатів. Конкурсні комісії розглянули документи адвокатів та оцінили за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень, а також результати проходження дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги».

З 17 березня у зв’язку з встановленням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, було призупинено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Другий етап конкурсу триватиме з 9 по 12 червня. Він передбачає індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

До 23 червня має бути підписаний протокол про результати конкурсу. До 25 червня року – направлений до Координаційного центру з надання правової допомоги. До 2 липня дані про відібраних за результатами конкурсу адвокатів будуть внесені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Результати конкурсу будуть оприлюднені до 3 липня 2020 року.

 

 

Як в Україні захищають права дітей?

День захисту дітей – це нагадування суспільству про необхідність захищати права неповнолітніх, нагода звернути увагу на правові проблеми, з якими стикаються діти. Про це йшлося день під час онлайн пресконференції «Як в Україні захищають права дітей?», що відбулася на базі пресцентру ІА «Укрінформ».

«Міністерство юстиції активно включено у процес як захисту прав дитини, так і укріплення цих прав. Ми є ініціаторами та співавторами законопроєктів, метою яких є захист прав дитини. Це законодавство, дружнє до неповнолітніх, проєкти, які спрямовані на відновне правосуддя, тобто, допомога дітям, які вчинили якесь правопорушення та отримали другий шанс. Це також законопроєкт, відповідно до якого діти зможуть самостійно звертатися за правовою допомогою», – зазначила заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць.

Міністерство юстиції та система безоплатної правової допомоги проводять багато правопросвітницьких заходів для дітей. Зокрема, лише цього року фахівці системи БПД провели понад 1,3 тис таких заходів, що адаптовані під дітей різних вікових категорій. 

«Понад 20 років ЮНІСЕФ підтримує уряд України у поліпшенні політики із захисту дітей. Вже багато результатів досягнуто разом. Зокрема, це пілотування відновного правосуддя для неповнолітніх у конфлікті із законом, приведення законодавства щодо дітей у відповідність до міжнародних стандартів, а також проведення поточних реформ у сфері забезпечення добробуту дітей та інклюзивної освіти», – підкреслила заступниця Голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні Лора Білл.

Серед проєктів, що реалізуються в Україні за участі ЮНІСЕФ, – ініціатива «Міста, дружні до дитини». Вже третій рік працює Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя для неповнолітніх, що створена за ініціативи Міністерства юстиції України спільно з ЮНІСЕФ. 

«Але незважаючи на ці досягнення, сотні тисяч дітей, особливо найуразливіших, досі залишаються поза увагою. Ми повинні виконати зобов’язання, які держави, що ратифікували Конвенцію про права дитини, взяли на себе тридцять років тому. Ми повинні прискорити вже досягнутий прогрес і розробити нові рішення для реального забезпечення прав дитини. І найголовніше, ми повинні слухати самих дітей та молодь, які закликають до цих змін», – зазначила Лора Білл.

У справі захисту праві дітей дуже важлива співпраця державних органів, партнерів та громадських організацій. Це дає можливість створювати та впроваджувати важливі ініціативи. Наприклад, Міністерство цифрової трансформації України у співпраці з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Координаційним центром з надання правової допомоги, Міністерством юстиції України та Міністерством освіти і науки України випустили чат-бот «Кіберпес», який розповість про механізми дій для дітей, батьків, вчителів у разі кібербулінгу. Чат-бот – це перший крок до створення комплексного інструменту захисту дітей від кібербулінгу онлайн та отримання комплексних послуг для скарг на кібербулінг-матеріали.

«Інтернет відкриває багато чудових можливостей для наших дітей, від навчання до розваг, але це також робить їх більш вразливими та відкритими до таких загроз як кібербуллінг, шкідливий онлайн-контент, сексуальна експлуатація в Інтернеті. Саме тому, пріоритетом Міністерства цифрової трансформації є безпека дитини в цифровому середовищі», – наголосила генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства цифрової трансформації України Гульсанна Мамедієва.

Система безоплатної правової допомоги у співпраці з органами державної влади, громадськими організаціями та міжнародними партнерами реалізує ряд проєктів у сфері захисту прав дітей. Один з них – Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину.

«Минулого року пілотний проєкт з відновного правосуддя проходив у 6 регіонах. Цього року він поширений на всю Україну. Успішне проходження програми відновного правосуддя для неповнолітніх є підставою для того, щоб дитину звільнили від кримінальної відповідальності. Вже прийнято позитивні рішення суду щодо звільнення понад 60 дітей від кримінальної відповідальності. Ще стільки ж справ знаходяться на розгляді в судах», – розповів в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

З поширенням відновного правосуддя на всі регіони виникає потреба у медіаторах. Координаційний центр оголосив відбір серед адвокатів, які надають БВПД, для навчання та подальшої участі у програмі відновлення. Тренінги проводитимуться за підтримки ЮНІСЕФ, зокрема, фахівцями Інституту миру та порозуміння.

«Ми продовжуємо працювати з дитячою аудиторію. Система безоплатної правої допомоги створила власний канал «PravoTok» у додатку TikTok. Там публікуються короткі мобільні кліпи про права дітей. Права людини починаються з прав дитини. Це беззаперечна істина. Дітям набагато складніше, ніж дорослим, захищати свої права. Тому система безоплатної правової допомоги завжди готова прийти у будь-яку мить на допомогу кожній дитині», – підкреслив Олександр Баранов.

Серед проєктів, спрямованих на захист прав дітей, – розбудова системи ювенальної пробації в Україні. Це можливість для неповнолітніх, які вступили в конфлікт із законом, розпочати нове життя та стати повноцінним членом суспільства. Якщо у 2009 році в установах виконання покарань перебували 2 тис. дітей, які позбавлені волі, то сьогодні – близько 100 дітей.

«Пробація передбачає застосування різних реабілітаційних програм. За останні 11 років, що ми реалізуємо проєкти у сфері пробації, ми бачимо, що показники рецидивізму знизилися з 63% до приблизно 2%. Такий успіх програм був обумовлений тим, що дитину відправляли відбувати покарання не в установу, а залишали її у громаді і намагалися працювати з нею індивідуально», – зазначила директор Agriteam Canada Consulting Ltd в Україні, керівник проекту SURGe, радник Міністра юстиції України Танія Санфорд Аммар.

Ще одна категорія дітей, які потребують особливої уваги, це вихованці інтернатних закладів. Адже нині там проживають близько 100 тис. дітей, 95% з яких не є сиротами, а мають біологічних батьків. Тобто, дітей віддали в інтернат батьки через бідність або інше неблагополуччя.

«Ми повинні максимально сконцентрувати всі сили партнерів, органів влади на розвиток послуг в громадах, що забезпечать всебічне задоволення реальних потреб дітей та їх сімей і саме такий захист, така підтримка - повинні стати ключовим елементом в превентивності влаштування дітей до інтернатів. Жоден фаховий вихователь, жоден гарно обладнаний заклад ніколи не зможе замінити справжню люблячу сім'ю», – зазначила директор Танія Санфорд Аммар.

Учасники пресконференції відповіли на запитання. Зокрема, щодо спільної опіки батьків над дітьми; випадків викрадення дітей одним з батьків з метою вивезення за кордон; пільг, на які можуть розраховувати діти-ВПО при вступі до вищих навчальних закладів та ін.

 

 

Система БПД запустила власний канал у TikTok

Система безоплатної правої допомоги створила власний канал «PravoTok» у додатку TikTok https://www.tiktok.com/@ualegalaid Там будуть публікуватися короткі мобільні кліпи про права дітей.

«Діти – одна з цільових аудиторій системи безоплатної правової допомоги. Підлітки становлять певну частину користувачів нашої Facebook-сторінки, акаунту в Instagram, каналів у Telegram, на YouTube. ТікТок стає все більш популярним в Україні, і система БПД обов’язково маєте бути там, де є ваша аудиторія», – розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин. 

Офіційно канал відкритий 1 червня, у День захисту дітей. Там вже є три  відеоролики, в яких діти у креативній формі, доступними словами розповідають про свої права. Згодом на підписників сторінки чекають сюрпризи – контент для підлітків створюватимуть їхні улюблені зірки. На каналі також будуть проводитися челенджі на правову тематику.

Підписуйтеся на сторінку «PravoTok» у TikTok. Бажаючі долучитись до каналу  можуть зняти ролик про права дітей. Це може бути кліп, слоумо, відео з ефектами, дуети, скетчи – будь який формат відеоконтенту, що дозволяє додаток TikTok. Відео має бути коротким, тривалістю до 15 секунд, динамічне, озвучене українською мовою. Ролики мають бути зняті у вертикальному форматі. І ще умова – це мають бути раніше ніде не опубліковані відео. Надсилайте їх на пошту daria.shynkarenko@legalaid.gov.ua Найкращі відео будуть опубліковані на аккаунті системи БПД у TikTok https://www.tiktok.com/@ualegalaid

 

 

Система БПД розпочинає Instagram-челендж «Права дитини»

До Дня захисту дітей система безоплатної правової допомоги з 1 по 5 червня 2020 року проводить у соціальній мережі Instagram челендж «Права дитини». Мета акції – привернути увагу суспільства до стану захисту прав дітей в Україні.

«Минулого року до системи безоплатної правової допомоги звернулося понад 2,3 тис. дітей. Протягом січня-квітня цього року – понад 800 неповнолітніх. Діти мають право на особливий захист, і фахівці системи БПД готові у будь-яку мить прийти на допомогу кожній дитині», – зазначив заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин. 

Ключовою вимогою участі дітей у конкурсі є відкритий акаунт в Instagram. Це може бути як акаунт самої дитини, так і її батьків.

Щоб стати учасником челенджу, необхідно завантажити фото або відео у сторіз із хештегом #правадитини. Слід зазначити найважливіше, на власну думку, право дитини. Необхідно також позначити сторінку Координаційного центру з надання правової допомоги @ualegalaid.

Кількість дописів необмежена, але це не впливає на результат конкурсу. Переможці челенджу отримають сувенірні подарунки від партнерів – Представництва ОБСЄ в Україні, Програми реформування сектора юстиції «Нове правосуддя» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Будуть обрані 10 переможців за допомогою програми Random випадковим чином серед учасників челенджу.

 

 

Визначені переможці онлайн-конкурсу «Країна моїх прав»

Усього на конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав» надійшла 1 тис. 223 роботи. Віддали свій голос за малюнок, який найбільш сподобався, 15 тис. 659 учасників голосування. За кількістю «лайків» і були обрані переможці.

Онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав», що проводить Координаційний центр з надання правової допомоги, стартував 23 квітня. Кожного дня у середньому надходило понад 40 робіт від дітей з усіх регіонів України. Наймолодшим учасникам конкурсу 3 роки, а найстаршим – 17.

Діти представили на конкурс живопис та графіку. Малюнки виконані гуашшю або аквареллю, кольоровими або простими олівцями, фломастерами, створювали роботи на склі, за допомогою комп’ютерної графіки. Усі роботи вийшли яскравими, цікавими та несхожими одна на одну. Але їх об’єднувала спільна тема – права дітей.

Щиро дякуємо всім учасникам конкурсу та нашому «народному журі»! Окрема подяка дорослим, які підтримали дітей. Автори робіт, які перемогли у конкурсі,  визначені за кількістю вподобань учасників голосування у трьох вікових категоріях. Перелік переможців онлайн-конкурсу дитячих малюнків «Країна моїх прав» затверджений наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 22 травня 2020 року № 148-аг.

Переможці молодшої групи (віком до 8 років):

1 місце: Олександр Ярема, 8 років, м. Борислав, Львівська область, конкурсна робота «Я маю право на відпочинок взимку!» - 503 вподобання;

2 місце: Дар’я Горб,  6 років, м. Кропивницький, Кіровоградська область, конкурсна робота «Сімейний відпочинок біля моря» - 448 вподобань;

3 місце: Василина Войтович, 7 років, м. Луцьк, Волинська область, конкурсна робота «Маю право на маленькі щастинки» - 385 вподобань.

Переможці середньої групи (віком від 9 до 13 років):

1 місце: Діана Марченко, 9 років, м. Трускавець, Львівська область, конкурсна робота «Я маю право жити без війни» - 1101 вподобань;

2 місце: Олександра Мартинець, 12 років, м. Вінниця, Вінницька область, конкурсна робота «Я маю право на мирне життя в Україні» - 764 вподобання;

3 місце: Яна Станіславчук, 13 років, м. Луцьк, Волинська область, конкурсна робота «Країна моїх прав» - 409 вподобань.

Переможці старшої групи (віком від 14 до 17 років):

1 місце: Анжела Василенко, 16 років, м. Жмеринка, Вінницька область, конкурсна робота «Я маю право на сім’ю!» - 619 вподобань;

2 місце: Ліана Смоляр, 15 років, м. Вінниця, Вінницька область, конкурсна робота «Кожна дитина має право…» - 215 вподобань;

3 місце: Ростислав Нічіпорук, 14 років, м. Дніпро, Дніпропетровська область, конкурсна робота «Маю право на щасливу родину в квітучій країні» - 188 вподобань.

Переможці онлайн-конкурсу дитячих малюнків «Країна моїх прав» отримають грамоти від Координаційного центру з надання правової допомоги, а також призи від партнерів – Представництва ОБСЄ в Україні та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Подивитися усі малюнки можна на офіційному сайті конкурсу «Країна моїх прав»  http://art-konkurs.legalaid.gov.ua

 

 

Відсьогодні починається другий етап послаблення карантину (Постанова Кабміну № 392)))

Це стосується тих регіонів, де епідеміологічні показники відповідають встановленим МОЗ критеріям щодо нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу, кількості тестувань та наповненості ліжкомісць в лікарнях.

- З 22 травня в регіонах почнуть працювати готелі без ресторанів, громадський і внутрішньообласний транспорт, а при дотриманні обмежень за кількістю учасників можна буде проводити релігійні і спортивні заходи без глядачів.

- З 25 травня планується запуск метро за умови використання масок і респіраторів, відкриються дитячі садки, а з 1 червня за умови дотримання протиепідемічних вимог зможуть працювати фітнес-центри, відновиться діяльність закладів освіти в групах не більше 10 людей, будуть дозволені міжобласні перевезення і відновиться робота залізничного пасажирського транспорту.

- З 10 червня зможуть відновити роботу в приміщеннях кафе і ресторани, відновиться діяльність установ культури і повноцінна робота готелів і хостелів.

- З 15 червня заплановано відновлення авіаперельотів.

Послаблення протиепідемічних заходів застосовується та припиняється на території регіону на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке приймається з урахуванням оцінки епідемічної ситуації та наявності в регіоні ознак для послаблення протиепідемічних заходів, визначених постановою..

 

 

<Земельна ділянка безолатно у власность неповнолітньої дитини?

З таким питання до Вільшанського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася клієнтка Надія. Консультацію з даного питання надала фахівчиня Вільшанського бюро правової допомоги Анастасія Повар.

Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності за відповідними видами користування у межах норм, визначених цією статтею.ю.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам визначений ст.  118 зазначеного Кодексу.

Відповідно до ст. 31 Цивільного кодексу України, малолітня особа – це фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі ст. 32 Цивільного кодексу України неповнолітньою особою, яка має неповну цивільну дієздатність, є фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до ст. 25 Цивільного кодексу України, здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

Ст. 26 зазначеного Кодексу визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 242 Цивільного кодексу України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Отже, малолітні, неповнолітні особи мають право на передачу їм у власність земельних ділянок та видачу правовстановлюючих документів на них.

Оскільки малолітні діти (до 14 років) мають лише часткову дієздатність і вправі вчиняти самостійно лише дрібні побутові правочини (ст. 31 ЦК України), то всі інші правочини від їх імені вчиняють батьки (усиновлювачі).

Таким чином заява про приватизацію земельної ділянки від імені малолітньої особи має бути подана одним із батьків, із яким постійно проживає дитина, за наявності згоди другого з батьків.

Згідно зі ст. 32 ЦК України, неповнолітні діти віком від 14 до 18 років мають право самостійно вчиняти дії та правочини, передбачені ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України, а інші правочини неповнолітня особа вчиняє також самостійно, але за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Тобто батьки вже не мають права вчиняти правочини від імені своїх неповнолітніх дітей, представницькі повноваження батьків полягають у тому, давати чи не давати свою згоду на вчинення правочинів дітьми віком від 14 до 18 років, тому заява на приватизацію земельної ділянки під об’єктом нерухомого майна, який належить неповнолітній особі, має бути написана такою особою самостійно, але за умови отримання згоди батьків.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів).

У разі заперечення того з батьків (усиновлювачів), з яким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування.

Якщо у вас виникли питання, або ваші права порушені звертайтеся до фахівців системи безоплатної правової допомоги - ваші правові проблеми можна вирішити дистанційно

-зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

-поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання: БВПД:

-https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/

- скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

- прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat. 

 

 

Аліменти на утримання батьків: про що треба знати

Зазвичай дорослі діти добровільно та за власною ініціативою піклуються про своїх батьків, усіляко їм допомагають. Але такі стосунки бувають не в усіх родинах. Іноді дорослі діти забувають про своїх  батьків, які потребують їхньої допомоги. Матеріальна підтримка дітей може бути єдиним засобом існування для батьків.

У законодавстві України закріплено обов’язок повнолітніх дітей утримувати своїх непрацездатних батьків. Статтею 51 Конституції України визначено, що повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Ця конституційна норма знайшла своє відображення і у Сімейному кодексі України. Які ж підстави виникнення обов’язку утримувати батьків, за яких обставин діти звільняються від нього та як визначається розмір матеріальної допомоги батькам? Роз’яснює заступник директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Олена Іпатенко.

Підстави виникнення обов’язку повнолітніх дітей утримувати батьків

Частиною першою статті 172 Сімейного кодексу України визначено, що повнолітні дочка, син зобов’язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Статтею 202 Сімейного кодексу України передбачено, що повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Обов`язок повнолітніх дітей утримувати батьків чинним законодавством не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу і виникає на підставі сукупності наступних умов:

•    походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення);

•    непрацездатність матері, батька (тобто вони є особами, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або особами з інвалідністю);

•    потреба матері, батька в матеріальній допомозі.

Допомога – це не лише аліменти, а й оплата додаткових витрат 

При встановленні чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у такій допомозі. При цьому отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги.

Положеннями статті 203 Сімейного кодексу України передбачено, що дочка, син, крім сплати аліментів, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов’язаних із наданням такого піклування.

Коли аліменти на утримання батьків можна не сплачувати

Законодавством визначено, що дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що:

•    мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків;

•    мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. У зв’язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред’явлено позов про стягнення аліментів, зобов’язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов’язків щодо них.

Звільнення від обов’язку утримувати матір, батька може мати місце лише у випадку, якщо такий обов’язок у дочки, сина виник. Тобто судом повинні бути встановлені у сукупності такі обставини:

•    непрацездатність матері, батька;

•    потребу матері, батька в матеріальній допомозі;

•    ухилення матері, батька від виконання батьківських обов’язків / несплата аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

Заборгованість підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом. У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Визначення розміру аліментів на батьків – прерогатива суду

Важливо, що сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов’язку надання їм утримання – стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримання матеріальної допомоги від дітей.

Суд визначає розмір аліментів на батьків повністю чи частково у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. На вибір способу визначення розміру аліментів можуть впливати різні обставини: стабільність доходу, проживання за кордоном, одержання частини доходу в натуральній формі тощо.

У кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу дітей та їх батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд також бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, а також дружини, чоловіка та своїх батьків.

Народна мудрість каже, що турбота батьків та дітей одне про одного – запорука щасливої та міцної родини. Бережімо наші сім’ї, не забуваймо про батьків, навіть якщо якась образа крає серце. Гроші не замінять тепла і підтримки рідних людей, але іноді трапляються ситуації, коли без матеріальної підтримки просто не можна вижити. Доречно згадати вислів Матері Терези: «Для створення сім’ї досить полюбити. А для збереження – потрібно навчатися терпіти і прощати».

 

 

Наближається Міжнародний день сім'ї, і ми тут просто залишимо поради, як можна подарувати сім'ю дитині.

За статистичними даними, щорічно в Україні з’являється близько 8 тисяч дітей-сиріт та дітей без батьківського піклування. Причини цьому різні: смерть батьків, складні матеріальні обставини батьків, вживання алкоголю і наркотиків, жорстоке ставлення до дітей. Звісно, найкращим рішенням для дитини є збереження її біологічної сім’ї. Проте, якщо це неможливо, згідно з українським законодавством, усиновлення дітей є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Про нюанси усиновлення розповідає фахівчиня Першого одеського бюро правової допомоги Тетяна Дімова.

Що таке усиновлення дитини

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст. 282 Сімейного кодексу України, а саме, усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України.

Увага! Важливим у цій ситуації є розірвані стосунки дитини з батьками ЮРИДИЧНО.

Хто підлягає усиновленню

Усиновленню підлягають тільки ті діти, яким офіційно надано статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.

Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям, батьки якої:

- позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми або недієздатними – на підставі рішення суду;

- оголошені померлими – свідоцтва про смерть батьків, виданого органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду;

- батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;

батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується постановою суду;

- батьки яких знаходяться у розшуку органами внутрішніх справ,пов’язаному з ухиленням від сплати аліментів, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів внутрішніх справ про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;

-у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії.

Хто може бути усиновлювачем

Згідно зі ст. 211 Сімейного Кодексу України усиновлювачем дитини може бути:

- дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;

- усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

подружжя;

- особи, які проживають однією сім’єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;

- якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;

- якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;

- якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Важливо! Переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

З якого віку може бути усиновлена дитина

Усиновити можна дитину у віці від 2 місяців до 18 років. У виняткових випадках (за рішенням суду) може бути усиновлений і повнолітній, який є сиротою або позбавлений батьківського піклування до досягнення ним 18 років (ч. 2 ст. 208 Сімейного кодексу).

Що необхідно зробити, щоб усиновити дитину

Крок 1. Звернутися з письмовою заявою про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем свого проживання та зібрати документи

Разом із заявою подаються такі документи:

- копія паспорта;

- довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби;

копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);

- висновок про стан здоров’я кожного заявника;

- засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

- довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

- копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

- довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.

Довідково! 10 липня 2019 року Уряд прийняв постанову № 603 „Про внесення змін до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей”. Нормами цієї постанови передбачено введення обов’язкової підготовки для громадян України, які виявили бажання усиновити дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування.

Крок 2. Очікувати результатів перевірки поданих документів. Після отримання заяви та документів служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:

- перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;

- проводить бесіду із заявниками;

складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;

- розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Облік дітей, які можуть бути усиновлені, здійснюється службами у справах дітей за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Крок 3. Звернення до суду

Відповідно до ст. 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами:

- копії паспорту;

- копії свідоцтва про одруження;

- копії свідоцтва про народження дитини;

- характеристика на заявника з місця роботи;

- довідка про доходи;

- характеристика на дитину з навчального закладу;

висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;

- довідка про відсутність судимостей;

- довідка про стан здоров’я;

- довідка про реєстрацію за місцем проживання;

квитанція про сплату судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

копії заяв.

Усиновлювач зобов’язаний особисто забрати дитину з місця її проживання після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення у присутності представника служби у справах дітей.

Державна підтримка сімей, які усиновили дитину

Особа, яка усиновила дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, має право:

- на отримання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (при усиновленні дитини віком старше трьох років);

- на грошову допомогу при усиновленні дитини у розмірі як при народженні першої дитини, зокрема, це 41280 гривень. У разі усиновлення двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Ця стаття на нашому сайті: https://bit.ly/3cuiSkI

 

 

Особливістю домашнього насильства є те, що воно відбувається у колі близьких одне одному людей, які пов'язані між собою тісними зв'язками: шлюбними, інтимними, кровними, емоційними, спільним побутом. Як правило, домашня тиранія відбувається поза сторонніми очима, тому і свідків проявів насильства або немає взагалі, або ними є члени родини. ПСИХОЛОГІЧНЕ та ЕКОНОМІЧНЕ насильство – найбільш «приховані» форми домашньої тиранії.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

ПСИХОЛОГІЧНЕ насильство

Це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи .

Наприклад, якщо вас чи ваших дітей удома систематично ображають, критикують усе, що ви робите, принижують, не дають самостійно ступити кроку, ви не можете самі обрати коло спілкування, розпоряджатися власним життям, вільно висловити свою думку – це не просто внутрішні родинні конфлікти чи модель стосунків подружжя, а насильство.

Дуже часто жертва сприймає таке ставлення кривдника як нормальну поведінку і «списує» на ревнощі, риси характеру кривдника, тощо і вважає це наслідком своєї «поганої» поведінки.

Але задумайтеся – якщо через таке ставлення ви постійно пригнічені, боїтеся за себе та рідних, не можете себе захистити, дати відсіч такій поведінці, то можна впевнено говорити про психологічну тиранію.

ЕКОНОМІЧНЕ насильство

Це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Таке насильство небезпечне тим, що умисне відібрання або ненадання одним членом сім’ї іншому майна та коштів, на які постраждала особа має передбачене законом право, може мати наслідком смерть жертви або викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Якщо фізичне та сексуальне насильство, як правило, залишають «сліди» у вигляді фізичних ушкоджень та травм, розірваного одягу тощо, то психологічне та економічне насильство – найбільш приховані форми домашньої тиранії та складні для ідентифікації і доказування.

До прикладу, синці та побої можна відразу візуально розгледіти, травми внутрішніх органів – виявити при медогляді. А от виявити недоїдання особи внаслідок позбавлення її кривдником належного харчування (економічне насильство) чи психотравму (психологічне насильство), а також встановити причинно-наслідковий зв’язок з діяннями тирана вкрай важко, але можливо.

Самоідентифікація жертви – перший крок до подолання насильства

Дуже часто самі постраждалі особи не розуміють, що над ними чиниться насильство, наприклад, коли їм постійно погрожують, забороняють навчатися та працювати, контролюють кожен крок, ображають та принижують.

Самоідентифікація особи, як жертви психологічного/економічного насильства, є першим кроком до зупинення домашньої тиранії. Тут спрацьовує наступний алгоритм: людина, яка не усвідомлює, що страждає від насильства, не розуміє й протиправності цих дій, тому з її боку жодних кроків для подолання насильства бути не може.

Особа, яка страждає від насильства, повинна спочатку усвідомити, що вона жертва, адже, не переконавши себе – не переконаєш інших. Наступним логічним кроком будуть дії, спрямовані на припинення насильства та покарання кривдника.

Перебувати під психологічним та економічним тиском кривдника - не норма, а нонсенс. Не замовчуйте насильство, не бійтеся розвінчати міф про ідеальне родинне життя в очах сусідів, знайомих, пересічних. Це може коштувати життя та здоров'я вам та вашим рідним. Ні, не одразу, а поступово: спочатку зникає блиск в очах, а потім і бажання жити… Пам'ятайте, що допомогти вам є кому, але розпочати боротьбу можете лише ви самі.

Як довести факт психологічного та економічного насильства?

Свідки мають бути підготовлені, а не фальшиві

Свідки, як правило, бачать поодинокі прояви цих видів насильства і часто не знають усієї глибини та системності проблеми. В основному у таких випадках свідки та очевидці – це родичі та близьке оточення, які не завжди готові стати на бік жертви. Тому заручіться підтримкою того, кому довіряєте, розкажіть про ситуацію, що відбувається. Намагайтеся зробити так, щоб у проявів насильства були свідки. Але у боротьбі з тираном не заручайтеся підтримкою фальшивих свідків, не спирайтеся на видуманий сценарій, адже такі справи потім легко розсипаються у судах, а лжесвідка і вас можуть притягнути до відповідальності.

Відео та фотофіксація фактів психологічного/економічного насильства, запис розмов, погроз, психологічного тиску, шантажу на мобільний телефон та диктофон

Неважко зрозуміти, що така фіксація фактів насильства жертвою відбувається приховано від кривдника. По перше, не можна виключати фізичну агресію тирана, якщо він дізнається про запис, по-друге, надалі кривдник буде обережнішим і навряд дасть вам можливість фіксувати свої знущання.

Треба взяти за правило вмикати диктофон при спілкуванні з особою, яка вас кривдить. Доречно встановити на свій мобільний телефон додаток для запису усіх телефонних розмов. Кривдник, як правило, погрожує, ображає та тисне на жертву не тільки при безпосередньому контакті, а й у телефонних розмовах.

Звичайно, якщо справа дійде до суду, то маловірогідно, що прихований відеозапис, запис розмов на диктофоні чи телефоні буде визнано судом допустимим доказом, але беззаперечно такі записи зіграють важливу роль на початковому етапі, а саме, для відкриття кримінального провадження за фактом домашнього насильства, а також при складенні поліцією протоколу про адміністративне правопорушення.

Звертайтеся за допомогою та фіксуйте факти таких звернень

Стаття 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає коло суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, які взаємодіють між собою:

спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

Міністерство соціальної політики; місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради;

інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: служби у справах дітей;

уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи, установи та заклади охорони здоров’я;

центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди; прокуратура; уповноважені органи з питань пробації;

загальні служби підтримки постраждалих осіб: центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

притулки для дітей;

центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

центри соціально-психологічної допомоги;

територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам;

спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб:

притулки для постраждалих осіб

центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб

кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей

мобільні бригади соціально-психологічної допомоги

заклади та установи, призначені виключно для постраждалих

Кожен суб’єкт має свої функції та повноваження, але будьте впевнені, що куди б ви не звернулися, вам нададуть допомогу а, у разі необхідності, перенаправлять до іншого суб’єкта в залежності від потреб та ситуації.

Для оперативного отримання допомоги:

- телефонуйте до поліції 102 або зверніться до найближчого відділу поліції з заявою про вчинення відносно вас домашнього насильства;

- телефонуйте на гарячу лінію для жертв домашнього насильства 15-47 (цілодобово та безкоштовно). Оператор кол-центру не просто фіксує звернення чи переадресовує до відповідних компетентних відомств, а й в онлайн-режимі може надавати психологічну допомогу потерпілим;

- телефонуйте на Національну гарячу лінію з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 (цілодобово)

- якщо від насильства потерпає дитина – прямуйте також служби у справах дітей. Пам’ятайте, що за законодавством дитина, яка бачить насильство стосовно інших – є не свідком, а жертвою;

- звертайтеся до фахівців для отримання психологічної допомоги, якщо ваш психологічний стан погіршився.

- Мобільні бригади – «швидка допомога» жертвам домашнього насильства в умовах карантину

Необхідність у період карантину залишатися вдома може призвести до збільшення кількості випадків домашнього насильства в Україні, адже така соціальна ізоляція змушує жертву постійно перебувати поряд з тираном. До прикладу, у Китаї в період карантину кількість заяв про домашнє насильство зросла втричі, про збільшення випадків домашньої тиранії повідомляють у США та Італії і пов’язують саме з поширенням епідемії COVID-19, яка призвела до погіршення емоційного стану людей та матеріального благополуччя.

- Поряд з установами, організацій та «гарячими лініями», вказаних вище, неабияку роль у допомозі жертвам домашнього насильства відіграють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Бригади надають соціальні послуги шляхом проведення фахових консультацій за допомогою телефонного зв’язку, з виїздом до місця проживання (перебування) постраждалих осіб чи іншого вказаного ними місця, у приміщенні загальної чи спеціалізованої служби підтримки постраждалих осіб, в іншому приміщенні, визначеному місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Карантинні обмеження торкнулися і роботи мобільних бригад – наразі вона ведеться у телефонному режимі та режимі онлайн.

