Версія сайту для людей з вадами зору

 

Структурні підрозділи райдержадміністрації

 

 

Безоплатна вторинна правова допомога
 

 

Інформаційний дайджест системи безоплатної правової допомоги в Україні № 29.

 

________________________________

 

 

НОВИНИ

 

 

Військовослужбовцям штрафні санкції, пеня або проценти за користування кредитом не нараховуються

 

Напередодні свята Дня захисника України, в межах всеукраїнського правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», проводиться кампанія «Права захисників». Метою цієї кампанії є надання консультацій з правових питань, відповіді на які хотіли б отримати захисники нашої Батьківщини.

 

Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Але, незважаючи на цю норму закону, деякими фінансовими установами, які надають швидкі кредити та банківськими установами, продовжується нарахування військовослужбовцям відсотків, в деяких випадках нарахування штрафів за користування кредитом. Зазначені вимоги висуваються кредиторами після звільнення мобілізованих громадян, але які є військовозобов'язаними.

Відповідно до Указу Президента від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого у встановленому порядку Верховною Радою, в Україні оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим настав особливий період, який, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», припиняється тільки згідно рішення Президента про демобілізацію із внесенням такого указу на затвердження Верховною Радою України.

На цей час відповідних рішень про демобілізацію з березня 2014 року Президентом України не приймалося. 

Отже, в Україні з 17 березня 2014 року по даний час настав і діє особливий період відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Тому, нараховування штрафних санкцій, пені або процентів за користування кредитом військовослужбовцям, резервістам та військовозобов’язаним з 17 березня 2014 року по даний час є протиправним.

Резервісти та військовозобов’язані, призвані під час мобілізації навіть після звільнення зі служби, зберігають за собою право не сплачувати штрафні санкції, пеню або проценти за користування кредитом, оскільки в Законі визначено терміни: з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, який відповідно ще триває. При цьому дата отримання кредиту може бути до настання особливого періоду.

Якщо ж все ж таки штрафи, пеня або проценти нараховуються, радимо написати заяву про скасування нарахування штрафних санкцій або пені.

Заяву потрібно надіслати тій фізичній чи юридичній особі, яка нараховує штрафи, пеню або проценти за кредит, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та долучити до заяви відповідні копії підтверджуючих документів щодо належності до вищевказаних категорій.

До Вільшанського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Вільшанка, вул. Лагонди,30.

Тел.: (05252) 9 72 97.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як приватизувати житло

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

1. квартири-музеї;

2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;

3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

1. оформлена заява на приватизацію;

2. копія документа, що посвідчує особу;

3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;

4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);

6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);

7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

 

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Громадянам, які:

- проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

- проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

- мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

- потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

- проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Мешканці Кропивницького можуть звертатись до відділу приватизації та обліку комунального майна управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького, а жителі області – до відповідних органів місцевого самоврядування.

 

 

ПОСИЛАННІ НА ВІДЕО РОЛИКИ  «Безоплатна правова допомога поруч!»

https://www.youtube.com/watch?v=v1aBp39OoAY&index=1&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8 - Борись за права та гідність учасників АТО

 

https://www.youtube.com/watch?v=c0t16rGNcLU&index=2&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8 - Захисти право на належні комунальні послуги

 

https://www.youtube.com/watch?v=3RV0xV2wglQ&index=3&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8 - Захисти себе від незаконного звільнення

 

https://www.youtube.com/watch?v=NDTta5F1-VM&index=4&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8 - Захисти права дітей та їх майбутнє

 

https://www.youtube.com/watch?v=J6aq6SuSpd8&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8&index=5 - Вимагай справедливих комунальних платежів

 

https://www.youtube.com/watch?v=N_AgStVQeDo&list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8&index=6 - Обмежені можливості не обмежують прав

 

 

Проблема булінгу в школі обговорювалась з учнями навчальних закладів Кіровоградщини

З початком нового навчального року фахівці Голованівського місцевого центру та бюро правової допомоги розпочали інформаційну кампанію щодо протидії насильству серед учнів навчальних закладів. Зокрема, відповідні правові години, фахівці системи безоплатної правової допомоги провели у школах Голованівського, Благовіщенського, Маловисківського, Вільшанського та Новоархангельського районах.

Метою проведення таких заходів є формування у дітей нетерпимості до проявів агресії, розвиток співчутливого ставлення до жертв насилля та навичок надання і отримання допомоги.

Під час правових уроків фахівці центру та бюро правової допомоги пояснили учнямякі види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо вони стали свідком булінгу. Також зупинились на найбільш поширеному серед молоді виду психологічного насильства – кубербулінгу.

Інтегратор Голованівського місцевого центру Олександр Лісовий зауважив, що «булінгу може зазнати будь-яка дитина у школі, але жодна не заслуговує на таке ставлення. Підтримка та взаємодопомога дуже важливі для людини, що зазнає насилля, булінгу. Якщо ви стали свідком такої ситуації, не можна бути байдужим, треба намагатися припинити насилля, за потреби покликати на допомогу».

Окрім того, фахівці розповсюдили серед учнівської молоді буклети «Як протидіяти домашньому насильству» та «Зупинимо булінг разом».

До Вільшанського бюро правової допомоги Голованівського МЦ з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Вільшанка, вул. Лагонди, 60.Тел.: (05250) 9-72-97.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

Телепроект «Я МАЮ ПРАВО!» допоможе отримати відповіді на найбільш гострі правові потреби

Українські громадяни отримали можливість підвищити свою правову обізнаність з найбільш гострих проблем завдяки серії випусків програми «Я МАЮ ПРАВО!», яка щосуботи транслюватиметься в ефірі 5 каналу о 16 год. 10 хв.

Проект Міністерства юстиції України став можливим завдяки підтримці проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який реалізується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги, та фінансується Урядом Канади.

Перший випуск програми присвячено темі аліментів, роз’яснює що потрібно робити, аби захистити права дитини та отримати аліменти. Зокрема, йдеться про кілька варіантів вирішення цього питання – звернення до приватного адвоката, звернення до системи безоплатної правової допомоги та перемовини між сторонами за участі посередника.

На прикладі життєвої історії глядачам у доступній формі за допомогою інфографіки роз’яснюється алгоритм дій.

Зокрема, у разі домовленостей між батьками потрібно закріпити їх у нотаріуса за допомогою угоди. Фахівець підготує договір протягом одного дня. Документ повинен містити:

• права та обов’язки батьків;

• порядок сплати коштів на утримання дитини;

• місце проживання дитини.

Якщо батькам домовитися не вдалося – доведеться захищати права дитини в суді. Існує дві форми судового провадження - наказне та позовне. Термін розгляду наказного провадження - 5 днів. Наказ не потребує встановлення місця перебування боржника, його не можна оскаржити, а за послугу потрібно сплатити гроші. Позовне провадження є безкоштовним, однак потребує встановлення місця перебування боржника, а слухання доведеться чекати близько місяця. Крім того, таке рішення може оскаржуватися.

Відео також ознайомлює глядачів з порядком обчислення аліментів відповідно до діючого законодавства. Так, повідомляється, що аліменти не можуть бути меншими 50% прожиткового мінімуму. У 2018 році ця сума становить для дітей до 6 років - 1559 гривень, для дітей 6-18 років – 1944 гривні. Водночас, аліменти не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів (для дітей до 6 років – 15590 гривень, для дітей 6-18 років – 19440 гривень).

Як зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, тематика відеосюжетів готувалась відповідно до переліку найбільш актуальних проблем, з якими звертаються громадяни до системи безоплатної правової допомоги. Проект допоможе зняти багато питань, а головне – громадяни знатимуть як діяти та куди звертатись у випадку правових потреб.

Інформер, що потрібно зробити, аби отримати аліменти, за посиланням: https://bit.ly/2NISVl1

 

 

Шкільний терор:

як захистити дитину від цькування однолітків

Почався новий навчальний рік. І в деяких дітей саме лиш думка про це може викликати жах.

Причина – страх знову опинитися в епіцентрі знущань однокласників.

Проблему цькування серед підлітків важко назвати новою.

За даними Дитячого фонду ООН, упродовж останніх кількох місяців 67% дітей стикалися з випадками булінгу.

При цьому 24% українських школярів вважають себе жертвами насилля з боку однолітків.

Ще 40% опитаних воліють мовчати про свої проблеми з однокласниками і не розповідають про них дорослим, продовжуючи терпіти знущання, а 43% зізналися, що вирішили не ставати на захист потерпілих через страх опинитися на їх місці.

Агресивна поведінка дитини щодо своєї жертви є свідомим вибором і може проявлятися у різних формах:

Фізичний булінг (штовхання, бійки, стусани, ляпаси…)

Психологічний (словесні приниження, лайки, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж)

Економічний (крадіжки, навмисне пошкодження речей, вимагання грошей)

Сексуальний (принизливі жести, прізвиська, образи сексуального характеру, примусові зйомки на відео під час перевдягань)

Кібербулінг (приниження в соцмережах)

Практика показує – коли школяр періодично стає жертвою цькувань однолітків, він соромиться про це говорити або навіть знаходить виправдання агресорам.

Якщо ви помітили, що на тілі вашої дитини є синці чи вона постійно у пригніченому настрої, обов’язково знайдіть час і з’ясуйте ситуацію.

Щоб розмова була більш ефективною, дотримуйтесь таких порад:

Поясніть сину чи доньці, що вони можуть завжди на вас покластися.

Запевніть, що не звинувачуєте дитину в ситуації, яка склалася.

Будьте максимально терплячими. Далеко не у всіх випадках, школярі, які піддалися насиллю, готові одразу розповісти про свої проблеми дорослим.

Поясніть, що про випадки булінгу потрібно повідомляти старших. І при цьому не слід помилково плутати пліткування з піклуванням про власне життя та здоров’я.

Зверніться за допомогою до вчителів, адміністрації школи та психолога.

Не менш терпляче потрібно поводити себе батькам дитини-агресора.

Найперше слід з’ясувати мотиви насильницької поведінки.

Не треба погрожувати чи карати. Як свідчать психологи, агресія може бути прямою ознакою серйозних емоційних проблем у підлітка. Саме тому варто розглянути варіант консультацій у кваліфікованого психолога.

Консультацію як батьки, так і діти можуть отримати в телефонному режимі, зателефонувавши в Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103.

 

 

На Кіровоградщині чоловік через страх позбутися землі сплатив понад 78 тисяч аліментів

Мешканець Кіровоградщини заплатив понад 78 тисяч гривень боргу з аліментів після арешту земельної ділянки, яка знаходиться у його власності.

Опис майна відбувся через наявність багаторічної заборгованості.

«Чоловік упродовж восьми років не сплачував аліменти на користь сина й доньки. У результаті державний виконавець Кіровоградського районного відділу державної виконавчої служби Юлія Урсаленко винесла постанову про арешт земельної ділянки боржника, що унеможливлювало її продаж чи перереєстрацію на іншого власника. Після цього чоловіку довелося погасити накопичену заборгованість на користь двох дітей», – відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

Нагадаємо, наприкінці серпня в силу вступив другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває, який передбачає збільшення мінімального розміру аліментів; накладення додаткових штрафів на суму боргу з аліментів; спрощення процедури виїзду за кордон з тим із батьків, з ким проживає дитина; вдосконалення порядку побачень з дитиною того з батьків, хто з нею не проживає; обмеження щодо перебування боржників на державній службі; кримінальна відповідальність за ухилення від суспільно корисних робіт у вигляді позбавлення волі до 2 років; податкові пільги для сумлінних батьків, які витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні секції і духовний розвиток дитини та низка інших новацій.

 

 

Консультує Міністр юстиції:

чи збільшилась мінімальна сума аліментів?

Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це буде:

1. 1559 грн для дитини до 6 років,

2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

1. 1626 грн для дітей менше 6 років,

2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.

Чи готові органи юстиції до запровадження цих положень?

З упевненістю можу сказати, що всі органи юстиції загалом і органи виконання судових рішень Мінюсту зокрема на 100% готові до роботи з громадянами в рамках нового Закону.

Для їхньої підготовки ми провели величезну кількість тренінгів та семінарів, підготували чіткі покрокові інструкції щодо того, як саме реалізовувати законодавчі новації.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.

 

 

У Кропивницькому громадський активіст заблокував роботу виконавчої служби

Громадський активіст Олександр Боршуляк здійснив психологічний тиск на державних виконавців Кіровоградського районного відділу державної виконавчої служби, заблокувавши їх роботу й погрожуючи оголосити голодування.

Інцидент триває вже впродовж двох днів. Про це повідомив сьогодні, 14 серпня, керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Державна виконавча служба повинна стягнути з Олександра Боршуляка близько 300 тисяч гривень боргу на користь ДП «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Міністерства охорони здоров’я України. З метою виконання рішення суду арештувало майно, яке знаходиться у власності боржника. У результаті комплекс будівель на селищі Новому було виставлено на аукціон для його подальшої реалізації. За умови успішного проведення торгів виручені кошти були б спрямовані на часткову ліквідацію заборгованості. Однак, боржник вирішив примусово змусити державних виконавців зняти його майно з аукціону, заблокувавши приміщення відділу виконавчої служби й перешкоджаючи роботі державних виконавців», – пояснив посадовець.

Громадський активіст незаконно перебував у відділі не лише під час робочого дня виконавців, а ще й у нічний час. На місце події представники виконавчої служби викликали поліцейських. Наразі блокування роботи відділу продовжується.

«Ми розуміємо його стан, але закон – один для всіх, і рішення суду мають виконуватися на території всієї України, подобається це комусь чи ні. Більш того, вважаю ганебним і неприпустимим будь-кому використовувати свої посадові чи громадські можливості, щоб змушувати державних виконавців вчиняти незаконні дії», – відзначив Вадим Гуцул.

За його словами, на ім’я керівника Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області Романа Козьякова також направили повідомлення про вчинення злочину за статтею 343 Кримінального кодексу України, згідно якої вплив на державного чи приватного виконавця з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконного рішення карається  штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців.

 

 

Консультує Міністр юстиції:

як отримати земельну ділянку учаснику АТО

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безоплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

· для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

· для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

· для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

· сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власностівідповідних територіальних громад);

· обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

· районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

· обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

· Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1. графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2. копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3. документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту (двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, згідно із законом, після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1. заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2. оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3. документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1. заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2. документ, що посвідчує особу;

3. засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4. витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5. документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

 

Шкільний терор:

як захистити дитину від цькування однолітків

Через кілька тижнів почнеться новий навчальний рік. І в деяких дітей одна думка про це може викликати жах. Причина цьому – страх знову опинитися в епіцентрі знущань однокласників.

Проблему агресивної поведінки (булінгу) серед підлітків із застосуванням фізичного або психологічного тиску важко назвати новою. Свого часу тему насилля у своєму дебютному романі-антиутопії «Володар мух» висвітлив лауреат Нобелівської премії Вільям Джеральд Голдінг, демонструючи, що в деяких випадках дитяча жорстокість не має абсолютно жодних меж. І, на жаль, стіни звичайних українських шкіл стали свідками не менш суворих реалій зі сварками бійками, бойкотами та іншими приниженнями.

Згідно даних Дитячого фонду ООН, упродовж останніх кількох місяців 67% дітей стикалися з випадками булінгу. При цьому 24% українських школярів вважають себе жертвами насилля з боку однолітків. Ще 40% опитаних воліють мовчати про свої проблеми з однокласниками і не розповідають про них дорослим, продовжуючи терпіти знущання, а 43% підлітків зізналися, що вирішили не ставати на захист потерпілих через страх опинитися на їх місці.

