Версія сайту для людей з вадами зору

 

Структурні підрозділи райдержадміністрації

 

Туристична Вільшанщина

 

 

Туризм – одна із найбільш перспективних галузей економіки Вільшанщини. Район має об’єктивні і вагомі передумови для її розвитку: природно - кліматичний потенціал, мальовничі ландшафти, чисте повітря, цілющі мінеральні води, привабливі туристичні маршрути, збережені національні традиції і фольклор, архітектурні пам’ятки, рекреаційні можливості.

 

Туризм надає велику допомогу у вивченні історії і формування світогляду, веде до поваги і активного захисту природних багатств. Для розвитку екскурсійної діяльності в районі наявні два діючих музея: Вільшанський районний українсько-болгарський історичний музей імені Івана Гуржоса та Березовобалківський народний музей історії села Березова Балка. Діють такі туристичні маршрути: екскурсійний маршрут по прибережжю річки Синюхи «Перлини Синюхи», туристично-рекреаційний маршрут «Кінний репродуктор», туристичні маршрути: «Вільшанка: історичні місця», «Вільшанка-Червонохутірська ГЕС: наш край», «Вільшанка -Сухий Ташлик: на батьківщині героїв», «Вільшанка-села Йосипівка-Березова Балка: партизанськими стежками», «Вільшанка-Добрянка: минуле із сучасністю сплелись», «Вільшанка-Добре-Станкувате: болгарські традиції», «Вільшанка-Завітне: політ у безсмертя». Для рекламування маршрутів виготовлені брошури-буклети.Розроблено спортивно-туристичні маршрути вихідного дня для школярів «Першоджерела рідного краю», «Стежками до Панського лісу» та маршрут «Вільшанка-веселі Осички» в село Осички до туристично-розважального комплексу.

Незмінними супутниками та безумовною окрасою нашої чарівної Синюхи є величні скелі, які розсипалися її берегами, мов химерні намистини, що випали з долоні велета.Їхня грізна краса звеселяє серця місцевих жителів і вражає туристів: хто бодай раз побував на Вільшанщині, завжди пам’ятатиме ці місця та мріятиме повернутися, іще раз скупатися в цілющій воді, набратися сили від кремезних тисячолітніх скель.

Розповідь про скелі Надсинюшшя, безумовно, слід розпочинати з Червоних скель, кожна з яких — досконалий мистецький витвір матері-природи.

Натомість Лагуну допомагали створювати люди — для гарного та комфортного відпочинку.

За старим кар’єром схилилася над водою, мов гойдалка, скеля Качеляста.

А он, трохи віддалік, видніється Леля.

Скеля Білянка нагадує нам сумну історію нерозділеного кохання. Легенда оповідає, що була вона колись місцем зустрічі для молодої пари, дівчини Білянки та хлопця, імені якого вже ніхто не пам’ятає. Нестямно закохана у свого обранця Білянка безоглядно віддала йому серце й душу. Він же натомість не оцінив почуттів дівчини з бідної сім’ї: закрутив голову, та й покинув, жорстоко зганьбивши перед людьми, а сам небавом одружився з іншою. Така вродлива й весела колись Біляна щодень більше марніла, потерпаючи від образи та горя. Востаннє дівчину бачили на скелі, яка нині завдячує їй своєю назвою, а потім, скільки не шукали, — у воді, на березі, — ніде не знайшли.

А біля невеличких скель Муратів жила колись давно у кривобокій старенькій хатині баба Муратиха. Чи то скелі назвали на її честь, чи то її назвали, як скелі, достеменно ніхто не пам’ятає. Але жінка була добра, завжди допомагала іншим, за що її любили та поважали.

А от чому Русалку названо саме так, здогадатися не важко. Не тільки старі люди згадують розповіді про дивних дівчат, які вночі купаються тут при місячному сяйві, а й молодики оповідають, як бачили красунь, що розчісували довгі шовковисті коси та бавилися у хвилях, ба навіть підпливали до хлопців: певне, помилуватися чоловічою вродою.

Натомість на Дівочій скелі погожими літніми вечорами зазвичай купаються, перуть, чи й просто збираються потеревенити земні сільські жінки. Хто пирога спече, хто книжку принесе, хто цікаву новину розкаже. Чоловікам навіть якось соромно там з’являтися.

Найвища з наших скель має дивну назву Казан. Відчайдухи, хизуючись, стрибають із неї у воду, хоч це дуже небезпечно. Тому наслідувати їхній приклад не варто, краще просто помилуватися краєвидом, який відкривається із верхівки Казана — він, безперечно, вартий уваги.

Неподалік від Казана височіє скеля Вареник, яка отримала свою, суто українську, назву за характерний трикутний виступ. Національній кухні завдячує іменем і скеля Паска, обриси якої нагадують цю традиційну великодню випічку.