Аналіз судової практики у справах про домашнє насильство свідчить про те, що при прийнятті рішення суди звертають увагу на зафіксовані факти звернень особи за допомогою до різних служб та органів. Дуже важливо, звертаючись за допомогою до компетентних органів та служб, фіксувати факти таких звернень та залишати собі копії поданих заяв, отриманих довідок тощо. Адже зібрані поодинокі докази лише в своїй сукупності можуть дати бажаний ефект – притягнення винного до відповідальності.

Правова допомога протидії насильству

Система безоплатної правової допомоги запустила в месенджері Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot , де потерпілі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав.

Юристи системи БПД, які спеціалізуються в сфері сімейних відносин, нададуть відповідь на правове запитання, роз’яснять алгоритм дій щодо захисту своїх прав. Консультуватимуть фахівці Лівобережного та Правобережного київських місцевих центрів, а також їхні колеги з Одеси та Вінниці. Отримати відповідь юристів можна у робочий час – з понеділка по четвер з 09.00 до 18.00, у п’ятницю – з 09.00 до 16.45.

Зайти на Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» можна також з чат-боту #ДійПротиНасильства https://t.me/police_helpbot, який запустило в Телеграм Міністерство внутрішніх справ спільно з Харківським університетом внутрішніх справ і Національною поліцією України.

Отримати юридичну консультацію або роз'яснення з правових питань можна:

– за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800-213-103

– у месенджері Фейсбук-сторінки:

https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

– у приватному чаті системи БПД у Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html

– у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot

– написавши на електронну пошту центру з надання БВПД (адреси можна дізнатися за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/

Ця стаття на нашому сайті: https://bit.ly/2YXJvKT

 

 

Стало мейнстрімом витрачати "карантинний" час корисно, проходячи різноманітне навчання. У зв'язку з цим нагадаємо: у системи БПД є потужний ресурс - платформа дистанційного навчання https://e-learning.legalaid.gov.ua, на якій є різні курси для юристів, адвокатів, психологів, фахівців системи.

Як, наприклад, курс "Допит дитини: процесуальні та психологічні особливості".

https://bit.ly/3aO1aqX

Він стане у пригоді особам, які безпосередньо дотичні до питань організації та проведення допиту дитини: насамперед, слідчим, суддям, прокурорам, адвокатам, а також психологам, педагогам, законним представникам дитини.

У курсі ви знайдете інтерактивні конспекти зі зрозумілою візуалізацією, навчальне відео, тести для самоперевірки . А хто складе підсумковий тест, той разом із знаннями отримає сертифікат про проходження

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

 

4 травня - Міжнародний день протидії булінгу. За даними ЮНІСЕФ, майже 70% дітей по всьому світу потерпають від цькування з боку однолітків. А Україна посідає одне з чільних місць серед європейських країн з найвищим рівнем булінгу.

Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла Закон України № 8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнав юридично це поняття в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.

Система безоплатної правової допомоги активно працює в напрямку запобігання булінгу, відвідуючи школи, роз'яснюючи дітям, вчителям та батькам, як протидіяти цьому явищу. У нашому арсеналі - роз'яснення, дружні зустрічі, творчі конкурси, перегляд відеороликів та мультфільмів. Про наші напрацювання можна почитати за посиланням: https://bit.ly/3bX4Ho2

Про булінг у школі та покрокові дії, як цьому протистояти, читайте тут: https://bit.ly/3b2WYn2

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

 

Верховна Рада України на час карантину вирішила тимчасово не застосовувати для внутрішньо переміщених осіб необхідність підтверджувати присутність на підконтрольній Уряду України території, щоб українці могли зберегти статус ВПО і без перешкод після карантину отримати нараховані пенсії та соціальні виплати. Фахівці Добровеличківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надають роз'яснення з даного питання.

Нагадуємо, що задля недопущення епідемії коронавірусної інфекції в Україні продовжили карантин до 22 травня 2020 року.

На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів із дня його припинення для внутрішньо переміщених осіб заборонено:

скасовувати дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що така особа повернулася до покинутого місця постійного проживання;

зупиняти видаткові операції за поточним рахунком внутрішньо переміщеної особи за відсутності проходження фізичної ідентифікації. Це адресовано ПАТ "Державний ощадний банк України";

здійснювати контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування..

Громадяни тимчасово окупованих територій позбавлені можливості отримувати пенсійні виплати на підконтрольній Україні території, якщо вони не взяті на облік як ВПО, що змушує їх регулярно (раз на 60 днів) перетинати лінію зіткнення для перевірки даних. На час дії карантину внутрішньо переміщеним особам не треба робити ніяких додаткових дій - пенсії, соціальна допомога будуть нараховуватись автоматично і в повному обсязі, ці кошти можна буде вільно отримати по закінченні карантину, або ж користуватися банківською карткою.

Особливості платіжної картки для соціальних виплат

Для ідентифікації одержувачів соціальних виплат, які є внутрішньо переміщеними особами, і забезпечення їм соціальних виплат використовуються спеціальні платіжні карти, що випускаються "Ощадбанком". Для пенсіонерів така карта одночасно є електронним пенсійним посвідченням.

ВАЖЛИВО! Карта для соціальних виплат діє в якості платіжної картки 3 роки за умови, що одержувач виплат особисто приходить в будь-яке відділення "Ощадбанку" для ідентифікації (в перший рік - кожні шість місяців, в подальшому - раз на рік).

Якщо одержувач виплат вчасно не пройшов обов'язкову ідентифікацію, карта автоматично блокується для платежів, про що він отримує SMS-повідомлення. Карта буде розблокована тільки після того, як одержувач виплат особисто відвідає відділення для ідентифікації. Після завершення терміну дії картка перевипускається "Ощадбанком" безкоштовно.

Одержувач виплат може оформити додаткову банківську карту. Вона оформляється при фізичній присутності у відділенні "Ощадбанку" одночасно одержувача виплат та особи, який випускається додаткова карта.

Звертаємо увагу, що ці правила на період карантину призупинено.

Якщо у вас виникли питання, або ваші права порушені звертайтеся до фахівців системи безоплатної правової допомоги - ваші правові проблеми можна вирішити дистанційно

-зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

-поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання: БВПД:

-https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/

- скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

- прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.

#ПравоваДопомога #БПД #ПравоваКонсультація

 

 

Оголошено відбір серед адвокатів для навчання та участі у пілотному проєкті з відновного правосуддя

Оголошено відбір серед адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для навчання та подальшої участі у пілотному проєкті “Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину”.

Координаційний центр з надання правової допомоги в рамках пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» (далі – пілотний проєкт) оголошує конкурс з відбору учасників тренінгу – адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, на тему “Базові навички медіатора в кримінальних справах”.

Учасники, що успішно пройдуть навчання, зможуть долучитися до реалізації пілотного проєкту.

Пілотний проєкт впроваджується відповідно до наказу Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора №1473/5/194 від 17 квітня 2020 року на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Тренінги проводяться у співпраці з Інститутом миру і порозуміння.

Під час чотириденного тренінгу відібрані учасники пройдуть спеціалізоване навчання з кваліфікованими експертами у сфері медіації в кримінальних справах та зможуть набути необхідні знання та навички для роботи у якості посередника в рамках пілотного проєкту.

Тренінг буде присвячений розвитку знань та навичок організації та проведення медіації в кримінальних справах, за участі неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину. Програма тренінгу включає такі напрями: принципи та зміст відновного правосуддя, розуміння почуттів та переживань учасників кримінальної ситуації, комунікативні навички медіатора, програма медіації потерпілих та правопорушників.

Очікується, що усі учасники, які успішно пройдуть навчання, зможуть брати участь у якості посередника у пілотному проєкті.

Дати та місце проведення тренінгів будуть визначені після завершення відбору учасників. Тривалість проведення тренінгів може бути змінена. Організатори забезпечують учасникам тренінгу проживання, харчування та покриття витрат на проїзд до та з місця проведення тренінгу.

Вимоги до кандидатів:

·  співпраця з системою безоплатної правової допомоги – включення до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. До відбору допускаються адвокати, що беруть участь у конкурсі з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7;

·  щонайменше два роки стажу адвокатської діяльності, зокрема досвід роботи з дітьми у конфлікті/контакті з законом (досвід захисту/представництва дітей у кримінальних провадженнях/провадженнях в справах про адміністративні правопорушення);

·  досвід публічних виступів (поза судовими засіданнями) буде перевагою;

·  досвід роботи у якості медіатора або навчання медіації буде перевагою.

Для участі у відборі необхідно:

1.               Заповнити анкету за посиланням https://bit.ly/_restorative_justice до 10 травня 2020 року.

2.               Бути готовими пройти інтерв’ю з тренерами за допомогою відео конференц-зв’язку.

3.               У разі успішного проходження навчання, бути готовими до залучення у якості посередника в рамках пілотного проєкту.

Усім учасникам за результатом інтерв’ю на електронну адресу буде направлено відповідний лист щодо результатів відбору. Будь-які запитання щодо конкурсу просимо спрямовувати на електронну адресу: info@legalaid.gov.ua

 

 

Стартує онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав»

З 23 квітня по 5 червня 2020 року Координаційний центр з надання правової допомоги проводить онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав». Учасники – діти віком до 18 років.

«Тема малюнків – права дитини. Щоб подати роботу на конкурс, дитина за допомогою батьків має зареєструватися на сайті конкурсу та завантажити  фотографію або скановану копію малюнка. Коли конкурсна робота пройде модерацію, вона з’явиться на сайті для голосування», – розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.

Конкурсні роботи приймаються з 23 квітня по 20 травня. Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, виконувати роботи в авторській техніці, створити малюнок за допомогою комп’ютерної графіки тощо. Малюнки мають бути у форматі А3 або А4. Кожен учасник може подати лише одну конкурсну роботу.

Проголосувати за дитячий малюнок, що найбільше сподобався, може кожна людина – для цього потрібно авторизуватися на сайті конкурсу. Оцінювання конкурсних робіт відбудеться на сайті конкурсу в онлайн-режимі усіма учасниками голосування.

З 21 травня до 24 травня визначатимуться переможці. Автори найкращих робіт будуть визначені за кількістю вподобань учасників голосування у трьох вікових категоріях: віком до 8 років, від 9 до 13 років та від 14 до 17 років.

Нагородження переможців конкурсу триватиме з 25 травня по 5 червня. Автори робіт, які набрали найбільшу кількість «лайків», отримають грамоти та призи за перше, друге та третє місця у кожній віковій групі.