Варто відзначити, що агресивна поведінка дитини стосовно своєї жертви є абсолютно свідомим вибором і може проявлятися у різних формах:

Фізичний булінг (штовхання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних ушкоджень).

Психологічний булінг (словесні приниження, лайки, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж).

Економічний булінг (крадіжки, навмисне пошкодження речей, вимагання грошей).

Сексуальний булінг (принизливі жести, прізвиська, образи сексуального характеру, примусові зйомки на відео під час перевдягань).

Кібербулінг (приниження в соціальних мережах).

Як показує практика, коли школяр періодично стає жертвою цькувань однолітків, він соромиться про це говорити або навіть знаходить виправдання агресорам. Якщо ви помітили, що на тілі вашої дитини є синці чи вона постійно знаходиться у пригніченому настрої, обов’язково знайдіть час і з’ясуйте ситуацію. Щоб розмова була більш ефективною, дотримуйтесь таких порад:

Поясніть сину чи доньці, що вони можуть завжди на вас покластися.

Запевніть, що ви не звинувачуєте дитину в ситуації, яка склалася.

Будьте максимально терплячими. Далеко не у всіх випадках, школярі, які піддалися насиллю, готові одразу розповісти про свої проблеми дорослим.

Поясніть, що про випадки булінгу потрібно повідомляти старших. І при цьому не слід помилково плутати пліткування з піклуванням про власне життя та здоров’я.

Зверніться за допомогою до вчителів, адміністрації школи та психолога.

До речі, не менш терпляче потрібно поводити себе батькам дитини-агресора. Перш за все, потрібно з’ясувати мотиви насильницької поведінки. Окрім цього, не слід погрожувати чи карати. Як свідчать психологи, агресія може бути прямою ознакою серйозних емоційних проблем у підлітка. Саме тому варто розглянути варіант консультацій у кваліфікованого психолога.

У будь-якому випадку не слід ігнорувати проблему, оскільки байдужість до власної дитини може мати вкрай непередбачувані наслідки, починаючи від появи почуття безпорадності та зниження самооцінки й закінчуючи спробами самогубства. До того ж важливо, що консультацію як батьки, так і діти можуть отримати в телефонному режимі, зателефонувавши в Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103. 

Вадим Гуцул, 

керівник Головного територіального

управління юстиції в Кіровоградській області

Спеціально для УП

 

 

Фахівчиня системи БПД відстояла права трьох неповнолітніх дітей на аліменти

До Маловисківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка (прийомна мати), яка потребувала правової допомоги щодо питання стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування.

Марина Кучеренко, вивчивши матеріали справи, встановила, що на підставі рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області громадянку С. та громадянина Ч., позбавлено батьківських прав відносно їх трьох неповнолітніх дітей. Діти були влаштовані до прийомної сім’ї (розпорядження Голови Маловисківської районної державної адміністрації від 23 серпня 2017 року № 326).

Фахівець бюро пояснила матері прийомних дітей, що «ч.2 ст. 166 Сімейного кодексу України передбачено, що особи позбавлені батьківських прав не звільняються від обов’язку утримувати дітей».

Опрацювавши надані клієнткою документи, фахівець Марина Кучеренко склала заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів з громадянки С. та громадянина Ч. на утримання їхніх трьох неповнолітніх дітей.

26 лютого 2018 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області виніс судовий наказ про стягнення солідарно з громадянки С. та громадянина Ч. аліментів у розмірі 930,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.  

До Вільшанського  бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 30 тел. 05250 9 72 97

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

Керівник обласної юстиції пояснив, як зміняться правила виїзду за кордон з дитиною

З 29 серпня зміняться правила тимчасового виїзду дитини за кордон. Новації пов’язані з майбутнім вступом у силу другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул сьогодні, 7 серпня, під час проведення звітної прес-конференції.

У випадку, якщо один із батьків має заборгованість понад 4 місяці, виїжджати за кордон з дитиною можна буде без отримання жодних дозволів. Єдине, потрібно мати рішення суду чи органів опіки та піклування, якими визначено місце проживання дитини. Ці документи, а також довідку про наявність заборгованості зі сплати чоловіка у колишніх чоловіка чи дружини потрібно пре’явити під час перетину меж України прикордонникам.

З метою збалансування прав батьків, що не проживають разом з дитиною та не мають боргу по аліментах, законом передбачена можливість їх виїзду з дитиною за кордон. Якщо батько чи матір, які не проживають з дитиною, хочуть виїхати з нею за межі країни, їм необхідно буде письмово звернутися до іншого з батьків за отриманням нотаріально посвідченої згоди на виїзд. Якщо згоди не буде надано впродовж 10 днів, питання за скороченою процедурою вирішить суд.

 

Консультує Міністр юстиції: чи чекають штрафи на злісних неплатників аліментів?

Коли починають діяти нові норми?

Завдяки активній позиції Уряду, Міністерства юстиції, народних депутатів та громадськості нам вдалося домогтися швидкого розгляду та ухвалення другого пакету новацій #ЧужихДітейНеБуває Верховною Радою.

3 липня пакет змін було прийнято в цілому. За кілька тижнів після цього документи були підписані главою держави. Відповідно їхні норми у повному обсязі почнуть діяти з 29 серпня.

 

Чому було прийнято норми про введення штрафних фінансових санкцій щодо неплатників?

Ціни зростають. Тому було дуже несправедливо, що людині, яка мала кількарічний борг, достатньо було його просто сплатити і зняти з себе усі обмеження щодо виїзду за кордон, керування автомобілем чи полювання. Адже за несплачені рік чи два тому кошти дитині можна було купити набагато більше книжок, ігор, одягу, ніж на момент сплати. Саме тому ми запровадили прогресивну шкалу збільшення суми виплати, залежно від строку заборгованості.

 

Як змінюватиметься сума боргу?

Розробленими Міністерством юстиції документами передбачається, що державний або приватний виконавець виноситиме постанову про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Якщо такий борг перевищує суму платежів за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з власної кишені додаткові 20% від суми боргу.

Такий простий приклад. Якщо горе батько чи мати мала сплачувати на утримання дитини 2000 гривень в місяць, однак кошти не виплачувалися впродовж року, то виконавець накладає штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, тобто 4800 грн. Відповідно боржнику доведеться сплатити 28 тисяч 800 гривень.

Якщо ж розмір боргу перевищить суму платежів за 2 роки, то розмір штрафу вже становитиме 30%.

А ті горе-батьки, які матимуть заборгованість 3 чи більше роки, повинні будуть додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.

Якщо ми повернемося до попереднього прикладу, то боржникові, який не платив 3 роки по 2000 грн в місяць, доведеться заплатити штраф – 36 тисяч.

Різниця більш ніж переконлива, щоб позбавити неплатників бажання ігнорувати економічні права власної дитини. І чим більша сума боргу – тим більшою і вагомішою буде переплата.

 

З якого моменту починає відраховуватися строк заборгованості?

При цьому слід наголосити, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення штрафів обчислюватиметься з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Працівники органів державної виконавчої служби та приватні виконавці вноситимуть до Постанови про накладення штрафу інформацію про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Такий документ має бути надісланий боржнику та тому з батьків, хто проживає з дитиною, наступного робочого дня після його винесення.

Штрафи стягуватимуться виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інших витрат виконавчого провадження, і перераховуватимуться стягувачу.

Якщо боржники не виконають норм постанови добровільно та не сплатять борг разом зі штрафом, виконавці отримають право стягнути відповідну заборгованість у примусовому порядку. При цьому вживатимуся всі наявні у виконавців інструменти, зокрема, й арешт майна, коштів та інших активів.

 

Чи готові виконавці до запровадження цих норм?

Мін’юст не сидів, склавши руки, доки закони готувалися до другого читання та чекали на підпис Президента. Ми підготували чіткі інструкції для виконавців щодо застосування новацій.

Окрім цього, виконавчі служби на місцях зібрали інформацію про боржників, строки заборгованості і з 29 серпня 2018 року будуть готові запроваджувати в дію нові норми.

Тому моя особиста порада до всіх, хто має заборгованість перед власними дітьми, не зволікати і якомога швидше її погасити. Лише так ви зможете уникнути нових санкцій.

 

На Кіровоградщині аліменти від безвідповідальних батьків отримали понад 14 тисяч дітей

Майже 1500 мешканців Кіровоградщини ліквідували накопичені борги з аліментів перед власними дітьми за кілька місяців з часу дії нового закону щодо посилення відповідальності недобросовісних батьків.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул сьогодні, 7 серпня, під час проведення звітної прес-конференції.

«Більше 18 тисяч жителів області мали б сплачувати аліменти на користь своїх дітей на підставі судових рішень. Незважаючи на це, згідно даних виконавчої служби, 2 838 боржників не виконували свої батьківські обов’язки понад рік», – проінформував посадовець.

Зі свого боку заступник начальника з питань державної виконавчої служби Віктор Журавко додав, що 3 750 мешканців області обмежили в праві виїзду за кордон, 3 786 неплатників – у користуванні автівками. Окрім цього, 3 788 особи не мають права користуватися вогнепальною зброєю та полювати.

Усього з початку року державні виконавці Кіровоградщини стягнули близько 65  млн грн з боржників.  Завдяки цьому кошти отримали 14 065 дітей.

 

Фахівці системи безоплатної правової допомоги долучаються до інформаційної кампанії #СтопБулінг

Всі діти є клієнтами системи безоплатної правової допомоги, тому правопросвітницька робота серед цієї категорії громадян стане одним з пріоритетів, особливо в питанні протидії булінгу. У межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Координаційний центр з надання правової допомоги (КЦ) долучається до інформаційної кампанії #СтопБулінг, орієнтованої на дітей та їхніх батьків.

Директор КЦ Олексій Бонюк нагадав, що 07 січня 2018 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким, зокрема, були внесені зміни до Закону «Про безоплатну правову допомогу» в частині віднесення до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу усіх дітей. «Сьогодні не лише пільгові категорії, а всі без винятку діти – а це близько 7,6 млн осіб – мають повне право на первинну і вторинну допомогу», - наголосив Олексій Бонюк.

Враховуючи той факт, що проблема булінгу серед школярів стає дедалі гострішою, правопросвітницькі заходи будуть спрямовані на інформування дітей та їхніх батьків про це явище. У рамах кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. У них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.

 

 

Фахівці юстиції підвищили правосвідомість понад 36 тисяч мешканців Кіровоградщини

Під час проведення правопросвітницьких заходів на території Кіровоградської області про права людини дізналися близько 36 тисяч осіб.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул під час підбиття підсумків роботи за I півріччя.

«З початку року фахівці управління активно займалися консультуванням громадян під час організації мобільних точок. Відтак ми здійснили 42 виїзди в 17 віддалених населених пунктів області. Окрім цього, всі бажаючі мали можливість отримати оперативну правову допомогу безпосередньо на вулицях міста під час роботи інформаційних наметів. Також ми активно проводили різноманітні семінари та тренінги для представників різних вікових груп. Під час подібних заходів розповідали, як реалізувати свої права. Зокрема йдеться про те, як захиститися від домашніх тиранів, скористатися податковою пільгою для повернення коштів студентам-контрактникам або ж отримати послуги в сфері державної реєстрації у будь-який зручний час за допомогою «Онлайн-будинку юстиції», – повідомив Вадим Гуцул.

За словами посадовця, упродовж першого півріччя фахівці юстиції також активно налагоджували співпрацю з партнерськими організаціями. Зокрема завдяки цьому вдалося розповсюдити серед населення області понад 40 тисяч примірних інформаційних буклетів.

 

Понад 2 тисячі молодих батьків отримали свідоцтва про народження малюків у пологових

будинках області

На Кіровоградщині кілька тисяч пар отримали перші документи власних малюків безпосередньо під час перебування в пологовому будинку.

Про це повідомив під час проведення засідання розширеної колегії заступник начальника з питань державної реєстрації Олег Потьомкін.

За словами посадовця, в обласних медзакладах громадяни можуть отримати не лише свідоцтва про народження, а ще й довідки про місце реєстрації немовлят. Такою послугою впродовж першого півріччя скористалися 516 пар.

«До речі, подати документи для реєстрації народження малюка можна і в онлайн-режимі. Для цього потрібно скористатися опцією веб-порталу «Звернення у сфері держреєстрації» і створити власний кабінет», – відзначив Олег Потьомкін.

 

Консультує Міністр юстиції: як збільшити розмір аліментів на дитину?

На початку липня ми домоглися прийняття в цілому другого пакету законів у рамках проекту Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Прийняті зміни покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих. Нагадаю: Закон вступить в силу через 30 днів після його підписанням Президентом.

Одна з проблем, яка давно хвилювала батьків в усій Україні – маленький мінімальний обсяг аліментів. Це усього близько 900 гривень. Як ви добре розумієте, навіть прогодувати дитину за ці кошти неможливо. Про одяг, навчання, книги чи іграшки мова взагалі не йде.

Тому серед багатьох новацій, які ми представили на розгляд Парламенту, було збільшення мінімального розміру аліментів.

 

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом? 

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Водночас, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Наразі це буде – 1559 грн для дитини до 6 років, і 1944 грн – для дітей від 6 до 18 років.

А з 1 грудня планується підняття відповідних сум до 1626 грн для дітей менше 6 років, і до 2027 грн для дітей 6 років і старших.

 

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів? 

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів.

Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Відповідаю: орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції одержувача аліментів. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

На Мінсоцполітики покладено обов’язок прописати чітку процедуру таких перевірок.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили чималі санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини.

 

Коли почнуть діяти ці новації?

Закон набуде чинності через 30 днів після того, як його підпише Президент України. Ми сподіваємося, що це станеться найближчим часом. Тож вже до кінця літа ми почнемо запроваджувати затверджені зміни.

Хочу наголосити, що я вже провів селекторну нараду з нашими органи виконання судових рішень. Вже напрацьовано технологічні карти дій для виконавців. Наше завдання - до моменту початку дії Закону бути на 100% готовими до його повного запровадження.

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Захищаймо права разом! 

 

Розпочато реєстрацію адвокатів та юристів на навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин

Координаційний центр з надання правової допомоги запрошує адвокатів, які залучені до надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД), працівників системи БПД, юристів незалежних правозахисних організацій, юристів та працівників органів місцевого самоврядування, громадських радників та нотаріусів пройти навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин, яке відбудеться орієнтовно 27-29 серпня 2018 року у м. Києві.

Навчання тренерів проводиться у співпраці Координаційного центру з надання правової допомоги та Світового банку у межах проекту «Прозоре управління земельними ресурсами в Україні».

Під час трьох днів тренінгу майбутні тренери матимуть можливість пройти спеціалізоване навчання з кваліфікованими експертами у сфері земельних правовідносин та вдосконалити свої навички тренерської роботи.

Навчання проходитиме з акцентом на таких блоках:

Блок 1. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення як об’єкт цивільних прав; Блок 2. Правочини із земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Особливості приватизації та спадкування земельної ділянки; Блок 3. Захист прав землевласників та землекористувачів; Блок 4. Тенденції земельного законодавства: на що чекати землевласникам та землекористувачам; Блок 5. М’які навички, необхідні для роботи тренера.

