Версія сайту для людей з вадами зору

 

Структурні підрозділи райдержадміністрації

 

 

Безоплатна вторинна правова допомога
 

 

 

________________________________

 

НОВИНИ

 

Як споживачі можуть отримати газ за літніми цінами: правова консультація

Нафтогаз запустив новий продукт для побутових споживачів «Газовий запас» у межах акції #ТвояEнергонезалежність.

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці системи БВПД роз’яснюють: як споживачі зможуть придбати газ у вересні за низькою літньою ціною і використати його протягом опалювального сезону.

Побутовий споживач зможе закупити на цих умовах до 25 тис. куб. м газу. Цього об’єму достатньо для забезпечення потреб домогосподарств протягом усієї зими. Скористатися пропозицією можна до 25 вересня. Відпускна ціна «Нафтогазу» газопостачальним підприємствам (газзбутам) у межах цього продукту становить 4874,42 грн за тис. куб. м (без ПДВ і вартості транспортування і розподілу).

Щоб скористатись новим продуктом, необхідно:

  • прийти в центр обслуговування клієнтів своєї газопостачальної організації (газзбуту);
  • мати при собі паспорт;
  • укласти додаткову угоду до типового договору постачання газу;
  • зробити передоплату і користуватися дешевим газом під час опалювального сезону.

З умовами пропозиції Газопостачальної компанії «Нафтогаз України» можна ознайомитись на сайті на www.gas.ua.

Для максимальної зручності споживачів, Нафтогаз запропонував участь у цій програмі усім газопостачальним компаніям України, які обслуговують побутових споживачів.

Якщо газозбут відсутній у вашому регіоні, варто звернутися у компанію напряму, щоб дізнатися, чому дана послуга ще не узгоджена.

Важливо! Ідея щодо «літніх» тарифів на газ є хорошою, проте, пропозиція «Нафтогазу» не охоплює дві категорії громадян – тих, хто має субсидії, та тих, хто використовує централізоване опалення та гарячу воду.

Використовувати газ, куплений в межах акції #ТвояEнергонезалежність, можна буде з 1 жовтня 2019 року до 31 березня 2020 року. Від цієї дати «Нафтогаз» поставляє учасникам акції газ з резервних обсягів за акційною ціною. Розмір економії при цьому буде залежати від поточних цін, і продавець не зможе вплинути на її розмір.

Якщо куплений резерв газу буде витрачено до 1 квітня 2020 року, споживач зможе отримати газ на загальних умовах – по ціні ПСО, котра діятиме на той час. Споживачі, котрі до 1 квітня 2020 року не використають передплачений газ, зможуть скористатись залишком коштів. Також залишок коштів можна використати у випадках, коли ціна ПСО на газ буде нижча, аніж ціна акції.

 

Про права осіб з інвалідністю – у буклетах.

Точна правова інформація зрозуміло та доступно – переглядайте, завантажуйте, поширюйте.

1 "Оформлення статусу особи з інвалідністю"

Завантажити буклет: http://bit.ly/31KQWDx

2 "Складання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю"

Завантажити буклет: http://bit.ly/33BYeLs

3. "Забезпечення особи з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації"

Завантажити буклет: http://bit.ly/2Nfbksr

4. "Встановлення пандусу для людини з інвалідністю".

Завантажити буклет: http://bit.ly/31KSI7F

5. "Освіта осіб з особливими освітніми потребами: отримання освіти особами з інвалідністю"

Завантажити буклет: http://bit.ly/2ZfeOS3

6. "Освіта осіб з особливими освітніми потребами: інклюзивне навчання"

Завантажити буклет: http://bit.ly/2ZffdUz

7. "Реалізація особою з інвалідністю свого права на працю"

Завантажити буклет: http://bit.ly/2zdt2nH

8. "Права та обов'язки осіб з інвалідністю щодо утримання"

Завантажити буклет: http://bit.ly/2Zeipfd

9. "Допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею"

Завантажити буклет: http://bit.ly/2z9DRHs

10. "Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю"

Завантажити буклет: http://bit.ly/2KRGCCR

Серія буклетів розроблена з метою захисту законних прав та інтересів осіб з інвалідністю в Україні за підтримки проекту "Доступна та якісна правова допомога в Україні":

 

Адресна правова допомога в дії

До Гайворонського бюро правової допомоги звернувся житель с. Солгутове Гайворонського району з проханням роз’яснити аспекти оформлення договору оренди земельної ділянки; продовження його та умови розірвання в односторонньому порядку.

Чоловік, у зв’язку зі станом здоров’я, не міг самостійно дістатись до бюро правової допомоги для вирішення проблемного питання. У таких ситуаціях фахівці системи безоплатної вторинної правової допомоги надають виїзну адресну правову допомогу.

Питання оренди землі сільськогосподарського призначення набирає все більшої актуальності серед українців. Під час укладання договору оренди власники земельних ділянок часто стикаються з різними питаннями, щодо правильності оформлення договору.

Детальне вивчення цього питання перед укладенням договору допоможе в подальшому уникнути багатьох проблем, адже у більшості випадків, власники земельних наділів підписують шаблонні договори, не знаючи юридичних наслідків таких правочинів.Під час адресної правової допомоги Наталія Барабаш, фахівчиня Гайворонського бюро правової роз’яснила пенсіонеру аспекти оформлення договору оренди землі.

Першим кроком, необхідним для оформлення відносин між фермером та власником земельної ділянки є укладення договору її оренди. Відповідно до закону, він може мати просту письмову форму, але за взаємним бажанням орендаря і орендодавця вони можуть посвідчити його нотаріально.

Договір оренди земельної ділянки повинен містити такі істотні умови:

- інформацію про земельну ділянку, що передається в оренду: кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки;

- строк дії договору оренди;

- орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Договір, що не містить хоча б одну із вище зазначених істотних умов, вважається неукладеним.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Орендна плата. Базою для розрахунку орендної плати є нормативна грошова оцінка землі. Вона зазначена в кожному сертифікаті на отримання земельної частки (паю). Розмір ставки орендної плати за землі сільськогосподарського призначення повинен бути не менше 3 відсотків від вартості земельної ділянки.

Розірвання договору. Якщо орендар не виконує належно договір, не виплачує в строк орендну плату в грошовій або в натуральній формі (зерно, цукор, крупи, тощо), в тому числі, використовує земельну ділянку всупереч визначених у договорі умов (наприклад, надмірно виснажує землю, використовує пестициди, які суттєво погіршують її стан), орендодавець має право розірвати договір оренди.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або ж самим договором. Це означає, що одностороння відмова повинна передбачатися у договорі та мати відповідний механізм.

Наприклад, у разі систематичного порушення орендарем договору, псування, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, орендодавець може надіслати орендарю лист-повідомлення розірвання оренди. Такий лист повинен бути рекомендованим з повідомленням про вручення, що підтвердить ваше бажання розірвати договір та зафіксує момент, коли орендар дізнався про розірвання договору.

З моменту отримання зазначеного листа орендар має звільнити орендовану землю протягом відповідного періоду, враховуючи сезонність та с/г роботи (наприклад, період збору врожаю, тощо). Це звичайно ж найбільш простий спосіб врегулювання спірних відносин між сторонами.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати за шість місяців – на землях сільськогосподарського призначення, і за рік – на землях не сільськогосподарського призначення, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

До Вільшанського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 30 тел. 05250 9 72 97

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

Права громадян, які подорожують потягом

За статистикою, у період розпалу сезону відпусток, більшість українців для подорожей обирають саме залізничний вид транспорту. Та наші подорожі іноді могли б бути набагато комфортніші, адже АТ «Українська залізниця» надає широкий спектр послуг, яким ми не користуємось тільки тому, що не знаємо про них. Тож фахівці Голованівського місцевого центру з надання БВПД підготували правові поради громадянам, які подорожують потягом.

Під час подорожі пасажири мають право:

- безкоштовно користуватися необхідними медикаментами з аптечки вагону та гарячою водою. Це вже включено у вартість квитка;

- попросити у провідника ковдру, незалежно від пори року;

- взяти у провідника ремінь безпеки для дитини або дорослого пасажира, якщо він подорожує на верхній полиці. Ці ремені безпеки є у потягах завжди, і їх зобов’язані надавати пасажирам верхніх полиць на першу вимогу. Якщо наданий ремінь, на ваш погляд, недостатньо міцний ви можете попросити його замінити;

- користуватися розетками у вагонах потяга безкоштовно в будь-який час, це не залежить від того, стоїть потяг чи їде;

- провозити з собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг, що не перевищує за обсягом відведеного на одного пасажира місця для багажу;

- палити в українських потягах – заборонено. Тому, якщо хтось із пасажирів палить, ви можете вимагати від провідника вжити належних заходів, також ви маєте право попросити провідника втихомирити галасливих пасажирів;

- попросити вимкнути музику, якщо вона вам заважає;

- провідник зобов’язаний розбудити вас при під’їзді до вашої кінцевої станції;

- пасажири потягів зі спальними місцями повинні забезпечуватися чаєм і кавою за встановлену плату. Вартість напоїв може бути спочатку включена в ціну квитків (про це в проїзному документі повинна бути відповідна відмітка). Якщо маєте свій пакетик чаю чи кави і вирішили заощадити – можете попросити склянку кип’яченої види і ложечку. Провідник не повинен вам відмовити;

- вартість постільної білизни вже включено у квиток на потяг «Укрзалізниці», якщо ви від неї не відмовилися при оформленні квитка на потяг;

- попереднє застилання полиць постільною білизною здійснюється провідниками у вагонах СВ. За бажанням пасажирів провідник надає допомогу в застиланні постільної білизни людям з інвалідністю, хворим, людям похилого віку, пасажирам з малими дітьми, вагітним;

- пасажир має право не тільки не здавати ліжко, а й не прибирати його за собою. Прибирання постільної білизни входить у посадові обов’язки провідника (до обов’язків провідника також входить підйом і опускання верхніх полиць);

- якщо ваше місце в потязі зайняв інший пасажир, провідник зобов’язаний виділити вам інше;

- якщо вам дуже спекотно, або холодно, викликайте начальника потягу з правовими нормами перевезення пасажирів. У них ви можете побачити дозволені температури перевезення пасажирів у різні сезони. Якщо умови перевезення не відповідають вказаним, начальник потягу може вам безкоштовно надати таке саме за класом місце в іншому вагоні, або так само безкоштовно підвищити клас;

- якщо ви купили електронний квиток з QR – кодом, не обмінюйте його на звичайний. Роздрукуйте, але показуйте його зі смартфона. Якщо провідник не може його зісканувати, це його проблема, а не ваша;

- пасажир має право сідати в будь-який вагон потяга. Наприклад, якщо ви спізнюєтесь на потяг, і до його відправлення встигаєте дійти тільки до першого або хвостового вагона, а у вашому квитку вказані місця в іншому кінці потяга (це правило актуальне для посадки на проміжних станціях, зупинка на яких дуже маленька за часом);

- якщо переплутали потяг, ви маєте право повернутися на початкову станцію безкоштовно;

- якщо проїхали свою станцію, можете повернутися на станцію призначення теж безкоштовно;

- відстали від потяга – маєте право продовжити поїздку без доплат!

- у разі запізнення в пункт пересадки з вини перевізника (запізнення або відміна погодженого поїзда) і на бажання продовжити поїздку, перевізник повинен відправити вас наступним потягом без стягнення плати!

До Вільшанського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: смт. Вільшанка, вул. Лагонди,30 тел: 05250 9 72 97.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

В Україні з 1 липня зріс прожитковий мінімум. Тепер він для працездатних громадян становить 2007 гривень, для непрацездатних – 1564 гривні.

У зв'язку з цим повідомляємо, яка сума середньомісячного доходу дозволяє громадянам мати право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в складанні позовних заяв та представництві в суді. Це відповідно 4014 грн. для працездатних осіб і 3128 грн. для осіб, які втратили працездатність.

 

Фахівець бюро правової допомоги допоміг пенсіонерці оскаржити факт безпідставно нарахованої заборгованості за водопостачання

Дата публікації: Вівторок, 25 червня 2019, 08:58

ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до суду позовну заяву про стягнення з жительки м. Бобринця заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Але з 2006 року жінка була зареєстрована та фактично проживала за іншою адресою, тому за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Денис Ніколаєнко, фахівець Бобринецького бюро правової допомоги довів у суді, що вказаний позов був безпідставний.

Вивчивши матеріали справи, Денис Ніколаєнко з’ясував, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до Бобринецького районного суду позовну заяву про стягнення з громадянки Н. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Однак, з 10 лютого 2006 року клієнтка проживала за іншою адресою та за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Договір на постачання води за вказаною адресою відповідачка не підписувала. На час позову в квартирі проживав з сім’єю син клієнтки.

Зібравши необхідні докази, Денис Ніколаєнко підготував відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, адже дана позовна заява є безпідставною.

Під час судового розгляду були взяті до уваги матеріали справи та свідчення свідків.

Бобринецький районний суд виніс рішення на користь клієнтки та відмовив позивачу в повному обсязі.

До Вільшанського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Вільшанка, вул. Лагонди, 30 Тел.: (05250) 9 72 97.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України

 

Відпочинок дитини у літньому таборі: що потрібно знати батькамм

Літо - чудова пора для відпочинку, знайомству з новими друзями, участі у цікавих заходах.

Влітку батьки прагнуть оздоровити свою дитину перед навчальним роком. Адже, організоване оздоровлення та відпочинок забезпечує поліпшення стану здоров’я дітей, відновлення їх життєвих сил, зайнятість у період канікул, запобігає їх бездоглядності, дає можливість продовжити виховний процес та розвиток творчих здібностей.

Право кожної дитини на оздоровлення і відпочинок гарантовано державою. Діти віком від 4 до 7 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку разом із батьками або іншими законними представниками. Діти віком від 7 до 18 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку самостійно або за згодою керівника дитячого закладу оздоровлення та відпочинку разом з батьками чи іншими законними представниками.

За рахунок бюджетних коштів дитина має право на забезпечення путівкою до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку один раз на рік за умови, що пільгова путівка за бюджетні кошти не надавалась їй у поточному році іншими уповноваженими установами.

Перед заїздом дітей у табір батьки повинні:

- ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку табору; зі списком рекомендованих речей, які потрібно мати дитині при заїзді в табір; зі списком продуктів і речей, які заборонено привозити в табір;

- забезпечити дитину на час перебування у таборі необхідним одягом, взуттям, засобами гігієни;

- провести з дитиною роботу щодо запобігання шкідливим звичкам;

- забезпечити проходження дитиною медичного обстеження;

- надати інформацію працівникам табору, про індивідуальні особливості дитини;

- своєчасно забрати дитину з закладу;

- відшкодувати заподіяні табору збитки внаслідок недисциплінованої поведінки дитини.

При заїзді в табір потрібно мати:

- карту щеплень, форма первинної облікової документації № 079/о «Медична довідка на дитину, яка від'їжджає в дитячий заклад оздоровлення та відпочинку», оформлена належним чином за три дні до початку оздоровчої зміни;

- путівку на дитину.

Дитині може бути відмовлено в прийомі до табору якщо:

- відсутня путівка;

- вік дитини не відповідає встановленим вимогам;

- у дитини, яка прибула на оздоровлення та відпочинок відсутня медична довідка.

Дитинство – це пора сподівань та здійснення мрій! А за щасливе дитинство малечі відповідаємо ми, дорослі, тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинен стати одним з найголовніших наших обов'язків.

До Вільшанського бюро правової допомоги Голованівської МЦ з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Вільшанка, вул. Лагонди, 30.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами – це не лише очікування щасливої події, а й хвилювання про багато речей. Як пережити цей період без напруження, які права має мама - у нашій інфографіці:

 

 

 

Кожен учасник бойових дій, як і всі громадяни, може отримати безоплатну первинну правову допомогу, яка включає надання правової інформації, правових консультацій та роз'яснень, складання правових документів (звернень, довідок, запитів тощо), крім процесуальних, допомогу в доступі до вторинної правової допомоги.

Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особи, які звернулися за отриманням такого статусу, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, яка включає складання процесуальних документів, захист від обвинувачення, представництво інтересів особи в судах та інших державних органах.

 

 

Учасники бойових дій мають право використати чергову щорічну відпустку в зручний для них час відповідно до п.12 ч.1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Учасникам бойових дій надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (ст.16 Закону України «Про відпустки»).

Переваги при вступі до школи, безкоштовне харчування та відпочинок, інші гарантії від держави для дітей учасників бойових дій - у нашій інфографіці.

 

 

Нагадуємо, що разова грошова допомога, яку Україна виплачує учасникам бойових дій та іншим зазначеним в нашій інфографіці категоріям, повинна прийти до 5 травня.

Кошти прийдуть на особові рахунки за місцем отримання пенсії (пошта, банк) або за місцем проживання чи одержання грошового утримання.

Якщо гроші не надійшли - зверніться до районного органу соціального захисту за місцем реєстрації (до 30 вересня).

 

 

Якщо Ви вважаєте, що Ваше звільнення з роботи є незаконним, то Ви можете звернутися із позовною заявою про вирішення трудового спору до суду

 

 

Пільги на навчання для учасників АТО та їхніх дітей

У низку українських законів та підзаконних актів внесені зміни щодо правового статусу учасника АТО, а також пільг та гарантій для цієї категорії громадян. Але в отриманні більшості соціальних пільг учасники АТО часто зазнають труднощів, а про деякі, передбачені діючим законодавством, гарантії вони навіть не знають.

Фахівці Голованівського місцевого центру з надання БВПД роз’яснюють основні аспекти законодавства про пільги на навчання, які надаються родинам захисників України.

З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України № 2300-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти».

Законом надано право на державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти в державних та комунальних навчальних закладах усім категоріям учасників бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та їхнім дітям. Зокрема, таку державну допомогу буде надано особам, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у тому числі у складі добровольчих формувань, що в подальшому були включені до складу Збройних сил України та інших утворених, відповідно до Законів України військових формувань та правоохоронних органів, учасникам бойових дій на території інших країн.

Відповідні зміни внесені до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про професійно-технічну освіту», «Про охорону дитинства», «Про вищу освіту».

Вчитися за пільговою системою можуть як самі учасники бойових дій, так і їх діти, а також діти тих, хто помер внаслідок захворювання, одержаного в АТО та особи з інвалідністю внаслідок війни.

Отже, захисники української незалежності і їх родини повинні знати, що держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям державну підтримку для отримання професійно-технічної та вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Така підтримка надається дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Допомога може надаватися у формі:

- виплати соціальної стипендії;

- повної або часткової оплати навчання за рахунок бюджетних коштів або шляхом надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

- безоплатного проживання в гуртожитках;

- безкоштовного забезпечення підручниками, доступом до інтернету, до систем баз даних в навчальних закладах.

Діти, один із батьків яких загинув внаслідок поранення, отриманого під час захисту держави або зник безвісти у районі АТО мають право на першочергове зарахування до вищого навчального закладу.

Окрім того, члени сімей загиблих мають право на вступ поза конкурсом до державних та комунальних вищих навчальних закладів на бюджетній основі.

Щоб отримати пільгу – потрібно подати заяву до навчального закладу і написати, яку державну допомогу ви хочете отримати.

Також треба подати відповідні документи:

- учасники бойових дій подають посвідчення учасника бойових дій;

- діти учасників бойових дій подають своє свідоцтво про народження та посвідчення УБД (батька або матері здобувача освіти);

- члени сімей загиблих подають посвідчення члена сім’ї загиблого.

Якщо у навчальному закладі відмовляють у одержанні пільги, звертайтеся безпосередньо до ректора закладу.

Голованівський МЦ з надання БВПД   знаходиться за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

До Вільшанського бюро правової допомоги можна звернутись: смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 30, тел.: (05250) 9 72 97.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.

Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

Сучасний світ важко уявити без фотокамер. Фотографія вже давно перетворилась на невід’ємний елемент життя. Проте іноді зйомка та використання знімків приводить до суперечок і навіть судових процесів.

Пояснюємо, кого і як можна фотографувати й знімати, а потім публікувати, щоб це було в межах закону.

 

Права туристів

З настанням весни для багатьох громадян стає актуальним питання туризму. Напередодні планування відпочинку корисною та необхідною стане інформація про права та обов’язки туристів.

Законом України «Про туризм», визначено, що туристом є особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

Всі види туристичної діяльності повинні сприяти забезпеченню прав людини. Тобто у кожній державі повинні створюватися умови для того, щоб зробити туризм і подорожі доступними для громадян, а також їх права повинні забезпечуватися під час здійснення самої подорожі.