Кожна з наших скель має власну історію: давню, славну, часом веселу, часом сумну, буває, що й смачну, але неодмінно цікаву! Час невблаганно плине, роки та століття переймають естафету одне в одного, змінюється устрій людського життя, людський побут і погляд на світ, зокрема й на природу. Відтак зазнають змін і назви та історії скель Надсинюшшя. І спостереження цих змін — іще одна «родзинка», якою приваблює небайдужого мандрівника подорож «Перлинами Синюхи».

В районному центрі працюють стадіон «Колос», дитяча юнацька спортивна школа, спортивна база з веслування на байдарках і каноє, філія федерації лао-тайських бойових мистецтв Кіровградщини клуб зі східних єдиноборств «Ягуар» на чолі з інструктором Сергієм Таріцою.

Серед об’єктів туристичної інфраструктури смт Вільшанки можна виділити:

-         адміністративно - готельний комплекс «Роксолана», який знаходиться за адресою вул. Миру 31, може прийняти 40 осіб:

-         готельно-розважальний комплекс «У Дідуся», вул. Синюха, 21 смт Вільшанка, може прийняти 120 чоловік та 2-х містних 8 номерів;

-         готельно-розважальний комплекс «Йолки-палки!», вул.Героїв Небесної сотні 53/г, смт Вільшанка може прийняти 200 чоловік;

-         спортивна база з веслування на байдарках і каноє;

-         кінний репродуктор.

БАЗА З ВЕСЛУВАННЯ НА БАЙДАРКАХ І КАНОЄ

 

На березі річки знаходиться спортивна база з веслування на байдарках та каноє, введена в експлуатацію 30 років тому. База носить ім’я посмертно Крайтора Сергія Петровича – заслуженого тренера України з веслування на байдарках і каноє, який виховав багатьох майстрів спорту. Зараз тренування проходять під керівництвом його учня Прокопенка Максима Сергійовича - майстра спорту міжнародного класу.

 Веслувальна база - краса, сила і гордість Вільшанки, оаза здоров’я і цілеспрямованості.

Адреса: Кіровоградська обл., Вільшанський район, смт Вільшанка,

вул. Кожемякіна.

 

КІННИЙ РЕПРОДУКТОР

 

Кінний репродуктор з’явився у Вільшанському районі завдяки любові до цих тварин його власника – Паранчевського Миколи Павловича. ПСП ім. Шеченка займається розведенням чистокровної верхової породи коней «Англійська», виведеної в ХVІ-ХVІІ ст. з 2006 року . Йосипівський кінний репродуктор – один з найкращих в Україні, його скакуни – серед постійних переможців чи не усіх найпрестижніших кінних змагань у нашій державі. Адреса: 26623 с. Йосипівка, Вільшанський район, Кіровоградська область.

 

Сільський зелений туризм є одним із перспективних видів діяльності, який передбачає об’єднання зусиль приватних власників для надання послуг відпочиваючим.

На території району діють 3 садиби сільського «зеленого» туризму, де вас зустрінуть привітні господарі та запропонують гарний відпочинок та смачні українські та болгарські страви, а саме:

Сільська зелена садиба «У Наталки» - господиня Ступаченко Наталія Миколаївна, знаходиться за адресою: вул. Кожем’якіна, 98 смт Вільшанка, Кіровоградська область , 26600

контактний телефон (098) 993 44 74

Сільська зелена садиба «Над Синюхою» - господиняя Доброва Олена Степанівна, знаходиться за адресою: вул. Фрунзе, 6 смт Вільшанка, Кіровоградська область , 26600

контактний телефон (097) 151 09 09

Сільська зелена садиба «У рибалки» - господиня Діордієва Тетяна Вікторівна, знаходиться за адресою: с. Станкувате, Вільшанський район, Кіровоградська область

контактний тел (097) 718 46 92

         На даний час функціональні обов’язки методиста з питань туризму відділу культури, туризму та культурної спадщини райдержадміністрації покладено на методиста з питань охорони культурної спадщини Відділ культури,туризму та культурної спадщини постійно бере участь у заходах: тематичних виставках, конференціях, семінарах. Щорічно приймаємо участь у «Центрально-Українському музейно-туристичному фестивалі» та Міжнародній агропромисловій виставці «AgroExpo», де представляється туристичний потенціал району та розповсюджується рекламна продукція з інформацією про туристичні об’єкти, маршрути та місця туристичної інфраструктури, зокрема готельно-ресторанні комплекси, сільські «зелені садиби» та музейні заклади, які б зацікавили туристів.

 Перспективними напрямками розвитку туризму на 2019 рік є:

-         розвиток зеленого сільського туризму з залученням внутрішніх та зовнішніх інвестицій, що дає змогу створювати нові робочі місця, відтворювати та розвивати декоративно-ужиткове мистецтво;

-         розбудовувати та розвивати інфраструктуру туризму в районі;

-         відродження та збереження народних звичаїв та традицій.

Піднесення туристичної галузі на належний рівень допоможе нам вивести район на широкий інформаційний простір, гідно представити його на обласній та міжнародній арені не тільки інформаційними засобами, а й конкретними пропозиціями – конкурентоспроможним туристично-екскурсійним продуктом, що в свою чергу, сприятиме збільшенню надходжень до районного бюджету.