За результатами цього тренінгу учасники отримають сертифікати та будуть відібрані тренери, які в майбутньому за сприяння Світового банку проводитимуть регіональні каскадні тренінги за темою «Земельна просвіта» у Київській, Миколаївській та Львівській областях.

Вимоги до кваліфікації учасника тренінгу для тренерів: - вища юридична освіта (базова або повна); - базові знання у сфері земельного права; - досвід тренерської роботи не менше 1-го року; - практичний досвід у сфері земельних правовідносин.

Проживання учасника тренінгу в Миколаївській, Київській, Львівській областях буде перевагою.

Обов’язки в межах участі у проекті: - участь у всіх днях проведення тренінгу у м. Києві.  - готовність до відряджень у разі проведення тренінгів. Для проведення кожного регіонального тренінгу будуть залучені 2 тренери; - готовність працювати в проекті з серпня 2018 року до грудня 2018 року. Розклад проведення тренінгу та індивідуальні графіки залучення тренерів узгоджуватимуться додатково, але не пізніше, ніж за два тижні до запланованої дати тренінгу; - підготовка презентацій тренінгу, роздаткових матеріалів для учасників тренінгу.

Зацікавлені особи, які виявили бажання взяти участь у заході, до 30 липня 2018 рокувключно мають надіслати резюме та мотиваційний лист на електронну пошту landtraining2018@gmail.com.

Будь-які питання щодо конкурсу просимо Вас спрямовувати на електронну пошту landtraining2018@gmail.com.

Результати буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію у разі потреби.

Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в резюме.

Організаторами планується акредитування навчальної програми Експертною радою з питань акредитації та сертифікації при Національній асоціації адвокатів України, що дасть можливість учасникам (а саме адвокатам) підвищити свою кваліфікацію.

Навчання є повністю безкоштовним та включатиме відшкодування витрат на проживання, харчування та проїзд для іногородніх тренерів (місце проживання яких буде інше ніж місто Київ).

 

БВПД протягом року надаватиметься одному клієнту не більше 6 разів

Парламент удосконалив деякі засади надання безоплатної правової допомоги шляхом внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон). 

Так, згідно зі змінами до статті 14 Закону безоплатна вторинна правова допомога окремим суб’єктам права надаватиметься не більше 6 разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами, виданими центрами БВПД, одночасно.

Окрім того, відтепер в окремих справах інтереси клієнтів у суді можуть представляти працівники системи надання БПД.

Йдеться про доповнення статті 21 Закону, де передбачено, що, крім адвокатів, центр може уповноважувати своїх фахівців надавати допомогу у спорах, що виникають, зокрема, з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, малозначних спорах, щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, вкрай важливим є те, що зміни до Закону також уточнюють важливий аспект – порядок припинення надання БВПД.

«Часто ми стикалися із ситуацією, коли наш клієнт залучав іншого представника у справі, але при цьому законодавчо не було врегульовано питання припинення надання правової допомоги адвокатом чи представником центру. Так само, якщо людина оголошена у розшук у кримінальному провадженні, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, тепер припиняється надання БВПД», - зазначив Олексій Бонюк.

Змінами до закону також доповнено перелік підстав та уточнено порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання БВПД, які надають таку допомогу.

Серед підстав можуть бути, зокрема, зміна підсудності провадження чи підслідності кримінального правопорушення, відмова адвоката (чи представника центру) від виконання доручення з підстав, передбачених законом, тощо. Крім того, неналежне виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору є підставою для його заміни та виключення з Реєстру адвокатів, які надають БВПД.

Зміни до законодавства у сфері надання безоплатної правової допомоги внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».

Закон вступає в силу після публікації в офіційному виданні через 30 днів.

 

Мін'юст запустив серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю»

У межах правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» створили серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Мета ініціативи - розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.

Ініціатива є продовженням розпочатої в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» у 2017 році кампанії щодо захисту земельних прав, в тому числі регулювання орендних відносин та протидії аграрному рейдерству. Нагадаємо з серпня по листопад 2017-го у всіх областях України працювали антирейдерські аграрні штаби створені за ініціативою Мін’юсту. Результатами їх діяльності стали 17 порушених кримінальних справ.

Окрім того, 15 тисяч громадян отримали юридичні консультації у мобільних точках доступу. У квітні цього року робота штабів була відновлена і тепер вони працюватимуть безстроково.

У відеороликах розглядатимуться ті питання, які найчастіше турбують населення, актуальні проблеми, з якими стикається кожна людина.

Кваліфіковані фахівці, юристи та експерти нададуть вичерпні відповіді по кожній з тем земельних правовідносин, роз’яснять, яким чином можна уникнути проблем, як заповнити документи, які закони необхідно знати для вирішення земельних питань та куди звернутись у випадку порушення прав.

Перший презентований відеоролик стосується порядку отримання земельних ділянок учасниками АТО.

У відеоролику висвітлені такі питання:

норми законодавства, які регулюють порядок першочергового отримання ділянок учасниками АТО для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;

умови надання у власність земельних ділянок учасникам АТО;

встановлені розміри земельних ділянок, які можуть безоплатно передаватися громадянам України (у тому числі учасникам АТО) із земель державної або комунальної власності.

Також наші фахівці детально роз’яснять кожен з кроків, які необхідно здійснити учасникам АТО для отримання земельної ділянки – від подання документів до державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Зокрема, наведено вичерпний перелік документів, які учасникам АТО, зацікавленим в одержанні земельних ділянок у власність, потрібно подати до уповноважених органів, пояснено, як відбувається подача заявки на землю, хто виносить рішення про виділення землі тощо.

Переглянути відеоролик та ознайомитися з детальною інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/2JIdMq3

 

В Україні стартувала інформаційна кампанія «Безоплатна правова допомога – завжди поруч»»

Дата публікації: Вівторок, 12 червня 2018, 17:30

Міністерство юстиції України, Координаційний центр з надання правової допомоги спільно з міжнародними партнерами презентували серію відеороликів та плакатів, які стануть основою інформаційної кампанії про безоплатну правову допомогу в Україні.

Мета кампанії – розповісти якнайширшому колу громадян про систему безоплатної правової допомоги (БПД) як про можливість вирішувати свої проблемні питання та захищати свої права у правовий спосіб. Відеоролики мотивують звертатися за безоплатною правовою допомогою та інформують, як це можна зробити.

«Створення системи безоплатної правової допомоги є одним із найбільш успішних проектів українського Уряду за останні 5 років. Це той проект, який поновлює справедливість і надає право на захист від свавілля держави, правоохоронної системи. Для нас цей проект є пріоритетним», – наголосив Міністр юстиції України Павло Петренко.

Він поінформував про розгалужену мережу пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та нагадав, що понад 2 млн громадян України звернулися за правовою допомогою.

«Найбільш красномовна цифра – 2300 громадян були повністю виправдані у кримінальних справах, де їх представляли адвокати системи БПД! Це 2300 доль, які не були зламані правоохоронною системою, які не були кинуті на олтар беззаконня і несправедливості. І життєві історії, які ми демонструємо в роликах, доводять, що право є і за нього варто боротись», – зазначив Павло Петренко.

Інформаційний проект став можливим завдяки підтримці українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що фінансується Урядом Канади.

Як наголосив Надзвичайний та Повноважний посол Канади в Україні Роман Ващук, сьогодні система безоплатної правової допомоги перевела з площини теорії у площину практики зобов’язання держави щодо забезпечення громадян безоплатною правовою допомогою.

«Для повного успіху нам потрібно, аби люди знали, що ці правові послуги є, щоб вони вірили в цю допомогу. Тому історії з правдивого життя будуть найбільш переконливими для населення. Достукатись до людей – це обов’язок і держави, і партнерів», – закликав Роман Ващук.

Як розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, героями сюжетів стали звичайні громадяни різного віку, які отримали необхідну безоплатну правову допомогу.

«Шість життєвих історій, що знайшли відображення в сюжетах відеороликів, є типовими та поширеними. Саме з такими проблемами люди часто звертаються до центрів системи безоплатної правової допомоги по всій Україні. Відеоролики на прикладі реальних людей показують, що існують правові шляхи вирішення цих проблем і кожна людина має можливість скористатися гарантованими державою інструментами правового захисту», – наголосив Олексій Бонюк.

Директорка українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Лариса Бізо розповіла про роботу з молодими режисерами та співпрацю з Фестивалем соціальної реклами – Molodiya Festival.

Вона подякувала знімальним групам, які працювали над роликами, за чутливий підхід при підготовці сюжетів. «Для нас було дуже важливо проінформувати не лише про систему БПД, а й про її конкретні гарантії. Головне наше завдання – збільшити рівень довіри людей саме до системи безоплатної правової допомоги», – наголосила Лариса Бізо.

Сюжети відеороликів стосуються захисту прав учасників АТО та членів їхніх родин, відстоювання прав осіб з інвалідністю, захисту від насильства у родині, відстоювання права на справедливу пенсію, захисту від незаконного звільнення та від неправомірно нарахованих комунальних платежів, а також відстоювання права на комунальні послуги належної якості.

За мотивами сюжетів виготовлені плакати, що розміщені в точках доступу до безоплатної правової допомоги, а також у приміщеннях місцевих органів влади, соціальних закладів, партнерських організацій тощо.

Наразі трансляція 6 соціальних роликів відбувається на телеканалі «UA:Суспільне», а також розміщено на каналі «YouTube».

Учасники прес-конференції закликали всі центральні та регіональні телеканали країни долучитись до популяризації безоплатної правової допомоги та забезпечити показ життєвих історій в усіх куточках країни на правах соціальної реклами.

 

 

Конкурс на участь у школі з міграційного права на тему «Правовий захист біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства»

Дата публікації: Четвер, 07 червня 2018, 10:48

У межах Проекту, що здійснюється у партнерстві з Агентством ООН у справах біженців в Україні, та спільно із Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України оголошується відкритий конкурс на участь у триденному навчальному тренінгу для юристів, адвокатів та інших зацікавлених осіб, які прагнуть отримати навички та підвищити кваліфікацію у правовому захисті біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства на національному та міжнародному рівнях. Навчання відбуватиметься 05-07 липня 2018 року у Київській області.

Слухачам під час навчання будуть представлені актуальні проблеми захисту прав іноземців, міжнародні стандарти у сфері притулку, практика Європейського суду з прав людини та інші практичні аспекти правової допомоги біженцям, шукачам притулку та особам без громадянства.

В якості спікерів запрошуються досвідчені адвокати, фахівці Державної міграційної служби, представники Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. За результатами навчання учасники отримають сертифікат.

Критерії відбору учасників тренінгу:

  • наявність вищої юридичної освіти;
  • досвід роботи в сфері захисту прав людини;
  • розуміння релевантних засадничих стандартів в сфері захисту прав людини;
  • зацікавленість у тематиці та бажання у перспективі здійснювати захист прав зазначених категорій осіб;
  • комунікабельність, відкритість до навчання, бажання та вміння передавати знання;
  • можливість взяти участь навчанні протягом трьох днів.

Для участі в конкурсі необхідно:

Заповнити заявку для участі в тренінгу (заявку на навчання необхідно заповнити тут).

Останній строк подачі заявок – 20 червня 2018 року.

Результати конкурсу будуть оголошені не пізніше 26 червня 2018 року.

Заявки, що будуть подані після зазначеного терміну, не розглядатимуться.

Навчання в рамках тренінгу буде проходити 05-07 липня 2018 року.

Участь у тренінгу є безкоштовною. Учасники, які пройшли конкурсний відбір, беруть на себе зобов’язання щодо проходження всієї тренінгової програми. Організатори покриватимуть транспортні витрати та витрати пов’язані із проживанням та харчуванням на час проведення тренінгу.

Довідково:

Благодійний Фонд “Право на Захист” – українська неурядова організація, діяльність якої спрямована на забезпечення захисту і дотримання прав людини вразливих груп населення: біженців, шукачів притулку, осіб без громадянства та внутрішньо переміщених осіб.

Школа з міграційного права – освітній захід, який проводитиметься БФ «Право на захист» в рамках Проекту, що здійснюється у партнерстві з Агентством ООН у справах біженців в Україні, та спільно із Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України.    

 

Трудові права людей з інвалідністю

Люди з інвалідністю потребують справедливого соціального захисту і створення таких умов життя, щоб успішно інтегруватися у суспільстві.

Однією з державних гарантій для людей з інвалідністю є право на працю. В рамках проекту «Я маю право».

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для людей з інвалідністю потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.

У разі застосування праці людей з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність.

Встановлення робочого часу для працівниківз інвалідністю:

Відповідно до ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня.

Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом:

- зменшення тривалості щоденної роботи;

- зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи.

Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником з інваліднісю. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою людини з інвалідністю передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.

За згодою працівника з інвалідністю і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, такі працівники можуть залучатися до роботи в нічний час та до надурочних робіт.

Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Тривалість відпусток для працівників з інвалідністю:

Відповідно до ч.7 ст.10 ЗУ «Про відпустки», працівникам з інвалідністю, які влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали півроку на даному підприємстві, надається право піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про відпустки», тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить

:

  • для інвалідів 1 і 2 груп – 30 календарних днів;

  • для інвалідів 3 групи – 26 календарних днів.

У разі, якщо колективний договір підприємства встановлює додаткові відпустки, або особа з інвалідністю має право на додаткові відпустки на інших підставах, то кількість днів додаткової відпустки додається до основної щорічної відпустки.

Також за заявою працівника з інвалідністю 1 та 2 груп інвалідності роботодавець зобов’язаний надавати йому відпустку без збереження заробітної плати на строк до 60 календарних днів у році, а працівнику з інвалідністю 3 групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

Роботодавцям потрібно пам’ятати, що:

1. при прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробувальний термін;

2. інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;

3. відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю;

4. при скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов`язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання

безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.04.2018 № 1335/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 02 травня 2018 року по 21 червня 2018 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 2  по 22 травня, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів).

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

2) Протягом 24 - 31 травня 2018 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3) Протягом 11 - 12 червня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, з 4 по 6 червня 2018 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

Контакти для зворотного зв’язку з адвокатами:

Поплавська Галина Євгенівна, головний спеціаліст відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), halyna.poplavska@legalaid.gov.ua

Боровльов Дмитро Дмитрович, головний спеціаліст відділу моніторингу якості правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), dmytro.borovlov@legalaid.gov.ua.

 

 

Для системи БПД виготовили буклети шрифтом Брайля

Люди з вадами зору в усіх регіонах України отримають інформацію про систему безоплатної правової допомоги, викладену шрифтом Брайля. Таку можливість система БПД отримала завдяки спільному українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» та співпраці з редакцією Українського товариства сліпих «Заклик». Про це розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги (КЦ) Олексій Бонюк напередодні Міжнародного дня боротьби за права інвалідів.

Він нагадав, що в Україні сьогодні діє понад 500 центрів безоплатної правової допомоги, роботу яких оплачує держава. Разом з тим, є категорія громадян, для яких навіть така допомога є малодоступною. До них належать: люди на візках, з вадами зору чи слуху, лежачі хворі.

«Ця категорія громадян гарантовано повинна отримувати безоплатну правову допомогу. Ми підрахували, що серед тих, хто вже отримав вторинну допомогу у місцевих центрах та бюро системи БПД, майже 20% – це люди з інвалідністю. І ми робимо все можливе, аби ця цифра зростала. Наразі спільно з партнерами підготували брошури для людей з вадами зору», – наголосив Олексій Бонюк.