Взяти участь у конкурсі, подивитися дитячі роботи та проголосувати за малюнок, що найбільше сподобався, а також детально дізнатися про умови онлайн-конкурсу дитячих малюнків «Країна моїх прав» можна, зайшовши на офіційний сайт http://art-konkurs.legalaid.gov.uaua.

 

 

Хто звільняється від плати за землю у період дії карантину?

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №540-ІХ від 30.03.2020 року вніс  деякі зміни до Податкового Кодексу України. З даного питання консультують фахівці системи БПД.

Згідно  вказаного закону , за період з 01 по 31 березня 2020 року у не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. Звертаємо увагу,  що  квітень 2020 року виключили із пільгового періоду.

Нагадуємо, що плата за землю включає:

  • земельний податок;

  • орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За вимогами Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізосіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня та не пізніше 20 лютого поточного року подають органу Державної Податкової Служби України за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Для зменшення податкових зобов’язань з плати за землю за період з 01 по 31.03.2020 року платники, які вже подали декларацію за 2020 рік, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій мають відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці. Якщо вказані платники податків уже подали уточнюючу податкову декларацію та уточнили податкові зобов'язання за березень-квітень 2020 року, то доведеться знову подати уточнюючу податкову декларацію не пізніше 30 квітня, а саме - додати нарахування за квітень. За такі дії не штрафуватимуть.

У свою чергу податкові зобов'язання зі сплати плати за землю та з податку на нерухомість за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі треба сплатити до 30 червня 2020 року. В такому випадку не буде жодних штрафів та пені.

Фізична особа підприємець (ФОП) в частині нарахування та сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності прирівняні у правовому статусі до юросіб – суб’єктів підприємницької діяльності. Якщо ФОПи  мають правовстановлюючі документи на земельну ділянку, такі особи також самостійно обчислюють розмір плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) шляхом подання податкової декларації. Таким чином, якщо право на земельну ділянку оформлено відповідно до вимог Земельного кодексу України на ФОПа, то така особа має право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за березень 2020р.

Звільнення не поширюється на фізичних осіб – громадян, не суб’єктів підприємницької діяльності, оскільки новації передбачають, що звільнення стосується лише ділянок, які використовуються у господарській діяльності.

Безоплатну правову допомогу, у разі порушення прав громадян, можна отримати за адресою: смт Вільшанка, вул. Лагонди,30, тел. 05250 9 72 97. Для цілодобового доступу до системи безоплатної правової допомоги цілодобово діє Єдиний телефоний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-21-31-03.

 

 

Гендерний аспект: жінки частіше звертаються за БПД, ніж чоловіки

Серед клієнтів місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги 62% – це жінки. Найчастіше їх хвилюють питання у галузі сімейного права, у той час чоловіків – цивільного права.

«Система безоплатної правової допомоги є гендерно чутливою. Жінки стабільно становлять більшість клієнтів, які звертаються за безоплатною правовою допомогою, в тому числі у зв’язку з гендерною дискримінацією та гендерно- обумовленим насильством. Розуміння потреб жінок, ефективне вирішення правових проблем, з якими вони стикаються, вимагають від фахівців системи БПД поглиблених знань у гендерній сфері. Ми працюємо над впровадженням Ґендерної стратегії системи надання безоплатної правової допомоги, приділяємо увагу питанням ґендерно чутливої комунікації, врахування принципів ґендерної рівності як у політиках системи, так і в процесі надання правових послуг».

Минулого року безоплатну правову допомогу отримали понад 251,4 тис. жінок та понад 152,5 тис. чоловіків.

«Жінки частіше звертаються по безоплатну правову допомогу тому, що є більш вразливими та водночас більш відповідальними. Крім цього, вони частіше є потеплілими від домашнього насильства. Саме жінки опікуються питаннями, що пов’язані з правами дітей, соціальними та житловими питаннями в сім’ях. Жінки, отримавши дієву допомогу в центрах, частіше звертаються повторно».

Ключові питання, з якими зверталися жінки, – сімейне право (20% звернень), цивільне право (17%) та житлове право (11%). А от у чоловіків на першому місці питання у галузі цивільного права (18% звернень), на другому – сімейного права (12%), а третьому – житлове право (9%).

Щодо вікового розподілу, то серед жінок-клієнток системи БПД найбільш активними у захисті свої прав виявилися жінки понад 60 років – від них надійшло 34% звернень. У той час як серед чоловіків, які звернулися по правову допомогу, клієнти віком понад 60 років становлять 29%.

З листопада 2018 року в системі БПД реалізується стратегія гендерної рівності «Рівні можливості». Її завдання – подолати гендерні стереотипи та упередження, які існують, і гарантувати рівні можливості для чоловіків і жінок як у доступі до правової допомоги, так і для реалізації їхніх можливостей.

Для юристів та адвокатів системи БПД розроблено дистанційний навчальний курс з гендерних питань «Рівні партнери: як зробити систему БПД ґендерно чутливою». Адже саме гендерна чутливість дозволяє краще зрозуміти потреби клієнтів та клієнток системи БПД, враховувати гендерні аспекти у комунікаціях та при наданні правової допомоги.

 

 

Під час карантину потреба у правовій інформації значно зросла. Адже особливості режиму надзвичайної ситуації, трудові права працівників та інші «карантинні» теми хвилюють багатьох українців. У березні цього року кількість переглядів сторінок правничої Вікіпедії «WikiLegalAid» (wiki.legalaid.gov.ua) зросла майже у 4 рази у порівнянні з березнем минулого року.

За січень-березень цього року довідково-інформаційну платформу правових консультації «WikiLegalAid» переглянули понад 883,4 тис. разів. Це майже у 6 разів більше, ніж за I квартал 2019 року, коли кількість переглядів сторінок склала 150,8 тис.

Якщо за січень цього року сторінки «WikiLegalAid» переглянули понад 256,7 тис. разів, то вже у лютому ця кількість зросла до 301,6 тис. Значний сплеск стався у березні, коли в Україні було введено карантин через поширення коронавірусної інфекції. Тоді відвідувачі правничої Вікіпедії понад 325 тис. разів переглянули інформацію, що міститься на платформі.

Для порівняння – у березні 2019 року кількість переглядів становила 84,7 тис.

Станом на 31 березня 2020 року платформа містить 1687 правових консультацій, які регулярно оновлюються. Протягом І кварталу цього року на платформі розміщено 94 нові правові консультації, з них 61 консультація – у березні.

«Працівники системи безоплатної правової допомоги постійно працюють над удосконаленням довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid» та розміщенням нових консультацій на правові теми, що актуальні сьогодні. Так, нещодавно у відповідь на нові реалії на головній сторінці платформи з’явився новий розділ «Карантин в Україні у зв’язку з коронавірусом COVID-19: що потрібно знати», де кожен може знайти інформацію щодо прав та обов’язків під час карантину», – зазначила фахівець управління правового аналізу та експертизи Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Зайцева.

У березні цього року українці найчастіше переглядали правові консультації щодо трудових прав працівників, зокрема, неповнолітніх. На другому місці за популярністю питання порядку встановлення інвалідності. У трійці найпопулярніших запитів – особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх. Крім того, українці цікавилися роз’ясненням юристів щодо відзиву, відповіді на відзив та заперечення в цивільному процесі.

Платформа «WikiLegalAid» розміщена у вільному доступі в мережі Інтернет. Незалежно від того, де знаходиться людина, вона може отримати якісну правову інформацію.

Протягом січня-березня цього року найбільша кількість запитів щодо пошуку інформації зареєстрована в Києві – понад 37,2%. Далі, з великим відривом, йдуть Дніпро – 6,7%, Харків – 4,5% та Львів – 4,3%.

Безперечно домінуюча кількість запитів надходить від мешканців України – 97,5%. Але статистика свідчить, що платформу також відвідують мешканці інших країн або ж громадяни України, які проживають в цих країнах. Так, українську правничу Вікіпедію відвідали мешканці Польщі, Німеччини, США, Нідерландів та інших країн.

Довідково-інформаційна платформа правових консультації «WikiLegalAid» знаходиться у вільному доступі з грудня 2018 року. Окрім правової інформації, вона містить посилання на нормативно-правові акти, зразки процесуальних документів та посилання на судову практику. Працівники системи надання безоплатної правової допомоги, а також представники партнерських організацій постійно працюють над удосконаленням платформи та її змістовним наповненням.

 

 

Система безоплатної правової допомоги має розгалужену мережу місцевих центрів та бюро правової допомоги, які створені для того, щоб бути найближче до людей. Зараз, незважаючи на карантин, вони також близько, готові дистанційно надати правову консультацію, прийняти документи електронкою або через скриньки для кореспонденції.

Дізнатися їхні контакти легко – телефонуйте на номер 0 800 213 103

 

 

Система безоплатної правової допомоги запустила в месенджері Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot , де потерпілі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав.

Юристи системи БПД, які спеціалізуються в сфері сімейних відносин, нададуть відповідь на правове запитання, роз’яснять алгоритм дій щодо захисту своїх прав. Консультуватимуть фахівці Лівобережного та Правобережного київських місцевих центрів, а також їхні колеги з Одеси та Вінниці. В разі необхідності залучатимуться фахівці системи БПД з інших регіонів. Отримати відповідь юристів можна у робочий час – з понеділка по четвер з 09.00 до 18.00, у п’ятницю – з 09.00 до 16.45.

Зайти на Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» можна також з чат-боту #ДійПротиНасильства https://t.me/police_helpbot, який запустило в Телеграм Міністерство внутрішніх справ спільно з Харківським університетом внутрішніх справ і Національною поліцією України.

«З початку карантину кількість звернень до системи БПД з питань домашнього насильства не збільшилася. До речі, як і повідомлень до поліції за номером 102. Проте, за даними ООН, у деяких країнах кількість жінок, які звертаються до служб підтримки, зросла удвічі з початку оголошення карантину через пандемію коронавірусу. Всі, хто потерпає від домашнього насильства, можуть отримати безоплатну правову допомогу дистанційно», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Однією з категорій осіб, яким надається безоплатна вторинна правова допомога, є потерпілі від домашнього насильства. Тобто, якщо людина стала заручником такої ситуації, вона має право на безоплатне представництво інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання процесуальних документів та захист.

Під час карантину безоплатна первинна та вторинна правова допомога надається дистанційно. Надати необхідні документи можна через спеціально обладнані скриньки для кореспонденції або електронні засоби зв’язку (адреси та електронні пошти місцевих центрів з надання БВПД можна дізнатися на офіційному сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ ).