Відповідно до положень Закону України «Про туризм», туристи і екскурсанти мають право на:

· реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;

· необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;

· інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, інших документів, наявність яких передбачена законодавством (актуальна інформація доступна на офіційному сайті Мністерства економічного розвитку і торгівлі www.me.gov.ua у розділі «Діяльність-Туризм-Туроператорська діяльність-Ліцензійний реєстр»);

· отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору;

· отримання туристичних послуг, передбачених договором;

· особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;

· одержання відповідної медичної допомоги;

· відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору;

· сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами;

· реалізацію інших прав.

Важливо знати, що права і обов'язки громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, регулюються законодавством країни перебування та міжнародними угодами. Тож, громадяни України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, зобов'язані дотримуватися вимог законодавства країни перебування.

У місцях транзиту і тимчасового перебування

туристи мають право:

  • отримувати комплекс туристичних послуг, передбачених договором(контрактом) та програмою перебування;
  • на особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а такожмайна;
  • на одержання відповідної медичної допомоги у разі захворювання;
  • на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору (контракту);
  • розірвати договір (контракт) без відшкодування збитків суб'єкту туристичної діяльності, якщо збільшення загальної вартості туру чи послуги перевищує 5 відсотків обумовленої вартості, а також у разі підвищення цін на туристичні послуги при їх загальнодержавній зміні;
  • на повну і об'єктивну інформацію про закони та правила проживання в даній країні (місцевості), звичаї місцевого населення, поведінку в громадських місцях та місцях, пов'язаних з проведенням релігійних обрядів;
  • про культурні, археологічні, архітектурні, історичні, природні цінності, які перебувають під захистом держави;
  • умови страхування, розірвання договору (контракту) на тур;
  • на користування відповідними засобами гігієни, особливо в місцях розміщення, на підприємствах харчування і транспорті, на отримання інформації про ефективні засоби запобігання інфекційним захворюванням, нещасним випадкам, а також на доступ без перешкод до служб охорони здоров'я.

Крім того, туристам повинно бути забезпечене право на захист їх майна від крадіжок, ушкодження та втрати, право власності громадян охороняється законодавством України. Це право забезпечується приймаючою фірмою через правильну організацію транспортування багажу туристів і контролю за його збереженістю під час руху. Для цього призначені спеціально обладнані відсіки для багажу в туристському автобусі. Якщо багаж транспортується окремо від туристів, це повинно бути оформлено відповідними прийомо-здаточними документами. Фургони для багажу повинні опломбовуватися з зазначенням у документах номеру пломбіратора. Факт пошкодження багажу під час його переміщення засвідчується при його прийомі відповідним актом.

Якщо з туристом трапилася надзвичайна подія, йому необхідно терміново інформувати про це консульську установу України в країні його тимчасового перебування (подорожування). У випадку арешту, турист має право звернутися до органів поліції з вимогою повідомити про це консула України, який вживає заходів, щоб відносно громадян України, заарештованих, ув’язнених, затриманих за підозрою у вчиненні злочину чи підданих іншим заходам судового або адміністративного впливу, взятих під варту, було дотримано у повному обсязі положення законодавства держави перебування і щоб їх утримували в умовах, які відповідають вимогам гігієни та санітарії.

На прохання туриста, консул може також зв’язатися з його родиною. Консул зобов’язаний вживати заходів, щоб туристи користувалися тими правами, які належать їм за законами держави перебування i міжнародними договорами, а у разі порушення – для відновлення порушених прав.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживатиме заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, у тому числі заходів для їх евакуації з країни тимчасового перебування.

Вільшанське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 30 тел: 0525097297.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

Відшкодувати матеріальні та моральні збитки можливо: позитивна практика фахівців бюро правової допомоги

В наслідок отриманих тілесних ушкоджень, клієнт системи БПД у судовому порядку стягнув з кривдника матеріальну шкоду на суму 5079 гривень та моральну шкоду на суму 2000 гривень.

Правову допомогу клієнту надавала начальниця Благовіщенського бюро правової допомоги Наталія Радоуцька.

До Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин П., з проханням надати йому правову допомогу щодо складення позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення стосовно нього кримінального правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька встановила, що 19 листопада 2017 року відповідач, громадянин Г., наніс клієнту бюро, громадянину П. легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад його здоров’я. У результаті заподіяних тілесних ушкоджень, громадянин П. перебував на лікуванні в травматологічному відділенні Благовіщенської ЦРЛ та витратив на придбання ліків 5079 грн. 47 коп.

“Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України , фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому дохід, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду. Тобто, будь-які витрати, пов'язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров'я”, – пояснила Наталя Радоуцька.

На підставі наданих клієнтом документів та керуючись ч. 2 ст. 127 КПК України, якою передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні, Наталя Радоуцька склала позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

22 травня 2018 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області позовну заяву задовольнив повністю.

Довідково.

Нормами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Протиправними діями відповідача позивачу завдано ушкодження здоров'ю, а тому завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

До Вільшансього бюро можна звернутись за адресою:смт Вільшанка, вул. Лагонди,30

Тел.: (05250) 9 72 97

 

 

Паспорт громадянина України можна отримати з 14 років

Звичні внутрішні паспорти у вигляді книжечки відходять у минуле. Замість них видають нові біометричні паспорти у вигляді пластикової ID-картки.

Біометричний паспорт громадянина України має спеціальний електронний чіп, куди вноситься вся необхідна інформація про його власника. ID-картка містить ті самі дані, що й паперовий документ, і навіть реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код). Зараз біометричний паспорт має паперовий додаток, у якому фіксуватимуться зміни місця реєстрації власника. Це тимчасове явище, доки у всіх державних установах не з’являться пристрої для зчитування інформації з чіпів.

Відповідно до законодавства України кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, може отримати паспорт громадянина України.

Законодавством передбачена відповідальність за проживання громадян без паспорта або за недійсним паспортом – у вигляді попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Хто може отримати ID-картку:

  • молоді люди, яким виповнилося 14 років і які отримують паспорт вперше;
  • особи, які змінюють прізвище чи ім’я;
  • особи, які втратили паспорт (він був загублений чи викрадений);
  • особи, чий паспорт був пошкоджений.

Звертаємо увагу, що громадяни, які не вклеїли своєчасно фото у паспорт, у зв’язку з досягненням 25-ти або 45-ти років, теж будуть змушені замінити свій паспорт на ID-картку.

Змінювати діючий паспорт зразка 1994 року - у вигляді книжечки – не обов'язково.

Для отримання ID-картки особі, яка досягла 14-ти років необхідно підготувати документи:

  • свідоцтво про народження;
  • оригінали документів, які підтверджують громадянство України та посвідчують особу батьків або одного з них. Якщо на момент народження дитини один з батьків не був громадянином України, потрібно додати ще довідку про реєстрацію дитини громадянином України;
  • довідку про місце реєстрації (додаток № 13), яку можна отримати в сільських, селищних, міських радах, або Центрах надання адміністративних послуг;
  • довідку про присвоєння ідентифікаційного коду або повідомлення про відмову від його прийняття.

Перший паспорт оформляється безкоштовно.

Стандартна процедура виготовлення ID-картки займає 20 днів, пришвидшена 10 днів.

Особам, які не досягли 18-річного віку (після досягнення 14-річного віку) – паспорт оформляється на 4 роки, а особам, які досягли 18-річного віку – на кожні 10 років.

Трапляються випадки, коли громадяни втрачають свідоцтво про народження. Чим це загрожує?

По-перше, це єдиний документ, що підтверджує особу дитини.

По-друге, без нього не вдасться отримати ні паспорт, ні ідентифікаційний код.

Але, якщо ви народились на території України і втратили свідоцтво про народження, його відновлення не є проблемою.

Для цього людина, яка втратила документ, або її батьки, усиновителі, опікуни, представники органу опіки, навчального або іншого закладу, у якому дитина перебуває постійно, можуть звернутися з заявою в будь-яке відділення державної реєстрації актів цивільного стану на території України, сплатити держмито (на даний час це 51 копійка!), та отримати повторне свідоцтво про народження.

До вільашнського бюро  можна звернутись за адресою:смт Вільшанка,  вул. Лагонди, 30

Тел.: (05250)  9 72 97

 

 

 

 

 

 

 

Поїхати працювати за кордон – наче зануритися в невідомий світ. З одного боку, Ви не знаєте, що робити та кому довіряти, з іншого – чимало спритників хочуть нажитися на Вашій розгубленості. Тому насамперед – зберігайте спокій і збережіть собі цю пам'ятку .

Родич чи знайомий поїхав за кордон, і раптом зник з контакту? Негайно звертайтеся до правоохоронних органів. Щоб подати людину в розшук, три доби чекати НЕ ТРЕБА.

 

Про типові порушення виборчих прав та правову допомогу в їх захисті українцям роз’яснить інформаційна листівка «Захистіть свої виборчі права!». Листівка видана Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні».

«Листівка насамперед роз’яснює виборцям, як захистити свої виборчі права та не припуститися порушень. Також у ній ми наголошуємо, що 30 та 31 березня усі місцеві центри працюватимуть у черговому режимі. Тож у громадян є можливість отримати правову допомогу, аби реалізувати та захистити своє право вибору», – зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Загальний наклад листівок становить 24 тисячі примірників, які доставлені до центрів з надання БВПД.

«Право обирати є одним із найважливіших та основоположних прав повнолітніх громадян України. Проект вже декілька років послідовно і системно працює разом з Координаційним центром з надання правової допомоги та системою надання безоплатної правової допомоги над тим, аби люди в Україні не тільки знали про свої права та вміли ними користуватися, а й знали як їх захищати, якщо така потреба виникає. Сподіваємося, що ці інформаційні листівки сприятимуть тому, аби голос кожного виборця в Україні був почутим», - переконана менеджерка проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Оксана Кікоть.

 

Використання електронного цифрового підпису значно спрощує доступ до документів, які підтверджують право людини на безоплатну вторинну правову допомогу. Координаційний центр з надання правової допомоги підготував детальне роз’яснення,

як отримати електронний цифровий підпис.

«Разом із зверненням про надання БВПД людина має подати документи щодо належності її до однієї із вразливих категорій осіб, які мають право на таку допомогу. Зокрема, це довідки з органів фіскальної служби, Пенсійного фонду. Електронний цифровий підпис дає змогу, не виходячи з дому чи офісу, отримати ці документи», – розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Підписаний ЕЦП електронний документ має таку ж юридичну силу, як і звичний паперовий документ, який людина підписує власноруч. Використання електронного підпису – це економія часу, оскільки людині не треба везти паперові документи. За необхідності передача права підпису довіреній особі проходить без трудомістких і фінансово витратних процедур.

Є три варіанти отримання ЕЦП. Перший – звернутися до одного з кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг. Їхній список є за посиланням https://www.czo.gov.ua/ca-registry

Другий варіант – якщо людина є клієнтом Приватбанку, то для отримання ЕЦП можна скористатися сервісом Приват24.

Пенсіонери можуть отримати ЕЦП разом з електронним пенсійним посвідченням. Для цього потрібно звернутися до найближчого територіального органу Пенсійного фонду України.

За потреби фахівці системи безоплатної правової допомоги детально роз’яснять клієнтам порядок отримання ЕЦП. Також можна скористатися їхньою допомогою в отриманні документів через відповідні онлайн-сервіси державних органів.

 

 

«Як внутрішньо переміщеній особі проголосувати на виборах Президента України?»

Міжнародна організація з міграції свідчить, що 44% опитаних ВПО з Донецької та Луганської областей, а також з Криму, збираються голосувати на президентських виборах. Але 2/3 з них не знають про процедуру голосування.

Як тимчасово змінити місце голосування без зміни виборчої адреси? А ось так

Порушені ваші Виборчі права? Варто захищатися. Подайте скаргу, яку Вам, до речі, допоможуть скласти фахівці системи БПД.

 

 

У системі безоплатної правової допомоги створюється Наглядова радаа

Рішенням Уряду запроваджується нова форма управління системою безоплатної правової допомоги. Буде створена Наглядова рада Координаційного центру з надання правової допомоги. Такі зміни покликані нівелювати ризики впливу на роботу системи, гарантувати для громадян якісну правову допомогу.

Відповідні зміни до Положення про Координаційний центр внесені на засіданні Кабінету Міністрів 20 березня.

Це новий етап функціонування системи безоплатної правової допомоги. Безпосередньо моніторинг, оцінку ефективності, а також пропозиції Уряду щодо бюджетування на наступні роки роботи системи безоплатної правової допомоги здійснюватиме незалежна Наглядова рада, яка буде формуватися на публічному конкурсі.

«Наглядова рада – це колегіальність та відкритість у прийнятті рішень щодо діяльності системи безоплатної правової допомоги. Цей незалежний орган управління посилить суспільну довіру до сервісів та проектів, які ми упроваджуємо», – переконаний директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Наглядова рада визначатиме стратегічні напрями розвитку системи БПД, здійснюватиме нагляд за її діяльністю. Крім того, схвалюватиме річні плани діяльності та звіти Координаційного центру, оцінюватиме діяльність його директора. Одним з її пріоритетів стане ідентифікація та оцінювання ризиків (політичних, фінансових та інших), рекомендації щодо шляхів їх запобігання та вирішення, а також пропозиції щодо мінімізації можливих негативних наслідків.

Наглядова рада складатиметься з дев’яти членів, які будуть виконувати свої обов’язки на громадських засадах. Порядок проведення конкурсу щодо обрання членів Наглядової ради затверджуватиме Міністерство юстиції. До конкурсної комісії входитимуть вісім осіб: чотири працівники Мін’юсту та чотири особи, рекомендовані міжнародними партнерами, що довготривало співпрацюють з Координаційним центром.

 

Консультує Міністр юстиції: як виконати рішення суду?

Що таке виконавче провадження?

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Який порядок виконання рішення суду у добровільному порядку?

Боржник за власним волевиявленням може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішень про стягнення періодичних платежів, виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Який алгоритм дій у випадку примусового стягнення заборгованості з боржника?

У разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання. Для цього потрібно:

 

  • звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу судового наказу або виконавчого листа;

  • написати заяву до державної виконавчої служби або приватного виконавця із проханням примусового стягнення заборгованості із боржника;

  • сплатити авансовий внесок до органу ДВС, куди буде подано виконавчий лист або до приватного виконавця;

  • подати заяву з копією квитанції про сплату авансового внеску до ДВС або приватного виконавця.

Які строки пред’явлення виконавчих документів?

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:

протягом 3-х років, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.

●протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.

Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.

Що потрібно сплатити за примусове виконання рішення?

Боржник: Виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У разі виконання рішення приватним виконавцем стягується основна винагорода, розмір якої становить 10 % стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Стягувач: Авансовий внесок – це кошти, за рахунок яких фінансуються витрати на організацію та проведення виконавчих дій органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем). Розмір авансового внеску становить:

 

  • 2 % від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (до 41 730 грн );

  • 1 мінімальний розмір заробітної плати (4 173 грн) за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову з боржника - фізичної особи та 2 мінімальні розміри заробітної плати (8 346 грн) з боржника - юридичної особи.

Хто звільняється від сплати авансового внеску?

Від сплати авансового внеску звільняються у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби:

 

  • інваліди війни, інваліди I та II груп;

  • законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;

  • громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у Законі передбачені рішення суду, за виконання яких авансовий внесок не сплачується, наприклад:

 

  • стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин;

  • обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних та соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

  • відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

  • стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

  • відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

  • виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Як отримати присуджені кошти?

Грошові суми, стягнуті з боржника (у томі числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС чи рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Окремо хочу зазначити, що Мін’юст запровадив низку суттєвих новацій, серед яких створення Єдиного реєстру боржників, який ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Крім того, у 2018 році в зазначеному реєстрі відкрито публічні реєстри неплатників аліментів та боржників, які перешкоджають побаченням з дитиною, а також боржників, які мають заборгованість по заробітній платі.

Щоб отримати детальнішу інформацію звертайтеся до відділів державної виконавчої служби за місцем проживання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кропивницький джитсер Євген Скирда закликав підлітків займатися спортом, а не цькуванням

Відомий у Кропивницькому засновник спортивного клубу «Борець» і тренер джиу-джитсу Євген Скирда звернувся до підлітків з закликом займатися спортом, зокрема бойовими мистецтвами, і припинити знущання над однолітками.

Відеозвернення було записане за ініціативи керівника обласного управління юстиції Вадима Гуцула у рамках інформаційної кампанії #СтопБулінг.

«Євген Скирда – успішний тренер джиу-джитсу, який виховав далеко не одного чемпіона світу. Він достеменно знає на власному досвіді, яке значення має сила. І його позиція як лідера думки має справити позитивне враження на свідомість підлітків, які зопалу мають звичку проявляти агресію до оточуючих», – розповів Вадим Гуцул.

Сам Євген Скирда погодився на пропозицію взяти участь у записі без зайвих вагань. Як розповів джитсер, наразі в соціальних мережах і новинах досить часто можна зустріти інформацію про випадки булінгу.

«Найгірше те, що дуже часто підлітки з'ясовують стосунки не сам-на-сам, а нападають юрбою на слабшого. Така модель поведінки свідчить лише про духовну слабкість агресорів. Та й взагалі фізичну силу не раджу застосовувати, хіба що йдеться про ситуації, коли потрібно захиститися або ж заступитися за когось», – відзначив Євген Скирда.

Також спортсмен звернувся до підлітків, які страждають від цькувань: «Не мовчіть про свої проблеми в спілкуванні з однолітками в школі чи на вулиці. Навчіться довіряти дорослим і ділитися з ними своїми переживаннями. І ще одна моя порада: займіться собою, почніть тренуватися. Розвинувши свої фізичні навики й вдосконаливши характер, ви помітите, як проблема вирішиться сама по собі».

Нагадаємо: під час Кропивницького національного мистецького фестивалю свою думку щодо булінгу висловили такі відомі співаки, як Віктор Бронюк і Арсен Мірзоян. Артисти також закликали підлітків не замовчувати про свої проблеми, а відкрито говорити про них батькам і вчителям.

 

Консультує Міністр юстиції: як визнати право власності на квартиру?

Для того щоб уникнути плутанини, перш за все, хочу пояснити, що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які права підлягають державній реєстрації?

У нашій державі обов’язковій державній реєстрації прав на нерухоме майно підлягають:

·  право власності;

·  речові права, похідні від права власності такі, як право користування (сервітут),право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій), іпотека тощо;

·  право власності на об’єкт незавершеного будівництва.

До кого необхідно звернутись?

Сьогодні державну реєстрацію, зокрема права власності на об’єкти нерухомого майна (квартиру) здійснюють:

·  виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

·  акредитовані суб’єкти;

·  нотаріуси.

Які документи необхідно подати для державної реєстрації права власності?

Для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду необхідно подати такі документи:

·  паспорт та податковий номер;

·  рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно або ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди з оригіналом підпису секретаря та мокрою печаткою;

·  квитанція про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Як довго чекати?

Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав і становить 190 грн.

За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додатково. За реєстрацію протягом 2робочих днів – 1920 грн, за реєстрацію протягом 1 робочого дня – 3840 грн, а якщо протягом 2 годин – 9600 грн.

Чи можуть відмовити у державній реєстрації прав?

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» міститьперелікобставин, через дію яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав. Наведу декілька з них:

·  заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

·  подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом;

·  подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно;

·  наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

·  наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

·  заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Який результат розгляду поданих документів?

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Після проведення реєстраційних дій та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, формується витяг з такого реєстру, після чого реєстратор/нотаріус роздруковує витяг без використання спеціальних бланків з проставленням підпису та печатки. Тобто витяг з реєстру, що підтверджує проведення реєстрації права власності.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Як не стати корупціонером, заповнивши декларацію?

З 1 січня 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.

Тема декларування є актуальною на даний час, адже кожен раз при заповненні декларації ми знаходимо для себе пункти, які змушують нас задуматись – що саме мені потрібно тут написати і чи взагалі потрібно щось писати?