За словами менеджера проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Оксани Кікоть, 30 000 примірників буклетів, видрукуваних шрифтом Брайля, розповідають про види безоплатної правової допомоги та будуть розповсюджені до обласних організацій Українського товариства сліпих (УТОС), до навчальних закладів для дітей з вадами зору, реабілітаційних та навчально-інформаційних закладів УТОС, а також до бібліотек УТОС у всіх регіонах України.

Крім того, буклети отримають центри та бюро правової допомоги для своєї правопросвітницької діяльності серед відповідних цільових груп.

«Доступ до правосуддя вразливих груп населення залежить від того, як добре вони обізнані зі своїми правами та способами їх захисту. Саме тому, дуже важливою є правопросвітницька робота і ми сподіваємося, що буклети шрифтом Брайля сприятимуть поширенню інформації серед людей з інвалідністю по зору про те, як може допомогти система безоплатної правової допомоги у реалізації та захисті їхніх прав», – зазначила Оксана Кікоть.

За словами фахівців центрів БПД в різних областях України, люди з інвалідністю – це найуразливіша категорія громадян, які часто стають жертвами махінацій. Найчастіше вони звертаються з такими питаннями: розірвання договорів довічного утримання та дарування, захисту прав споживачів, розірвання шлюбу, оформлення кредиту чи спадщини та ін.

 Враховуючи особливості роботи з такою категорією клієнтів, юристи центрів БПД беруть активну участь в інформаційно-просвітницьких заходах для людей з інвалідністю, тож виготовлення буклетів є вкрай важливим для повсякденної роботи.

Як наголошують учасники проекту, у випадку додаткових потреб центрів та бюро правової допомоги в регіонах, а також організацій УТОС та інших організацій, котрі опікуються людьми з вадами зору, – можливе додаткове тиражування цих інформаційних буклетів.

Для цього необхідно звернутися до офісу проекту із запитом за тел. +38 (044) 331-01-82 або надіслати лист на e-mail:  office@qala.org.ua

Довідково:
** В Україні загалом налічується 551 точка доступу до безоплатної правової допомоги, зокрема:

23 – Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);

96 – Місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);

432 – Бюро правової допомоги 

5 – правових клубів (міжрегіональні ресурсно-комунікаційні платформи)

** Українське товариство сліпих (УТОС) – всеукраїнська добровільна громадська організація людей з інвалідністю по зору, що нині налічує понад 30 тис. членів.

 

 

Стартував військовий призов 2018 – що треба знати!

Двічі на рік у всіх областях України проводиться набір на строкову військову службу. В рамках проекту «Я маю право».

 Які терміни проведення призову на строкову службу в 2018 році?

Як і раніше, в 2018 році в Україні буде проведено дві хвилі закликів в армію – весняний та осінній. Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України. Так, відповідно Указу Президента України №33/2018 від 15 лютого 2018 року, на 2018 рік встановлено такі дати:

з 1 квітня по 31 травня 2018 р. – весняний призов до ЗСУ;

з 1 жовтня по 30 листопада 2018 р. – осінній призов до ЗСУ.

Хто підлягає призову до армії в 2018 році?

Призовний вік в Україні в 2018 році встановлено на рівні 20-27 років. Нагадаємо, що раніше призову в армію підлягали юнаки віком від 18 років. Разом з тим, незважаючи на підвищення віку призовників-строковиків, молоді люди 18-19 років вправі пройти службу в армії на добровільній основі (за контрактом).

Який термін служби в українській армії?

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» термін служби в армії становить:

18 місяців – для призовників, які не мають вищої освіти;

12 місяців – для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра.

Хто має право на відстрочку або звільнення від служби в армії?

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Законодавством України передбачено перелік громадян, які можуть отримати відстрочку від армії або взагалі не підлягають військовому призову:

- якщо особи мають дружину, що є вагітною, чи виховують двох або більше малюків;

- призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї;

- особи, які опікують дружину, або дитину з інвалідністю;

- особи, які мають дитину віком до 3-х років або дитину старшу 3-х років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

- якщо особа є сиротою;

- студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій;

- педагоги, лікарі, священнослужителі, поліцейські, резервісти і т.д.

Звертаємо увагу, що призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Проте є також категорії осіб, яких взагалі не призивають в армію. Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», повне звільнення від служби в армії можуть отримати громадяни України:

- визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;

- досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу);

- які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах;

- виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

- яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно спеціальні військові звання офіцерського складу;

- засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання;

- призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних.

Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?

В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу – адміністративна та кримінальна.

Як адміністративне покарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

штраф від 85 до 119 гривень – перше порушення;

штраф 170-255 гривень – повторне порушення.

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за ст. 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків покарання є умовним.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

«Кредитні канікули», або як отримати відстрочку по кредиту?

Взяли кредит і потрапили в непередбачені та надзвичайні життєві обставини (це може бути ремонт, народження дитини, витрати на лікування близьких, втрата роботи). Не варто впадати в паніку, побоюючись майбутнього прострочення по взятому кредиту. Скористайтеся послугою «кредитні канікули». В рамках всеукраїнського проекту «Я маю право» консультацію з даного приводу надає начальник Вільшанського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД Анастасія Повар.

 «Кредитними канікулами» можуть скористатися люди, що потрапили в складну життєву ситуацію, коли доходів не вистачає на погашення кредиту, а також люди, які потрапили в непередбачені та надзвичайні обставини, такі як пожежа, хвороба, необхідність термінового переїзду та інше. Така можливість може бути реальною, якщо в кредитному договорі з банком такий пункт був заздалегідь обговорений. Беріть всі необхідні документи і йдіть в банк. Якщо вас звільнили, то знадобиться трудова книжка з відміткою про звільнення. А якщо затримують або знизили заробітну плату, то потрібно довідку з бухгалтерії. З цими документами вам потрібно потрапити до керівника кредитного відділу. При зустрічі поясніть всю ситуацію, що склалася фахівцеві і висловіть свої пропозиції щодо умов кредитного договору. Після узгодження нових умов договору, вам потрібно буде написати заяву на надання відстрочки платежу або «кредитних канікул». Таке рішення вигідно і для банку, адже краще йому піти вам на зустріч, ніж посилювати ситуацію, отримуючи ще один прострочений кредит на балансі, який, можливо, вже ніколи не буде погашений.

Відстрочка платежу по кредиту може бути надана декількома способами:

1. Проводиться повний перерахунок кредитних платежів, перерозподіляється основна сума кредиту боргу, таким чином, щоб максимальні виплати по кредиту припали на середину або кінець строку оплати.

2. Перераховується процентна ставка по кредиту. На найближчий час ставка знижується за рахунок її збільшення в кінці терміну кредиту.

3. Для зниження щомісячних виплат збільшується термін кредиту, всі умови залишаються колишніми.

4. Перекредитування. Видається новий кредит для погашення попереднього.

5. Призупиняються нарахування відсотків на кредит із зобов’язанням оплачувати основну частину боргу.

6. Призупиняються нарахування штрафів і пені за несплату чергових платежів.

Як отримати відстрочку по кредиту?

Строки надання відстрочок по кредитних платежах не мають чіткого регламенту, тому встановлюються банком. Зазвичай вони встановлюються за домовленістю між кредитором і позичальником і регулюються окремою угодою, в доповнення до кредитного договору. Або ж договір за кредитом переукладається.

На сьогоднішній день банки надають відстрочки платежів терміном від одного до дванадцяти місяців. Звернутися до банку за наданням відстрочки платежу зможуть тільки громадяни, у яких не було заборгованостей по оплаті внесків, а їх фінансові труднощі носять тимчасовий характер. З таким зверненням до банку можна прийти тільки один раз на рік. Важливо запевнити банк в тому, що ви активно шукайте роботу, або як ви будете діяти, якщо роботу доведеться шукати довго.

Надання відстрочки по сплаті кредиту застосовуються до клієнтів банків індивідуально. Враховуються різні фактори – кредитна історія, сімейний стан, соціальний статус, кількість дітей, можливість надання застави, додаткові джерела доходу.

Не всі кредитні договори можуть передбачати можливість скористатися «кредитними канікулами». Якщо у вас саме такий договір, ви можете наполягти на перегляд його умов і переукласти його.

Якщо вам відмовили в наданні відстрочки платежу по кредиту (а в договорі така можливість прописана), ви маєте право звернутися до суду, який зобов’яже банк переукласти кредитний договір з більш м’якими критеріями. Відстрочка платежу, швидше за все, збільшить загальну суму заборгованості за кредитом. Але якщо таке збільшення порівнювати з санкціями і штрафами, які може накласти банк у разі допущення неузгодженою прострочення, то розглянутий варіант буде вигідніший для вас.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Як оформити будинок у спадщину за відсутності документів?

Майже кожному з нас доводилося, а може, ще й доведеться оформляти спадщину від близьких людей. І досить часто в цьому випадку виникають проблеми з оформленням будинків, щодо яких немає документів, що підтверджують право власності. Можливо, спадкодавець за життя просто не встиг отримати свідоцтво про право власності на будинок, а може, і не поспішав цього робити, гадаючи що і «так все моє», однак потім у дітей та й онуків виникає багато труднощів щодо оформлення спадщини на таке майно. Особливо поширеними є такі випадки неоформлення в сільській місцевості. Що ж потрібно робити, якщо все ж таки вам у спадок залишається майно, а документів на нього годі й шукати?

Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 3 цього ж Закону, будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації, відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 28 цього Закону.

Таким чином, нині державна реєстрація права власності на нерухомість є обов’язковою умовою можливості особи, яка вважає себе його власником, здійснювати будь-які угоди щодо майна, включаючи можливість оформити спадщину.

У разі неможливості оформити спадщину у нотаріальному порядку, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, спадкоємець має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. Але перше, що він повинен зробити, це все ж таки звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця й отримати від нього письмову відмову у вчиненні нотаріальних дій. А вже потім, після всіх дій в нотаріальній конторі, йти до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Як правило, такі позови подаються у разі відмови нотаріусом оформити спадщину через відсутність документів, у разі відмови компетентних органів у видачі державних актів на право власності на земельну ділянку тощо. Відповідачами у таких справах виступають органи влади (міська (сільська, селищна) рада, райдержадміністрація тощо), або інші особи (спадкоємці), які оскаржують чи не визнають право власності.

Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна і буде вашим правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація. Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація прав власності проводиться на підставі судових рішень.

При зверненні до суду за захистом права на оформлення спадщини через відсутність правовстановлюючого документа для підтвердження того, існувало або було відсутнє право спадкодавця на майно, необхідно з’ясувати, коли і як виникло це право. До січня 1966 року, відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженої 31.01.1966 р. Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них. Тобто реєстрація будинків в сільській місцевості до січня 1966 року була відсутня. І лише у відповідності до «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 р. № 121, власники повинні були здійcнити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об’єкти нерухомості. Отже, майно, набуте у власність до 29.06.1998 року, можна вважати виниклим і набутим в установленому законом порядку.

Вищевикладеними фактами не обмежується коло питань, що виникають під час успадкування землі та будинків, і вирішенню багатьох проблем посприяло б підвищення загальної правової культури та культури поваги до власності в країні. Відповідальні власники повинні подбати про наявність всіх необхідних документів, щоб у спадкоємців не виникало труднощів, пов’язаних з її оформленням або ж, що найгірше, щоб вони не позбулися майна.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Як повернути товар в магазин на законних підставах

Дата публікації: Четвер, 01 березня 2018, 09:05

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги надходять звернення споживачів про захист їхніх прав при поверненні придбаного товару продавцеві.

В рамках правопросвітницького проекту «Я маю право» консультує Вільшанське бюро парової допомоги.

Усім відомо, що за Законом України «Про захист прав споживачів», протягом 14 днів з моменту оформлення покупки, товар належної якості, який з будь-яких причин не сподобався покупцю, можна повернути. Однак на практиці повернути такий товар, якщо він без дефектів чи браку, наважуються не всі. Причиною цього, частіше за все, є юридична необізнаність та не завжди чемна поведінка продавців, які не хочуть прикладати додаткові зусилля для оформлення операції, яка не збільшує, а зменшує обсяг їхніх продажів.

Отже, щоб повернути товар належної якості у магазин потрібно дотримуватись наступних умов повернення:

1. Знайдіть чек (касовий або товарний).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», обмін товару належної якості проводиться, якщо збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. Наявність чеку є підставою для обміну або повернення товару та доказом того, що саме в цьому магазині ви придбали товар.

2. Переконайтесь, що з моменту покупки пройшло не більше 14 днів.

Та ж ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Випадки, коли продавець погодився б обміняти товар після спливу 14 днів, трапляються рідко і є скоріш винятком з правил. Після вказаного строку ви зможете повернути чи обміняти товар лише за гарантією, тобто якщо він неналежної якості.

3. Перевірте, що товар зберігся в первісному вигляді і не має слідів зносу чи пошкоджень.

Обмін товару належної якості проводиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики.

4. Не забудьте, що існує перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню.

Зазвичай при купівлі таких товарів про те, що їх неможливо обміняти або повернути, вас попередять продавці.

Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». До цього переліку потрапили усі продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни, а також деякі непродовольчі товари, зокрема, дитячі іграшки і товари для немовлят, тканини, килимові вироби метражні, білизна натільна та постільна, друковані видання, пиломатеріали, записані DVD-диски, інструменти для манікюру, педикюру, ювелірні вироби та інші.

Зверніть увагу, що Закон гарантує можливість саме повернути, а не лише обміняти товар.

Зазвичай, коли покупець наполягаєте саме на поверненні товару, продавець в магазині буде посилатися на згадану ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» та запевняти, що товар можна лише обміняти на інший аналогічний. Однак це не так!

Згідно з законом, споживач має право обміняти товар, якщо він не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Отже, якщо придбана річ вам не підходить, у будь-якому разі ви можете:

  • обміняти її на аналогічну;
  • повернути її до магазину та отримати гроші;
  • придбати іншу річ з перерахунком вартості (доплативши або отримавши решту);
  • попросити продавця повідомити вас, коли з’явиться аналогічна річ, що буде вас влаштовувати (певного розміру, кольору тощо).

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

 

 

Затверджено стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі

 Наказом Мін’юсту від 21.12.2017 № № 4125/5 затверджені стандарти, якими мають керуватися адвокати при наданні безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам права на таку допомогу у цивільному та адміністративному процесах, а також представництві інтересів потерпілих і свідків, які мають право на БВПД, у кримінальному процесі (далі – Стандарти).

«Метою розроблення і впровадження цих стандартів є насамперед своєчасне та якісне надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги усім, хто її потребує та має право відповідно до закону. Впровадження стандартів, у першу чергу, має на меті гарантувати якість наданих правових послуг нашим клієнтам. Воно сприятиме ефективному використанню коштів державного бюджету, виділених на оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які співпрацюють із системою надання безоплатної правової допомоги, а також сприятиме підвищенню їх професійного рівня», - каже директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк. За його словами, дотримання стандартів стане для адвокатів захистом від необґрунтованих претензій та скарг.

Переглянути Стандарти

Окрім основних характеристик моделі надання правової допомоги, кожен стандарт включає посилання на джерела права, на яких він ґрунтується, та джерела інформації для перевірки дотримання стандарту.