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань можна:

- звернувшись до Вільшанського БПД, смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 30

- за телефоном Вільшанського БПД (05250) 9 72 97

– за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800-213-103

– у месенджері Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

– у публічному чаті Телеграм-каналу «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaidchat

– у приватному чаті системи БПД у Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html

– у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot

– у приватному чаті системи БПД у Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html

 

 

Уряд уточнив перелік об'єктів, які можуть працювати під час карантину та категорії громадян 60 років і більше,

які не підлягають самоізоляції.

Вчора Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

Які ще об’єкти зможуть працювати під час карантину:

– поштової та кур’єрської діяльності;

– будівельних робіт;

– зі збирання і заготівлі відходів;

– закладів торгівлі будівельними матеріалами;

– хімчистки.

Що нового ухвалили?

– Затверджений порядок обов’язкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (самоізоляторів).

– Місцеві органи влади мають право здійснювати видатки на проживання осіб у обсерваторах за рахунок коштів місцевих бюджетів (зокрема резервного фонду цих бюджетів).

Також визначено категорії осіб, які старші 60 років, та не потребують обов`язкової самоізоляції. Це зокрема держслужбовці, депутати всіх рівнів, судді, міські голови, військовослужбовці, працівники рятувальних служб та інші.

 

 

Загальнонаціональний карантин та пов`язані з ним обмежувальні заходи – це справжній виклик як для роботодавців, так і для працівників. То ж як захистити свої трудові права у цей нелегкий для всіх час? Про це розповідає юристка системи безоплатної правової допомоги Елеонора Белей.

Чи має право роботодавець звільнити працівника, посилаючись на карантин?

Перш за все, потрібно зазначити, що зміни у трудове законодавство, яке регулює звільнення працівників, у зв`язку з введенням карантину по всій території України, не вносились.

Підстави для звільнення залишаються незмінними – ті, що передбачені у Кодексі законів про працю України. Додаткових положень, які б давали роботодавцю право припинити трудові відносини із працівником, через карантин або пов`язані з ним обмежувальні заходи, немає.

Карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»), а не підстава для звільнення.

За яких умов трудовий договір може бути припинено?

Варто зазначити, що трудовий договір все ж може бути припинено, у випадку, якщо працівник і роботодавець не мають проти цього заперечень (за угодою сторін – ст. 36 КЗпП України), або в односторонньому порядку за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП України) на підставі поданої ним заяви. Якщо трудовий договір було укладено на визначений строк або на час виконання певної роботи, то такі трудові відносини можна розірвати на підставах, визначених у ст. 39 КЗпП України, а саме: на вимогу працівника в разі його хвороби, інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором або порушення власником, уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору.

Незалежно від введення карантинних обмежень трудовий договір може бути розірваний за ініціативи роботодавця. Звільняти працівників у період карантину роботодавець може без ризику бути притягнутим до відповідальності, якщо таке звільнення є законним (на підставах, зазначених у ст.40 КЗпП України). У випадках, наприклад, змін в організації праці, у тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, скорочення чисельності або штату працівників, виявленої невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, прогулу чи систематичного невиконання обов`язків без поважних причин та інших підстав.

Є й додаткові підстави для звільнення, передбачені у статті 41 КЗпП України. До них відносяться: грубе порушення трудових обов`язків певними категоріями працівників, винні дії керівника (внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати) чи працівника (якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку роботодавця), вчинення аморального проступку, порушення, пов`язані з нормами Закону України “Про запобігання корупції” або припинення повноважень посадових осіб.

Працівника змушують писати заяву про звільнення за власним бажанням. Чи це законно?

Роботодавець може запропонувати написати заяву про звільнення за власним бажанням або за згодою сторін. Проте, якщо у Вас немає такого бажання, то заяву писати не варто. Адже ці заяви не підлягають оскарженню і захистити свої права буде дуже складно.

Незалежно від введення карантину та обмежувальних заходів, примушування працівника до вчинення подібних дій, є незаконним.

Важливий момент, який слід врахувати при написанні заяви на звільнення за власним бажанням, – це отримання допомоги по безробіттю. Так, звільнення працівника за власним бажанням не дає права останньому в перші 3 місяці з моменту реєстрації у центрі зайнятості отримувати допомогу по безробіттю. Проте варто зауважити, що на період карантину статус безробітного надається особам з першого дня їх реєстрації у центрі зайнятості, виплати по безробіттю призначаються також з першого дня. Вам навіть не потрібно особисто відвідувати центр зайнятості, достатньо підтвердити свій статус безробіття за допомогою будь-якого доступного засобу комунікації.

Повідомте роботодавця про те, що знаєте свої трудові права, будете звертатись у Державну службу з питань праці, намагайтесь знайти компроміс. Якщо тиск чиниться не тільки на Вас, а й на інших членів колективу, напишіть керівнику колективне звернення.

Працівнику пропонують звільнитися за згодою сторін. Якщо працівник не згоден, як діяти?

Звільнення за згодою сторін має відбуватись, власне, за згодою. Якщо роботодавець наполягає, а працівник не хоче припиняти трудові відносини, то погоджуватись писати таку заяву не слід. Вкрай важко довести, що написання заяви відбувалось під примусом зі сторони роботодавця.

Скаржитись можна до професійної спілки, якщо така утворена на підприємстві, де ви працюєте, та Ви є її членом або до уповноваженого представника трудового колективу. Ефективним є написання заяви до Управління Держпраці, які утворені та діють в кожному регіоні України. Якщо все ж працівник погодився звільнитись, то необхідно в місячний термін звернутись за захистом своїх прав до суду самостійно, або з допомогою юриста.

Чи існує таке поняття як «тимчасове звільнення» – на час карантину, наприклад?

Тимчасового звільнення не буває, а карантин – не може бути приводом Вас звільнити.

Більшість державних структур та приватних підприємств, організацій перейшли на дистанційну роботу, якщо це було можливим.

Як можна організувати роботу під час карантину

Лише декілька днів тому законодавець передбачив поняття гнучкого режиму робочого часу та дистанційної (надомної) роботи (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»). Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників, але має бути дотримано встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (наприклад, місяць) норми тривалості робочого часу. Гнучкий режим робочого часу встановлюється у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу.

При дистанційній (надомній) роботі працівник виконує свої обов`язки за місцем проживання або в іншому місці на його вибір. Як і під час застосування гнучкого режиму, має бути дотримано норми тривалості робочого часу. Виконання дистанційної роботи не тягне за собою обмеження трудових прав, а оплата праці здійснюється у повному обсязі та у визначений час, якщо іншого не передбачено у письмовій домовленості між роботодавцем та працівником. Варто потурбуватись про своєчасне написання заяви із проханням перевести Вас на надомну роботу та ознайомитись із відповідним наказом (розпорядженням) про встановлення дистанційної роботи працівникам.

Також є інші можливості, якими Ви можете скористатись. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачив право піти у відпустку без збереження заробітної плати певним категоріям громадян, наприклад тим, у кого є діти віком до 14 років. Термін перебування у такій відпустці не включається до загального терміну, встановленого законодавством, і може бути продовжений на такий період, на який буде запроваджено режим карантину. У разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням та за згодою роботодавця, можуть бути надані щорічна основна або додаткова відпустки, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством.

То ж, варто спробувати альтернативу для того, щоб зберегти місце роботи та не наражати на ризик зараження себе й інших членів родини. Адже звільнення з ініціативи роботодавця в період перебування працівника у відпустці або на лікарняному, відповідно до Кодексу законів про працю України, заборонене.

Чи можна звільнити працівника через прогули, оскільки він не зміг дістатися на робоче місце через проблему з транспортом?

Під прогулом розуміється відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Прогул є однією з підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Відсутність працівника на роботі з поважних причин не може вважатися прогулом.

Законодавство про працю не містить конкретного переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному випадку їх наявність або відсутність визначається окремо. Судова практика визнає поважними причинами, наприклад, запізнення на роботу через аварію чи затори на дорогах. При цьому суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази відповідно до цивільного процесуального законодавства.

Робимо висновок, що оголошення каратину та запроваджені у зв`язку з цим обмежувальні заходи, зокрема відсутність транспортного сполучення, може вважатись поважною причиною.

Проте варто зазначити, що в Україні не передбачено можливості відмови у виході на роботу без оформлення відпустки, лікарняного, або встановлення дистанційного чи гнучкого режиму роботи наказом керівника, без шкоди для роботи. Тому краще дійти згоди з роботодавцем, яким чином Ви будете виконувати свої трудові обов`язки на час карантину.

Яку відповідальність нестиме роботодавець в разі незаконного звільнення працівника під час карантину?

Відповідальність за незаконне звільнення працівника передбачена законодавством України, проте вона не має прямого зв`язку із запровадженням карантинних заходів. Так, роботодавцям-правопорушникам може загрожувати штраф від 34 тисяч гривень до 51 тисяч гривень або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Якщо грубе порушення законодавства про працю вчинено повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, то такі дії караються штрафом від 51 тисячі гривень до 85 тисяч гривень або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

У разі незаконного звільнення, Ви можете звертатись до органів Національної поліції для відкриття кримінального провадження за статтею 172 Кримінального кодексу України – грубе порушення законодавства про працю.

Яка процедура звільнення?

Варто знати, яких вимог мають дотримуватись як роботодавець, так і працівник. Якщо ініціатива припинення трудового договору належить працівникові, то за загальним правилом, він зобов’язаний подати заяву до роботодавця про своє бажання звільнитися з займаної посади за два тижні до бажаної дати звільнення. Винятками є обставини, що перешкоджають виконанню трудових обов`язків, а також переїзд на нове місце проживання, вагітність, інвалідність чи інші обставини, передбачені ч.1.ст.38 КЗпП України.

У випадку припинення трудових відносин за угодою сторін – сторони можуть узгодити день звільнення без прив’язки до відпрацювання.

У випадках звільнення з ініціативи роботодавця мають бути додатково задокументовані обставини звільнення (якщо, наприклад, звільнення відбувається за прогул без поважної причини, то факт відсутності працівника має бути задокументований службовою запискою безпосереднього керівника працівника чи актом (за підписом декількох осіб) про відсутність особи на робочому місці). Наказ про звільнення повинен містити підстави звільнення з посиланням на пункт і статтю КЗпП. Роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з таким наказом під його особистий підпис та надати копію наказу, а також у день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести розрахунок з працівником. При отриманні трудової книжки працівник розписується в особистій картці та книзі обліку трудових книжок, а роботодавець зобов’язаний здійснити встановлені законом виплати, зокрема, за відпрацьований час та компенсацію за невикористані дні відпустки.