 Як зазначається у ст. 45 Закон України «Про запобігання корупції» суб’єкти декларування зобов’язані подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, визначеною НАЗК, до 1 квітня  ( до кінця доби 31 березня). Документ, поданий у 00 годин 02 хвилини 1 квітня, буде вважатися таким, що поданий невчасно, а за це, згідно із статтею 1726 КУпАП, за певних умов, може наступити адміністративна відповідальність із занесенням відповідних відомостей про порушника до реєстру корупціонерів, та ще й припинення державної служби, якщо суб’єкт декларування є, наприклад, державним службовцем.

Наголошуємо, що інформація в декларації, зокрема, щодо сімейного стану, майнового стану, посади та місця роботи, тощо, зазначається станом на 31 грудня звітного періоду( тобто станом на 31 грудня 2018 року).

Окремі розділи декларації містять так звані порогові суми, тобто, якщо вартість того чи іншого об’єкту декларування, менше вказаної суми – інформацію про об’єкт можна у декларації не зазначати. Вказані суми кратні одному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому з 1 січня звітного періоду.

Зупинимось на них докладніше.

У розділах декларації фігурують такі порогові суми: 5 прожиткових мінімумів, 50 прожиткових мінімумів, 100 прожиткових мінімумів.

З 1 січня 2018 року для працездатних осіб встановлювався прожитковий мінімум у розмірі 1762 грн.

Отже, у розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки», зокрема, зазначаються відомості щодо подарунка лише у разі, якщо його вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів, тобто 8810 грн — для подарунків як у грошовій, так і не у грошовій формі.

Порогова сума 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року (або 88100 грн), у декларації зустрічається у трьох розділах:

— у розділі 12 декларації «Грошові активи» не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року;

— у розділі 13 декларації «Фінансові зобов’язання» відомості щодо отриманих кредитів, позик, зобов’язань за договорами лізингу, розміру сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язань за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичених іншим особам коштів тощо зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року.

— у розділі 14 декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості щодо видатків та усіх правочинів, вчинених у звітному періоді, зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року. До таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.

У розділі 5 декларації «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» зазначається цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, (тобто 176200 грн), що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.

Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо). Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті НАЗК, у цьому розділі також слід вказувати відомості і про тварин, вартість яких перевищує наведену вище порогову суму.

Дана стаття не охоплює всі проблемні питання, які можуть виникнути при заповненні електронної декларації, але фахівців системи БПД завжди готові надати вам правові консультації при особистому зверненні.

До  Вільшансього бюро правової допомоги можна звернутись: смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 90 тел: 05250 9 72 97

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як укласти шлюбний договір?

На диво багато українців не знають, що у 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір. Однак цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2 544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів.

 

Як укладати шлюбний договір?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

 

При цьому, договір  може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

 

Що може бути внесено у договір?

Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов'язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад: 

- визначення  майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;

- визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;

- встановлення  порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;

- встановлення порядку користування майном та житлом;

- право на  утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;

- інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).

 

У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

 

Скільки діє шлюбний договір?

 

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.    

 

Чи можна змінити умови договору ?

 

Звісно можна, але  хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами:

 

  1. якщо обидва з подружжя  бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою

  2. на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

 

За яких умов шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним?  

 

Процедура така сама, як і для внесення змін до договору, тобто  припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав:  

 

1. відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса;

2. розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.

Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається.

 

Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору  повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення . Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Зі свого боку додам: особисто я радив би подружнім парам і тим, хто лише планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже яким би не було сильним кохання в день весілля, ніхто не застрахований від життєвих змін. Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен з членів подружжя після розлучення. А у багатьох випадках саме договір стає реальним механізмом зберегти власність у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя.

 

Так само на випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. А аліменти в такому випадку стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.

 

Мін’юст зробив усе можливе, щоб зробити одруження простим і комфортним. Однак слід пам’ятати, що шлюб - це не забавки, а серйозний крок, тож ставитися до нього треба відповідально.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції: як всиновити дитину?

Що таке усиновлення?

Згідно з українським законодавством, усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).  

 

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як: 

· діти-сироти;

· діти, позбавлені батьківського піклування;

· діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

 

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

· дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;

· особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;

· подружжя;

· особи, які проживають однією сім'єю;

· якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

 

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

 

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, у сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того,  переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

 

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей.  Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам

потрібно подати:

· заяву про взяття на облік як  кандидатів в усиновлювачі; 

· копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;

· довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;

· копію свідоцтва про шлюб  (якщо заявники перебувають у шлюбі);

· висновок про стан здоров'я кожного заявника; 

· засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);

· довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

· копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

 

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками,  складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

 

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою батьків дитини, засвідченою нотаріально; піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити

У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановити  проведення усиновлення без дозволу органу опіки і піклування,  якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Роз'єднання братів і сестер при  усиновлені, не допускається.

 

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.  Також до заяви додаються:

· копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;

· медичний висновок про стан здоров’я заявника;

· довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

· документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

· інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються  заявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

 

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення?  

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

 

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються  умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діти - це майбутнє, а в майбутнє треба вкладати гроші. На яку допомогу від держави можна розраховувати, зважившись на дитину - в цій інфографіці.

 

 

 

На Кіровоградщині у водіїв відібрали права через аліментні борги

На Кіровоградщині вісім водіїв залишились без прав через багатотисячні борги з аліментів.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Державні виконавці спільно з поліцейськими активно застосовують заходи примусового впливу на злісних неплатників аліментів, які мають значні борги перед своїми дітьми. Відтак тільки з початку року вісім чоловіків уже позбулися посвідчень, семеро з них – мешканці Кропивницького», – розповів про ситуацію посадовець.

Згідно офіційних виконавчої служби, відтепер боржники не зможуть керувати автівками терміном від трьох до шести місяців.

«Проілюструю факт вилучення прав на конкретних прикладах. Один із мешканців Кропивницького заборгував своїй доньці Аміні понад 115 тис грн. Окрім цього, він ще й має сплатити більше 57 тис грн штрафу. Інший житель обласного центру накопичив борг на користь сина Максима в розмірі 75 тис грн. Ще один кропивничанин завинив своїй дитині 56 тис грн. А ось житель Новомиргорода не сплачував аліменти своїм двом дітям впродовж кількох років. За цей час його заборгованість перевищила 145 тис грн», – розповів Вадим Гуцул.

Варто відзначити, що на Кіровоградщині вилучення прав у безвідповідальних батьків відбулося вже не вперше. Так, у минулому році поліція відібрала посвідчення у двох чоловіків. Перший неплатник заборгував майже 60 тис грн на користь сина Нікіти. Другий натомість відмовлявся надавати фінансову підтримку своєму повнолітньому сину Кирилу, який здобував вищу освіту. 

 

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як отримати аліменти на дитину?

Що треба зробити для виплати аліментів?

  Є два способи: мирним шляхом та в примусовому порядку.

    Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Ця домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.

    Також один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

    У разі відсутності домовленостей  один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.

    В подальшому стягувач аліментів може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.

     

Чи потрібно підписувати якісь папери?

    Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак, батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

    Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

    У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

 

Як стягнути аліменти у судовому порядку?

    Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми.

    Справи розглядаються  місцевими судами за місцем проживання чи реєстрації відповідача.

    Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,  індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

    У разі видачі судом виконавчого документу, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити/подати заяву разом із оригіналом  виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. 

 

Яким може бути розмір аліментів?

   

Мінімальний гарантований  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.

    У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років:

·   з 1 січня– 1626 грн;

·   з 1 липня – 1699 грн;

·   з 1 грудня – 1779 грн

віком від 6 до 18 років:

·   з 1 січня – 2027 грн;  

·   з 1 липня – 2118 грн;

·   з 1 грудня – 2218 грн

    Однак є виключення. Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.сації.

    Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.о віку.

 

Коли  призначається державна допомога?

Тимчасова допомога призначається у разі, якщо:

Ø   рішення суду  про  стягнення  аліментів не виконується  у  зв'язку  з  ухиленням  від  сплати  аліментів  або відсутністю  у  боржника коштів та іншого майна, на які за законом може  бути звернено стягнення;

Ø   стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває у місцях позбавлення волі, якого визнано недієздатним, або він перебуває на строковій військовій службі;

Ø   місце проживання (перебування) одного з  батьків  не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соцзахисту населення за місцем проживання (перебування):

-   заяву;

-   копію свідоцтва про народження дитини;

-   інші документи.

    Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним  сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

   

Чи можливо стягнути аліменти за минулий час?  

    Так, законодавством передбачені випадки, коли аліменти можна стягнути за минулий час, але не більше ніж як за 10 років та окремі підстави, коли аліменти стягуються за весь час.

Як виконується рішення суду?

    Після набрання рішення суду законної сили,  стягувач подає до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю заяву та виконавчий лист. На підставі цих документів виконавець відкриває виконавче провадження.

    До пред’явлення на примусове виконання виконавчий документ про стягнення аліментів може бути самостійно надісланий стягувачем за місцем роботи боржника.  

Під час виконання у примусовому порядку виконавець вживає заходи примусового виконання. Якщо боржник працює або отримує пенсію державний виконавець виносить постанову, яку направляє за місцем роботи боржника або за місцем отримання пенсії для утримання аліментів.

Якщо є заборгованість виконавець робить відповідний розрахунок та зобов’язаний повідомити про нього стягувача і боржника. У разі якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:

-   відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;

-   майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується.

Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

 

Яка відповідальність боржника за несплату аліментів?

    Завдяки дії розроблених Мін’юстом законів #ЧужихДітейНеБуває, до неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів.

    Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:в щодо:

    • виїзду за межі України;

    • керування транспортними засобами;

    • користування зброєю;

    • полювання.

Крім того, передбачені обмеження щодо перебування на державній службі.     Також  боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

• понад 1 рік – 20%;

    • понад 2 роки – 30%;

    • понад 3 роки – 50%

        Також, в законах ми передбачили відповідальність для неплатників аліментів у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

 

Від себе можу додати: пакет законів #ЧужихДітейНеБуває дійсно працює, про що свідчать результати за 2018 рік,  коли боржники сплатили 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тис дітей та майже 50 тис документів  було відкликано через відсутність претензій до боржника.

 

    Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

Вадим Гуцул:

за один місяць діти з Кіровоградщини отримали понад 14 млн грн аліментів

Упродовж січня 2019 року завдяки реалізації ініціативи #ЧужихДітейНеБуває фінансову підтримку від своїх батьків отримали 6 533 дітей із Кіровоградщини. Про це повідомив очільник обласного управління юстиції Вадим Гуцул.

«З початку року державні виконавці стягнули більше 14 млн грн із безвідповідальних батьків. Як це вдалося? Ми застосували найрізноманітніші заходи примусового впливу. Зокрема понад 93 тис грн отримав хлопчик Артем із Кіровоградщини після того, як у його батька арештували автівку й успішно реалізували її на аукціоні», – розповів посадовець.

За словами Вадима Гуцула, ще одним значним стимулом виплатити борги на користь власних дітей стало обмеження боржників у праві залишати територію України, керувати транспортними засобами, користуватися зброєю та полювати.

«Такі заборони отримали  більше 4 тисяч мешканців області. Окрім цього, було складено 1 814 адміністративних протоколів про вчинення боржниками адміністративних правопорушень. І наразі 414 неплатник отримав покарання у вигляді виконання суспільно корисних робіт, оплату за які спрямують на  погашення заборгованості перед дітьми», – додав Вадим Гуцул.

Не менш ефективними є штрафи, які були запроваджені у рамках другого пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває.

«Хоча санкції у розмірі від 20% до 50% від суми боргу були запроваджені лише в серпні минулого року, це суттєво вплинуло на свідомість боржників, адже тепер їм доводиться думати не тільки про те, де брати гроші на оплату самого боргу, а й де дістати кошти, щоб розрахуватися за штрафи. І на Кіровоградщині з боржників вже стягнули в інтересах дітей понад 100 тис грн», – резюмував очільник обласної юстиції.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як отримати свідоцтво про народження малюка?

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня народження малюка зареєструвати його в органі ДРАЦС за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження дитини (усною або письмовою) подається:

· паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;

· документ, який підтверджує факт народження (медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я);

· паспорти батьків або одного з них;

· документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 

· за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

Мін’юст створив умови для максимального спрощення  доступу громадян до адміністративних послуг. Найпопулярнішою послугою була і залишається видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологових будинках. У 2018 році  батьки понад 162 тисяч немовлят скористалися цією послугою.

 

Інформація про заклади охорони здоровя, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua.

 

Як зареєструвати місце проживання новонародженої  дитини?

Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження. Дитина віком до 10 років може бути зареєстрована за адресою лише одного з батьків.  При цьому, згода власника або інших осіб, які проживають на цій житлової площі, не потрібна.

 

Де здійснюється реєстрація місця проживання?

Реєстрація місця проживання здійснюється органами місцевого самоврядування або у «Центрі надання адміністративних послуг».

 

За бажанням батьків документи можуть бути подані органам ДРАЦС під час проведення державної реєстрації народження дитини.

 

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини також може здійснюватися на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

 

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

 

Які документи потрібні?

· письмова заява встановленої форми;

· свідоцтво про народження дитини (оригінал і копія);

· паспорт того з батьків, за яким визначено місце реєстрації дитини (оригінал і копія);

· квитанція про сплату адміністративного збору.

Де отримати документи?

Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу ДРАЦС або до органів соціального захисту населення, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу ДРАЦС або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі надання адміністративних послуг, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка в даних про новонароджену дитину.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

У Кропивницькому поліцейські затримали злісного боржника з аліментів

У Кропивницькому патрульні поліцейські затримали безвідповідального батька, який має багаторічну заборгованість зі сплати аліментів.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

 «Поліція прибула на виклик співмешканки боржника, яка стверджувала, що стала жертвою домашнього насильства. За її словами, чоловік у стані алкогольного сп’яніння виганяв її з дому і нецензурно лаявся. Під час перевірки особи поліцейські виявили, що  затриманий перебуває в розшуку за несплату аліментів», – розповів Вадим Гуцул.

Згідно даних державної виконавчої служби, боржник не працює і не має у власності майна.

«Чоловік заборгував на користь своєї доньки Поліни вже понад 75 тис грн. Окрім цієї суми, він має сплатити ще й штраф за тривале ухилення від своїх батьківських обов’язків у розмірі майже 34 тис грн», – додав посадовець.

Наразі державні виконавці вживають заходів щодо притягнення боржника до адмінвідповідальності, яка передбачає виконання суспільно корисних робіт.

Нагадаємо, у 2018 році в розшук на Кіровоградщині було оголошено 604 безвідповідальних батьків. Що стосується примусових робіт, їх відпрацювали 44 неплатника. Завдяки цьому вдалося стягнути більше 94 тис грн боргів із аліментів.

 

 

 

На Кіровоградщині 38 пар готуються стати на весільний рушник на День закоханих

Наразі 38 пар на Кіровоградщині подали заяви про реєстрацію шлюбу 14 лютого.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Згідно офіційних даних, на День закоханих три пари планують урочисто заручитись, одна пара має намір зіграти ювілейне весілля, а ще 38 пар готові офіційно зареєструвати свої стосунки. Однак, це не остаточна цифра. Потрібно враховувати, що наречені можуть одружитися за пришвидшеною процедурою. Саме тому очікуємо інформації про те, скільки ж пар у результаті візьме участь у проекті «Шлюб за добу»», – прокоментував посадовець.

Варто відзначити, що 14 лютого на Кіровоградщині відділи державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому, Знам’янці, Світловодську та Олександрії працюватимуть рівно до півночі. У всіх інших районах – до 20:00.

Нагадаємо, у минулому році на День закоханих  одружилися 59 пар, 12 із них побралися за пришвидшеною процедурою.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції:

хто і як може отримати податкову пільгу?

Що таке податкова соціальна пільга (ПСП)?

Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України, це право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

 

Хто має право отримати ПСП?

Працівники, які отримують зарплату до 2690 грн, мають право на зменшення оподаткованого доходу на 960,50 грн. Право на збільшену податкову соціальну пільгу мають:

- батьки, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (розмір пільги складає 960,50 грн на кожну дитину);

- одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років;

- особи, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років (для двох останніх категорій розмір пільги складає 1440,75 грн на кожну дитину).

 

Для зазначених категорій громадян граничний дохід для отримання пільги також збільшується пропорційно кількості дітей: на 2 дитини – 5380 грн, на 3 дитини – 8070 грн і т.д.

 

Як розраховується ПСП?

Загальна податкова соціальна пільга застосовується для будь-якого працівника в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

*З 1 січня 2019 року сума прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1921 грн.

 

1921 грн х 50% = 960,50 грн.

 

Крім того,  ПСП застосовується до зарплати, якщо її  розмір  не перевищує суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи, помноженого на 1,4.

 

1921 грн х 1,4 = 2690 грн.

 

Які документи потрібно надати роботодавцю, щоб отримати ПСП?

Працівник подає роботодавцю заяву за встановленою формою про застосування  пільги.

Додатково до заяви на отримання  збільшеної податкової соціальної пільги подають:

Ø одинока   матір,   батько,   вдова,  вдівець  або  опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років:

- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану;

- копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення  опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник);

- копію свідоцтва  про  шлюб  та  свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);

- копію паспорта.

Ø Особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років:  

- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;

- копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або  піклувальник);

- пенсійне посвідчення  дитини  або  довідку  медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; 

- медичний висновок,  виданий  закладами  МОЗ  в  установленому порядку.

Ø Особи, які мають двоє чи більше дітей віком до 18 років:  

- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства; 

- копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник).

 

До кого ПСП не застосовується?

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку працівник отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

 

Чи можна втратити право на отримання ПСП?

Так, якщо працівник подав заяви про застосування пільги до кількох роботодавців, тоді він втрачає право на отримання пільги за всіма місцями отримання доходу.

 

Чи можна відновити право на ПСП?

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям  із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення. В свою чергу, роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % від суми цієї недоплати.

Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

На Кіровоградщині багатодітний батько отримав аліменти від екс-дружини

Мешканець Знам’янки, який самостійно виховує шістьох дітей, отримав частину боргу від колишньої дружини.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Чоловік власноруч утримує чотирьох доньок і двох синів. Його колишня дружина після розлучення про дітей забула. Не цікавилась ні їх вихованням, ні їх матеріальним становищем. За кілька років не спромоглась допомогти родині фінансово, а тому накопичила борг, який наразі перевищив 164 тис грн», – розповів про ситуацію посадовець.

Державні виконавці, щоб притягнути боржницю до відповідальності, обмежили жінку в правах. Тепер безвідповідальна матір не зможе ні виїжджати за кордон, ні користуватися автівками.

«Заборони були винесені. Однак, жінка на них не зреагувала. Втім, державні виконавці на цьому не зупинилися. Вони з’ясували, що горе-матір володіє земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. У результаті майно арештували й виставили на торги. Під час проведення аукціону знайшлись покупці, які й придбали його. Завдяки цьому свої законні аліменти в розмірі 43 тис грн отримали сестри Віка, Надя, Оля, Настя з братами Павлом і Андрієм. А загалом випадків, коли жінки мають борги перед своїми родинами, не так і багато. Зокрема на Кіровоградщині 22 596 боржників – це чоловіки. Натомість жінок значно менше: йдеться про 864 боржниці, які мають надавати фінансову підтримку дітям», – прокоментував Вадим Гуцул.

Нагадаємо: у минулому році на Кіровоградщині злісну боржницю зі сплати аліментів із Компаніївки притягнули до адміністративної відповідальності й призначили покарання у вигляді виконання суспільно корисних робіт на 120 годин. Відповідну постанову виніс суддя районного суду на підставі складеного державним виконавцем протоколу. Жінка ухилялася від утримання власного сина впродовж чотирьох років. За цей час сума боргу сягнула 11 860 гривень.

 

 

 

 Понад 2 тис. засуджених отримали допомогу адвокатів БПД у 2018 році

 Адвокати та працівники центрів з надання БВПД отримали 2,2 тис. доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженим протягом минулого року. Усього, починаючи з жовтня 2014 року по січень 2019 року, центри з надання БВПД видали 9,9 тис. доручень щодо правової допомоги засудженим.

 «Засуджені, які відбувають покарання в місцях несвободи, мають менше засобів для захисту своїх прав. Адже вони обмежені у свободі пересування. Доступність правової допомоги для таких людей часто має життєве значення», – зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

 Один з прикладів професійної роботи адвоката системи БПД – звільнення довічно засудженого. Чоловік, який уже 17 років відбував покарання, звернувся до Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області. Йому призначили адвоката за рахунок держави Оксану Казеко. Справа пройшла всі судові інстанції: від Вінницького міського до Верховного Суду. У підсумку чоловіка випустили з в’язниці через важку хворобу – повну сліпоту, що перешкоджає відбуванню покарання надалі.