Документ містить чотири розділи, які передбачають:

  • 16 загальних стандартів якості надання БВПД у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі;
  • 7 окремих стандартів якості надання БВПД на стадії досудового врегулювання цивільного/адміністративного спору;
  • 16 окремих стандартів надання БВПД під час судового розгляду цивільних та адміністративних справ;
  • 4 окремих стандартів здійснення представництва суб’єктів права на БВПД у кримінальному процесі.

 Зокрема, одним із обов’язків адвоката у цивільному/адміністративному провадженні визначено ведення адвокатського досьє згідно з наведеним орієнтовним переліком. Така вимога сприяє систематизації усіх обставин, що мають значення для справи, та за необхідності може стати підставою для оцінювання якості наданої правової допомоги за умови згоди клієнта.

Стандарти містять обмеження щодо кількості справ, в яких одночасно адвокат може надавати безоплатну вторинну правову допомогу. Якщо на виконанні у адвоката одночасно перебуває 30 доручень, надання БВПД за якими не завершено, прийняття ним нових доручень не допускається.

Однією із новел Стандартів є підготовка адвокатом письмового правового висновку у справах, в яких, на його думку, відсутні фактичні та правові підстави для виконання доручення.

Додатками до Стандартів включено протокол узгодження правових питань щодо представництва за дорученням центру з надання БВПД, акт приймання-передавання документів (копій документів)/речей (речових доказів), орієнтовний перелік матеріалів адвокатського досьє у цивільному/адміністративному провадженні.

Дотримання Стандартів є обов’язковим для адвокатів при наданні БВПД і є підставою для об’єктивного оцінювання своєчасності, повноти та якості надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі.

Оцінювати якість надання адвокатами БВПД відповідно до цих Стандартів будуть комісії, утворені радами адвокатів регіонів, а Координаційний центр спільно з регіональними центрами з надання БВПД будуть забезпечувати моніторинг якості надання адвокатами БВПД.

Довідково

Стандарти розроблені на виконання підпункту 6.1. пункту 6 Річного плану реалізації на 2016 рік Плану дій щодо реалізації положень Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схвалений Радою з питань судової реформи (протокол № 4 від 17.03.2015), пункту 42 розділу «Забезпечення рівного доступу до правосуддя та правової допомоги» Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2017 року № 275 та Деталізованого плану заходів Міністерства юстиції України на 2017 рік, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 травня 2017 року.

Нагадаємо, над розробленням Стандартів працювала робоча група у складі фахівців системи БПД, адвокатів та представників органів адвокатського самоврядування, науковців та представників громадського сектору. Проект Стандартів був фіналізований на зустрічі з представниками Національної асоціації адвокатів України (НААУ) 20 вересня та схвалений Радою адвокатів України 22 вересня 2017 року.

Підтримку у розробленні Стандартів, зокрема у проведенні зустрічей робочих груп та практикумів надавали українсько-канадський проект «Доступна та якісна правова допомога в Україні», а також Українська фундація правової допомоги за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Також слід зазначити, що у системі надання безоплатної правової допомоги із 2014 року діють Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі.

Також у штаті регіональних центрів з надання БВПД працюють менеджери з якості (прим. – начальники відділів забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації адвокатів), основними завданнями яких є впровадження стандартів в роботу та моніторинг якості надання правової допомоги адвокатами, партнерська робота з останніми щодо самовдосконалення та підвищення кваліфікації. Менеджери з якості також є адвокатами.

 

 

Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: уже майже 300 тис. дзвінків

298 396 – саме стільки вхідних дзвінків прийнято операторами контактного центру системи безоплатної правової допомоги в Україні з моменту старту його роботи. У минулому,  2017 році до центру телефонували 156 287 разів.  Додзвонювачі, зокрема, мали можливість як отримати роз’яснення та правові консультації, так і отримати інформацію про роботу системи безоплатної правової допомоги в Україні.

Контактний центр має 2 стаціонарні офіси – у Чернівцях та Сумах. Їх роботу забезпечують 14 та 8 операторів відповідно.

Зателефонувавши до контакт-центру за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) можна отримати такі послуги:

- правові консультації;

- роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги; 

- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними  питаннями;

- поінформувати про випадки затримання осіб відповідно до кримінального процесуального законодавства та законодавства про адміністративні правопорушення для призначення таким особам адвоката за рахунок держави;

- зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Надання правових консультацій та роз´яснень з будь-яких питань забезпечують фахівці-юристи офісу в Сумах, який працює з понеділка по п’ятницю в робочий час. З усіх інших питань інформацію цілодобово можна отримати від операторів офісу, який розташований у Чернівцях.

Нагадаємо, що контакт-центр у Сумах був відкритий зовсім нещодавно – у липні 2017 року. Прикметно, що лише за півроку його роботи оператори відповіли на 22 772 дзвінки щодо отримання правових консультацій (що становить 14,6% від усіх вхідних дзвінків).

«Є люди, які об’єктивно не можуть самостійно прийти по допомогу, але їм потрібно проконсультуватися з приводу того чи іншого питання. Ми раді, що можемо допомагати у цьому, розширюючи таким чином можливості для доступу до безоплатної правової допомоги», - коментує в.о. директора Олексій Бонюк.

Облаштування контактного центру технологічним обладнанням, створення необхідного програмного забезпечення та навчання працівників здійснено за підтримки Американської асоціації юристів «Ініціатива з верховенства права» (ABA ROLI) в рамках впровадження програми в галузі реформи кримінальної юстиції за фінансової підтримки Бюро з міжнародних питань у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків та правоохоронних питань (INL) Державного департаменту Сполучених Штатів Америки.

 

 

 

Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

ü      Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;

ü      Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

ü      Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

 Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як субєктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

15 січня 2018 року до Вільшанського бюро правової допомоги звернулася клієнтка В, з питанням скорочення шлюбного віку. Начальник Вільшанського бюро правової допомоги повідомила, що шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

Шлюбний вік - складна правова категорія, основою для визначення якої є не лише і не стільки здатність до статевого життя і зачаття дитини. Шлюбний вік визначається з урахуванням статевої зрілості, завершення фізичного росту організму, стану психічного, розумового, морального та соціального розвитку людини, які в комплексі мають забезпечити здатність її до виконання нової суспільної ролі - дружини, матері, чоловіка, батька.

Шлюбний вік навіть у сусідніх державах з однаковим кліматичним середовищем часто визначається по-різному. На це впливають національні законодавчі традиції, демографічна ситуація, інші суспільні процеси, які відбуваються в державі.

Закон не встановлює максимального шлюбного віку. Тому людина і у 80, і у 100 років має право на шлюб.

Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Загальна декларація прав людини у частині першій статті 16 проголосила право чоловіка і жінки, які досягли повноліття, одружуватися і засновувати сім'ю. Відповідно до статті 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, за чоловіками та жінками, які досягли шлюбного віку, визнається право на одруження і право засновувати сім'ю. Право на шлюб чоловіка і жінки, які досягли шлюбного віку, закріплено у статті 12 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб - жінки та чоловіка. У статті 23 Сімейного кодексу змінено формулювання підстави для надання права на шлюб. Нею може бути не лише виняткова обставина, адже перше кохання у 16 років назвати винятковою обставиною важко. У всіх випадках, коли це відповідатиме (саме відповідатиме, а не  суперечитиме) інтересам особи, суд надасть їй право на шлюб.

Надання права на шлюб віднесено до компетенції суду. У цій ситуації суд здійснює контрольну функцію: його обов'язком є з'ясування наявності підстав для задоволення заяви. Цією нормою засвідчується новий підхід до місії суду, яка у сфері цивільного судочинства не зводиться лише до вирішення спору.

Суд - це орган правосуддя. А це означає, що суд може поставити своє рішення про наявність у особи права не лише тоді, коли це право оспорюється. Місія суду у цій ситуації, як і у разі розгляду заяви про усиновлення полягає у перевірці того, чи може особа мати відповідне право (на шлюб, на усиновлення), і у наданні їй цього права.

Заява про надання права на шлюб має розглядатися судом за правилами окремого провадження. Про подання такої заяви суд має повідомити батьків або піклувальника, оскільки вони зобов'язані захищати дитину, а отже, мають володіти інформацією про її життєві наміри. Але заперечення батьків чи опікуна не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви.

Суд може викликати в судове засідання ту особу, з якою неповнолітній має намір зареєструвати шлюб. У заяві про надання права на шлюб має бути назване ім'я особи, з якою передбачається реєстрація шлюбу. Ця особа може бути викликана у судове засідання як заінтересована особа. Адже суду належить перевірити не лише стан фізичного та психічного здоров'я заявника. Суд має впевнитися у тому, що шлюб заявника саме з цією конкретною особою відповідатиме її як дитини найвищим інтересам.

Тому на питання про те, чи слід рішення суду про надання заявникові права на шлюб прив'язувати до конкретної особи, пропонується ствердна відповідь. Але це означає, що, одержавши право на шлюб з певною особою, заявник не може зареєструвати шлюбу з іншою. Якщо той, кому надано було право на шлюб з певною особою, забажає зареєструвати шлюб з іншою, йому належить буде знову звернутися з заявою до суду. Таке розширене тлумачення цієї норми повністю відповідає принципу верховенства права.

Якщо не досягли шлюбного віку і він, і вона, кожному з них належить подати до суду окремі заяви. Ці дві справи суд може об'єднати в одне провадження.

Для того, щоби зробити висновок про те, що ранній шлюб відповідатиме інтересам дитини, суду належить подати відповідні докази. Якщо така заява не пов'язана з вагітністю або народженням дитини, суд може зажадати висновок закладу охорони здоров'я про стан здоров'я заявника.

Особа, якій надано право на шлюб, може відмовитися від реєстрації шлюбу. Ця обставина, а також сплив певного часу не є підставою для припинення цього права. Право на шлюб - це особисте нематеріальне право особи. Права на шлюб не може бути позбавлена особа, яка відбуває покарання за вчинення злочину чи заарештована у зв'язку із звинуваченням у вчиненні злочину.

 

 

 На Кіровоградщині стартував Всеукраїнський тиждень права

             У рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО» та проведення Всеукраїнського тижня права у 2017 році,   з метою реалізації та захисту прав людини, зокрема, учасників бойових дій, Вільшанське бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги консультує щодо пільг учасникам бойових дій зі сплати податків та обов’язкових платежів

Пільги за сплати судового збору

       Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

-         учасники бойових дій, Герої України — у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;

-         позивачі — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19,20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Страхування цивільно-правової відповідальності

         Згідно зі статтею 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом,  звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи,проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

      Окрім цього, розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України — учасник війни.ійни.

      При цьому також забезпечений транспортний засіб повинен мати робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належати цьому громадянину на праві власності.

Зазначена пільга надається за умови особистого керування учасником війни таким транспортним засобом без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Земельний податок

      Учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни і члени сімей загиблих звільняються від сплати земельного податку. Це передбачено статтею 281 Податкового кодексу України. При цьому звільнення від сплати земельного податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (пункт 281.2 статті 281 Податкового кодексу України).

Туристичний збір

      Ветерани війни — учасники бойових дій, інваліди війни, члени сімей загиблих, учасники війни не є платниками туристичного збору (стаття 268 Податкового кодексу України).

Оподаткування пенсії

      Пенсії учасників бойових дій не будуть обкладатися податком 15 % згідно з Законом України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» від  2 червня 2016 року

№ 1411-VIII.

     Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Інше

     Не оподатковується сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 165 Податкового кодексу України).

     Також відповідно до підпункту 164.2.19 статті 164 Податкового кодексу України не оподатковуються пенсії інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

 

     За додатковою інформацією можна звернутися до Голованівського місцевого центру з надання БВПД за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

      Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103

 

 

Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 18 листопада 2017 року по 23 січня 2018 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1)                    Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 18 листопада до 17 грудня 2017 року включно, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів).

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

2)                    Впродовж 19 – 25 грудня 2017 року включно пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3)                    Впродовж 9 – 12 січня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги. 

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні предявити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, з 27 по 29 грудня 2017 року включно конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

Контакти для зворотного зв’язку з адвокатами:

Поплавська Галина Євгенівна, заступниця начальника відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  364 17 59 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), halyna.poplavska@legalaid.gov.ua.

_______________________________________________

Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 9 серпня 2017 р. № 575).

Переглянути Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджені постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

Переглянути наказ Мін’юсту від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Мін’юсту від 13.11.2017 № 3552/5 (документ знаходиться на державній реєстрації та буде доступний для перегляду найближчим часом).

 

 

15 листопада 2017 року до Вільшанського бюро правової допомоги  звернулася клієнтка з питанням розподілу межі земельної ділянки з сусідом. Головний спеціаліст бюро А. Правдюк пояснила, що питання розмежування земельних ділянок між сусідами визначається Земельним кодексом України, відповідно до якого власники та користувачі сусідніх земельних ділянок (сусіди) повинні обирати такі способи використання землі, які відповідають цільовому призначенню земельних ділянок, та за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдаватиметься найменше клопотів. Зазвичай межі суміжних земельних ділянок сусідів встановлюються при проведенні землевпорядних робіт.

Проте досі вони визначалися суто в технічній документації — в натурі межі земельної ділянки не позначалися. Інколи один сусід міг встигнути отримати Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку, а інші сусіди ще не оформили належним чином документацію. Часто це призводило до конфліктів. Під час господарського використання землі одна зі сторін могла заволодіти частиною городу сусіда. На сьогодні діє інструкція Держземагенції, в якій визначено види межових знаків. Тепер кожна земельна ділянка повинна бути визначена межовим знаком встановленого зразка. У Земельному кодексі України інституту добросусідства присвячено окрему 17 главу. Положення глави 17 Земельного кодексу висвітлюють порядок захисту інтересів власників володінь, що межують між собою, врегулювання протиріч, які виникають при здійсненні прав на своє майно.

Законодавство, що регулює земельні відносини добросусідства, є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок. Основна мета цих правил полягає у сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей. У п.1 ст.103 Земельного кодексу поняття незручностей конкретизується в такий спосіб — це затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення, перелік таких незручностей є невичерпним.

Правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема, права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо.

 У статті 104 мова йде про необхідність уникнення шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку. У статті 105 Земельного кодексу закріплено право власника або землекористувача відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.

Відповідно до статей 106, 107 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

У разі неможливості виявлення дійсних меж, їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Статтею 108 Земельного кодексу України закріплено порядок спільного використання межових споруд. У її першому пункті зазначено, що у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів.

Органи, на яких покладено завдання вирішення земельних спорів та додержання громадянами правил добросусідства, є органи місцевого самоврядування (ст.158 Земельного кодексу України).

Сільська, селищна або міська рада, користуючись технічною документацією, розробленою землевпорядною організацією, забезпечує встановлення межових знаків. Самовільне встановлення меж є незаконним і карається штрафом. Відповідно до р.17 ЗК України «Про добросусідство», власники земельних ділянок зобов’язані встановлювати межі між земельними ділянками з відома іншої сторони і з письмового дозволу місцевих органів самоврядування. Закріплення меж ділянки межовими знаками мусить відбуватися в присутності власників (користувачів) цієї та суміжних ділянок або уповноважених ними осіб. Повідомити про такі роботи власників суміжних ділянок фахівці-землевпорядники мають щонайменше за 5 робочих днів до початку робіт. Межові знаки повинні бути тільки ті, що визначені до користування Держземагенцією.