Гарантії працівника при незаконному звільненні

Звільнення працівника без додержання процедури може призвести до поновлення на роботі через суд, виплати заробітної плати за час «вимушеного прогулу», штрафних санкцій за порушення трудового законодавства та судових витрат. Варто сказати, що незаконно звільнений працівник може вимагати і відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Пам`ятайте, що звернутись до суду необхідно впродовж місяця після звільнення з роботи.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення дистанційно з правових питань можна:

-  звернувшись до Вільшанського БПД, смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 30

-  за телефоном Вільшанського БПД (05250) 9 72 97

– за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800-213-103

– у месенджері Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

– у публічному чаті Телеграм-каналу «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaidchat

– у приватному чаті системи БПД у Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html

– у приватному чаті системи БПД у Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html

– написавши на електронну пошту центру з надання БВПД (адреси можна дізнатися за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/ )

Система БПД інформує громадян про їхні права та механізм їх захисту через:

– офіційний сайт системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/

– Фейсбук-сторінку системи БПД https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

– Телеграм-канал «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid

– Інстаграм-сторінку системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

– правничу вікіпедію WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

 

 

 

   

 

 

Для попередження розповсюдження коронавірусної хвороби Уряд запроваджує більш жорсткі обмежувальні заходи.

Згідно з прийнятими змінами, на всій території України до кінця карантину діятиме заборона на:

• з 6 квітня перебування в громадських місцях без вдягнутої маски, респіратора;

• з 6 квітня переміщення групою осіб більш ніж дві особи (крім випадків службової необхідності та супроводження дітей);

• перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків;

• відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон (крім вигулу домашніх тварин однією особою та у випадку службової необхідності);

• відвідування спортивних та дитячих майданчиків;

• відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу, соціального захисту, установ і закладів, що надають соціальні послуги;

• перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, тощо.

Також постановою закріплюються правила проведення самоізоляції та обсервації. Контроль за дотриманням режиму самоізоляції здійснюється поліцейськими, військовослужбовцями, Національною гвардією, працівниками державних установ Міністерства охорони здоров’я тощо.

 

 

За час карантину у країні зросла кількість безробітних. Часто компанії, особливо малі,

змушені звільняти працівників через брак коштів на заробітну плату.

Щоб підтримати людей у такій ситуації, в Україні на час карантину скасували семиденний період для пошуку прийнятної роботи. Тепер реєструвати безробітних будуть першого ж дня після подання заяви до центру зайнятості; виплати призначать з цього ж дня. А безробітні можуть не відвідувати службу зайнятості впродовж 30 і більше календарних днів. Це передбачено постановою Уряду від 29 березня 2020 року № 244 “Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу”.

Як комунікувати зі службою зайнятості? Можна телефоном, електронкою. ДСЗУ запровадила на період карантину тимчасові особливості обслуговування клієнтів. Прийом документів здійснюється засобами електронного зв’язку або через скриньки для прийому кореспонденції, розміщені у кожному центрі зайнятості. Для уточнення варто зателефонувати за такими номерами:

Контакти обласних центрів зайнятості: https://bit.ly/2UPqd6U

Телефонні номери “гарячих ліній” обласних центрів зайнятості: https://is.gd/Zs1MEj

І пам'ятайте, що правову допомогу ви можете отримати

за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800-213-103

-у месенджері Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

-          у публічному чаті Телеграм-каналу «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaidchat

-          у приватному чаті системи БПД у Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html

-          у приватному чаті системи БПД у Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html

-          написавши на електронну пошту центру з надання БВПД (адреси можна дізнатися за посиланням https://www.legalaid.gov.ua

 

 

Як захистити себе від домашнього насильства та куди звертатись за допомогою. Про це — можете дізнатися  у консультації.

Викликайте “ПОЛІНУ”

Крок 1. Негайно телефонуйте за номером «102». При виклику екіпажу патрульної поліції слід зазначити, що вам потрібен саме екіпаж “ПОЛІНА” (поліція проти домашнього насильства), які реагують виключно на виклики, що пов`язані із домашнім насильством.

ЗАПАМ`ЯТАЙТЕ, що єдиним номером, який є надійним і достовірним для виклику поліції – це «102», а не будь-які інші номери, які можливо знайти в інтернеті (наприклад, телефони Головних управлінь Національної поліції України в регіонах, Управлінь поліції охорони, районних відділень поліції і т. д., які починаються на телефонні коди міст. Наприклад,  + 38 (056).

Виклик поліції саме за номером «102» в подальшому допоможе Вам встановити факт здійснення такого виклику у разі, якщо поліція не приїхала або не вжила належних заходів.

Протокол про адмінпорушення або терміновий заборонний припис

Що далі? За фактом Вашого виклику має прибути екіпаж патрульної поліції, зафіксувати прояв домашнього насильства у будь-якій формі та вжити такі заходи:

— скласти протокол про адміністративне правопорушення (що передбачене ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування).

Далі складений протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що зібрані працівниками поліції на підтвердження факту домашнього насильства, надсилається до суду. І вже суд вирішує, чи притягнути кривдника до відповідальності, чи ні.

— за наявності для цього підстав, затримати кривдника максимум на 3 години

— застосувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника (виноситься строком до 10 діб у разі у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи та має на меті такі обмежувальні заходи:)

– зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи (така вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення)

–  заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

– заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Корисно. У разі, якщо з будь-яких причин Ви не викликали поліцію та не зафіксували факт насильства і сім’ї в момент вчинення, вирушайте до територіального відділення поліції та напишіть заяву про притягнення кривдника до відповідальності (контакти обласних та районних відділів поліції — https://bit.ly/33YAilZ). Зразок заяви про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП – https://bit.ly/2UGgCix

Якщо не можливо залишатися вдома, обдумайте де перечекати небезпеку, візьміть із собою всі необхідні документи та речі.

Своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження

Крок 2. У разі, якщо Ви стали жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть якщо у Вас не має видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), НЕГАЙНО вирушайте на прийом до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості.

Надалі це допоможе притягнути Вашого кривдника до кримінальної відповідальності.

Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до бюро судово-медичної експертизи у відповідній  області. В подальшому висновок  експерта буде вагомим доказом у суді.

Складіть письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення

Крок 3. У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано НЕГАЙНО звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта, до якого можна звернутися у разі . У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена, як цінний лист з повідомленням про доставку.

Важливо. В районному відділенні поліції Ви також можете зібрати дані, необхідні для кроку №4, у випадку, якщо насильство в сім’ї було систематичним. Зразок запиту на інформацію щодо вчинення насильства в сім’ї – https://bit.ly/3aos9Ka

Що таке обмежувальний припис

Крок 4. Скористайтесь правом на встановлення обмежувального припису.

Обмежувальний припис це – одне або кілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладання на нього обов’язків, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис виноситься судом строком від 1 до 6 місяців (може бути продовжений до 6 місяців).

Що може входити в обмежувальне припис?

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод в користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю особи, яка постраждала;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на певну відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває в місці, невідомому кривдникові, переслідувати її і в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести переписку, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Про видачу обмежувального припису варто звертатися в суд за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала.

Протягом 72 годин з моменту прийняття такої заяви суд приймає відповідне рішення.

Скористайтесь правом на безоплатну правову допомогу від держави

Крок 5.

Якщо ви потребуєте вирішення юридичних питань – скористайтесь своїм законним правом на безоплатну правову допомогу та звертайтеся до місцевих центрів з надання вторинної правової допомоги (адреси та електронні пошти таких центрів можна дізнатися на офіційному сайті системи безоплатної правової допомоги  https://www.legalaid.gov.ua/ ).

Однією з категорій осіб, яким надається безоплатна вторинна правова допомога, є жертви домашнього насильства. А це означає, що в разі, якщо Ви стали заручником такої ситуації, то маєте право на безоплатне представництво Ваших інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання процесуальних документів та захист.

У місцевому центрі Ви зможете отримати консультацію з правових питань, а також допомогу у складенні таких найтиповіших документів до суду, які випливають із вчинення насильства в сім’ї, а саме:

– позовна заява про розірвання шлюбу;

– позовна заява про визначення місця проживання дитини;

– позовна заява про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батька/матері, який проживає окремо від дитини;

– позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням;

– позовна заява про усунення перешкод у праві користування житловим приміщенням;

– заява в рамках окремого провадження про видачу обмежувального припису стосовно кривдника;

– позовна заява про поділ майна, набутого під час шлюбу;

– інші правові та процесуальні документи.

Які документи потрібні для отримання безоплатної правової допомоги

Безкоштовну первинну консультацію Ви можете отримати з будь якого питання, а от для призначення юриста чи адвоката потрібно надати такі документи:

копії паспорта та реєстраційної картки платника податків;

один з перелічених нижче документів:

– витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов`язаного з насильством;

– талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з насильством, виданий уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, за формою, затвердженою МВС;

– копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

– копія постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з насильством;

– копія заяви до суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;

– рішення суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;

– копія винесеного працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції термінового заборонного припису;

– направлення постраждалих осіб до центру з надання БВПД, складене за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики України (видається районними, районними у м. Києві і м. Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, чи загальними/спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб).

Натомість навіть якщо вищеперелічених документів Ви не маєте, юристи місцевих центрів нададуть Вам первинну консультацію та спрямують до партнерів –  провайдерів надання правової та інших видів допомоги.

Що робити, якщо дитина є свідком або постраждалою від домашнього насильства

Окрім вищевикладеного покрокового алгоритму дій, Ви маєте звернутись до органу опіки та піклування за місцем проживання (перебування) дитини. Для отримання допомоги у складанні такої заяви Ви можете звернутися до найближчого центру з надання безоплатно вторинної правової допомоги за допомогою електронної пошти (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД – https://www.legalaid.gov.ua/ )

Корисно. приклад заяви-повідомлення про вчинення насильства в сім’ї стосовно дитини – https://bit.ly/2wEeLTq

Куди звернутись, аби отримати детальну правову консультацію

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103;

– поставте запитання в месенджер ФБ-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

– напишіть на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД) – https://www.legalaid.gov.ua/

– прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid   та обговоріть її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

– поставте запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД   https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

– скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

Інші корисні контакти організацій, куди можна звернутись за допомогою у випадку, якщо Ви стали жертвою домашнього насильства:

– Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 15 47, працює цілодобово;

– Національна “гаряча лінія” з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335, або з мобільного 116 123, працює цілодобово;

– Дитяча “гаряча лінія” 0 800 500 225, 116 111 – з мобільного, яка з 01.04.2020 року працює з 12:00 до 16:00 у будні дні;

– Урядовий кол-центр 15 45.