 У жовтні 2014 року особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Доручення для здійснення захисту засуджених видають регіональні центри з надання БВПД. Здійснення представництва інтересів таких осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складання документів процесуального характеру забезпечуються місцевими центрами з надання БВПД.

 Більшість питань, з якими засуджені зверталися торік до місцевих центрів з надання БВПД, стосувалися адміністративного, цивільного та кримінального права.

 

 

 

Якщо ви травмувались на слизькій дорозі

З настанням зими, на жаль, актуальною стає проблема травм під час падінь на вулицях. Слизькі тротуари та східці магазинів і організацій, імпровізовані «катки» з льоду після чергової відлиги перетворюються на пастки для перехожих. І ось до травмпунктів уже шикуються черги потерпілих — з вивихами, травмами голови, переломами кінцівок… На слизьких тротуарах сотнi українцiв ламають руки чи ноги. Але мало хто знає, що має законне право вiдшкодувати всi витраченi на вимушене лiкування грошi.

Відшкодувати матеріальну шкоду, завдану через падіння на слизькому тротуарі, можна. Винуватець має відшкодувати вартість лікування, усі витрати, пов’язані із травмою, компенсувати втрачений заробіток внаслідок тимчасової непрацездатності.

Важче відшкодувати в суді моральну шкоду, завдану особі. Та і це можливо.

Коли ви травмувалися на слизькiй дорозi, для початку викликайте швидку, щоб лікарі вас забирали безпосередньо з місця події. Наполягайте, щоб лікарі зафіксували місце події, час, обставини отримання травми (потім ксерокопію запису в журналі лікаря «швидкої» допомоги можна використати як доказ у суді).

Поки ви чекаєте на «швидку», варто сфотографувати місце падіння, зокрема так, аби було видно, що дорога є непосипаною, слизькою. Візьміть   контактні номери телефонів у свідків події. Свідками в суді можуть бути і лікарі «швидкої», які надали першу медичну допомогу.

Якщо подія трапилась біля магазину чи якогось закладу, то варто поцікавитися наявністю там камер відеоспостереження.

Викликайте поліцію для складання протоколу та фіксації факту травмування. Напишіть відповідну заяву до правоохоронних органів.  

Якщо немає можливості викликати швидку допомогу та поліцію, необхідно звернутися до найближчого травмпункту. В амбулаторній картці лікар повинен зафіксувати з ваших слів: де, коли і за яких обставин отримано травму, хто при цьому був присутнім.

Під час лікування зберігайте всі квитанції, пов’язані з витратами на лікування, поїздки, що пов’язані із травмуванням. Пам'ятайте, що можна отримати матерiальну компенсацiю лише тих витрат, якi ви можете довести.

Коли ви отримали довiдку з травмпункту, лiкарняний листок та зiбрали чеки, пишiть позовну заяву на винних осiб, що неналежно обслуговували дорогу, на якiй ви травмувалися.

Знайти власника «небезпечної» території не важко. Якщо ви послизнулися на тротуарi бiля будинку, звичайно, що за його утримання несе вiдповiдальнiсть комунальне пiдприємство або об'єднання спiввласникiв. Якщо ви травмувалися бiля магазину чи якоїсь приватної установи, слiд пам'ятати, що пiдприємцi також вiдповiдальнi за стан прилеглої до їхнiх установ територiї i мають органiзувати її розчищення вiд снiгу.

Чинне законодавство покладає обов’язок утримувати прибудинкову територію в належному стані саме на власника (балансоутримувача) об’єкта благоустрою (ст. 25 Закону про благоустрій). До того ж такий обов’язок не залежить ані від пори року, ані від погодних умов. 

Найпростiший спосiб знайти власника дороги – написати запит у районну адмiнiстрацiю чи мiську раду.

Змiст запиту має бути такий:

«Прошу надати менi iнформацiю вiдповiдно до Закону "Про доступ до публiчної iнформацiї" про те, хто здiйснює утримання територiї за цiєю адресою».

Окрім відшкодування витрат на лікування ­– матеріальної шкоди, ви маєте право подавати до суду позов і на отримання моральної компенсації. Моральні збитки – поняття неконкретне і в кожному випадку різне.  

Такий самий алгоритм дій варто застосовувати у разі, якщо на вас впаде бурулька чи снігова брила з даху будинку. Оскільки кожен будинок перебуває на чиємусь балансі – притягнути до відповідальності відповідальних за утримання будинків осіб, можливо.

Отже, якщо все ж таки подібна неприємність трапилася і якщо ви матимете бажання і терпіння пройти усю цю непросту процедуру та зібрати необхідні докази – правда буде на вашому боці.

Але для власного ж здоров’я, як фізичного так і психологічного, будьте взимку на вулиці обережними та уважними. Не поспішайте. Бережіть себе!

До Вільшанського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Вільшанка, вул. Лагонди, 30, тел.: (05250)9 72 97.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

Потреба у правовій допомозі зростає

Минулого року до центрів та бюро правової допомоги надійшло понад 623,8 тис. звернень від українців. Це на 10% більше, ніж у 2017 році. Захист у кримінальних провадженнях отримали понад 91,1 тис. осіб. Понад 221 тис. українців звернулися за консультацією до єдиного контакт-центру системи БПД.

«Потреба в отриманні правової допомоги, особливо в цивільних та адміністративних судових спорах, постійно зростає. Адже підвищується правова грамотність українців, вони краще знають свої права. Наше завдання – забезпечити якісні послуги правової допомоги усім, хто її потребує», – говорить директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Основними клієнтами місцевих центрів з надання БВПД та бюро правової допомоги є малозабезпечені громадяни, які не можуть собі дозволити оплатити послуги юриста чи адвоката. Минулого року від цієї категорії надійшло майже 65% письмових звернень про надання БВПД.

Практично кожне шосте звернення, з яким торік зверталися українці для отримання правової допомоги, стосувалося сімейного права. Крім того, багато звернень надходило з питань соціального забезпечення, спадкового, житлового та земельного права.

Про якість роботи адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, свідчать такі показники за 2018 рік: 280 виправдувальних вироків або рішень про закриття провадження, понад 6,8 тис. випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням, понад 3,3 тис. випадків призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

 

 

Консультує Міністр юстиції:

варіанти одруження для закоханих

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.

А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу, потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС. При цьому немає жодного значення, де зареєстровані закохані, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

Крім того, заяву про державну реєстрацію шлюбу можна подати в сучасних офісах європейського зразка  «Open Space», які надають послуги у сфері ДРАЦС. За ініціативи Мін’юсту такі офіси працюють по всій Україні. Безпосередньо в Кропивницькому центр діє в приміщенні Фортечного районного відділу ДРАЦС за адресою вул. Космонавта Попова, 26.

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі, коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то, окрім паспортного документа іноземця, необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу; рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили; свідоцтво про смерть одного з подружжя; висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль.

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом після подачі заяви про реєстрацію шлюбу майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя.

У випадку, якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене в судовому порядку.

Чи обов’язково одружуватись у приміщенні ДРАЦСу?  

За загальним правилом шлюб реєструється у приміщенні органу ДРАЦС, проте, за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу ДРАЦС.

Ми вирішили  відійти від старих радянських норм та спростити життя українців. Ще у 2016 році Мін’юст запустив пілотний проект «Шлюб за добу». Нині усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

Крім того, перевагами  цього проекту є:

· реєстрація шлюбу в місці, обраному жінкою та чоловіком;

· відсутність необхідності звернення в ДРАЦС;

· залучення до організації реєстрації шлюбу  інших суб'єктів господарювання.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на кінець грудня 2018 року було проведено 52 445 реєстрацій шлюбів.

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за спрощеною процедурою в рамках проекту Мін’юсту «Шлюб за добу», необхідно звернутися до одного з організаторів. Їх ви можете знайти за такими адресами:

1. Кіровоградський обласний художній музей (вул. Велика Перспективна, 60, м. Кропивницький);

2. Кіровоградська обласна філармонія (вул. Кавалерійська, 8, м. Кропивницький);

3. Комунальний заклад «Палац урочистих подій» (пр. Соборний, 50, м. Олександрія).

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків:

1. Обрати організатора;

2. Обрати бажану дату та час;

3. Пред’явити паспорти та за необхідності інші документи;

4. Підписати відповідний договір;

5. З’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України.

Безпосередньо на Кіровоградщині зареєструвати стосунки за пришвидшеною процедурою можна в Кропивницькому та Олександрії. Адреси організаторів зазначені вище.

Щоб дізнатися детальнішу інформацію, можна звернутися до відділів державної реєстрації актів цивільного стану:

1. Кропивницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Адреса: пров. Декабристів, 10, м. Кропивницький.

Телефон: (0522) 22-48-26; (0522) 22-59-46.

2. Олександрійський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Адреса: вул. 6-го грудня, 138, м. Олександрія.

Телефон: (0235) 7-69-03.

Кохайтеся, а про документи подбає Мін’юст!

 

 

На Кіровоградщині на 800 «швидких» весіль – лише шість розлучень

У Кіровоградській області впродовж минулого року офіційно зареєстрували свої стосунки 4 403 закоханих пари, з них 536 надали перевагу одруженню за пришвидшеною процедурою в рамках проекту «Шлюб за добу».

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

За словами посадовця, із кожним місяцем сервіс реєстрації стосунків за скороченим варіантом набирає серед наречених все більшої популярності.

«Безпосередньо на Кіровоградщині проект почав діяти ще наприкінці березня 2017 року. За цей час у ньому встигли взяти участь 806 пар. І, до речі, тільки шість із них розірвали свої стосунки. Ще раз відзначу, що одружитися в будь-який зручний момент можуть усі бажаючі. Для цього необхідно обрати організатора (у Кропивницькому організацією весільних церемоній займається обласний художній музей або обласна філармонія, а в Олександрії – місцевий палац урочистих подій), пред’явити паспорти та за необхідності інші документи, заключити договір і завітати на власне весілля», – розповів Вадим Гуцул.

Факт підвищення попиту на шлюби за скороченою процедурою підтверджує і науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи обласного художнього музею Леся Нестройна, яка особисто проводить церемонії для закоханих: «Популярність сервісу зростає, а це свідчить про те, що все більше людей хоче якомога скоріше отримати документи про реєстрацію стосунків і не витрачати час на даремне 30-денне очікування. Одружуються різні за віком пари. Трапляються і зовсім юні наречені, і люди похилого віку. Останніх, до речі, часто до подібного кроку підштовхують онуки».

Нагадаємо: наразі одружитися за пришвидшеною процедурою на Кіровоградщині можна лише в Кропивницькому та Олександрії. Щоб дізнатися детальнішу інформацію, слід звернутися до відділів державної реєстрації актів цивільного стану:

1. Кропивницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Адреса: пров. Декабристів, 10, м. Кропивницький.

Телефон: (0522) 22-48-26; (0522) 22-59-46.

2. Олександрійський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Адреса: вул. 6-го грудня, 138, м. Олександрія.

Телефон: (0235) 7-69-03.

 

 

Щоденно у всьому світі від рук близьких та родичів гине 137 жінок. Найчастіше жінки страждають у власному домі.

Ці шокуючі дані ООН, на жаль, торкаються і України.

Що треба знати про домашнє насильство кожному - в інфографіці.

 

 

Постраждалі від домашнього насильства мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви.

Обмежувальний припис стосовно кривдника – це установлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи накладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство.

 

 

Як часто у вас виникають пропозиції чи зауваження до діяльності органів влади? Як часто посадові особи порушують ваші права? А чи знаєте ви, що у такому випадку робити і куди звертатися? 

До вашої уваги інфографіка про форми звернення, що можна оскаржити та до кого ви маєте право звернутися.

 

 

Захисти себе та своїх дітей від  домашнього насильства

Домашнє насильство – один із найчастіших злочинів, які вчиняються щодня. Нашій державі давно потрібні були механізми, які б реально захистили жінок від повторюваних випадків застосування сили по відношенню до них, а також їхніх дітей з боку партнерів, колишніх чоловіків і інших "близьких" людей. Адже доволі тривалий час в Україні ставлення до домашнього насильства залишалось суто «домашнім»,  а суспільство переважно закривало очі, мовляв не варто пхати носа у чужу сім’ю.

Минулий рік став переломним у питаннях прав людини в Україні, намагаючись вирішити проблеми домашнього насильства, у грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому запропоновано новий підхід до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві. Даний закон набув чинності з 7 січня 2018 року.

Під домашнім насильством розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.

Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеня зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки).

Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й та, що стала свідком такого насильства.

У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі – діти), установ охорони здоров’я. Аби отримати захист, достатньо звернутися до будь-якого з цих органів.

Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів та юристів центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду – судовий збір не сплачується.

Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації:

  • витрат на лікування;

  • витрат на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства;

  • витрат на періодичні витрати;

  • витрати на утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебували на утриманні кривдника.

До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:

  • терміновий заборонний припис

  • обмежувальний припис.

При застосуванні термінового заборонного припису поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання – постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб.

Такий припис не застосовується лише до неповнолітніх кривдників. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення.

Строк дії цих заборон – 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.

Обмежувальний припис застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи або її представника. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Кривдника викликають до суду через розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Однак, судовий розгляд можуть провести і без виклику та участі кривдника, якщо того вимагає безпека постраждалої особи.

Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою; зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання, навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Кривдника можуть взяти на профілактичний облік, направити на проходження програми виправних робіт на строк від 3 місяців до 1 року.

Всі ці запобіжні заходи дозволяють державним органам оперативно зреагувати на факти домашнього насильства, припинити його вчинення та усунути загрозу повторного насильства.

З 11 січня 2019 року набувають чинності зміни до ст.126-1 Кримінального кодексу України, якими передбачена кримінальна відповідальність за домашнє насильство у вигляді

:

  • громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин;

  • арешту на строк до шести місяців;

  • обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

У Кропивницькому діти зі школи-інтернат почали вишивати карту

«Я МАЮ ПРАВО!»

Вихованці піщанобрідської школи-інтернат провели для працівників юстиції Кіровоградщини майстер-клас з вишивання бісером карти «Я МАЮ ПРАВО!».

Захід відбувся за ініціативи команди обласного управління, які ініціювали приїзд дітей із інтернату в Кропивницький напередодні новорічних свят.

«Ми невипадково вирішили розпочати роботу над створенням символічної карти «Я МАЮ ПРАВО!» разом із підлітками, які навчаються в інтернаті. Під час крайнього візиту до них діти активно демонстрували нам свої таланти з шиття та в’язання. Нам настільки сподобались їх роботи, що ми вирішили запропонувати їм попрацювати над виготовленням картини з зображенням логотипу магістрального правопросвітницького проекту Мін’юсту. Окрім цього, в нас виникла ідея організувати разом із ними спільну благодійну акцію «Зігрій своїм теплом» для пенсіонерів, які перебувають на утриманні в місцевому психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням», – прокоментував Вадим Гуцул.

Ініціативу зробити подарунки для людей похилого віку підтримали також представниками нотаріальної спільноти Кіровоградщини та підприємець Андрій Федорченко.

За словами Вадима Гуцула, команда юстиціх активно проводить не тільки правопросвітницьку, а ще й благодійну діяльність, адже всі знають, наскільки важливо відчувати підтримку один одного. 

«Під час одного з візитів в піщанобрідську школу-інтернат виникла ідея запропонувати дітям підготувати для людей похилого віку, які з тих чи інших причин змушені доживати віку в медичному закладі, подарунки. Приємно, що вихованці інтернату з ентузіазмом сприйняли цю ініціативу й власноруч зв’язали для пенсіонерів шкарпетки, килимки та шалі», – додав посадовець.

Наприкінці зустрічі вихованці навчального закладу отримали солодощі й подарунки, а керівник юстиції привітав їх з прийдешнім Новим роком.

 

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як матері виїхати на відпочинок з дитиною без згоди екс-чоловіка?

Завдяки другому пакету законів  #ЧужихДітейНеБуває діти мають  можливість безперешкодно виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється  тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно  звернутися до органів державної виконавчої служби Мін’юсту або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів.  Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Вивезти дитину за кордон для подорожі або навчання може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена  мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Для цього потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковою.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

 

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як отримати допомогу по безробіттю?

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини. На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості: https://www.dcz.gov.u

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

·     до 2 років - 50 %;

·     від 2 до 6 років - 55 %;

·     від 6 до 10 років - 60 %;

·     понад 10 років - 70 %.

·     з 1 грудня мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1630 грн.

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

·     перші 90 календарних днів - 100 %;

·     протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

·     у подальшому - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Який порядок виплати допомоги по безробіттю?

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований. Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється з урахуванням рішення про припинення виплат і включає нарахування за останній день відвідування центру зайнятості, що входить до визначеного періоду виплати.

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби, - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного, особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800)213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

На Кіровоградщині безвідповідальні батьки, щоб не втратити майно та права,

почали згадувати про дітей

На Кіровоградщині державні виконавці змусили «горе»-батьків сплатити майже 116 млн грн аліментів.

Про це повідомив під час прес-конференції керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Щодня державні виконавці працюють в тому напрямі, щоб забезпечити гідне дитинство дітям, про яких забули їх власні батьки. Для цього застосовують різноманітні заходи впливу. Йдеться і про обмеження боржників у правах, і про арешти майна чи банківських рахунків. Натомість ті злісні неплатники, які ведуть аморальний спосіб життя або принципово не хочуть офіційно працевлаштовуватись, притягуються до адміністративної відповідальності», – відзначив посадовець.

Варто відзначити, що з початку року в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває 4 480 боржників обмежили в можливості виїзду за межі України, а ще 4 516 осіб втратили право користуватися автівками. 

«Маємо інформацію, що нещодавно одного кропивничанина позбавили водійського посвідчення за борги перед власною дитиною. Після зустрічі з патрульними поліцейськими чоловік сплатив близько 30 тис грн боргу, а все через те, щоб залишити за собою право керувати транспортом», – додав Вадим Гуцул.

Також одним із останніх нововведень у законодавстві стало введення штрафних санкцій для безвідповідальних батьків, які впродовж тривалого часу ухилялися від утримання власних дітей.

«Після арешту майна недобросовісний батько з Кропивницького знайшов майже 47 тис грн на сплату боргу з аліментів і штрафу, а це означає, що закон реально працює», – прокоментував керівник обласної юстиції наприкінці заходу.

 

 

Консультує Міністр юстиції:

чи можуть роботодавці звільняти осіб із обмеженими можливостями?

Усі люди є рівними у своїх правах. А це означає, що жодна людина не може стати жертвою будь-яких обмежень.

Держава гарантує усім без винятку людям, і особам з інвалідністю в тому числі, всі соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи, закріплені у Конституції, законах чи міжнародних договорах, які ратифіковані Верховною Радою.

Коли роботодавець може звільнити працівника?

Роботодавець має право звільнити працівника лише у разі його невідповідності займаній посаді чи виконуваній роботі. Факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення.

Що передбачено законодавством?

Чинне законодавство гарантує громадянам з інвалідністю право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Які обов’язки мають працедавці?

Компанії, організації чи будь-які інші працедавці, які використовують найманих працівників, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця.

Так, законодавством встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо в компанії чи на підприємстві працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Що робити, якщо особа з інвалідністю  не має змоги працювати на підприємстві?

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати, Державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

В окремих випадках на власника підприємства, установи чи організації покладається обов’язок організувати професійне навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до медичних  рекомендацій.

Особи з інвалідністю мають право на встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня та на створення належних умов праці.

Що забороняється?

Перш за все, забороняється відмова від укладання трудового договору або просування по службі, звільнення за ініціативи адміністрації, переведення на іншу роботу без згоди працівника з мотивів інвалідності.

Винятком тут може бути лише наявність висновку Медико-соціальної експертної комісії  (МСЕК) про те, що стан здоров’я особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує її здоров’ю та безпеці інших осіб.

Також забороняється залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і будь-яка дискримінація за ознакою інвалідності.

Яку відповідальність несе роботодавець у випадку незаконного звільнення особи з інвалідністю?