Встановлення знаків оплачують власники земельних ділянок. Причому, сусіди сплачують порівну за знаки на спільній межі, якщо інше не встановлено угодою між ними. Для того, щоб не виникало суперечок щодо цього в майбутньому, домовленість про розподіл оплати сусідам варто зафіксувати або в нотаріуса, або в раді. В кошторисі проведення землевпорядних робіт для отримання державного акта на земельну ділянку та кадастрового номера на неї передбачено оплату за виготовлення та встановлення межових знаків. Тож, більшість власників земельних ділянок за ці знаки вже сплатила. Але вони досі не встановлювалися. Тепер важливо, щоб землевпорядна організація, якій ви замовляли роботи, сумлінно поставилася до виконання своїх договірних зобов’язань.

Значна частина суперечок також пов’язана з порушенням однією стороною будівельних норм. Щоб недоводити до конфліктів та суперечок, варто при будівництві й облаштуванні своєї ділянки чітко дотримуватися будівельних, землевпорядних і санітарних норм.

Якщо конфлікт виник, то перша інстанція для розв’язання суперечки — відповідна рада. Та якщо вирішити проблему на місцевому рівні не вдається, — зарадити зможе лише суд. Одначе й судові рішення неефективні, якщо сусіди налаштовані на конфлікт. Судові рішення або роками оскаржують, або відмовляються виконувати. Тому, в першу чергу, треба порозумітися між собою і вже потім зафіксувати рішення у встановленому порядку.

 

 

Порядок встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території

У рамках проведення Всеукраїнського тижня права у 2017 році, з метою виконання наказу Міністерства юстиції України від 27.09.2017 року № 3517/7, з метою реалізації та захисту прав людини, зокрема внутрішньо переміщених осіб, Вільшанське бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги підготував правове роз'яснення щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України. 

Тимчасово окупована територія України це:

·                    сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;

·                    внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія  виключної (морської) економічної зони України вздовж  узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права,Конституції та законів України;

·                    повітряний простір над зазначеними територіями;

·                    деякі території Донецької та Луганської областей відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями».

Як встановити факт, що особа народилася або померла на тимчасово окупованій території України та куди звернутися? Відповідно до внесених змін до ст.257-1 ЦПК України (Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території»  від 4 лютого 2016року № 990-VIII)  факт народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, встановлюється шляхом звернення із заявою про встановлення відповідного факту до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника; факт смерті на зазначеній території – до суду згідно з визначеною підсудністю за зареєстрованим місцем проживання заявника за межами такої території України.

Хто має право подати заяву?

·                   заяву про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України  – батьки, родичі, їхні представники або інші законні представники дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника;

·                   заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Перелік та зразки необхідних документів.

1. Заява про встановлення факту народження/смерті на тимчасово окупованій території,у якій повинно бути зазначено:

·                   який факт заявник просить встановити та з якою метою;

·                   причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

·                   докази, що підтверджують факт.

2. Докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (письмові показання свідків, у тому числі особи, яка приймала пологи; довідка лікаря (у випадку наявності); речові докази, зокрема звукові відеозаписи; висновки експертів тощо).

3. Довідка про неможливість отримання свідоцтва в інший спосіб (видається органом реєстрації актів цивільного стану у день звернення).

4. Квитанція про сплату судового збору.

Вартість за подання до суду заяви про встановлення факту народження/смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (Закон України «Про судовий збір»).

За подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій, заявники звільнені від сплати судового збору.

Строк розгляду питання справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Виконання судового рішення. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи,її стать, інформація про її батьків.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи. За видачу свідоцтва про народження або смерть органом реєстрації актів цивільного стану плата не стягується.

Порядок оскарження. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним Кодексом України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Додатково. Зі зразками заяв до суду про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Координаційного центру з надання правової допомоги: http://www.legalaid.gov.ua/ в рубриці «До уваги осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях».

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

27 вересня 2017 року, до Вільшанського  бюро правової допомоги Голованівського  місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася громадянина С. з проханням надати йому правову допомогу в питання примусового зняття з місця реєстрації конкретної особи.

Ознайомившись з документами які надала громадянинка С. головний спеціаліст Вільшанського бюро правової допомоги повідомила, що хотілось би наголосити на тому, що необхідно розмежовувати поняття постійного місця проживання особи та реєстрації місця проживання. Зокрема, постійним місцем проживання являється місце, де людина постійно перебуває протягом 6 місяців поспіль, а реєстрація місця проживання являє собою відомості, внесені до реєстраційних документів, які знаходяться в органах державної влади, а також до паспорту конкретної особи про місце її проживання. Вказані поняття не є тотожними, що дуже часто викликає непорозуміння людей з органами державної влади.

Враховуючи положення чинного цивільного законодавства України реєстрація місця проживання вказує на право людини користуватись конкретним житлом. Переважна більшість людей вважає, що відмітка про реєстрацію місця проживання встановлює право її власності на житло в якому особа зареєстрована. Вказане твердження є найпоширенішою помилкою середньостатистичного громадянина України, пов’язаною з правом власності на житло. Тема пов’язана з житловими правами громадян актуальна та така, що потребує вивчення та розуміння кожним громадянином України.

Таких проблем, пов’язаних з житловими правами людини є доволі багато, але я хотіла  би звернути увагу на питанні порядку зняття з реєстрації місця проживання особи.  Це зумовлено тим, що доволі часто виникають проблеми при знятті з реєстрації особи під час здійснення різних операцій пов’язаних з житлом, зокрема пов’язаних з продажем, даруванням, спадкуванням, вилученням чи накладенням стягнення на житло. При виникненні необхідності в знятті з реєстрації місця проживання необхідно врахувати деякі аспекти, зокрема:

1.                     В чиїй власності перебуває жило, в якому зареєстрована особа, яку необхідно зняти з реєстрації.

2.                     Які правовідносини виникли між власником житла та особою, яку необхідно зняти з реєстрації.

Якщо врахувати вказані аспекти, можуть виникнути дві різні правові ситуації, зокрема:

– якщо житло знаходиться у приватній власності особи то реєстрація місця проживання іншої особи (не власника) може бути проведена виключно за письмовою згодою власника житла.

–  якщо житло знаходиться в державній чи комунальній власності то реєстрація місця проживання особи, якій надано в користування житло, та членів її сім’ї здійснюється на підставі ордеру про вселення в житло чи на підставі договору найму житла, в даному випадку особа, яка отримала право на проживання отримує статус наймача.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України  «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового  рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, тобто таку особу можна зняти з реєстрації без її згоди виключно на підставі рішення суду.

Яким же чином можна отримати таке рішення?

Необхідно подати позов про позбавлення користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою до суду загальної юрисдикції за місцем реєстрації відповідача.

Яким чином необхідно обґрунтовувати свої позовні вимоги?

Коли житло знаходиться у приватній власності необхідно звернути увагу на:

– Відповідно до ст. 395 Цивільного кодексу України речовими правами на чуже майно є:

1) право володіння;

2) право користування (сервітут);

3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Так як право проживання в даному житлі, являється правом користуватись чужим нерухомим майном.

– Згідно ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Але коли члени сім’ї власника можуть втратити право користування вказаним житлом?

Згідно ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. У разі обґрунтування позовних вимог саме даною нормою необхідно отримати акт комісії житлового управління, яке обслуговує житло, про те, що особа не проживає протягом одного року без поважних причин.

Згідно ч. 2 ст. 406 Цивільного кодексу України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

У разі обґрунтування позовних вимог даною нормою необхідно подати до суду докази припинення сімейних правовідносин (рішення суду про розірвання шлюбу, рішення про виключення актового запису як батька).

Коли житло знаходиться в державній чи комунальній власності необхідно звернути увагу на:

В даному випадку ці правовідносини підпадають під дію Житлового кодексу України.

–            Згідно ч.1 ст. 71 ЖК України  при тимчасовій відсутності наймача або членів його  сім’ї  за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Таким чином процедуру визнання людини такою, що втратила право користування житлом можна починати виключно через шість місяців від моменту коли людина покинула житло.

–            Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою,  що втратила право  користування  жилим приміщенням  внаслідок  відсутності  цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Процедура підготовки до судового процесу по зняттю з реєстрації аналогічні як і тоді, коли житло знаходиться в приватній власності, тобто необхідно підготувати акт, в якому буде встановлено термін відсутності особи за зареєстрованим місцем проживання.

 

 

Запуск онлайн платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав

Запуск офіційного веб-сайту загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» розширить коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для захисту цих прав.

«Захист прав громадян є одним з ключових завдань Мін’юсту. За 3 роки ми створили одну з найкращих систем надання безоплатної правової допомоги. Цього року ми зробили наступний крок і дали старт проекту «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого ми доносимо українцям інформацію про їхні права і вчимо ці права захищати. Запуск сайту проекту – важливий крок, адже кожен може скористатись порталом http://pravo.minjust.gov.ua/ та отримати необхідну інформацію щодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях», - зазначив Міністр юстиції Павло Петренко.

На сайті можна отримати актуальну інформацію про проект, свіжі новини та контакти, куди звернутись у випадку порушення прав українців.

Вже зараз на порталі можна дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, якщо за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду. Регулярно на сайті з’являтимуться нові матеріали, які навчатимуть, як не допустити порушення своїх прав, зокрема як правильно оформити договір оренди землі, як оформити нарахування субсидій та які наслідки виникають у разі несплати аліментів.

Нагадаємо, загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції по всій Україні у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та інших міжнародних партнерів та донорів.

Метою проекту є формування нової правової свідомості шляхом інформування громадян про їхні права та надання механізмів щодо їх захисту. Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

 

 

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо використання та захисту їхніх прав у повсякденному житті стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».

В рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами.

Поширення знань та освітня місія сприяє залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль та інфраструктури Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

Старт проекту відбувся 7 червня 2017. Проект презентовано Павлом Петренком та директором USAID Уейдом Уорреном в Кабінеті Міністрів України. Тривалість проекту становить 3 роки (2017–2019 роки).

До географії проекту віднесено всі міста України, включаючи віддалені селища, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги.

Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

 

Девіз проекту: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ!

Знаю свої права.

Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують.

Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.

 

Повідомлення проекту у 2017 році

Не знаєш, як вирішити спір?

Забирають бізнес? Відбирають майно?

Вимагають хабара за іспит чи навчання?

Як оформити договір оренди землі?

Як оформити виплату субсидій?

Не сплачуєш аліменти? Наслідки.

 

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» - на сайті prаvo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги).

 

Про запобігання рейдерському захопленню землі консультує

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

На Кіровоградщині останнім часом досить поширеною є проблема рейдерства. Від рейдерських захватів вже постраждали жителі Вільшанського, Маловисківського, Голованівського, Благовіщенського районів. Тому почастішали звернення мешканців інших районів області за консультаціями як вберегтися та протидіяти незаконним заволодінням їх майном.

Завдяки спрощенню процедур реєстрації прав на нерухомість та реєстрації бізнесу кількість випадків рейдерського захоплення бізнесу чи активів підприємства в останні роки значно зросла. Не виключення й аграрний сектор. Розглянемо найпопулярніші рейдерські схеми, які використовуються в аграрному секторі.

Схема перша:

захоплення земельних ділянок та збір на них чужого врожаю або здійснення власного посіву.

Поширеними є випадки укладання рейдерами договорів оренди паїв чи земельних ділянок з селянами, які вже передали цю ж землю в оренду іншому добросовісному орендарю.

Крім того, рейдери через корумпованих реєстраторів (досить часто нотаріусів) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструють за собою права оренди на відповідні земельні ділянки на підставі підроблених договорів оренди, судових рішень або інших документів.

Схема друга:

захоплення врожаю через державних виконавців

Рейдери на підставі підроблених документів звертаються до суду з позовом до підприємства про стягнення нібито існуючої заборгованості.

В рамках забезпечення позову рейдери отримують судове рішення (ухвалу) про накладення арешту на майно (урожай або іншу сільськогосподарську продукцію). На виконання ухвали державний виконавець відкриває виконавче провадження, в рамках якого вмотивовані виконавці сприяють збору урожаю, вилучають його та передають на зберігання рейдерам.

Поки триває розгляд справи в суді, дане майно реалізується третім особам.

Схема третя:

заволодіння  податковим кредитом (права на відшкодування ПДВ)

Завдяки особливостям в оподаткуванні у багатьох аграріїв вагомим активом є право на відшкодування суми податку на додану вартість. Досить часто такі суми можуть коливатися у сотнях мільйонів доларів.

Рейдери через знайомства у податкових органах знаходять такі підприємства, вивчають їх корпоративну структуру.

Використовуючи підроблені рішення загальних зборів та договори купівлі-продажу корпоративних прав, у реєстратора рейдери змінюють керівника (а деколи й засновників) підприємства. Далі в податкових органах змінюють електронні ключі для подання звітності та адміністрування ПДВ і шляхом декількох нескладних підставних безтоварних операцій переводять право на отримання відшкодування ПДВ на третю особу.  

Які ж способи боротьби з наведеними вище явищами?

На сьогодні, вступив силу новий Закон України від 06.10.2016 № 1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності ". Згідно Закону відтепер справжність підписів на рішеннях загальних зборів засновників, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, а також статутах обов’язково засвідчуються нотаріально.

Також даним Законом  частково скасовано принцип екстериторіальності, відтепер державна реєстрація проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Виключенням є поданні документи в електронній формі.

Більше того, згідно Закону про будь-які зміни в реєстрі нерухомості його власники повідомлятимуться та їм надаватиметься можливість заблокувати на 10 робочих днів будь-які реєстраційні дії з належним їм майном.

Таким чином, прийняття Закону істотно ускладнило механізми рейдерських захоплень.

Окрім того Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"  визначений Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Так Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Зразок скарги: https://yadi.sk/i/1GJECYix3CC98e

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

9. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

10. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб’єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав.

3. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п’яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

В першу чергу, необхідно передбачити в статутних документах механізм захисту від незаконного відчуження корпоративних прав підприємства та зміни його керівництва.  

Рекомендується також здійснювати щоденний або періодичний моніторинг відомостей про підприємство в ЄДР та реєстрі судових рішень.

Не зайвим є публічне розкриття контактних даних про підприємство (на сайті, в ЄДР тощо) з метою своєчасного отримання від реєстратора повідомлення про вчинення реєстраційних дій відносно нерухомого майна та земельних ділянок.

При виникненні перших ознак можливих незаконних дій відносно підприємства чи його майно, важливо своєчасно звернутися до кваліфікованих юристів (адвокатів) та служб охорони.

Крім того, на сьогодні актуальною є послуга проведення антирейдерського аудиту, завдяки якому за наслідками аналізу документів по підприємству, може бути наданий індивідуальний перелік заходів для мінімізації загрози рейдерського захоплення, а також проведені необхідні інструктажі по першочерговим діям на випадок рейдерства.

Таким чином, в дійсності можна стверджувати про наявність важливих та необхідних кроків з боку законодавця по боротьбі з рейдерством. Але це не є загальною панацеєю, яка може вирішити проблему відразу. В наших умовах це є лише інструмент, який надається кожному для захисту, коли рейдер уже на порозі. У такому випадку, головне вміло та своєчасно таким інструментом скористатися.»

 

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт.Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 093 423 33 73, 068 834 77 45

 

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до:

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

ШУКАЄМО АКТИВНИХ ГРОМАДЯН!