 

 

На сьогоднішній день поширення коронавірусної інфекції COVID-19 стало викликом для людей у всьому світі, незалежно від займаної посади чи  соціального статусу в суспільстві.

Так як від коронавірусної інфекції ще не існує вакцини, найефективнішими засобами протидії пандемії визнані обмеження пересування людей і режим карантину. Тож, як повернутись в Україну або отримати допомогу за кордоном під час пандемії COVID-19.

З 0:01 16 березня 2020 року (опівночі між 15 та 16 березня) припинено в’їзд на територію України для іноземців та осіб без громадянства. Виключення становлять акредитовані дипломати представництв іноземних країн в Україні, співробітники представництв міжнародних організацій. Міністерство закордонних справ України (далі – МЗС України) також в особливих випадках має право видавати індивідуальні дозволи на в’їзд іноземців.

З 0:01 17 березня (опівночі між 16 та 17 березня) Україна припинила міжнародне регулярне пасажирське сполучення, тож навіть громадяни України та іноземці, які мають право на постійне або тимчасове проживання на території України, не зможуть прибути до України регулярним пасажирським сполученням – рейсовим літаком, потягом чи автобусом. Усі громадяни України мають право на перетин державного кордону для повернення на територію України.

Заборона на в’їзд може бути скасована чи продовжена в залежності від ситуації із поширенням коронавірусу в світі.

Важливо! Оперативну інформацію щодо заходів, які вживаються іноземними державами з протидії розповсюдженню COVID-19, можна знайти на сайті Міністерства закордонних справ України https://mfa.gov.ua/.

Іноземні громадяни або особи без громадянства, які не мають права на постійне або тимчасове проживання в Україні, не мають права в’їхати на територію України.

Іноземці, які мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні, можуть в’їхати на територію України так само, як і громадяни України.

Також в’їзд дозволено для людей, які є подружжям або дітьми громадян України, працівниками іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, акредитованих в Україні, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їхніх сімей, водіїв та обслуговуючого персоналу вантажних транспортних засобів, членів екіпажу.

Крім того, передбачені винятки для певних груп іноземців. Рішення про їх допуск ухвалюватиме МЗС разом з Державною прикордонною службою України. Наприклад, якщо буде необхідно прибуття в Україну лікарів або інших фахівців.

Кроки для повернення до України у період тимчасового обмеження перетину державного кордону

  1. Реєстрація у системі ДРУГ. Це спеціальна система Міністерства закордонних справ України, в яку людина вносить свої дані і повідомляє МЗС та закордонним дипломатичним установам України про своє перебування у певній країні. Обов’язково повідомити МЗС про країну, місце перебування, і надайте якомога більше інформації про суть проблеми в розділі “Коментар до подорожі”. Зокрема, це суттєво спрощує збір даних для формування списків громадян України, які мають термінову потребу повернутися додому в період обмежень.

Уважно вказуйте адресу електронної пошти, адже в разі помилки в цій адресі, особа не зможете авторизуватись у системі.

  1. Звернення до посольства чи консульства у країні перебування електронною поштою чи за телефоном гарячої лінії, які вказані на їхній офіційній сторінці.

Усі співробітники посольств і консульств України працюють цілодобово, щоб надавати допомогу всім тим, хто її потребує.

В електронному листі на e-mail дипломатичної установи необхідно написати:

  • ім’я, прізвище і по батькові,

  • контактний телефон,

  • місце перебування,

  • суть проблеми, у вирішенні якої потрібна допомога.

  1. Спостереження за оновленнями на сайті МЗС з оперативною інформацією щодо обмежень, які країна перебування особи ввела на перетин кордонів та пересування.

Списки громадян, які мають термінову потребу повернення в Україну спеціальними нерегулярними рейсами, формуватиме посольство або консульство у країні перебування особи.

Контакти усіх закордонних дипломатичних установ України можна знайти на спеціальній сторінці сайту МЗС України.

Для того, щоб повернутися до України на власному автомобілі необхідно уважно ознайомитись з обмеженнями в тих країнах, через які буде пролягати маршрут, та режимом роботи пропускних пунктів на державному кордоні України.

Інтерактивна карта актуальних даних щодо роботи пунктів пропуску на державному кордоні України доступна за посиланням на сайті Нової митниці.

У пунктах пропуску на кордонах працюють спеціально створені санітарні відділи. По поверненню з країн, де відповідно до даних ВООЗ склалась несприятлива епідемічна ситуація, у зв’язку з поширенням коронавірусу, на пунктах пропуску усі громадяни проходитимуть температурний скринінг і вживатимуться відповідні заходи –- людину направлятимуть на самоізоляцію вдома протягом 14 днів, за необхідності  в медичний заклад.

У разі перевищення терміну дозволеного перебування в іноземній країні або ризику такого перевищення рекомендуємо негайно звертатись до консульства в країні перебування електронною поштою. Електронні адреси всіх закордонних дипломатичних установ можна знайти на сайті МЗС України.

В умовах стрімкого поширення коронавірусної інфекції по всьому світу, закордонні дипломатичні установи тимчасово переходять на особливий режим, який передбачає дистанційну форму роботи зі зверненнями громадян та посилене опрацювання запитів громадян.

Особлива форма роботи передбачає, що дипломатичні установи за кордоном продовжать здійснювати свої функції у дистанційному режимі, крім форс-мажорних випадків, де потрібні негайні консульські дії та функції, особливо пов’язані з пандемією.

Закордонні дипломатичні установи (ЗДУ) у цей період будуть опрацьовувати звернення щодо оформлення:

  • посвідчень особи на повернення в Україну у разі необхідності повернення в Україну цього чи наступного тижня;

  • набуття громадянства України за народженням дітям, народженим у країні перебування та у зв’язку з оформленням їм посвідчення особи на повернення в Україну у разі реальної необхідності невідкладно повернутися в Україну;

  • віз для в’їзду в Україну для забезпечення інтересів України у сфері зовнішньої та внутрішньої політики, а також у випадках, які мають гуманітарний характер за рішенням керівника ЗДУ.

Звернення громадян до консульських установ, які тимчасово не будуть оброблятись через надзвичайну ситуацію:

  • оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон;

  • посвідчень особи на повернення в Україну, за виключенням втрати/відсутності паспортних документів, реальної необхідності громадянина повернутися в Україну;

  • у інших критичних для громадян України випадках за рішенням керівника ЗДУ;

  • прийняття на консульський облік;

  • питання нотаріату (крім форс-мажорних випадків, наприклад завірення документів про смерть, необхідних для транспортування померлих, заяв про виїзд дітей тощо), РАЦС, витребування, легалізації документів;

  • питання громадянства, за виключенням оформлення набуття громадянства України за народженням дітям, народженим у країні перебування та у зв’язку з оформленням їм посвідчення особи на повернення в Україну у разі реальної необхідності повернутися в Україну;

  • оформлення віз для в’їзду в Україну чи транзитного проїзду через її територію, за виключенням випадків необхідності забезпечення інтересів України у сфері зовнішньої та внутрішньої політики, а також у випадках, які мають гуманітарний характер, за рішенням керівника ЗДУ;

  • засвідчення офіційних документів апостилем та в порядку консульської легалізації (для представництв МЗС на території України);

  • відвідування затриманих/заарештованих тощо;

  • виїзні консульські обслуговування.

Беручи до уваги збільшення рівня правових питань та проблем, які виникають,  у тому числі, через впровадження карантину система надання безоплатної правової допомоги посилює роботу своїх дистанційних сервісів надання БПД.

Щоб отримати правову консультацію дистанційно:

- напишіть на нашу електронну пошту: vilshanske@legalaid.kr.ua;

- зателефонуйте на номер бюро правової допомоги: (05250)9 72 97.

Небхідні документи можна залишити в скриньці для кореспонденції, що знаходиться у відділі «Вільшанське бюро правової допомоги» за адресою: смт Вільшанка, вул. Лагонди, 30

Правову консультацію можна також отримати:

- зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103; ✅ поставивши запитання на Інстаграм-сторінці системи БПДhttps://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

- прочитавши правову інформацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоривши її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat

- скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

 

 

Надання житлово-комунальних послуг на час карантину

В Україні діють обмеження у зв’язку з карантином через поширення коронавірусу. При цьому всі підприємства, організації та установи, що надають житлово-комунальні послуги, працюють у штатному режимі. Фахівці бюро правової допомоги надають роз’яснення чинного законодавства щодо надання комунальних послуг під час карантину

17 березня було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким визначається, що на період дії карантину або обмежувальних заходів та протягом 30 днів з дня його скасування забороняється:

– нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

– відключення споживачів від послуг за борги;

– примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

– примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Відповідно до чинного законодавства комунальні послуги (постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), та послуга з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на проведення ремонтних і профілактичних робіт, у міжопалювальний період для систем опалення та ліквідації наслідків аварії.

У період карантину залишайтесь вдома - правові проблеми можна вирішити дистанційно :

- зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

- поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання БВПД https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;

- написати на електронну пошту Вільшанського бюро правової допомоги vilshanske@legalaid.ua;
- скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua; - прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.

 

 

Гарантії внутрішньо переміщеним особам на час дії карантину

Верховна Рада України на час карантину вирішила тимчасово не застосовувати для внутрішньо переміщених осіб необхідність підтверджувати присутність на підконтрольній Уряду України території, щоб українці могли зберегти статус ВПО і без перешкод після карантину отримати нараховані пенсії та соціальні виплати. Фахівці безоплатної правової допомоги надають роз'яснення з даного питання.

 Нагадуємо, що задля недопущення епідемії коронавірусної інфекції в Україні продовжили карантин до 24 квітня 2020 року.

 На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів із дня його припинення для внутрішньо переміщених осіб заборонено:

- скасовувати дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що така особа повернулася до покинутого місця постійного проживання;

- зупиняти видаткові операції за поточним рахунком внутрішньо переміщеної особи за відсутності проходження фізичної ідентифікації. Це адресовано ПАТ "Державний ощадний банк України";

- здійснювати контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

 Громадяни тимчасово окупованих територій позбавлені можливості отримувати пенсійні виплати на підконтрольній Україні території, якщо вони не взяті на облік як ВПО, що змушує їх регулярно (раз на 60 днів) перетинати лінію зіткнення для перевірки даних. На час дії карантину внутрішньо переміщеним особам не треба робити ніяких додаткових дій - пенсії, соціальна допомога будуть нараховуватись автоматично і в повному обсязі, ці кошти можна буде вільно отримати по закінченні карантину, або ж користуватися банківською карткою.

Особливості платіжної картки для соціальних виплат