Щонайменше – накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Також порушення трудових прав громадян, у тому числі через дискримінацію за ознакою інвалідності, може бути підставою для відкриття кримінального провадження.

Як захистити себе?

Захист прав свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю відбувається в судовому порядку. Якщо судом буде встановлено факт незаконного звільнення з роботи, всі кошти, які особа недоотримала, будуть сплачені роботодавцем на користь працівника за той період часу коли він був незаконно звільнений, заробітна плата буде нарахована у повному обсязі та стягнена за вимушений прогул.

Громадянин також має право в судовому порядку оскаржувати висновок МСЕК про визнання чи не визнання його особою з інвалідністю.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

У Кропивницькому відбулась презентація довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid».

Як правильно користуватись довідково-інформаційною платформою правових консультацій «WikiLegalAid» (wiki.legalaid.gov.ua)  розповіли сьогодні, 13 грудня, під час прес-конференції, фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Кіровоградській області Олена Шишкарьова та Євгеній Чікіріс.

Під час прес-конференції Олена Шишкарьова розповіла як створювалась довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid», яка є інноваційним інструментом, що допомагає в роботі працівникам системи безоплатної правової допомоги, які надають правові консультації на місцях.

«Одним з основних завдань центрів системи БПД є посилення правової грамотності громадян. Задля забезпечення якнайкращого сервісу для наших клієнтів, була створена довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid». Наша мета – навчити користуватись цією платформою наших партнерів та громадськість», – підкреслила Олена Шишкарьова.

Інформаційна база функціонує за принципом відомої «Wikipedia», поповнюється правовими консультаціями з різних тем, що відповідають реальним запитам клієнтів системи, які приходять до центрів та бюро правової допомоги.

У свою чергу Євгеній Чікіріс розповів, що у базі правових консультацій міститься більше 1400 консультацій на найактуальніші правові питання. Окрім правової інформації в них міститься судова практика та зразки правових документів. База правових консультацій містить статті у відповідності до галузей права. Для того щоб скористатися базою правових консультацій достатньо ввести в пошукову строку на головній сторінці «WikiLegalAid» ключове слово або частину слова (корінь слова) і поставити знак «*», що звузить пошук. Пошук видає перелік консультацій, які містяться в базі. Здійснення пошуку також можливе через структуру категорій «WikiLegalAid» за галузями права. Скориставшись таким шляхом пошуку можна побачити всі галузі права за якими містяться правові консультації в базі.

Запрошені на прес-конференцію представники правоохоронних органів, адвокатів, громадських організацій, навчальних закладів, закладів культури, засобів масової інформації обговорили можливість використання «WikiLegalAid» для отримання правових роз’яснень та консультацій.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській області працює за адресою: вул. Дворцова, 32/29, м. Кропивницький, тел. (0522) 37-12-50, 32-07-97, 0991048038.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

У Кропивницькому жінок і дівчат навчали, як оборонятися від кривдників

У Кропивницькому для жінок і дівчат відбувся практикум протидії насильству.

«Основна проблема поширення домашнього насильства в українських родинах полягає в тому, що жертви свідомо обирають таку позицію і не мають бажання брати відповідальність за своє життя. У результаті постійних сімейних скандалів страждають і діти, які приймають таку модель поведінки як норму», – відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

Після цього посадовець пояснив присутнім останні зміни в законодавстві, які стосуються протидії домашньому насильству. За його словами, відтепер агресори нестимуть адміністративну або ж кримінальну  відповідальність за насильницькі дії. Йдеться про виконання виправних робіт і обмеження волі.

Після пояснення юридичних аспектів боротьби з насиллям учасницям запропонували долучитися до майстер-класу й навчитися основним прийомам самозахисту.

«Жінки мають або навчитися себе оберігати від нападників, або не ходити темними вулицями. У стресовій ситуації головне – не розгубитися й чітко усвідомлювати свої дії. До речі, нейтралізувати кривдника можна навіть за допомогою звичайного мобільного телефону або помади. Загалом можна використовувати все, що знайдеться у жіночій сумочці», – відзначив тренер із айкідо Беглі Сариєв.

Зі свого боку психолог Наталя Потапенко пояснила, як «пережити» проблему й боротися з психологічними утисками.

«Звичайно, кожна ситуація є індивідуальною. Але в більшості випадків жінки, які стають жертвами, сприймають агресивну поведінку чоловіка як норму й вважають побої проявом любові. Щоб вийти з цієї ролі, жінка має переусвідомити свій життєвий сценарій, а це можливо тільки після проходження свідомої психологічної роботи над собою», – прокоментувала Наталя Потапенко.

Загалом захід був організований за ініціативи обласного управління юстиції та сприяння громадських активістів із Асоціації жінок України «Дія. Кропивницький» і Ветерано-волонтерського об’єднання «СМАЙЛ», а також засновника комунікативної платформи Samurai Martial Art Club Society Беглі Сариєва.

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як захистися від домашнього насильства?

Перш за все, хочу порадити всім громадянам, які зазнають насильства, в жодному разі не мовчати. Агресор не одумається і не втихомириться. Чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності й тим більше у нього розв’язуються руки.

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому разом з народними депутатами було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Стосовно кривдника може бути винесено терміновий заборонний припис, який зобов’язує залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи терміном до 10 днів.

Інші можливі механізми захисту від домашнього насильства – обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників. Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Але дані норми почнуть діяти з 11 січня 2019 року.

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

уповноважених підрозділів органів поліції,

загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,

служби у справах дітей за місцем свого проживання,

скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас виникнуть питання з цього приводу - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах всієї України. Там ви зможете отримати консультацію і правовий захист.

 

 

На Кіровоградщині за борги з аліментів у чоловіка забрали вантажівки

Мешканець Кіровоградщини позбувся вантажівки, власником якої був, за багатотисячний борг з аліментів.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Як з’ясувалося, чоловік не надавав фінансової підтримки сину Артему та доньці Софії з 2014 року. За цей час у нього накопичився борг у розмірі 85 тисяч гривень. Паралельно, згідно другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває, безвідповідальному батьку нарахували близько 43 тисяч гривень штрафу. Незважаючи на це, совість у боржника так і не прокинулась. Щоб діти отримали свої законні кошти, державний виконавець вилучила в злісного неплатника дві вантажні автівки, одну з яких успішно реалізували на електронних торгах. Виручених коштів вистачило, щоб повністю погасити борг з аліментів і частково – штраф. Наразі до продажу на аукціоні готується ще й другий транспортний засіб. Завдяки цьому вдасться ліквідувати залишок суми фінансової санкції», – розповів посадовець.

Варто відзначити, що з початку року на Кіровоградщині стягнули понад 109 мільйонів гривень аліментів на користь 15 511 дітей.

 

 

Консультує Міністр юстиції: чи збільшиться розмір аліментів?

На початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це стало:

1.   1559 грн для дитини до 6 років,

2.   1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

1.   1626 грн для дітей менше 6 років,

2.   2027 грн для дітей 6 років і старших.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103. Окрім цього, мешканці Кіровоградщини можуть звернутися за місцем проживання до відділів державної виконавчої служби, адреси яких можна знайти за посиланням http://www.krjust.gov.ua/cat/rayonni-viddily-dvs.html.

 

 

Фахівець системи БПД допомогла клієнтці відстояти в суді інтереси неповнолітнього онука 

До Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась за правовою допомогою клієнтка, яка переймалася долею свого онука та хотіла позбавити батьківських прав батька дитини, який ухилявся від виконання своїх обов’язків, і стягнути з нього аліменти, тим самим відстояти інтереси онука.

Після опрацювання матеріалів справи, начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька  встановила, що клієнтка А. є бабусею дитини, мати котрої померла в грудні 2017 року. Батько дитини не проживав з сім’єю з 2004 року. Весь цей час він не цікавився життям сина, не виявляв бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні. Дитина після смерті матері знаходиться на повному утриманні бабусі.

Наталя Радоуцька  пояснила клієнтці, що п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що батько дитини може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

«Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не створюють умов для отримання нею освіти», – підкреслила Наталя Радоуцька.

У той же час, нормами ч. 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

На підставі наданих клієнткою документів, Наталя Радоуцька склала позовну заяву про позбавлення батьківських прав батька та стягнення з нього аліментів на утримання дитини.

У подальшому, за допомогою фахівця бюро, клієнтка подала заяву про збільшення позовних вимог щодо призначення її піклувальником над неповнолітнім онуком.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, 2 травня 2018 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області прийняв рішення призначити бабусю опікуном над неповнолітнім онуком та стягнути аліменти з батька дитини.

Довідково.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхіднім та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 244 Сімейного Кодексу України піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

До Вільшанського бюро можна звернутись за адресою: смт. Вільшанка, вул. Лагонди,30

Тел.: (05252) 9 72 97

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми. Але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті.

Протягом останніх років наше суспільство дедалі гостріше починає турбувати проблема дитячої злочинності. 

Неповнолітні зловмисники шокують не лише дрібними крадіжками та хуліганством. Але варто пам'ятати, що за кожне діяння проти закону потрібно нести відповідальність.

У міру дорослішання дитина дістає нові можливості, набирає досвіду, а значить - отримує нові права, обов'язки, відповідальність.

Щоб запобігти порушенню прав дитини, а в разі порушення – захистити, то потрібно їх знати.

 

 

На Кіровоградщині адвокат допоміг  відновити право громадянина на його земельну ділянкуу

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин з проханням надати йому правову допомогу у справі про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Для надання правової допомоги клієнту було призначено адвоката Тимура Зятковського.

Вивчивши матеріали справи, адвокат з’ясував, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, клієнту на правах власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з відповідним кадастровим номером, площею 2,72 га.

Клієнт стверджував, що ні з ким не укладав договору оренди його земельної ділянки, але випадково дізнався, що ним нібито був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки з ТОВ «Союзнатурпродукт», а також, що вказаний договір вже пройшов державну реєстрацію.

Як представник клієнта, адвокат Тимур Зятковський отримав інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої інформація про існування договору оренди належної клієнту земельної ділянки підтвердилася, але клієнт стверджував, що ніколи не мав наміру укладати договір оренди земельної ділянки з зазначеним товариством, а також ніхто із працівників вказаного ТОВ з пропозиціями про оренду до нього не звертався і договір клієнт ніколи не бачив та не підписував.

Адвокат Тимур Зятковський склав позовну заяву про визнання недійсним договору оренди землі, укладений між клієнтом та вказаним ТОВ і в подальшому захищав інтереси клієнта в суді.

18 вересня 2017 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області задовольнив позов клієнта в повному обсязі, договір оренди землі був визнаний недійсним.

Довідково.

Історія розвитку справи:

- в обґрунтуванні позовних вимог адвокат зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ « Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально;

- відповідно до ч. 1 ст.  638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні;

- відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- у свою чергу, ч. 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьоюп'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

- відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

Земля завжди була однією з найбільш дорогоцінних ресурсів в Україні та важливим активом для бізнесу. Враховуючи встановлення мораторію на продаж земель с/г призначення найбільш поширеною формою використання таких земель є оренда. ;

Але й оренда земельних ділянок викликає чимало складнощів та запитань у суб’єктів земельних відносин, внаслідок чого існуючі розбіжності найчастіше вирішуються в судовому порядку.

Тож про підстави припинення договору оренди землі ви можете дізнатися у нашій інфографіці

Кожен громадянин України, згідно з Конституцією України та Земельним Кодексом України, має #право на отримання безкоштовної земельної ділянки із фондів державної та комунальної власності.

Виділення землі безкоштовно проводиться один раз.

При цьому, кожен бажаючий має право отримати земельну ділянку за кожним видом використання, незалежно від місця проживання або реєстрації. 

Розмір землі залежить від цільового призначення.

До вашої уваги інфографіка, яка допоможе розібратися, кому доведеться сплатити земельний податок, а кому ні, коли потрібно платити і що буде за несплату

 

 

На Кіровоградщині більше 15 тисяч дітей отримали аліменти від горе-батьків

Державні виконавці Кіровоградщини з початку року стягнули понад 100 млн грн аліментів із безвідповідальних батьків, що на 35 млн грн більше, ніж було стягнуто за весь 2017 рік.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Упродовж року державні виконавці активно працюють у напрямі ліквідації заборгованості зі сплати аліментів. А це означає, що закон реально працює і допомагає захищати порушені економічні права дітей. На жаль, практика показала, що без застосовування примусових заходів горе-батьки не здатні самостійно згадати про своїх синів і доньок. Зате після обмежень в праві полювання, виїзду за кордон, користування автівками та зброєю злісні неплатники, які роками не надавали фінансової підтримки власним дітям, не тільки задумуються про свої батьківські обов’язки, а й знаходять багатотисячні суми для ліквідації боргів. Ось так, наприклад, один мешканець Кропивницького сплатив понад 56 тис грн аліментів на користь трьох синів і однієї доньки», – відзначив Вадим Гуцул.

Після вступу в силу другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває державні виконавці, окрім обмежень боржників у правах і накладення арешту на їх майно чи банківські рахунки, почали застосовувати стосовно боржників і фінансові санкції. Так, мешканці області вже сплатили на користь своїх дітей понад 250 тис грн штрафів.

 

 

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як отримати земельну ділянку учаснику АТО?

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для детальнішої консультації звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7.

 

 

На Кіровоградщині мешканці 60 сіл не забезпечуються нотаріальними послугами

У Кіровоградській області найближчим часом можуть з’явитися уповноважені особи Мін’юсту, які після проходження спеціального навчання будуть надавати мешканцям сіл і невеликих містечок нотаріальні послуги. Йдеться про оформлення спадщини, заповітів, посвідчення договорів дарування, довічного утримання, довіреностей та засвідчення вірності копій, документів і виписок з них.

Про можливі зміни в законодавстві, ініційовані Мін’юстом, повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

На Кіровоградщині мешканці 60 сіл у Вільшанському та Устинівському районах взагалі не мають вільного доступу до послуг у сфері нотаріату. Ще в п’яти районах – Добровеличківському, Долинському, Петрівському, Олександрівському та Благовіщенському – в державних нотаріальних конторах відсутні завідувачі та державні нотаріуси.

«Для мешканців сіл і віддалених населених пунктів отримати послуги нотаріуса не так легко, як це може здатися на перший погляд. Для реалізації свого права на спадкування, їм доводиться витрачати власні час і кошти, щоб дістатися в район до державного нотаріуса. При тому, чи варто говорити, що більшості селян послуг приватних нотаріусів взагалі не по кишені. Навіть під час спілкування з керівниками органів місцевої влади та місцевого самоврядування, у тому числі й сьогодні в телефонному режимі голова Гайворонської райдержадміністрації Олександр Костенко повідомив, що люди скаржаться на те, що жителі сіл роками, наприклад, не можуть оформити спадщину, тому що приватні нотаріуси просто відмовляються надавати їм ці послуги. Введення інституту уповноважених осіб Мін’юсту є реальним виходом із ситуації. Однак, приватні нотаріуси наразі дискредитують важливість змін через власні меркантильні міркування і відсутність бажання вийти з зони комфорту й розвивати український нотаріат, а не йти звичним протореним шляхом, який не приносить абсолютно ніякої користі простим українцям», – відзначив Вадим Гуцул.

Нагадаємо, наразі на розгляді у депутатів Верховної Ради знаходиться законопроект #9140 щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості. Уповноважені особи Мін’юсту будуть відібрані серед державних службовців органів юстиції, які вже працюють в системі відповідно до чинного законодавства і, так само як і інші, нестимуть відповідальність за свою роботу. Мін’юст, який регулює та контролює якість роботи нотаріусів, так само здійснюватиме ефективний контроль за якістю добору та подальшої роботи уповноважених осіб. Вимоги до кандидатів – вища юридична освіта та досвід роботи від 3-х років.

 

 

На Кіровоградщині безвідповідальні батьки почали сплачувати багатотисячні штрафи

На Кіровоградщині державні виконавці почали стягувати з недобросовісних батьків, які халатно ставляться до утримання власних дітей, штрафні санкції, передбачені другим пакетом законів #ЧужихДітейНеБуває.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул під час прес-конференції.

«Усього лише за останній місяць команда юстиції стягнула понад 86 тис грн штрафів зі злісних неплатників. Зокрема державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби Дмитро Хитровський стягнув майже 200 тис грн з безвідповідального батька на користь його доньки Каті. В цю суму входить понад 123 тис грн боргу з аліментів, більше 61 тис грн штрафу за халатне ставлення до утримання власної дитини та близько 12 тис грн виконавчого збору, який надійде до державного бюджету», – відзначив Вадим Гуцул.

За словами посадовця, усього з початку року державні виконавці ліквідували 88,5 млн грн боргів із аліментів, із них більше 14,6 млн грн стягнули за останній місяць.

 

 

Кохання чи меркантильність:

навіщо потрібно укладати шлюбні контракти?

Від фрази «Чи готові ви бути разом і в горі, і в радості...» до «Встати, суд іде…» може пройти не так уже й багато часу. Романтичні почуття й обіцянки кохати до скону просто враз розчиняються у повітрі. А ось образи й взаємні претензії залишаються. При цьому розлучення інколи супроводжується не просто негативними емоціями, а й цілком реальними матеріальними втратами, що ще більше ускладнює ситуацію.

У Америці чи Європі шлюбним договором уже абсолютно нікого не здивуєш. Зате нам навіть важко уявити собі, як це можна однією рукою, наприклад, протягувати майбутній дружині коробочку з обручкою, про яку вона так давно мріяла, а іншою – договір про розподіл майна після розлучення…

Українці поки що важко йдуть на подібні кроки. Хоча є наречені, які заздалегідь думають про своє майбутнє і притримуються думки, що кохання – це добре, але водночас і хотілося б зберегти власне майно після можливого розриву стосунків.

У 2017 році в нашій країні одружилося понад дві тисячі молодят, які уклали між собою шлюбні контракти. Найбільше таких пар проживає у містах-мільйонниках – Києві, Одесі та Дніпрі. Натомість у провінції більше думають про почуття, ніж про власний добробут. Наприклад, на Кіровоградщині в минулому році нотаріуси посвідчили всього лише 14 шлюбних договорів, на Сумщині – 12, а на Луганщині – три.

Перед посвідченням договору нотаріус має обов’язково перевірити паспорти пари, яка виявила бажання укласти контракт; наявність поданої до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяви про державну реєстрацію шлюбу або ж свідоцтво про шлюб; документи, що посвідчують право власності на майно.

У шлюбному договорі чоловік і дружина можуть врегулювати не тільки майнові відносини, а ще й особливості користування житлом і правом на утримання, що передбачено Сімейним кодексом України. Однак, разом із тим у контракті не можна визначити особисті стосунки між подружжям або ж парою та їхніми дітьми, а також поставити одного з партнерів у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Варто відзначити, що шлюбний контракт обов’язково укладається у письмовій формі й посвідчується нотаріально. Також за взаємною згодою пара в будь-який момент може змінити договір або ж взагалі припинити його дію. У судовому порядку вносити корективи в контракт один із подружжя має можливість тільки в тому випадку, якщо цього вимагають інтереси дітей, навіть якщо вони є повнолітніми, але непрацездатними.

Потрібно зважати на те, що деякі умови, зазначені в документі, залишаться у силі навіть після розлучення пари. Наприклад, йдеться про нюанси додаткового утримання дітей чи сплати аліментів.

До речі, на цьому варто зупинитися дещо детальніше: якщо в шлюбному договорі визначені умови, розмір і строки виплати коштів на дитину, то аліменти можуть стягуватися з безвідповідальних батька чи матері на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Також шлюбним договором можна встановити можливість припинення права на утримання одного з подружжя після розлучення у зв’язку з виплатою майнової або ж грошової компенсації.

Чи можна вважати меркантильністю укладання шлюбних договорів? Ні. Навпаки, це виважене рішення і юридично грамотний підхід до захисту своїх прав. До речі, потурбуватися про себе можуть не тільки наречені, а й ті пари, які вже знаходяться у статусі подружжя. І, погодьтеся: краще заздалегідь застрахувати себе від можливих проблем, ніж кусати лікті й звинувачувати себе в надмірній безпечності після того, коли любовна ейфорія раптово зникне.

Вадим Гуцул,

начальник Головного територіального

управління юстиції у Кіровоградській області

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як домогтися спілкування з дитиною?

Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.

Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває ми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.

Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.

Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?

Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.

Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною  другого з батьків?

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.

Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?

Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.

У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Що буде у разі невиконання судового рішення?