Конкурс на навчання для громадських радників

Якщо Вам небайдужий розвиток Вашої громади, Ви добре розумієте її проблеми, прагнете змін і готові виділити час на допомогу громаді, запрошуємо Вас долучитися до міжрегіональної команди громадських радників.

У команді Ви пройдете спеціалізоване навчання з кваліфікованими тренерами, знайдете підтримку однодумців з усієї України, дізнаєтесь та навчитесь як можна ефективно направити свої зусилля на якісні зміни в житті громади. Ми пропонуємо навчання з різних питань, які можуть знадобитися раднику в громаді: безпека, фінансова грамотність, захист своїх прав, робота державних інститутів, пошук допомоги та встановлення зв’язків.

Щоб долучитися до формування команди та подати свою кандидатуру на навчання необхідно заповнити Інтернет-опитувальник (https://goo.gl/gvA6VJ) до 31 серпня 2017 року.  Тут Ви зможете вибрати зручний для себе графік навчання і розповісти про Ваш досвід та бачення змін в громаді.  Результати опитування буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію після отримання Ваших відповідей на запитання Інтернет-опитувальника. 

За результатами відбору Ви будете запрошені на безоплатне навчання, яке проходитиме в три етапи в період з вересня по листопад 2017 року. Організатори забезпечують проживання, харчування та відшкодування транспортних витрат. Участь в усіх етапах навчальної програми обов’язкова, випускники отримають сертифікат. Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в опитувальнику. Якщо виникають додаткові запитання, будь ласка, звертайтеся, контактний номер телефону: +38 097 128 02 10  або електронна скринька: paralegals.network@gmail.com Також додаткову інформацію, доступ до Інтернету та, за необхідності, допомогу в заповненні опитувальника Ви зможете отримати в місцевих бюро або центрах правової допомоги за адресами:

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1

§  Благовіщенське  бюро правової допомоги

§  Бобринецьке бюро правової допомоги

§  Гайворонське бюро правової допомоги

§  Маловисківське бюро правової допомоги

§  Новоукраїнське бюро правової допомоги

§  Добровеличківське бюро правової допомоги

§  Вільшанське бюро правової допомоги

§  Новоархангельське бюро правової допомоги

§  м. Благовіщенське, вул.Ореста Гуменюка, 8

§  м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

§  м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, 1-й поверх

§  м. Мала Виска, вул. В.Бровченка, 33

§  м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

§  смт. Добровеличківка, вул.Центральна 103/7

§  смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 30

§  смт. Новоархангельськ, вул.Пушкіна, 28

Кіровоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Кропивницький, вул. Архiтектора Паученка, 64/53

§  Долинське бюро правової допомоги

§  Новомиргородське бюро правової допомоги

§  Компаніївське бюро правової допомоги

§  Новгородське бюро правової допомоги

§  Устинівське бюро правової допомоги

§  м. Долинська, вул. Шевченка, 59

§  м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

§  смт. Компаніївка, вул. Паркова, 4

§  смт. Новгородка, вул. Центральна, 1

§  смт. Устинівка, вул. Благодатна, 1

Олександрійський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Олександрія, вул. Першотравнева, 18

§  Знам'янське бюро правової допомоги

§  Світловодське бюро правової допомоги

§  Петрівське бюро правової допомоги

§  Онуфріївське бюро правової допомоги

§  Олександрівське бюро правової допомоги

§  м. Знам'янка, вул. Героїв Крут, 9

§  м. Світловодськ, вул. Павлівська, 13а

§  сел. Петрове, вул. Центральна, 21

§  сел. Онуфріївка, вул. Графа Толстого, 68

§  смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 63

 

За гідність та людські права в Україні

Публічне звернення команди системи безоплатної правової допомоги стосовно порушених базових принципів при проведенні конкурсу на посаду директора Координаційного центру з надання правової допомоги

 Повага до гідності, прозорість та підзвітність, незалежність від політичного впливу – це ті цінності, які система безоплатної правової допомоги виборювала впродовж останніх п’яти років. Ми здобули суспільну довіру і право на життя під час Революції Гідності, коли були чи не єдиною державною інституцією, що захищала права громадських активістів.

На наше переконання, те, у який спосіб щойно відбувся конкурс з відбору нового директора Координаційного центру з надання правової допомоги, нівелює базові принципи, на яких ґрунтується наша діяльність, підриває довіру до системи, зрештою, позбавляє сотні тисяч людей – наших клієнтів права на справедливість. Це – наруга над гідністю і людськими правами.

Система безоплатної правової допомоги в Україні – інституція, яка служить громадянам України, фінансується коштами платників податків і звітує насамперед перед суспільством. Ми не можемо і не маємо права ні на йоту допустити сумнів у нашій ціннісній чистоті і дозволити зламати те, довіру до чого здобували сумлінною і тяжкою працею. Вважаємо цю боротьбу нашою особистою Революцією Гідності, заради мільйонів громадян, яким служимо.

Звертаємось до Міністерства юстиції України та Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо:

-      анулювання результатів проведеного конкурсу;

-      зміни порядку призначення директора Координаційного центру з надання правової допомоги з переданням відповідних повноважень Кабінетові Міністрів України;

-      проведення нового, об’єктивного і прозорого конкурсу із паритетною участю правозахисних громадських організацій та міжнародних партнерів, зокрема, за уже існуючим прикладом проведення публічних конкурсів у системі безоплатної правової допомоги;

-      початку публічної професійної дискусії з метою підвищення незалежності системи безоплатної правової допомоги та мінімізації політичного впливу на неї з подальшим прийняттям відповідних рішень Урядом України.

 

Звертаємося до суспільства із закликом захистити та зберегти систему безоплатної правової допомоги в Україні.

 

Станом на 04.06.2017 його підтримали 222 співробітники системи, 58 центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та 52 громадські правозахисні організації.

Наше публічне звернення відкрите до приєднання!

Публічне звернення підтримали співробітники Координаційного центру з надання правової допомоги та центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (поіменно):

 

Кизицька Надія Віталіївна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Костишин Наталія Олексіївна

Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Полоз Олена Іванівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Клішина Світлана Олександрівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області

Ялова Олена Володимирівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Яцуба Людмила Олегівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області

Гетьманський Ярослав Ігорович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Марчук Наталія Іванівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Фещенко Віта Вікторівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Оніщенко Андрій Миколайович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Лугиня Марина Вікторівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Алєксеев Олег Васильович

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Чичкань Анастасія Ігорівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Антонець Олег Володимирович

Другий миколаївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Антонюк Юрій Володимирович

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Архіпов Андрій Анатолійович

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Арцимович Анастасія Олександрівна

Другий одеський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Бабич Олена Леонідівна

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Банкова Оксана Володимирівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області

Баранов Олександр Олександрович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Березовська Ольга Михайлівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Блащук Євгеній Мирославович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області

Богданова Яна Вікторівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях

Болгак Юлія Дмитрівна

Другий миколаївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Бондар Людмила Миколаївна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Бондаренко Ірина Дмитрівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Бондаренко-Цимерман Марія Сергіїівна

Бериславський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Бородавка Анатолій Іванович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях

Бурчак Леся Іванівна

Перший київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Вербицька Валентина Ришардівна

Кременецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ковальчук Василь Сергійович

Ковельський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Вельган Яна Сергіївна

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Виноградець Альона Костянтинівна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Мітько Вікторія Вікторівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Вітько Сергій Григорович

Другий запорізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Вовнюк Олена Валентинівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Коваль Володимир

Богодухівський надання безоплатної вторинної правової допомоги

Врублевський Олег Олександрович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Гаєвська Світлана Олександрівна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Гарбовський Олександр Анатолійович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Герасименко Олена Костянтинівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Гербеда Олександр Йосифович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Гончарук Валентина Людвигівна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Гончарук Людмила Михайлівна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Гордієнко Тетяна Миколаївна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Городенська Тетяна Анатоліївна

Другий київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Гошовський Володимир Юрійович

Другий львівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Грищенко Тетяна Василівна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Гусаревич Юрій Миколайович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Данюк Юлія Юріївна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Дзюбенко Оксана Володимирівна

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Красовський Дмитро Юрійович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Дмуховська Тетяна Олександрівна

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Доманський Вадим Ярославович

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Дубчак Наталія Василівна

Хустський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Євчук Михайло Миколайович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області

Єгорова Інга Вячеславівна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Єлисєєва Марина Ігорівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області

Ємельяненко Марія Сергіївна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Єрмакова Оксана Олегівна

Бериславський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Завацька Ірина Юріївна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Завірський Максим Павлович

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Зайцева Наталія Вікторівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Здрилюк Світлана Григорівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Зубко Олена Костянтинівна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Зубрицька Діана Вікторівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Ільчишен Максим Вікторович

Кам’янець-Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ільчук Руслана Ростиславівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Іпатенко Олена Вікторівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області

Калюжна Барбара Володимирівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Кашапов Тимур Олексійович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Кашліков Геннадій Васильович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Кисіль-Геворгян Ольга Олександрівна

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Коваль Олександр Сергійович

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ковальчук Володимир Дмитрович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області

Ковальчук Марина Петрівна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ковальчук Наталія Володимирівна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ковтун Світлана Миколаївна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Кожем’яка Наталя Євгенівна

Перший криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Козаченко Юлія Михайлівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області

Козирєва Фаїна Володимирівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Козловська Олена Олександрівна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Колесник Ірина Миколаївна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Коноз Михайло Володимирович

Богодухівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Коркач Наталія Миколаївна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Король Ярослав Сергійович

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Косоног Оксана Вікторівна

Павлоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кривошей Катерина Валеріївна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Крижанівська Світлана Іванівна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кропивницька Наталія Дмитрівна

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кудрицька Ольга Ярославівна

Луцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кулибаба Вадим Олександрович

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Куратова Марина Леонідівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Курдиш Марія Василівна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кусяк Віктор Миколайович

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кушнір Богдан Сергійович

Другий київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Левченко Олександр Володимирович

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Литвиненко Наталія Іванівна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Лілія Цюп’як

Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Сергієва Ліна Володимирівна

Перший дніпропетровський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Лукіянова Марина Дмитрівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області

Лютик Олексій Валерійович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області

Лямічев Віталій Валентинович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Магда Максим Анатолійович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області

Маліновська Світлана Володимирівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Груша Марина Дмитрівна

Бериславський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Гамбаль Марія Іванівна

Чортківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Матвієнко Олег Михайлович

Перший миколаївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Матвійчук Ольга Олександрівна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Мацюк Людмила Ярославівна

Вижницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Мельник Наталія Леонідівна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Мельник Оксана Олегівна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Мельник Олександра Костянтинівна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Мередова Ганна Хаджикуліївна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Мерзляков Сергій Сергійович

Котовський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Микитин Ігор Йосифович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області 

Мунтяну Аркадій Павлович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області 

Мацько Уляна Володимирівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області 

Осьмак Микола Русланович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Павлюк Микола Григорович

Сарненський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Милокостий Денис Леонідович

Херсонський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Лаврінок Мирослав Володимирович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Могилевець Ольга Іванівна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Костриба Наталія Іванівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Смолярчук Наталія Степанівна

Володимир-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Невдовиченко Олександр Сергійович

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Невмержицький Олексій Володимирович

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Некрут Анна Олегівна

Третій харківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Новіков В’ячеслав Олегович

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ободзінський Юрій Анатолійович

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Василяка Оксана Миколаївна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві

Радченко Ірина Валеріївна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві

Косоног Оксана Вікторівна

Павлоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Матвієнко Олег Михайлович

Перший миколаївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Гриб Олександр Костянтинович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Шлікер Олена Вікторівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області

Оліфер Віталій Іванович

Другий дніпропетровський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Соколенко Ольга Василівна

Бериславський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Бородіна Ольга Йосипівна

Перший запорізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Орлюк Сергій Антонович

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Мхітарян Інеса Борисівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області

Тітомер Євгенія Володимирівна

Перший одеський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ільчишен Максим Вікторович

Камянець-Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Осаулюк Неля Володимирівна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Охріменко Віталій Олексійович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Павлова Дарина Дмитрівна

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Парій Зоя Йосипівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Парійчук Юлія Вікторівна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Твердохліб Вадим Юрійович

Другий одеський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Пасенко Жанна Іванівна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Добрянська Вікторія В'ячеславівна

Бериславський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Пелешок Петро Григорович

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Перетятко Алла Василівна

Другий одеський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Півторак Віктор Олександрович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Пікановська Лариса Василівна

Вінницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Поварчук Наталія Володимирівна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Поліщук Наталія Ігорівна

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Полоз Олена Іванівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Проценко Ярослав Вікторович

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Пятницька Альона Ігорівна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Радзивіл Віталій Олександрович

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Радушинська Наталія Вацлавівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Рибак Ольга Василівна

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ровненко Сергій Миколайович

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Росоловський Ростислав Михайлович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Россоха Артем Іванович

Лубенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Руденко Ростислав Євтухович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області

Рудих Юрій Андрійович

Третій київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Савчук Ярослав Валентинович

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Садурська Алла Станіславівна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Сапацінський Ігор Володимирович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Саскіна Ольга Сергіївна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Сауляк Яна Сергіївна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області

Сергієнко Оксана Василівна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Бреус Сергій Михайлович

Четвертий київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Лисак Сергій Олександрович

Дніпродзержинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Сікорська Ольга Анатоліївна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Сінчук Олена Анатоліївна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Скиба Антон Павлович

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Скіць Станіслав Миколайович

Черкаський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Славицька Зося Іларіонівна

Ізмаїльський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Смерек Вікторія Михайлівна

Коломийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Соломка Ольга Сергіївна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Степаненко Анастасія Ігорівна

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Стець Наталя Владиславівна

Вінницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Тарасенко Олена Юріївна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Тарасова Яніна Владиславівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Тертишний Олексій Валерійович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Тичина Юрій Володимирович

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ткаченко Артем Володимирович

Старобільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Тогунова Вікторія Анатоліївна

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Троценко Сергій Миколайович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Трошечко Валентина Вікторівна

Сумський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Козирєва Фаїна Володимирівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Лисецький Федір Сергійович

Координаційний центр з надання правової допомоги

Козир Тамара Олександрівна

Охтирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Волошина Ірина Вікторівна

Бериславський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Фучко Лариса Михайлівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області

Харчук Юрій Олександрович

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Хоменко Марія Миколаївна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Цалко Тетяна Анатоліївна

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Циганок Інна Василівна

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Чавурська Олеся Валеріївна

Каховський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Чешков Андрій Андрійович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Чижевська Альона Вікторівна

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Чистий Валентин Олександрович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області

Протченко Ірина Борисівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області

Данищук Василь Вячеславович

Чернівецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Волік Валентина Іванівна

Конотопський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Драмарецька Наталія Василівна

Козятинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кононенко Олег Валерійович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області

Бабаян Діана Арутюнівна

Гайсинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Зубрицька Діана Вікторівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Качура Олена Олександрівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій області

Гузь Анна Павлівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області

Рибак Вероніка Сергіївна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області

Аболончикова Лариса Павлівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області

Божнюк Даря Юріївна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області

Нефьодова-Лепіна Даря Ігорівна

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій області

Кіккас Віктор Едгардович

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області

Потапенко Ірина Іванівна

Координаційний центр з надання правової допомоги

Сірик Оксана Сергіївна

Білоцерківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

 