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?

Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.

 

 

Військовослужбовцям штрафні санкції, пеня або проценти за користування кредитом не нараховуються

 

Напередодні свята Дня захисника України, в межах всеукраїнського правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», проводиться кампанія «Права захисників». Метою цієї кампанії є надання консультацій з правових питань, відповіді на які хотіли б отримати захисники нашої Батьківщини.

 

Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Але, незважаючи на цю норму закону, деякими фінансовими установами, які надають швидкі кредити та банківськими установами, продовжується нарахування військовослужбовцям відсотків, в деяких випадках нарахування штрафів за користування кредитом. Зазначені вимоги висуваються кредиторами після звільнення мобілізованих громадян, але які є військовозобов'язаними.

Відповідно до Указу Президента від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого у встановленому порядку Верховною Радою, в Україні оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим настав особливий період, який, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», припиняється тільки згідно рішення Президента про демобілізацію із внесенням такого указу на затвердження Верховною Радою України.

На цей час відповідних рішень про демобілізацію з березня 2014 року Президентом України не приймалося. 

Отже, в Україні з 17 березня 2014 року по даний час настав і діє особливий період відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Тому, нараховування штрафних санкцій, пені або процентів за користування кредитом військовослужбовцям, резервістам та військовозобов’язаним з 17 березня 2014 року по даний час є протиправним.

Резервісти та військовозобов’язані, призвані під час мобілізації навіть після звільнення зі служби, зберігають за собою право не сплачувати штрафні санкції, пеню або проценти за користування кредитом, оскільки в Законі визначено терміни: з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, який відповідно ще триває. При цьому дата отримання кредиту може бути до настання особливого періоду.

Якщо ж все ж таки штрафи, пеня або проценти нараховуються, радимо написати заяву про скасування нарахування штрафних санкцій або пені.

Заяву потрібно надіслати тій фізичній чи юридичній особі, яка нараховує штрафи, пеню або проценти за кредит, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та долучити до заяви відповідні копії підтверджуючих документів щодо належності до вищевказаних категорій.

До Вільшанського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Вільшанка, вул. Лагонди,30.

Тел.: (05252) 9 72 97.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як приватизувати житло

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

1. квартири-музеї;

2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;

3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

1. оформлена заява на приватизацію;

2. копія документа, що посвідчує особу;

3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;

4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);

6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);

7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

 

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Громадянам, які:

- проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

- проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

- мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

- потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

- проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Мешканці Кропивницького можуть звертатись до відділу приватизації та обліку комунального майна управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького, а жителі області – до відповідних органів місцевого самоврядування.

 

 

ПОСИЛАННІ НА ВІДЕО РОЛИКИ  «Безоплатна правова допомога поруч!»

https://www.youtube.com/watch?v=v1aBp39OoAY&index=1&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8 - Борись за права та гідність учасників АТО

 

https://www.youtube.com/watch?v=c0t16rGNcLU&index=2&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8 - Захисти право на належні комунальні послуги

 

https://www.youtube.com/watch?v=3RV0xV2wglQ&index=3&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8 - Захисти себе від незаконного звільнення

 

https://www.youtube.com/watch?v=NDTta5F1-VM&index=4&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8 - Захисти права дітей та їх майбутнє

 

https://www.youtube.com/watch?v=J6aq6SuSpd8&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8&index=5 - Вимагай справедливих комунальних платежів

 

https://www.youtube.com/watch?v=N_AgStVQeDo&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8&index=6 - Обмежені можливості не обмежують прав

 

 

Проблема булінгу в школі обговорювалась з учнями навчальних закладів Кіровоградщини

З початком нового навчального року фахівці Голованівського місцевого центру та бюро правової допомоги розпочали інформаційну кампанію щодо протидії насильству серед учнів навчальних закладів. Зокрема, відповідні правові години, фахівці системи безоплатної правової допомоги провели у школах Голованівського, Благовіщенського, Маловисківського, Вільшанського та Новоархангельського районах.

Метою проведення таких заходів є формування у дітей нетерпимості до проявів агресії, розвиток співчутливого ставлення до жертв насилля та навичок надання і отримання допомоги.

Під час правових уроків фахівці центру та бюро правової допомоги пояснили учнямякі види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо вони стали свідком булінгу. Також зупинились на найбільш поширеному серед молоді виду психологічного насильства – кубербулінгу.

Інтегратор Голованівського місцевого центру Олександр Лісовий зауважив, що «булінгу може зазнати будь-яка дитина у школі, але жодна не заслуговує на таке ставлення. Підтримка та взаємодопомога дуже важливі для людини, що зазнає насилля, булінгу. Якщо ви стали свідком такої ситуації, не можна бути байдужим, треба намагатися припинити насилля, за потреби покликати на допомогу».

Окрім того, фахівці розповсюдили серед учнівської молоді буклети «Як протидіяти домашньому насильству» та «Зупинимо булінг разом».

До Вільшанського бюро правової допомоги Голованівського МЦ з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Вільшанка, вул. Лагонди, 60.Тел.: (05250) 9-72-97.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

Телепроект «Я МАЮ ПРАВО!» допоможе отримати відповіді на найбільш гострі правові потреби

Українські громадяни отримали можливість підвищити свою правову обізнаність з найбільш гострих проблем завдяки серії випусків програми «Я МАЮ ПРАВО!», яка щосуботи транслюватиметься в ефірі 5 каналу о 16 год. 10 хв.

Проект Міністерства юстиції України став можливим завдяки підтримці проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який реалізується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги, та фінансується Урядом Канади.

Перший випуск програми присвячено темі аліментів, роз’яснює що потрібно робити, аби захистити права дитини та отримати аліменти. Зокрема, йдеться про кілька варіантів вирішення цього питання – звернення до приватного адвоката, звернення до системи безоплатної правової допомоги та перемовини між сторонами за участі посередника.

На прикладі життєвої історії глядачам у доступній формі за допомогою інфографіки роз’яснюється алгоритм дій.

Зокрема, у разі домовленостей між батьками потрібно закріпити їх у нотаріуса за допомогою угоди. Фахівець підготує договір протягом одного дня. Документ повинен містити:

• права та обов’язки батьків;

• порядок сплати коштів на утримання дитини;

• місце проживання дитини.

Якщо батькам домовитися не вдалося – доведеться захищати права дитини в суді. Існує дві форми судового провадження - наказне та позовне. Термін розгляду наказного провадження - 5 днів. Наказ не потребує встановлення місця перебування боржника, його не можна оскаржити, а за послугу потрібно сплатити гроші. Позовне провадження є безкоштовним, однак потребує встановлення місця перебування боржника, а слухання доведеться чекати близько місяця. Крім того, таке рішення може оскаржуватися.

Відео також ознайомлює глядачів з порядком обчислення аліментів відповідно до діючого законодавства. Так, повідомляється, що аліменти не можуть бути меншими 50% прожиткового мінімуму. У 2018 році ця сума становить для дітей до 6 років - 1559 гривень, для дітей 6-18 років – 1944 гривні. Водночас, аліменти не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів (для дітей до 6 років – 15590 гривень, для дітей 6-18 років – 19440 гривень).

Як зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, тематика відеосюжетів готувалась відповідно до переліку найбільш актуальних проблем, з якими звертаються громадяни до системи безоплатної правової допомоги. Проект допоможе зняти багато питань, а головне – громадяни знатимуть як діяти та куди звертатись у випадку правових потреб.

Інформер, що потрібно зробити, аби отримати аліменти, за посиланням: https://bit.ly/2NISVl1

 

 

Шкільний терор:

як захистити дитину від цькування однолітків

Почався новий навчальний рік. І в деяких дітей саме лиш думка про це може викликати жах.

Причина – страх знову опинитися в епіцентрі знущань однокласників.

Проблему цькування серед підлітків важко назвати новою.

За даними Дитячого фонду ООН, упродовж останніх кількох місяців 67% дітей стикалися з випадками булінгу.

При цьому 24% українських школярів вважають себе жертвами насилля з боку однолітків.

Ще 40% опитаних воліють мовчати про свої проблеми з однокласниками і не розповідають про них дорослим, продовжуючи терпіти знущання, а 43% зізналися, що вирішили не ставати на захист потерпілих через страх опинитися на їх місці.

Агресивна поведінка дитини щодо своєї жертви є свідомим вибором і може проявлятися у різних формах:

Фізичний булінг (штовхання, бійки, стусани, ляпаси…)

Психологічний (словесні приниження, лайки, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж)

Економічний (крадіжки, навмисне пошкодження речей, вимагання грошей)

Сексуальний (принизливі жести, прізвиська, образи сексуального характеру, примусові зйомки на відео під час перевдягань)

Кібербулінг (приниження в соцмережах)

Практика показує – коли школяр періодично стає жертвою цькувань однолітків, він соромиться про це говорити або навіть знаходить виправдання агресорам.

Якщо ви помітили, що на тілі вашої дитини є синці чи вона постійно у пригніченому настрої, обов’язково знайдіть час і з’ясуйте ситуацію.

Щоб розмова була більш ефективною, дотримуйтесь таких порад:

Поясніть сину чи доньці, що вони можуть завжди на вас покластися.

Запевніть, що не звинувачуєте дитину в ситуації, яка склалася.

Будьте максимально терплячими. Далеко не у всіх випадках, школярі, які піддалися насиллю, готові одразу розповісти про свої проблеми дорослим.

Поясніть, що про випадки булінгу потрібно повідомляти старших. І при цьому не слід помилково плутати пліткування з піклуванням про власне життя та здоров’я.

Зверніться за допомогою до вчителів, адміністрації школи та психолога.

Не менш терпляче потрібно поводити себе батькам дитини-агресора.

Найперше слід з’ясувати мотиви насильницької поведінки.

Не треба погрожувати чи карати. Як свідчать психологи, агресія може бути прямою ознакою серйозних емоційних проблем у підлітка. Саме тому варто розглянути варіант консультацій у кваліфікованого психолога.

Консультацію як батьки, так і діти можуть отримати в телефонному режимі, зателефонувавши в Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103.

 

 

На Кіровоградщині чоловік через страх позбутися землі сплатив понад 78 тисяч аліментів

Мешканець Кіровоградщини заплатив понад 78 тисяч гривень боргу з аліментів після арешту земельної ділянки, яка знаходиться у його власності.

Опис майна відбувся через наявність багаторічної заборгованості.

«Чоловік упродовж восьми років не сплачував аліменти на користь сина й доньки. У результаті державний виконавець Кіровоградського районного відділу державної виконавчої служби Юлія Урсаленко винесла постанову про арешт земельної ділянки боржника, що унеможливлювало її продаж чи перереєстрацію на іншого власника. Після цього чоловіку довелося погасити накопичену заборгованість на користь двох дітей», – відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

Нагадаємо, наприкінці серпня в силу вступив другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває, який передбачає збільшення мінімального розміру аліментів; накладення додаткових штрафів на суму боргу з аліментів; спрощення процедури виїзду за кордон з тим із батьків, з ким проживає дитина; вдосконалення порядку побачень з дитиною того з батьків, хто з нею не проживає; обмеження щодо перебування боржників на державній службі; кримінальна відповідальність за ухилення від суспільно корисних робіт у вигляді позбавлення волі до 2 років; податкові пільги для сумлінних батьків, які витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні секції і духовний розвиток дитини та низка інших новацій.

 

 

Консультує Міністр юстиції:

чи збільшилась мінімальна сума аліментів?

Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це буде:

1. 1559 грн для дитини до 6 років,

2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

1. 1626 грн для дітей менше 6 років,

2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.

Чи готові органи юстиції до запровадження цих положень?

З упевненістю можу сказати, що всі органи юстиції загалом і органи виконання судових рішень Мінюсту зокрема на 100% готові до роботи з громадянами в рамках нового Закону.

Для їхньої підготовки ми провели величезну кількість тренінгів та семінарів, підготували чіткі покрокові інструкції щодо того, як саме реалізовувати законодавчі новації.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.

 

 

У Кропивницькому громадський активіст заблокував роботу виконавчої служби

Громадський активіст Олександр Боршуляк здійснив психологічний тиск на державних виконавців Кіровоградського районного відділу державної виконавчої служби, заблокувавши їх роботу й погрожуючи оголосити голодування.

Інцидент триває вже впродовж двох днів. Про це повідомив сьогодні, 14 серпня, керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Державна виконавча служба повинна стягнути з Олександра Боршуляка близько 300 тисяч гривень боргу на користь ДП «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Міністерства охорони здоров’я України. З метою виконання рішення суду арештувало майно, яке знаходиться у власності боржника. У результаті комплекс будівель на селищі Новому було виставлено на аукціон для його подальшої реалізації. За умови успішного проведення торгів виручені кошти були б спрямовані на часткову ліквідацію заборгованості. Однак, боржник вирішив примусово змусити державних виконавців зняти його майно з аукціону, заблокувавши приміщення відділу виконавчої служби й перешкоджаючи роботі державних виконавців», – пояснив посадовець.

Громадський активіст незаконно перебував у відділі не лише під час робочого дня виконавців, а ще й у нічний час. На місце події представники виконавчої служби викликали поліцейських. Наразі блокування роботи відділу продовжується.

«Ми розуміємо його стан, але закон – один для всіх, і рішення суду мають виконуватися на території всієї України, подобається це комусь чи ні. Більш того, вважаю ганебним і неприпустимим будь-кому використовувати свої посадові чи громадські можливості, щоб змушувати державних виконавців вчиняти незаконні дії», – відзначив Вадим Гуцул.

За його словами, на ім’я керівника Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області Романа Козьякова також направили повідомлення про вчинення злочину за статтею 343 Кримінального кодексу України, згідно якої вплив на державного чи приватного виконавця з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконного рішення карається  штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців.

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як отримати земельну ділянку учаснику АТО

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безоплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

· для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

· для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

· для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

· сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власностівідповідних територіальних громад);

· обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

· районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

· обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

· Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1. графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2. копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3. документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту (двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, згідно із законом, після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1. заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2. оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3. документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1. заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2. документ, що посвідчує особу;

3. засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4. витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5. документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

 

Шкільний терор:

як захистити дитину від цькування однолітків

Через кілька тижнів почнеться новий навчальний рік. І в деяких дітей одна думка про це може викликати жах. Причина цьому – страх знову опинитися в епіцентрі знущань однокласників.

Проблему агресивної поведінки (булінгу) серед підлітків із застосуванням фізичного або психологічного тиску важко назвати новою. Свого часу тему насилля у своєму дебютному романі-антиутопії «Володар мух» висвітлив лауреат Нобелівської премії Вільям Джеральд Голдінг, демонструючи, що в деяких випадках дитяча жорстокість не має абсолютно жодних меж. І, на жаль, стіни звичайних українських шкіл стали свідками не менш суворих реалій зі сварками бійками, бойкотами та іншими приниженнями.

Згідно даних Дитячого фонду ООН, упродовж останніх кількох місяців 67% дітей стикалися з випадками булінгу. При цьому 24% українських школярів вважають себе жертвами насилля з боку однолітків. Ще 40% опитаних воліють мовчати про свої проблеми з однокласниками і не розповідають про них дорослим, продовжуючи терпіти знущання, а 43% підлітків зізналися, що вирішили не ставати на захист потерпілих через страх опинитися на їх місці.

Варто відзначити, що агресивна поведінка дитини стосовно своєї жертви є абсолютно свідомим вибором і може проявлятися у різних формах:

Фізичний булінг (штовхання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних ушкоджень).

Психологічний булінг (словесні приниження, лайки, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж).

Економічний булінг (крадіжки, навмисне пошкодження речей, вимагання грошей).

Сексуальний булінг (принизливі жести, прізвиська, образи сексуального характеру, примусові зйомки на відео під час перевдягань).

Кібербулінг (приниження в соціальних мережах).

Як показує практика, коли школяр періодично стає жертвою цькувань однолітків, він соромиться про це говорити або навіть знаходить виправдання агресорам. Якщо ви помітили, що на тілі вашої дитини є синці чи вона постійно знаходиться у пригніченому настрої, обов’язково знайдіть час і з’ясуйте ситуацію. Щоб розмова була більш ефективною, дотримуйтесь таких порад:

Поясніть сину чи доньці, що вони можуть завжди на вас покластися.

Запевніть, що ви не звинувачуєте дитину в ситуації, яка склалася.

Будьте максимально терплячими. Далеко не у всіх випадках, школярі, які піддалися насиллю, готові одразу розповісти про свої проблеми дорослим.

Поясніть, що про випадки булінгу потрібно повідомляти старших. І при цьому не слід помилково плутати пліткування з піклуванням про власне життя та здоров’я.

Зверніться за допомогою до вчителів, адміністрації школи та психолога.

До речі, не менш терпляче потрібно поводити себе батькам дитини-агресора. Перш за все, потрібно з’ясувати мотиви насильницької поведінки. Окрім цього, не слід погрожувати чи карати. Як свідчать психологи, агресія може бути прямою ознакою серйозних емоційних проблем у підлітка. Саме тому варто розглянути варіант консультацій у кваліфікованого психолога.

У будь-якому випадку не слід ігнорувати проблему, оскільки байдужість до власної дитини може мати вкрай непередбачувані наслідки, починаючи від появи почуття безпорадності та зниження самооцінки й закінчуючи спробами самогубства. До того ж важливо, що консультацію як батьки, так і діти можуть отримати в телефонному режимі, зателефонувавши в Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103. 

Вадим Гуцул, 

керівник Головного територіального

управління юстиції в Кіровоградській області

Спеціально для УП

 

 

Фахівчиня системи БПД відстояла права трьох неповнолітніх дітей на аліменти

До Маловисківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка (прийомна мати), яка потребувала правової допомоги щодо питання стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування.

Марина Кучеренко, вивчивши матеріали справи, встановила, що на підставі рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області громадянку С. та громадянина Ч., позбавлено батьківських прав відносно їх трьох неповнолітніх дітей. Діти були влаштовані до прийомної сім’ї (розпорядження Голови Маловисківської районної державної адміністрації від 23 серпня 2017 року № 326).

Фахівець бюро пояснила матері прийомних дітей, що «ч.2 ст. 166 Сімейного кодексу України передбачено, що особи позбавлені батьківських прав не звільняються від обов’язку утримувати дітей».

Опрацювавши надані клієнткою документи, фахівець Марина Кучеренко склала заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів з громадянки С. та громадянина Ч. на утримання їхніх трьох неповнолітніх дітей.

26 лютого 2018 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області виніс судовий наказ про стягнення солідарно з громадянки С. та громадянина Ч. аліментів у розмірі 930,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.  

До Вільшанського  бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 30 тел. 05250 9 72 97

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

Керівник обласної юстиції пояснив, як зміняться правила виїзду за кордон з дитиною

З 29 серпня зміняться правила тимчасового виїзду дитини за кордон. Новації пов’язані з майбутнім вступом у силу другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул сьогодні, 7 серпня, під час проведення звітної прес-конференції.

У випадку, якщо один із батьків має заборгованість понад 4 місяці, виїжджати за кордон з дитиною можна буде без отримання жодних дозволів. Єдине, потрібно мати рішення суду чи органів опіки та піклування, якими визначено місце проживання дитини. Ці документи, а також довідку про наявність заборгованості зі сплати чоловіка у колишніх чоловіка чи дружини потрібно пре’явити під час перетину меж України прикордонникам.

З метою збалансування прав батьків, що не проживають разом з дитиною та не мають боргу по аліментах, законом передбачена можливість їх виїзду з дитиною за кордон. Якщо батько чи матір, які не проживають з дитиною, хочуть виїхати з нею за межі країни, їм необхідно буде письмово звернутися до іншого з батьків за отриманням нотаріально посвідченої згоди на виїзд. Якщо згоди не буде надано впродовж 10 днів, питання за скороченою процедурою вирішить суд.

 

Консультує Міністр юстиції: чи чекають штрафи на злісних неплатників аліментів?

Коли починають діяти нові норми?

Завдяки активній позиції Уряду, Міністерства юстиції, народних депутатів та громадськості нам вдалося домогтися швидкого розгляду та ухвалення другого пакету новацій #ЧужихДітейНеБуває Верховною Радою.

3 липня пакет змін було прийнято в цілому. За кілька тижнів після цього документи були підписані главою держави. Відповідно їхні норми у повному обсязі почнуть діяти з 29 серпня.

 

Чому було прийнято норми про введення штрафних фінансових санкцій щодо неплатників?

Ціни зростають. Тому було дуже несправедливо, що людині, яка мала кількарічний борг, достатньо було його просто сплатити і зняти з себе усі обмеження щодо виїзду за кордон, керування автомобілем чи полювання. Адже за несплачені рік чи два тому кошти дитині можна було купити набагато більше книжок, ігор, одягу, ніж на момент сплати. Саме тому ми запровадили прогресивну шкалу збільшення суми виплати, залежно від строку заборгованості.

 

Як змінюватиметься сума боргу?

Розробленими Міністерством юстиції документами передбачається, що державний або приватний виконавець виноситиме постанову про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Якщо такий борг перевищує суму платежів за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з власної кишені додаткові 20% від суми боргу.

Такий простий приклад. Якщо горе батько чи мати мала сплачувати на утримання дитини 2000 гривень в місяць, однак кошти не виплачувалися впродовж року, то виконавець накладає штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, тобто 4800 грн. Відповідно боржнику доведеться сплатити 28 тисяч 800 гривень.

Якщо ж розмір боргу перевищить суму платежів за 2 роки, то розмір штрафу вже становитиме 30%.

А ті горе-батьки, які матимуть заборгованість 3 чи більше роки, повинні будуть додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.

Якщо ми повернемося до попереднього прикладу, то боржникові, який не платив 3 роки по 2000 грн в місяць, доведеться заплатити штраф – 36 тисяч.

Різниця більш ніж переконлива, щоб позбавити неплатників бажання ігнорувати економічні права власної дитини. І чим більша сума боргу – тим більшою і вагомішою буде переплата.

 

З якого моменту починає відраховуватися строк заборгованості?

При цьому слід наголосити, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення штрафів обчислюватиметься з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Працівники органів державної виконавчої служби та приватні виконавці вноситимуть до Постанови про накладення штрафу інформацію про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Такий документ має бути надісланий боржнику та тому з батьків, хто проживає з дитиною, наступного робочого дня після його винесення.

Штрафи стягуватимуться виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інших витрат виконавчого провадження, і перераховуватимуться стягувачу.

Якщо боржники не виконають норм постанови добровільно та не сплатять борг разом зі штрафом, виконавці отримають право стягнути відповідну заборгованість у примусовому порядку. При цьому вживатимуся всі наявні у виконавців інструменти, зокрема, й арешт майна, коштів та інших активів.

 

Чи готові виконавці до запровадження цих норм?

Мін’юст не сидів, склавши руки, доки закони готувалися до другого читання та чекали на підпис Президента. Ми підготували чіткі інструкції для виконавців щодо застосування новацій.

Окрім цього, виконавчі служби на місцях зібрали інформацію про боржників, строки заборгованості і з 29 серпня 2018 року будуть готові запроваджувати в дію нові норми.

Тому моя особиста порада до всіх, хто має заборгованість перед власними дітьми, не зволікати і якомога швидше її погасити. Лише так ви зможете уникнути нових санкцій.

 

На Кіровоградщині аліменти від безвідповідальних батьків отримали понад 14 тисяч дітей

Майже 1500 мешканців Кіровоградщини ліквідували накопичені борги з аліментів перед власними дітьми за кілька місяців з часу дії нового закону щодо посилення відповідальності недобросовісних батьків.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул сьогодні, 7 серпня, під час проведення звітної прес-конференції.

«Більше 18 тисяч жителів області мали б сплачувати аліменти на користь своїх дітей на підставі судових рішень. Незважаючи на це, згідно даних виконавчої служби, 2 838 боржників не виконували свої батьківські обов’язки понад рік», – проінформував посадовець.

Зі свого боку заступник начальника з питань державної виконавчої служби Віктор Журавко додав, що 3 750 мешканців області обмежили в праві виїзду за кордон, 3 786 неплатників – у користуванні автівками. Окрім цього, 3 788 особи не мають права користуватися вогнепальною зброєю та полювати.

Усього з початку року державні виконавці Кіровоградщини стягнули близько 65  млн грн з боржників.  Завдяки цьому кошти отримали 14 065 дітей.

 

Фахівці системи безоплатної правової допомоги долучаються до інформаційної кампанії #СтопБулінг

Всі діти є клієнтами системи безоплатної правової допомоги, тому правопросвітницька робота серед цієї категорії громадян стане одним з пріоритетів, особливо в питанні протидії булінгу. У межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Координаційний центр з надання правової допомоги (КЦ) долучається до інформаційної кампанії #СтопБулінг, орієнтованої на дітей та їхніх батьків.

Директор КЦ Олексій Бонюк нагадав, що 07 січня 2018 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким, зокрема, були внесені зміни до Закону «Про безоплатну правову допомогу» в частині віднесення до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу усіх дітей. «Сьогодні не лише пільгові категорії, а всі без винятку діти – а це близько 7,6 млн осіб – мають повне право на первинну і вторинну допомогу», - наголосив Олексій Бонюк.

Враховуючи той факт, що проблема булінгу серед школярів стає дедалі гострішою, правопросвітницькі заходи будуть спрямовані на інформування дітей та їхніх батьків про це явище. У рамах кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. У них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.

 

 

Фахівці юстиції підвищили правосвідомість понад 36 тисяч мешканців Кіровоградщини

Під час проведення правопросвітницьких заходів на території Кіровоградської області про права людини дізналися близько 36 тисяч осіб.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул під час підбиття підсумків роботи за I півріччя.

«З початку року фахівці управління активно займалися консультуванням громадян під час організації мобільних точок. Відтак ми здійснили 42 виїзди в 17 віддалених населених пунктів області. Окрім цього, всі бажаючі мали можливість отримати оперативну правову допомогу безпосередньо на вулицях міста під час роботи інформаційних наметів. Також ми активно проводили різноманітні семінари та тренінги для представників різних вікових груп. Під час подібних заходів розповідали, як реалізувати свої права. Зокрема йдеться про те, як захиститися від домашніх тиранів, скористатися податковою пільгою для повернення коштів студентам-контрактникам або ж отримати послуги в сфері державної реєстрації у будь-який зручний час за допомогою «Онлайн-будинку юстиції», – повідомив Вадим Гуцул.

За словами посадовця, упродовж першого півріччя фахівці юстиції також активно налагоджували співпрацю з партнерськими організаціями. Зокрема завдяки цьому вдалося розповсюдити серед населення області понад 40 тисяч примірних інформаційних буклетів.

 

Понад 2 тисячі молодих батьків отримали свідоцтва про народження малюків у пологових

будинках області

На Кіровоградщині кілька тисяч пар отримали перші документи власних малюків безпосередньо під час перебування в пологовому будинку.

Про це повідомив під час проведення засідання розширеної колегії заступник начальника з питань державної реєстрації Олег Потьомкін.

За словами посадовця, в обласних медзакладах громадяни можуть отримати не лише свідоцтва про народження, а ще й довідки про місце реєстрації немовлят. Такою послугою впродовж першого півріччя скористалися 516 пар.

«До речі, подати документи для реєстрації народження малюка можна і в онлайн-режимі. Для цього потрібно скористатися опцією веб-порталу «Звернення у сфері держреєстрації» і створити власний кабінет», – відзначив Олег Потьомкін.

 

Консультує Міністр юстиції: як збільшити розмір аліментів на дитину?

На початку липня ми домоглися прийняття в цілому другого пакету законів у рамках проекту Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Прийняті зміни покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих. Нагадаю: Закон вступить в силу через 30 днів після його підписанням Президентом.

Одна з проблем, яка давно хвилювала батьків в усій Україні – маленький мінімальний обсяг аліментів. Це усього близько 900 гривень. Як ви добре розумієте, навіть прогодувати дитину за ці кошти неможливо. Про одяг, навчання, книги чи іграшки мова взагалі не йде.

Тому серед багатьох новацій, які ми представили на розгляд Парламенту, було збільшення мінімального розміру аліментів.

 

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом? 

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Водночас, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Наразі це буде – 1559 грн для дитини до 6 років, і 1944 грн – для дітей від 6 до 18 років.

А з 1 грудня планується підняття відповідних сум до 1626 грн для дітей менше 6 років, і до 2027 грн для дітей 6 років і старших.

 

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів? 

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів.

Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Відповідаю: орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції одержувача аліментів. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

На Мінсоцполітики покладено обов’язок прописати чітку процедуру таких перевірок.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили чималі санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини.

 

Коли почнуть діяти ці новації?

Закон набуде чинності через 30 днів після того, як його підпише Президент України. Ми сподіваємося, що це станеться найближчим часом. Тож вже до кінця літа ми почнемо запроваджувати затверджені зміни.

Хочу наголосити, що я вже провів селекторну нараду з нашими органи виконання судових рішень. Вже напрацьовано технологічні карти дій для виконавців. Наше завдання - до моменту початку дії Закону бути на 100% готовими до його повного запровадження.

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Захищаймо права разом! 

 

Розпочато реєстрацію адвокатів та юристів на навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин

Координаційний центр з надання правової допомоги запрошує адвокатів, які залучені до надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД), працівників системи БПД, юристів незалежних правозахисних організацій, юристів та працівників органів місцевого самоврядування, громадських радників та нотаріусів пройти навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин, яке відбудеться орієнтовно 27-29 серпня 2018 року у м. Києві.

Навчання тренерів проводиться у співпраці Координаційного центру з надання правової допомоги та Світового банку у межах проекту «Прозоре управління земельними ресурсами в Україні».

Під час трьох днів тренінгу майбутні тренери матимуть можливість пройти спеціалізоване навчання з кваліфікованими експертами у сфері земельних правовідносин та вдосконалити свої навички тренерської роботи.

Навчання проходитиме з акцентом на таких блоках:

Блок 1. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення як об’єкт цивільних прав; Блок 2. Правочини із земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Особливості приватизації та спадкування земельної ділянки; Блок 3. Захист прав землевласників та землекористувачів; Блок 4. Тенденції земельного законодавства: на що чекати землевласникам та землекористувачам; Блок 5. М’які навички, необхідні для роботи тренера.

За результатами цього тренінгу учасники отримають сертифікати та будуть відібрані тренери, які в майбутньому за сприяння Світового банку проводитимуть регіональні каскадні тренінги за темою «Земельна просвіта» у Київській, Миколаївській та Львівській областях.

Вимоги до кваліфікації учасника тренінгу для тренерів: - вища юридична освіта (базова або повна); - базові знання у сфері земельного права; - досвід тренерської роботи не менше 1-го року; - практичний досвід у сфері земельних правовідносин.

Проживання учасника тренінгу в Миколаївській, Київській, Львівській областях буде перевагою.

Обов’язки в межах участі у проекті: - участь у всіх днях проведення тренінгу у м. Києві.  - готовність до відряджень у разі проведення тренінгів. Для проведення кожного регіонального тренінгу будуть залучені 2 тренери; - готовність працювати в проекті з серпня 2018 року до грудня 2018 року. Розклад проведення тренінгу та індивідуальні графіки залучення тренерів узгоджуватимуться додатково, але не пізніше, ніж за два тижні до запланованої дати тренінгу; - підготовка презентацій тренінгу, роздаткових матеріалів для учасників тренінгу.

Зацікавлені особи, які виявили бажання взяти участь у заході, до 30 липня 2018 рокувключно мають надіслати резюме та мотиваційний лист на електронну пошту landtraining2018@gmail.com.

Будь-які питання щодо конкурсу просимо Вас спрямовувати на електронну пошту landtraining2018@gmail.com.

Результати буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію у разі потреби.

Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в резюме.

Організаторами планується акредитування навчальної програми Експертною радою з питань акредитації та сертифікації при Національній асоціації адвокатів України, що дасть можливість учасникам (а саме адвокатам) підвищити свою кваліфікацію.

Навчання є повністю безкоштовним та включатиме відшкодування витрат на проживання, харчування та проїзд для іногородніх тренерів (місце проживання яких буде інше ніж місто Київ).

 

БВПД протягом року надаватиметься одному клієнту не більше 6 разів

Парламент удосконалив деякі засади надання безоплатної правової допомоги шляхом внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон). 

Так, згідно зі змінами до статті 14 Закону безоплатна вторинна правова допомога окремим суб’єктам права надаватиметься не більше 6 разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами, виданими центрами БВПД, одночасно.

Окрім того, відтепер в окремих справах інтереси клієнтів у суді можуть представляти працівники системи надання БПД.

Йдеться про доповнення статті 21 Закону, де передбачено, що, крім адвокатів, центр може уповноважувати своїх фахівців надавати допомогу у спорах, що виникають, зокрема, з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, малозначних спорах, щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, вкрай важливим є те, що зміни до Закону також уточнюють важливий аспект – порядок припинення надання БВПД.

«Часто ми стикалися із ситуацією, коли наш клієнт залучав іншого представника у справі, але при цьому законодавчо не було врегульовано питання припинення надання правової допомоги адвокатом чи представником центру. Так само, якщо людина оголошена у розшук у кримінальному провадженні, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, тепер припиняється надання БВПД», - зазначив Олексій Бонюк.

Змінами до закону також доповнено перелік підстав та уточнено порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання БВПД, які надають таку допомогу.

Серед підстав можуть бути, зокрема, зміна підсудності провадження чи підслідності кримінального правопорушення, відмова адвоката (чи представника центру) від виконання доручення з підстав, передбачених законом, тощо. Крім того, неналежне виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору є підставою для його заміни та виключення з Реєстру адвокатів, які надають БВПД.

Зміни до законодавства у сфері надання безоплатної правової допомоги внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».

Закон вступає в силу після публікації в офіційному виданні через 30 днів.

 

Мін'юст запустив серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю»

У межах правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» створили серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Мета ініціативи - розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.

Ініціатива є продовженням розпочатої в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» у 2017 році кампанії щодо захисту земельних прав, в тому числі регулювання орендних відносин та протидії аграрному рейдерству. Нагадаємо з серпня по листопад 2017-го у всіх областях України працювали антирейдерські аграрні штаби створені за ініціативою Мін’юсту. Результатами їх діяльності стали 17 порушених кримінальних справ.

Окрім того, 15 тисяч громадян отримали юридичні консультації у мобільних точках доступу. У квітні цього року робота штабів була відновлена і тепер вони працюватимуть безстроково.

У відеороликах розглядатимуться ті питання, які найчастіше турбують населення, актуальні проблеми, з якими стикається кожна людина.

Кваліфіковані фахівці, юристи та експерти нададуть вичерпні відповіді по кожній з тем земельних правовідносин, роз’яснять, яким чином можна уникнути проблем, як заповнити документи, які закони необхідно знати для вирішення земельних питань та куди звернутись у випадку порушення прав.

Перший презентований відеоролик стосується порядку отримання земельних ділянок учасниками АТО.

У відеоролику висвітлені такі питання:

норми законодавства, які регулюють порядок першочергового отримання ділянок учасниками АТО для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;

умови надання у власність земельних ділянок учасникам АТО;

встановлені розміри земельних ділянок, які можуть безоплатно передаватися громадянам України (у тому числі учасникам АТО) із земель державної або комунальної власності.

Також наші фахівці детально роз’яснять кожен з кроків, які необхідно здійснити учасникам АТО для отримання земельної ділянки – від подання документів до державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Зокрема, наведено вичерпний перелік документів, які учасникам АТО, зацікавленим в одержанні земельних ділянок у власність, потрібно подати до уповноважених органів, пояснено, як відбувається подача заявки на землю, хто виносить рішення про виділення землі тощо.

Переглянути відеоролик та ознайомитися з детальною інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/2JIdMq3

 

В Україні стартувала інформаційна кампанія «Безоплатна правова допомога – завжди поруч»»

Дата публікації: Вівторок, 12 червня 2018, 17:30

Міністерство юстиції України, Координаційний центр з надання правової допомоги спільно з міжнародними партнерами презентували серію відеороликів та плакатів, які стануть основою інформаційної кампанії про безоплатну правову допомогу в Україні.

Мета кампанії – розповісти якнайширшому колу громадян про систему безоплатної правової допомоги (БПД) як про можливість вирішувати свої проблемні питання та захищати свої права у правовий спосіб. Відеоролики мотивують звертатися за безоплатною правовою допомогою та інформують, як це можна зробити.

«Створення системи безоплатної правової допомоги є одним із найбільш успішних проектів українського Уряду за останні 5 років. Це той проект, який поновлює справедливість і надає право на захист від свавілля держави, правоохоронної системи. Для нас цей проект є пріоритетним», – наголосив Міністр юстиції України Павло Петренко.

Він поінформував про розгалужену мережу пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та нагадав, що понад 2 млн громадян України звернулися за правовою допомогою.

«Найбільш красномовна цифра – 2300 громадян були повністю виправдані у кримінальних справах, де їх представляли адвокати системи БПД! Це 2300 доль, які не були зламані правоохоронною системою, які не були кинуті на олтар беззаконня і несправедливості. І життєві історії, які ми демонструємо в роликах, доводять, що право є і за нього варто боротись», – зазначив Павло Петренко.

Інформаційний проект став можливим завдяки підтримці українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що фінансується Урядом Канади.

Як наголосив Надзвичайний та Повноважний посол Канади в Україні Роман Ващук, сьогодні система безоплатної правової допомоги перевела з площини теорії у площину практики зобов’язання держави щодо забезпечення громадян безоплатною правовою допомогою.

«Для повного успіху нам потрібно, аби люди знали, що ці правові послуги є, щоб вони вірили в цю допомогу. Тому історії з правдивого життя будуть найбільш переконливими для населення. Достукатись до людей – це обов’язок і держави, і партнерів», – закликав Роман Ващук.

Як розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, героями сюжетів стали звичайні громадяни різного віку, які отримали необхідну безоплатну правову допомогу.

«Шість життєвих історій, що знайшли відображення в сюжетах відеороликів, є типовими та поширеними. Саме з такими проблемами люди часто звертаються до центрів системи безоплатної правової допомоги по всій Україні. Відеоролики на прикладі реальних людей показують, що існують правові шляхи вирішення цих проблем і кожна людина має можливість скористатися гарантованими державою інструментами правового захисту», – наголосив Олексій Бонюк.

Директорка українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Лариса Бізо розповіла про роботу з молодими режисерами та співпрацю з Фестивалем соціальної реклами – Molodiya Festival.

Вона подякувала знімальним групам, які працювали над роликами, за чутливий підхід при підготовці сюжетів. «Для нас було дуже важливо проінформувати не лише про систему БПД, а й про її конкретні гарантії. Головне наше завдання – збільшити рівень довіри людей саме до системи безоплатної правової допомоги», – наголосила Лариса Бізо.

Сюжети відеороликів стосуються захисту прав учасників АТО та членів їхніх родин, відстоювання прав осіб з інвалідністю, захисту від насильства у родині, відстоювання права на справедливу пенсію, захисту від незаконного звільнення та від неправомірно нарахованих комунальних платежів, а також відстоювання права на комунальні послуги належної якості.

За мотивами сюжетів виготовлені плакати, що розміщені в точках доступу до безоплатної правової допомоги, а також у приміщеннях місцевих органів влади, соціальних закладів, партнерських організацій тощо.

Наразі трансляція 6 соціальних роликів відбувається на телеканалі «UA:Суспільне», а також розміщено на каналі «YouTube».

Учасники прес-конференції закликали всі центральні та регіональні телеканали країни долучитись до популяризації безоплатної правової допомоги та забезпечити показ життєвих історій в усіх куточках країни на правах соціальної реклами.

 

 

Конкурс на участь у школі з міграційного права на тему «Правовий захист біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства»

Дата публікації: Четвер, 07 червня 2018, 10:48

У межах Проекту, що здійснюється у партнерстві з Агентством ООН у справах біженців в Україні, та спільно із Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України оголошується відкритий конкурс на участь у триденному навчальному тренінгу для юристів, адвокатів та інших зацікавлених осіб, які прагнуть отримати навички та підвищити кваліфікацію у правовому захисті біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства на національному та міжнародному рівнях. Навчання відбуватиметься 05-07 липня 2018 року у Київській області.

Слухачам під час навчання будуть представлені актуальні проблеми захисту прав іноземців, міжнародні стандарти у сфері притулку, практика Європейського суду з прав людини та інші практичні аспекти правової допомоги біженцям, шукачам притулку та особам без громадянства.

В якості спікерів запрошуються досвідчені адвокати, фахівці Державної міграційної служби, представники Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. За результатами навчання учасники отримають сертифікат.