Публічне звернення підтримали/виступили із публічними зверненнями колективами центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

Вінницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Гайсинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Козятинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Томашпільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Луцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Другий дніпропетровський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Другий криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Павлоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Перший криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Житомирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Коростенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Новоград-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Другий київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Перший київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Третій київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Четвертий київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Сєвєродонецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Старобільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Вознесенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Другий миколаївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Арцизький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ізмаїльський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Котовський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Конотопський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Охтирський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Сумський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кременецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Богодухівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Первомайський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Третій харківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Бериславський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Голопристанський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Каховський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Херсонський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Уманський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Черкаський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Вижницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кельменецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Чернівецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Менський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Ніжинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Чернігівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області

Публічне звернення підтримали громадські організації у регіонах України:

БО БФ Центр «Розвиток», м. Вінниця

ГО «Вінницький прес-клуб», м. Вінниця

ГО «Центр «Поділля-соціум», м. Вінниця

ГО «Подільський центр прав людини», м. Вінниця

Вінницька обласної організації «Союз юристів України», м. Вінниця

Вінницьке відділення ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», м. Вінниця

Вінницьке відділення Асоціації правників України, м. Вінниця

Житомирське відділення ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», м. Житомир

Програма Розвитку ООН «Верховенство права задля стабілізації в Україні», м. Житомир

Житомирська обласна молодіжна громадська організація «Паритет». м. Житомир

ГО «XXI покоління», м. Житомир

ГО «Атошник», м. Новоград-Волинський

ГО «Ла-Страда – Україна», м. Київ

ГО «Трудові ініціативи», м. Київ

Академія Адвокатури України, м. Київ

Європейський університет, м. Київ

ГО «Волонтерська платформа», м. Кривий Ріг

ГО «Земляки з Криворіжжя», м. Кривий Ріг

Криворізьке правозахисне товариство, м. Кривий Ріг

Агенція сталого розвитку міста Жовті Води, м. Жовті Води

RedHub, м. Жовті Води

Центр допомоги учасникам АТО і членам їх сімей БФ К. Караманіц, м. Жовті Води

Центр соціально-правових ініціатив, Жовті Води

Дніпропетровське відділення ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», м. Дніпро

ГО «Молодіжний ініціативний центр», м. Червоноград

ГО «Суспільна перспектива», м. Червоноград

ГО «Перспектива – плюс», смт. Добротвір

ГО «Асоціація рад Сокальщини», м. Сокаль

БФ «Карітас – Сокаль», м. Сокаль

Львівське відділення ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», м. Львів

Роздільнянська ГО інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів «Союз Організації інвалідів України», м. Роздільна

Одеське відділення ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», м. Одеса

ГО «Теплодарське міське товариство інвалідів», м. Теплодар

ГО «Офіс розвитку суспільства «ПРОВЕ», смт. Захарівка

ГО «Учбово-методичний центр захисту прав людини», м. Миколаїв

ГО «Аналітично-правозахисне об’єднання «Викривач», м. Миколаїв

Миколаївське відділення ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», м. Миколаїв

ГО «Антикорупційний моніторинг» м. Рівне

ГО «Кримська діаспора Рівненщини» м. Рівне

Рівненське відділення ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», м. Рівне

ГО «Союз Конотопської Громади», м. Конотоп

ГО «Ліга захисту», м. Суми

Сумське відділення ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», м. Суми

ГО «Громадський центр «Час», м. Чернігів

«Чернігівський громадський комітет захисту прав людини», м. Чернігів

ГО «Творча ініціатива ТЕАТРУМ МУНДІ», м. Чернігів

ГО «Юридична клініка «Бона Монте», м. Чернігів

ГО «МАРТ», м. Чернігів

Адвокатське об’єднання «Укрправозахист», м. Чернігів

Чернігівське відділення ГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», м. Чернігів

Харківська правозахисна група, м. Харків

ГО «Інформаційний Ресурсний Центр «Правовий простір», м. Херсон

 

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», – клієнтка системи БПД

Таку думку висловила, 11 квітня, клієнтка Бобринецького бюро правової допомоги Ніна Соломаха під час прес-конференції директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського для представників ЗМІ у Кропивницькому.

Це захід став останнім в рамках робочого відрядження Андрія Вишневського на Кіровоградщину, та відбувся він у Кіровоградській ОДА за участі клієнтів системи безоплатної правової допомоги, які отримали послуги у місцевих центрах та бюро правової допомоги в області.

Під час прес-конференції Андрій Вишневський розповів про те, що система безоплатної правової допомоги працює уже п’ятий рік і вона досить розгалужена. На Кіровоградщині є чотири центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Регіональний центр у м. Кропивницький, Голованівський місцевий центр, Кіровоградський місцевий центр, Олександрійський місцевий центр) та 18 бюро правової допомоги у всіх районах області. Ці центри забезпечують надання необхідної правової допомоги мешканцям області у кримінальних справах, цивільних та адміністративних судових спорах, а також свідкам та потерпілим у кримінальних провадженнях.

Він повідомив, що з відкриттям бюро правової допомоги вже в перший місяць їх роботи в цілому по Україні у 4 рази збільшилася кількість людей, які змогли звернутися за безоплатною правовою допомогою та отримати її. Насамперед, це мешканці відділених районів та сіл, адже бюро правової допомоги запрацювати у малих містах та селищах. Так, зокрема, із відкриттям бюро правової допомоги у Кіровоградській області 1 вересня 2016 року лише за перший квартал їх роботи кількість мешканців територіальних громад, які змогли отримати правову допомогу безоплатно, зросла вдвічі.

У реєстрах адвокатів, які здійснюють правовий захист та представництво інтересів у судах клієнтів центрів на Кіровоградщині, є 145 адвокатів відібраних на відкритих конкурсах, чиї послуги оплачує держава. А також – це 74 фахівці місцевих центрів, з яких 59 юристів, які безпосередньо працюють із клієнтами, у тому числі – організовують численні правопросвітницькі заходи та виїзні консультування громадян до різних населених пунктів, у тому числі віддалених.

«Найголовніше допомогти людям подолати правовий нігілізм, адже громадяни, які знають свої права, можуть вирішити свої життєві проблеми у правовий спосіб. Фахівці наших офісів допомагають громадам як отримати безпосередній сервіс правової допомоги, так й проводять правопросвітницьку роботу. Йдеться про посилення їх правової спроможності – вміння і звичку користуватися правом у вирішенні своїх повсякденних питань», – наголосив Андрій Вишневський.

Прикладом орієнтованої на безпосередній сервіс клієнтам роботи системи безоплатної правової допомоги стали присутні на прес-конференції жителі Кіровоградщини, які змогли відстояти свої права за допомогою фахівців системи БПД.

Так, 28 липня 2015 року жителька м. Кропивницького Наталія Петрівна Балануца звернулась до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у вирішенні питання щодо визнання права власності на спадкове майно. Адвокатка Оксана Сьора склала відповідну позовну заяву для клієнтки, та 12 червня 2016 року Кіровським районним судом м. Кропивницького позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Зі спадковим питання допомогли фахівці системи БПД й Любові Дмитрівні Лашкул у Бобринецькому бюро правової допомоги. Нотаріус відмовив Любові Дмитрівні у видання свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що був відсутній належним чином оформлений правовстановлюючий документ на домоволодіння. Працівники Бобринецького бюро допомогли жінці скласти позовну заяву про визнання права власності на будинок в порядку спадкування. 29 грудня 2016 року Бобринецький районний суд виніс рішення на користь Любові Дмитрівни. Інша клієнтка цього бюро – Ніна Іллівна Соломаха – звернулася до нього в інтересах свого чоловіка Григорія Йосиповича, з якого Бобринецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області хотіло стягнути раніше виплачені коштів в сумі 6462,10 грн. Суд першої інстанції відмовив згаданому управлінню Пенсійного фонду в його позовній заяві про стягнення коштів з Григорія Йосифовича.

Ніна Іллівна зауважила, що не всі мають змогу оплатити правові послуги, але усі так чи інакше їх потребують. Таким людям, за її словами, дуже допомагають саме офіси безоплатної правової допомоги. Вона подякувала за «людяність, небайдужість та справедливість», якими керуються у своїй роботі всі фахівці системи БПД.

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», – вважає Ніна Іллівна.

 

 

Порядок заповнення електронних декларацій

 

Так як, з 1 січня 2017 року стартував другий етап е-декларування до Голованівського місцевого центру з надання БВПД та бюро правової допомоги почастішали звернення громадяни щодо роз'яснень процедури подання е-декларацій.

 

До другої хвилі е-декларування попадають особи, які зазначені в пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Декларації заповнюються і подаються на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) після авторизації з використанням ЕЦП.

Декларанти повинні самостійно отримати ЕЦП шляхом звернення до відповідного акредитованого центру сертифікації ключів. Перелік АЦСК, ключі яких застосовуються для реєстрації в Реєстрі, розмішений на сайті НАЗК (nazk.gov.ua) у рубриці «Задекларуй» графі «АЦСК» (portal.nazk.gov.ua/login).

Акредитований центр сертифікації ключів Міністерства юстиції України – Державне підприємство «Національні інформаційні системи» має пункт обслуговування користувачів АЦСК у Кіровоградській області, адреса якого та контактні телефони можна знайти на його сайті за адресою: https://ca.informjust.ua/contacts чи в Кабінеті електронних сервісів Міністерства юстиції України за адресою: https://kap.minjust.gov.ua/

Що і як треба декларувати?

Декларація складається з 16 розділів і її зміст описаний у статті 46 Закону про запобігання корупції, а точна форма декларації визначена рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції.

При заповненні декларації слід пам'ятати про встановлені законом пороги декларування, тобто про мінімальний розмір (вартість) майна, після перевищення якого про об'єкт необхідно зазначити в електронній декларації.

При цьому з 1 січня 2017 року при визначенні порогів використовується не мінімальна заробітна плата, як раніше – а розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Хоча згідно із законом про Держбюджет на 2017 рік, розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2017 року збільшується до 1600 гривень, цей збільшений розмір буде застосовуватися лише для декларацій, які охоплюють 2017 рік – наприклад, для декларацій перед звільненням, які подаються в 2017 році, якщо перед тим була подана щорічна декларація за 2016 рік).

Водночас для повідомлень про суттєві зміни в майновому стані застосовується розмір прожиткового мінімуму, що діє на 1 січня року, у якому було отримано дохід або придбано майно – тобто 1600 гривень після 1 січня 2017 року.

Яка інформація в декларації є конфедеційною?

Закон про запобігання корупції передбачає прозорість та відкритість більшість даних для громади завдяки відкритому доступу до них через інтернет.

Декларація містить персональні дані декларанта і членів його сім'ї. Тому на відкритому веб-сайті одразу після її подання публікується копія декларації, яка не містить деякі персональні дані, що їх Закон визначив як конфіденційні, а саме:

–податковий номер;
–серія та номер паспорта; 
–місце проживання;
–дата народження;

– повна адреса місця знаходження нерухомості декларанта або членів його сім'ї.

Повна інформація з декларації доступна лише уповноваженим працівникам НАЗК та правоохоронних органів.

Кого вважають членом сім’ї декларанта?

Закон визначає, що членом сім'ї суб'єкта декларування є дружина або чоловік, навіть за умови їхнього фактичного окремого проживання.

Членом сім'ї також є будь-яка інша особа, якщо одночасно наявні такі три ознаки: спільне проживання з декларантом, ведення спільного господарства, а також взаємні права та обов'язки, які мають характер сімейних. Це визначення виключає, наприклад, спільну оренду нерухомості за відсутності сімейних відносин.

Членом сім'ї може бути як родич декларанта – наприклад, дитина чи батьки – так і співмешканець.

Таким чином, інформація про родичів декларанта (навіть близьких), які проживають окремо від нього – у декларації не зазначається, оскільки їх не вважають за Законом членами сім'ї.

Чи може член сімї не дати інформацію про себе?

Закон дозволяє членам сім'ї відмовляти в наданні інформації. Адже подання декларації – це обов'язок декларанта, і лише він несе відповідальність за неподання даних чи подання недостовірних даних.

Суб'єкт декларування може знати про наявність певного об'єкта декларування, наприклад, нерухомості у члена сім'ї, але не знати деталей і запитати про них у члена сім'ї. Останній може відмовитися надавати таку інформацію.

Тоді декларант повинен зазначити в декларації всю відому йому інформацію про такий об'єкт, а щодо решти зробити помітку "Член сім'ї відмовився надати інформацію".

При цьому якщо декларант знав ці дані, але не зазначив в декларації, і це буде встановлено, то можливе притягнення декларанта до відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей.

Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю

1. Невчасне подання:

адміністративна відповідальність (штраф від 850 до 1700 гривень) у разі відсутності поважних причин невчасного подання декларації – наприклад, хвороба, відрядження, мобілізація.

2. Умисне неподання декларації:

кримінальна відповідальність може настати, якщо декларант не подасть декларацію після того, як НАЗК виявило неподання і надало можливість подати декларацію.

3. Завідомо недостовірні відомості в декларації:

– адміністративна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості стосовно майна вартістю 100-250 прожиткових мінімумів (з 1 січня 2017 року – 160-400 тисяч гривень) – штраф від 17 до 42,5 тисяч гривень;

 кримінальна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості стосовно майна вартістю більше 250 прожиткових мінімумів (400 тисяч гривень) – штраф від 42,5 до 51 тисяч гривень, або громадські роботи, або позбавлення волі до двох років, а також позбавлення права займати відповідні посади.

 Якщо недостовірні відомості стосуються майна вартістю менше 100 прожиткових мінімумів (160 тисяч гривень), то можлива лише дисциплінарна відповідальність.

 Відповідальність за зазначення в декларації недостовірних відомостей настає лише за умисне подання недостовірних відомостей. Тобто описки і ненавмисні помилки каратися не будуть.

У декларанта є право подати виправлену декларацію один раз упродовж 7 календарних днів після подання відповідної декларації.

Після цього строку декларант теж може внести виправлення – але лише після повідомлення про це НАЗК і отримання відповідного дозволу.

При цьому подання виправленої декларації не звільняє від відповідальності за завідомо недостовірні відомості.

 

Скористатися онлайн-послугами, які надаються в Кабінеті електронних сервісів Міністерства юстиції України та отримати детальну інформацію щодо заповнення електронних декларацій можна звернувшись до:

 

Голованівський місцевий центр з надання БВПД

смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73

 

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. В. Бровченка, 33

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

 Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

 

Порядок  та строки  розгляду скарг

Скарги, подані  до ТВК та ДВК, приймаються  та  реєструються   відповідно до Порядку  організації роботи та ведення  діловодства у виборчих  комісіях з місцевих виборів, затвердженого постановою ЦВК від 05.09.2015 року №228 (далі – Порядок №228).

Скарги, що надходять до виборчої комісії, мають право приймати голова  комісії, заступник  голови комісії, секретар або інші члени комісії, заступник  голови комісії, секретар або інші члени комісії, уповноважені  на це її рішенням (п.13.2 Порядку  №288).

Скарги реєструються в день їх надходження в журналі  реєстрації документів, заяв  і скарг у виборчій  комісії (п.13.4 Порядку №228).

Невідкладно після надходження скарги виборча комісія перевіряє дотримання суб`єктом звернення  зі  скаргою вимог закону та Порядку  розгляду  скарг виборчими комісіями з місц