Критерії відбору учасників тренінгу:

  • наявність вищої юридичної освіти;

  • досвід роботи в сфері захисту прав людини;

  • розуміння релевантних засадничих стандартів в сфері захисту прав людини;

  • зацікавленість у тематиці та бажання у перспективі здійснювати захист прав зазначених категорій осіб;

  • комунікабельність, відкритість до навчання, бажання та вміння передавати знання;

  • можливість взяти участь навчанні протягом трьох днів.

Для участі в конкурсі необхідно:

Заповнити заявку для участі в тренінгу (заявку на навчання необхідно заповнити тут).

Останній строк подачі заявок – 20 червня 2018 року.

Результати конкурсу будуть оголошені не пізніше 26 червня 2018 року.

Заявки, що будуть подані після зазначеного терміну, не розглядатимуться.

Навчання в рамках тренінгу буде проходити 05-07 липня 2018 року.

Участь у тренінгу є безкоштовною. Учасники, які пройшли конкурсний відбір, беруть на себе зобов’язання щодо проходження всієї тренінгової програми. Організатори покриватимуть транспортні витрати та витрати пов’язані із проживанням та харчуванням на час проведення тренінгу.

Довідково:

Благодійний Фонд “Право на Захист” – українська неурядова організація, діяльність якої спрямована на забезпечення захисту і дотримання прав людини вразливих груп населення: біженців, шукачів притулку, осіб без громадянства та внутрішньо переміщених осіб.

Школа з міграційного права – освітній захід, який проводитиметься БФ «Право на захист» в рамках Проекту, що здійснюється у партнерстві з Агентством ООН у справах біженців в Україні, та спільно із Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України.  

 

Трудові права людей з інвалідністю

Люди з інвалідністю потребують справедливого соціального захисту і створення таких умов життя, щоб успішно інтегруватися у суспільстві.

Однією з державних гарантій для людей з інвалідністю є право на працю. В рамках проекту «Я маю право».

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для людей з інвалідністю потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.

У разі застосування праці людей з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність.

Встановлення робочого часу для працівниківз інвалідністю:

Відповідно до ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня.

Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом:

- зменшення тривалості щоденної роботи;

- зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи.

Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником з інваліднісю. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою людини з інвалідністю передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.

За згодою працівника з інвалідністю і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, такі працівники можуть залучатися до роботи в нічний час та до надурочних робіт.

Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Тривалість відпусток для працівників з інвалідністю:

Відповідно до ч.7 ст.10 ЗУ «Про відпустки», працівникам з інвалідністю, які влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали півроку на даному підприємстві, надається право піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про відпустки», тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить

:

  • для інвалідів 1 і 2 груп – 30 календарних днів;

  • для інвалідів 3 групи – 26 календарних днів.

У разі, якщо колективний договір підприємства встановлює додаткові відпустки, або особа з інвалідністю має право на додаткові відпустки на інших підставах, то кількість днів додаткової відпустки додається до основної щорічної відпустки.

Також за заявою працівника з інвалідністю 1 та 2 груп інвалідності роботодавець зобов’язаний надавати йому відпустку без збереження заробітної плати на строк до 60 календарних днів у році, а працівнику з інвалідністю 3 групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

Роботодавцям потрібно пам’ятати, що:

1. при прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробувальний термін;

2. інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;

3. відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю;

4. при скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов`язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання

безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.04.2018 № 1335/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 02 травня 2018 року по 21 червня 2018 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 2  по 22 травня, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів).

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

2) Протягом 24 - 31 травня 2018 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3) Протягом 11 - 12 червня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, з 4 по 6 червня 2018 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

Контакти для зворотного зв’язку з адвокатами:

Поплавська Галина Євгенівна, головний спеціаліст відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), halyna.poplavska@legalaid.gov.ua

Боровльов Дмитро Дмитрович, головний спеціаліст відділу моніторингу якості правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), dmytro.borovlov@legalaid.gov.ua.

 

 

Для системи БПД виготовили буклети шрифтом Брайля

Люди з вадами зору в усіх регіонах України отримають інформацію про систему безоплатної правової допомоги, викладену шрифтом Брайля. Таку можливість система БПД отримала завдяки спільному українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» та співпраці з редакцією Українського товариства сліпих «Заклик». Про це розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги (КЦ) Олексій Бонюк напередодні Міжнародного дня боротьби за права інвалідів.

Він нагадав, що в Україні сьогодні діє понад 500 центрів безоплатної правової допомоги, роботу яких оплачує держава. Разом з тим, є категорія громадян, для яких навіть така допомога є малодоступною. До них належать: люди на візках, з вадами зору чи слуху, лежачі хворі.

«Ця категорія громадян гарантовано повинна отримувати безоплатну правову допомогу. Ми підрахували, що серед тих, хто вже отримав вторинну допомогу у місцевих центрах та бюро системи БПД, майже 20% – це люди з інвалідністю. І ми робимо все можливе, аби ця цифра зростала. Наразі спільно з партнерами підготували брошури для людей з вадами зору», – наголосив Олексій Бонюк.

За словами менеджера проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Оксани Кікоть, 30 000 примірників буклетів, видрукуваних шрифтом Брайля, розповідають про види безоплатної правової допомоги та будуть розповсюджені до обласних організацій Українського товариства сліпих (УТОС), до навчальних закладів для дітей з вадами зору, реабілітаційних та навчально-інформаційних закладів УТОС, а також до бібліотек УТОС у всіх регіонах України.

Крім того, буклети отримають центри та бюро правової допомоги для своєї правопросвітницької діяльності серед відповідних цільових груп.

«Доступ до правосуддя вразливих груп населення залежить від того, як добре вони обізнані зі своїми правами та способами їх захисту. Саме тому, дуже важливою є правопросвітницька робота і ми сподіваємося, що буклети шрифтом Брайля сприятимуть поширенню інформації серед людей з інвалідністю по зору про те, як може допомогти система безоплатної правової допомоги у реалізації та захисті їхніх прав», – зазначила Оксана Кікоть.

За словами фахівців центрів БПД в різних областях України, люди з інвалідністю – це найуразливіша категорія громадян, які часто стають жертвами махінацій. Найчастіше вони звертаються з такими питаннями: розірвання договорів довічного утримання та дарування, захисту прав споживачів, розірвання шлюбу, оформлення кредиту чи спадщини та ін.

 Враховуючи особливості роботи з такою категорією клієнтів, юристи центрів БПД беруть активну участь в інформаційно-просвітницьких заходах для людей з інвалідністю, тож виготовлення буклетів є вкрай важливим для повсякденної роботи.

Як наголошують учасники проекту, у випадку додаткових потреб центрів та бюро правової допомоги в регіонах, а також організацій УТОС та інших організацій, котрі опікуються людьми з вадами зору, – можливе додаткове тиражування цих інформаційних буклетів.

Для цього необхідно звернутися до офісу проекту із запитом за тел. +38 (044) 331-01-82 або надіслати лист на e-mail:  office@qala.org.ua

Довідково:
** В Україні загалом налічується 551 точка доступу до безоплатної правової допомоги, зокрема:

23 – Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);

96 – Місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);

432 – Бюро правової допомоги 

5 – правових клубів (міжрегіональні ресурсно-комунікаційні платформи)

** Українське товариство сліпих (УТОС) – всеукраїнська добровільна громадська організація людей з інвалідністю по зору, що нині налічує понад 30 тис. членів.

 

 

Стартував військовий призов 2018 – що треба знати!

Двічі на рік у всіх областях України проводиться набір на строкову військову службу. В рамках проекту «Я маю право».

 Які терміни проведення призову на строкову службу в 2018 році?

Як і раніше, в 2018 році в Україні буде проведено дві хвилі закликів в армію – весняний та осінній. Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України. Так, відповідно Указу Президента України №33/2018 від 15 лютого 2018 року, на 2018 рік встановлено такі дати:

з 1 квітня по 31 травня 2018 р. – весняний призов до ЗСУ;

з 1 жовтня по 30 листопада 2018 р. – осінній призов до ЗСУ.

Хто підлягає призову до армії в 2018 році?

Призовний вік в Україні в 2018 році встановлено на рівні 20-27 років. Нагадаємо, що раніше призову в армію підлягали юнаки віком від 18 років. Разом з тим, незважаючи на підвищення віку призовників-строковиків, молоді люди 18-19 років вправі пройти службу в армії на добровільній основі (за контрактом).

Який термін служби в українській армії?

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» термін служби в армії становить:

18 місяців – для призовників, які не мають вищої освіти;

12 місяців – для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра.

Хто має право на відстрочку або звільнення від служби в армії?

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Законодавством України передбачено перелік громадян, які можуть отримати відстрочку від армії або взагалі не підлягають військовому призову:

- якщо особи мають дружину, що є вагітною, чи виховують двох або більше малюків;

- призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї;

- особи, які опікують дружину, або дитину з інвалідністю;

- особи, які мають дитину віком до 3-х років або дитину старшу 3-х років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

- якщо особа є сиротою;

- студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій;

- педагоги, лікарі, священнослужителі, поліцейські, резервісти і т.д.

Звертаємо увагу, що призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Проте є також категорії осіб, яких взагалі не призивають в армію. Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», повне звільнення від служби в армії можуть отримати громадяни України:

- визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;

- досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу);

- які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах;

- виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

- яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно спеціальні військові звання офіцерського складу;

- засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання;

- призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних.

Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?

В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу – адміністративна та кримінальна.

Як адміністративне покарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

штраф від 85 до 119 гривень – перше порушення;

штраф 170-255 гривень – повторне порушення.

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за ст. 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків покарання є умовним.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

«Кредитні канікули», або як отримати відстрочку по кредиту?

Взяли кредит і потрапили в непередбачені та надзвичайні життєві обставини (це може бути ремонт, народження дитини, витрати на лікування близьких, втрата роботи). Не варто впадати в паніку, побоюючись майбутнього прострочення по взятому кредиту. Скористайтеся послугою «кредитні канікули». В рамках всеукраїнського проекту «Я маю право» консультацію з даного приводу надає начальник Вільшанського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД Анастасія Повар.

 «Кредитними канікулами» можуть скористатися люди, що потрапили в складну життєву ситуацію, коли доходів не вистачає на погашення кредиту, а також люди, які потрапили в непередбачені та надзвичайні обставини, такі як пожежа, хвороба, необхідність термінового переїзду та інше. Така можливість може бути реальною, якщо в кредитному договорі з банком такий пункт був заздалегідь обговорений. Беріть всі необхідні документи і йдіть в банк. Якщо вас звільнили, то знадобиться трудова книжка з відміткою про звільнення. А якщо затримують або знизили заробітну плату, то потрібно довідку з бухгалтерії. З цими документами вам потрібно потрапити до керівника кредитного відділу. При зустрічі поясніть всю ситуацію, що склалася фахівцеві і висловіть свої пропозиції щодо умов кредитного договору. Після узгодження нових умов договору, вам потрібно буде написати заяву на надання відстрочки платежу або «кредитних канікул». Таке рішення вигідно і для банку, адже краще йому піти вам на зустріч, ніж посилювати ситуацію, отримуючи ще один прострочений кредит на балансі, який, можливо, вже ніколи не буде погашений.

Відстрочка платежу по кредиту може бути надана декількома способами:

1. Проводиться повний перерахунок кредитних платежів, перерозподіляється основна сума кредиту боргу, таким чином, щоб максимальні виплати по кредиту припали на середину або кінець строку оплати.

2. Перераховується процентна ставка по кредиту. На найближчий час ставка знижується за рахунок її збільшення в кінці терміну кредиту.

3. Для зниження щомісячних виплат збільшується термін кредиту, всі умови залишаються колишніми.

4. Перекредитування. Видається новий кредит для погашення попереднього.

5. Призупиняються нарахування відсотків на кредит із зобов’язанням оплачувати основну частину боргу.

6. Призупиняються нарахування штрафів і пені за несплату чергових платежів.

Як отримати відстрочку по кредиту?

Строки надання відстрочок по кредитних платежах не мають чіткого регламенту, тому встановлюються банком. Зазвичай вони встановлюються за домовленістю між кредитором і позичальником і регулюються окремою угодою, в доповнення до кредитного договору. Або ж договір за кредитом переукладається.

На сьогоднішній день банки надають відстрочки платежів терміном від одного до дванадцяти місяців. Звернутися до банку за наданням відстрочки платежу зможуть тільки громадяни, у яких не було заборгованостей по оплаті внесків, а їх фінансові труднощі носять тимчасовий характер. З таким зверненням до банку можна прийти тільки один раз на рік. Важливо запевнити банк в тому, що ви активно шукайте роботу, або як ви будете діяти, якщо роботу доведеться шукати довго.

Надання відстрочки по сплаті кредиту застосовуються до клієнтів банків індивідуально. Враховуються різні фактори – кредитна історія, сімейний стан, соціальний статус, кількість дітей, можливість надання застави, додаткові джерела доходу.

Не всі кредитні договори можуть передбачати можливість скористатися «кредитними канікулами». Якщо у вас саме такий договір, ви можете наполягти на перегляд його умов і переукласти його.

Якщо вам відмовили в наданні відстрочки платежу по кредиту (а в договорі така можливість прописана), ви маєте право звернутися до суду, який зобов’яже банк переукласти кредитний договір з більш м’якими критеріями. Відстрочка платежу, швидше за все, збільшить загальну суму заборгованості за кредитом. Але якщо таке збільшення порівнювати з санкціями і штрафами, які може накласти банк у разі допущення неузгодженою прострочення, то розглянутий варіант буде вигідніший для вас.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Як оформити будинок у спадщину за відсутності документів?

Майже кожному з нас доводилося, а може, ще й доведеться оформляти спадщину від близьких людей. І досить часто в цьому випадку виникають проблеми з оформленням будинків, щодо яких немає документів, що підтверджують право власності. Можливо, спадкодавець за життя просто не встиг отримати свідоцтво про право власності на будинок, а може, і не поспішав цього робити, гадаючи що і «так все моє», однак потім у дітей та й онуків виникає багато труднощів щодо оформлення спадщини на таке майно. Особливо поширеними є такі випадки неоформлення в сільській місцевості. Що ж потрібно робити, якщо все ж таки вам у спадок залишається майно, а документів на нього годі й шукати?

Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 3 цього ж Закону, будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації, відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 28 цього Закону.

Таким чином, нині державна реєстрація права власності на нерухомість є обов’язковою умовою можливості особи, яка вважає себе його власником, здійснювати будь-які угоди щодо майна, включаючи можливість оформити спадщину.

У разі неможливості оформити спадщину у нотаріальному порядку, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, спадкоємець має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. Але перше, що він повинен зробити, це все ж таки звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця й отримати від нього письмову відмову у вчиненні нотаріальних дій. А вже потім, після всіх дій в нотаріальній конторі, йти до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Як правило, такі позови подаються у разі відмови нотаріусом оформити спадщину через відсутність документів, у разі відмови компетентних органів у видачі державних актів на право власності на земельну ділянку тощо. Відповідачами у таких справах виступають органи влади (міська (сільська, селищна) рада, райдержадміністрація тощо), або інші особи (спадкоємці), які оскаржують чи не визнають право власності.

Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна і буде вашим правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація. Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація прав власності проводиться на підставі судових рішень.

При зверненні до суду за захистом права на оформлення спадщини через відсутність правовстановлюючого документа для підтвердження того, існувало або було відсутнє право спадкодавця на майно, необхідно з’ясувати, коли і як виникло це право. До січня 1966 року, відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженої 31.01.1966 р. Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них. Тобто реєстрація будинків в сільській місцевості до січня 1966 року була відсутня. І лише у відповідності до «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 р. № 121, власники повинні були здійcнити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об’єкти нерухомості. Отже, майно, набуте у власність до 29.06.1998 року, можна вважати виниклим і набутим в установленому законом порядку.

Вищевикладеними фактами не обмежується коло питань, що виникають під час успадкування землі та будинків, і вирішенню багатьох проблем посприяло б підвищення загальної правової культури та культури поваги до власності в країні. Відповідальні власники повинні подбати про наявність всіх необхідних документів, щоб у спадкоємців не виникало труднощів, пов’язаних з її оформленням або ж, що найгірше, щоб вони не позбулися майна.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Як повернути товар в магазин на законних підставах

Дата публікації: Четвер, 01 березня 2018, 09:05

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги надходять звернення споживачів про захист їхніх прав при поверненні придбаного товару продавцеві.

В рамках правопросвітницького проекту «Я маю право» консультує Вільшанське бюро парової допомоги.

Усім відомо, що за Законом України «Про захист прав споживачів», протягом 14 днів з моменту оформлення покупки, товар належної якості, який з будь-яких причин не сподобався покупцю, можна повернути. Однак на практиці повернути такий товар, якщо він без дефектів чи браку, наважуються не всі. Причиною цього, частіше за все, є юридична необізнаність та не завжди чемна поведінка продавців, які не хочуть прикладати додаткові зусилля для оформлення операції, яка не збільшує, а зменшує обсяг їхніх продажів.

Отже, щоб повернути товар належної якості у магазин потрібно дотримуватись наступних умов повернення:

1. Знайдіть чек (касовий або товарний).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», обмін товару належної якості проводиться, якщо збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. Наявність чеку є підставою для обміну або повернення товару та доказом того, що саме в цьому магазині ви придбали товар.

2. Переконайтесь, що з моменту покупки пройшло не більше 14 днів.

Та ж ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Випадки, коли продавець погодився б обміняти товар після спливу 14 днів, трапляються рідко і є скоріш винятком з правил. Після вказаного строку ви зможете повернути чи обміняти товар лише за гарантією, тобто якщо він неналежної якості.

3. Перевірте, що товар зберігся в первісному вигляді і не має слідів зносу чи пошкоджень.

Обмін товару належної якості проводиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики.

4. Не забудьте, що існує перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню.

Зазвичай при купівлі таких товарів про те, що їх неможливо обміняти або повернути, вас попередять продавці.

Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». До цього переліку потрапили усі продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни, а також деякі непродовольчі товари, зокрема, дитячі іграшки і товари для немовлят, тканини, килимові вироби метражні, білизна натільна та постільна, друковані видання, пиломатеріали, записані DVD-диски, інструменти для манікюру, педикюру, ювелірні вироби та інші.

Зверніть увагу, що Закон гарантує можливість саме повернути, а не лише обміняти товар.

Зазвичай, коли покупець наполягаєте саме на поверненні товару, продавець в магазині буде посилатися на згадану ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» та запевняти, що товар можна лише обміняти на інший аналогічний. Однак це не так!

Згідно з законом, споживач має право обміняти товар, якщо він не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Отже, якщо придбана річ вам не підходить, у будь-якому разі ви можете:

  • обміняти її на аналогічну;
  • повернути її до магазину та отримати гроші;
  • придбати іншу річ з перерахунком вартості (доплативши або отримавши решту);
  • попросити продавця повідомити вас, коли з’явиться аналогічна річ, що буде вас влаштовувати (певного розміру, кольору тощо).

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

 

 

Затверджено стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі

 Наказом Мін’юсту від 21.12.2017 № № 4125/5 затверджені стандарти, якими мають керуватися адвокати при наданні безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам права на таку допомогу у цивільному та адміністративному процесах, а також представництві інтересів потерпілих і свідків, які мають право на БВПД, у кримінальному процесі (далі – Стандарти).

«Метою розроблення і впровадження цих стандартів є насамперед своєчасне та якісне надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги усім, хто її потребує та має право відповідно до закону. Впровадження стандартів, у першу чергу, має на меті гарантувати якість наданих правових послуг нашим клієнтам. Воно сприятиме ефективному використанню коштів державного бюджету, виділених на оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які співпрацюють із системою надання безоплатної правової допомоги, а також сприятиме підвищенню їх професійного рівня», - каже директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк. За його словами, дотримання стандартів стане для адвокатів захистом від необґрунтованих претензій та скарг.

Переглянути Стандарти

Окрім основних характеристик моделі надання правової допомоги, кожен стандарт включає посилання на джерела права, на яких він ґрунтується, та джерела інформації для перевірки дотримання стандарту.

Документ містить чотири розділи, які передбачають:

  • 16 загальних стандартів якості надання БВПД у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі;
  • 7 окремих стандартів якості надання БВПД на стадії досудового врегулювання цивільного/адміністративного спору;
  • 16 окремих стандартів надання